4 квітня. Пам’ятні дати - 04.04.2016 08:00 — Новини Укрінформ
4 квітня. Пам’ятні дати

4 квітня. Пам’ятні дати

1285
Ukrinform
Цього дня створено НАТО – найвпливовішу міжнародну військово-політичну організацію

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн був підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано Організацію Північно-Атлантичного Договору (North Atlantic Treaty Organization, НАТО) – міжнародну військово-політичну організацію, союз колективної оборони. Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу. Договір поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору. Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на основі консенсусу. Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору – це альянс 28 країн з Північної Америки і Європи. НАТО була створена на противагу експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно замислитись над проблемами безпеки. Першим кроком у повоєнній реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір, підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи – Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році Північноатлантичного договору та створення НАТО. Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного партнерства). В 1994 році Україна стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до Партнерства заради миру. Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах. 9 липня 1997 року в Мадриді український президент і глави держав і урядів НАТО підписали Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. Згідно з Хартією було створено Комісію Україна-НАТО (КУН), яка є органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин між НАТО і Україною та скерування спільної діяльності. У травні 1997 року в Києві відкрився Центр інформації та документації НАТО, а в квітні 1999 року – Офіс зв’язку НАТО; 2004 – Офіс оборонної документації НАТО в Україні. Вперше офіційно про бажання України вступити до НАТО, було проголошено у травні 2002 року, незадовго до п’ятої річниці підписання Хартії. На сьогодні, зважаючи на збройну агресію й ризик подальших воєнних дій з боку Росії, тема вступу України до НАТО є надзвичайно актуальною, але на заваді стоїть ряд перешкод об’єктивного характеру, що робить цей вступ справою не найближчого майбутнього.

Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Проголошений на 60-й сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюцією 8 грудня 2005 року.

У Китаї свято Цинмін,  або Дні поминання спочилих. Дослівно «Цинмін» перекладається як «свято чистого світла» і відзначається ще з 732 року. Це водночас сумне і веселе свято. Сумне через те, що згадують усіх померлих роду – близьких і рідних, усіх пращурів (у деяких місцевостях його називають «Днем душ»), а веселе, тому що настала весна, життя триває і це тішить. Для китайців поминання померлих завжди було одним із найважливіших і найдавніших обрядів. На нього не шкодували ні часу, ні грошей. Щодо останніх, то існує споконвічна традиція спалювати на могилах рідних грошові банкноти – китайці впевнені в тому, що без хрустких (чи навіть і зім’ятих) купюр не проживеш ані на цьому світі, ані на тому. Комуністи, які прийшли до влади у 1949 році, намагалися заборонити Цинмін як «пережиток минулого», але, звісно, це була марна справа, і люди продовжували його відзначати. З 2008 року Цинмін стало державним святом. Цього дня мільйони китайців відвідують могили своїх предків (прибирають, оновлюють написи, прикрашають вінками, квітами – точнісінько як українці під час поминальних днів на Пасху), а також могилу-гробницю Хуанді («Жовтого імператора»), засновника ханьської нації, на території храму Сюаньюань в провінції Шеньсі. Під час Цинмін суворо забороняється готувати і вживати гарячі страви – все має бути тільки холодним. Дні з 4 по 6 квітня в Китаї вихідні, тому китайці намагаються виїхати за межі мегаполісів і відпочити на природі – ще одна назва цього дня – «День прогулянки по першій траві».

Події дня:

80 років тому (1936) в Одесі засновано Науково-дослідний інститут експериментальної офтальмології». Нині – НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. академіка В.П. Філатова АМН України.

Ювілеї дня:

190 років від дня народження Зеноба Теофіля Грамма (1826-1901), бельгійського електротехніка. В 1869 році запатентував схему кільцевого якоря, що забезпечував отримання електрорушійної сили і постійного струму. В 1870 організував «Товариство виробництва магніто-електричних машин Грамма», що випускало електричні машини різних типів з кільцевим якорем. У 1871 році представив Академії наук у Парижі першу динамомашину.

