Марія Варфоломеєва, фотокореспондент, колишня полонянка "ЛНР"
У мене є месидж для людей про те, як не здаватися, як вірити, як пробивати стіни
14.05.2016 09:30 2267

Потім, коли прийшла повна ізоляція нашого міста, області, коли я зрозуміла, що я одна тут перебуваю, всі наші поїхали, а я можу з людьми чимось поділитися, я почала знімати відео про те, як живе місто без української влади, які «чудові» у нас зміни, як не працюють банки, що порожні полиці в магазинах, що розбите місто. Для телеканалу ICTV, допомагала журналістам 1+1. Була фіксером або фрілансером, як це називається (отримувала гонорар, але не входила в штат).

Мені це закидали як обтяжуючу обставину, що я "неправильно" висвітлювала події в місті Луганську і дискредитувала "ЛНР". При цьому мені мої тюремники самі казали: «Ти ж не журналіст, це Україна вирішила тебе так розпіарити»...

Зараз мені надійшло кілька різних пропозицій від різних каналів. В першу чергу, це 1+1. В принципі, ми вже з ними домовилися, все узгоджено.

Є пропозиції написати книгу від різних видавництв. Я думаю, мені є чим поділитися, відкрити правду зсередини. І у мене є месидж для людей про те, як не здаватися, як бути сильними, як вірити, як пробивати стіни.

Хочу займатися зараз чимось корисним для суспільства. І зараз я з різними людьми обговорюю те, чим я можу бути корисна. Я хочу приносити користь. Я як ніхто інший розумію, як важко було людям виїхати, перебувати під обстрілом, як важко було перебувати в полоні... Але я поки не знаю, чим я можу бути корисною людям. Я готова вислухати всі цікаві ідеї. Я дійсно хочу, щоб моє ім'я, якщо воно є, щоб воно приносило якусь користь. Я вже готова до цього.

Багато хто опинився «по той бік», ставши жертвою пропаганди і пресингу. «Луганськ був, мабуть, найпасивним містом у ставленні до подій на Майдані. Не наших луганчан була воля, щоб відокремитися, все було ініційовано ззовні. Наших людей було дуже важко підняти, потрібні були провокації. Дуже багато тих, хто був не за «республіку», не за Росію, їм було все одно, що «білі», «червоні», аби шахта працювала та пенсія була. Тим, кому було все одно, під дією тієї пропаганди неможливо було не повірити, що Україна не винна. Адже багато хто думав, що вони захищають своє місто від укропов, від бандерівців, від київської хунти», - говорить Маша Варфоломеєва. Яка гордо іменує себе «укропом».

Ольга Танасійчук, Берлин.

Фото автора.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-