120 років від дня народження Роберта Еммета Шервуда (1896-1955), американського драматурга, журналіста, сценариста. Працював у редакції деяких американських журналів, редактором щотижневика «Лайф». Перші ж п’єси Шервуда супроводжувалися великим комерційним успіхом, що пояснювалося їхньою яскравою сценічністю, рівнянням на популярні зразки європейської мелодрами. Серед його найвідоміших п’єс: «Дорога на Рим», «Міст Ватерлоо», «Побачення у Відні», «Закам’янілий ліс». Одним із найвищих досягнень Шервуда-драматурга стала історична хроніка «Ейб Лінкольн в Іллінойсі», де зображено еволюцію майбутнього президента США, його поступове перетворення з несміливого провінційного чоловіка в людину, котра переймається долею усієї країни. Під час другої світової війни Шервуд відійшов від драматургії, надаючи перевагу публіцистиці (він також працював у якості одного із співробітників Білого дому). Після війни Шервудом була написана основана на величезному фактичному матеріалі робота «Рузвельт і Гопкінс очима очевидця» за яку він отримав престижну Пулітцерівську премію.

День народження видатного кінорежисера сучасності Андрія Арсенійовича Тарковського (1932-1986). Автор «Андрія Рубльова», «Соляриса», «Сталкера», «Ностальгії», «Жертвоприношення».

75 років від дня народження Леоніда Никифоровича Горлача (справж. – Коваленко; 1941), українського поета, лауреата Шевченківської премії 2013 року за збірку поезій «Знак розбитого ярма». Автор збірок віршів: «Сонце в зіницях», «Лебеді», «Танок дощу», «Світовид», «Ми у світі», історичної поеми «Ніч у Вишгороді» (за її мотивами 1985 р. Київський театр поезії здійснив виставу «Золоті ворота»), віршованого роману «Слов’янський острів», збірок віршів та балад для дітей («Зелений букварик», «Пелюстки живого вогню»).

Роковини смерті:

210 років з дня смерті Карла Гоцці (1720-1806), італійського драматурга і поета. Створив оригінальний жанр в італійській літературі – віршовані фантастичні п’єси-казки (ф’яби). Найвідоміші з них: «Любов до трьох апельсинів», «Турандот», «Король-олень»,  «Щасливі жебраки». Написав 23 прозові трагікомедії. Гоцці був противником Вольтера і всієї просвітницької філософії, а також ворогував (часом досить успішно) з іншим відомим драматургом (конкурентом) Карло Гольдоні. Один із дослідників творчості Гоцці, професор Франческо Флора зазначав: «Гоцці є винахідником нової сценічної мови, основою якої є не лише слово, але й ритм і рух. Гоцці в театрі ХVІІІ ст. був приблизно тим самим, чим став Уолт Дісней для сучасного кінематографа: його природа набуває людських рис і оживає з новою свободою у безмежних гіперболах і алегоріях». Твори Гоцці й по сьогодні йдуть на театральних майданчиках світу.

55 років з дня смерті Леоніда Арсенійовича Булаховського (1888-1961), українського мовознавця-славіста. Директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР (1944-1961). Завідувач кафедри Київського університету (1946-1960). Тисячі студентів, учителів, аспірантів вчилися на посібниках Булаховського: «Курс сучасної літературної української мови», «Нариси з загального мовознавства». Всього у вченого близько 400 наукових праць з мовознавства. Крім цього, йому належать статті і брошури про Потебню, «морально незвичайну людину», Чернишова, багатьох інших учених. Булаховський був справжнім подвижником науки, а в житті скромною, лагідною людиною, схильною до інтелектуальної іронії. Польський славіст Маріан Юрковський зауважував: «Хто хоч раз зустрічався з професором Булаховським, той назавжди збереже в пам’яті образ великого вченого і гуманіста з ясним розумом».

Цього дня 1968 року в м. Мемфіс (шт. Теннессі, США) від кулі убивці-расиста загинув Мартін Лютер Кінг (1929-1968), керівник руху за громадянські права американських темношкірих, лауреат Нобелівської премії миру (1964).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>