21 лютого. Пам’ятні дати

21 лютого. Пам’ятні дати

1773
Ukrinform
Сьогодні світ відзначає Міжнародний день рідної мови

День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько шести тисяч мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється у тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Українська мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік. У нас є і окреме свято, присвячене рідній мові – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Події дня:

Два роки тому (2014) абсолютною більшістю голосів (386) український парламент схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року». Верховна Рада України взяла на себе відповідальність, визначивши, що з цього часу набирає чинності Конституція зразка 2004 року, яка передбачає парламентсько-президентську республіку.

100 років тому (1916) на Західному фронті почалась Верденська операція 5-ї німецької армії проти французьких військ – одна з найтриваліших і найзапекліших воєнних операцій Першої світової війни. Верденська операція тривала з 21 лютого по 18 грудня 1916 року. Відбулася на горбистій місцевості на північ від міста Верден-сюр-Мез, що у північно-східній Франції. Об’єктом наступу німецьких військ був так званий Верденський виступ – опора Західного фронту. Створивши чисельну перевагу, німецькі війська за 70 днів (лютий-квітень) кровопролитних боїв просунулися лише на 7 км. Згодом воєнні дії набрали характеру позиційної війни. Успішний наступ російських військ на Південно-Західному фронті і англо-французьких з’єднань на р. Соммі змусили німецьке командування перейти під Верденом до оборони. 21 жовтня французькі війська перейшли в контрнаступ і до 18 грудня вийшли на рубіж, який вони займали 25 лютого. У Верденській операції німецькі війська втратили до 600 тис., французькі – 358 тис. чоловік. Битва увійшла в історію як «верденська м’ясорубка». Під Верденом зазнав фіаско німецький стратегічний план кампанії 1916 – одним сильним і швидким ударом вивести з війни Францію. Верденська операція, а також Битва на Соммі ознаменували собою початок виснаження військового потенціалу Німецької імперії та посилення Антанти.

85 років тому (1931) у повітряному просторі Перу сталося перше в історії світової цивільної авіації документально підтверджене захоплення повітряного судна (офіційно визнане викрадення пасажирського літака).

Ювілеї дня:

195 років від дня народження Старіона Мартиніановича Ходецького (1821–1887), українського біолога, тваринника, лісівника. Народився у Сімферополі. Після закінчення Петербурзького університету працював у сільськогосподарських установах Англії, Німеччини, Голландії, Швейцарії. У 1844-1851 роках – викладач курсів по сільському господарству в Харкові. З 1852 року – професор і завідувач кафедри Київського університету; головний редактор «Университетских известий». Автор наукових праць з рослинництва і тваринництва. Розробив першу російську термінологію вовни (1847). Вивчав причини мінливості організмів і селекцію сільськогосподарських тварин, запропонував ряд агротехнічних методів по вирощуванню лісів у степу. Автор підручників з тваринництва, рільництва, зоології і ботаніки.

180 років тому народився Лео Деліб (1836-1891), французький композитор. Європейську славу музикантові принесли три опери: «Так сказав король», «Жан де Нівель» і «Лакме», але найбільших висот Деліб досяг у царині балету, виступивши сміливим новатором. Він першим із західноєвропейських композиторів розвинув драматичну основу танцю, обравши метод симфонізації балетної музики. Розширив сферу лірико-психологічної виразності традиційних балетних форм, вніс у свої партитури народно-жанровий колорит. Відомими є його балети «Струмок», «Сильвія» і «Коппелія», які стали по суті першими симфонічними балетами, і справили помітний вплив на подальший розвиток музично-хореографічного мистецтва ХІХ-ХХ ст.

145 років від дня народження Осипа Микитки (1871–1920), українського військового діяча, генерал-майора УГА. Випускник кадетської школи у Відні. Служив в австрійській армії; учасник Першої світової війни. З січня 1918 року – комендант Легіону Українських Січових Стрільців, який з березня 1918 р. разом з австрійськими стрільцями (згідно з умовами Брестського миру 1918 року) звільняв від більшовиків Південь України (Одесу, Запоріжжя, Херсонщину). На початку українсько-польської війни 1918-1919 рр. Микитка сформував і очолив армійську групу «Старе село», яка вела тяжкі бої з ворожими військами за Львів. Згодом командував першим корпусом УГА. Після здобуття об’єднаними українськими арміями Києва (кінець серпня 1919) призначений начальником столичного гарнізону. На початку лютого 1920 року як командувач УГА, виступав проти переходу армії на сторону більшовиків та намагався вивести українські частини на територію Румунії. Заарештований разом з генералом Г. Ціріцом членами Начального ревкому УГА (О. Лесняком, О. Станиміром, Д. Паліївим) і виданий у Балті більшовикам. Розстріляний у Москві на початку серпня 1920 року.

95 років від дня народження Володимира Кириловича Малика (справж. – Сиченко; 1921–1998), українського письменника, майстра історичної прози (романи «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», «Князь Кий», «Горить свіча»). Лауреат української міжнародної премії ім. Г.С. Сковороди (1993). Писав для дітей легенди, казки, поеми. За твори історично-патріотичної тематики для дітей удостоєний премії ім. Лесі Українки (1983). Окремі твори письменника перекладено російською, вірменською, словацькою, польською, англійською мовами.

Роковини смерті:

75 років тому в авіаційній катастрофі загинув Фредерік Грант Бантінг (1891-1941), канадський фізіолог, який спільно з Дж.Дж. Маклеодом відкрив гормон інсуліну (Нобелівська премія з фізіології і медицини, 1923).

21 лютого 1987 року пішов із життя Петро Григорович Григоренко (1907-1987), український громадського діяч, генерал-майор, один із засновників Української Гельсінської групи. Учасник боїв на оз. Халхін-Гол, Другої світової війни. З 1945 року викладач Військової академії ім. Фрунзе (Москва). 1961 року генерал Григоренко виступає з критикою сталінізму, через три роки створює Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що у 1964 році його одразу ж позбавляють звання і нагород. У 1964–1965 і 1969–1974 рр. був репресований (примусове психіатричне лікування здорової людини, арешти, відмова у будь-якій праці). У 1977 році виїхав до США. У Нью-Йорку надрукував книгу спогадів «У підпіллі можна зустріти тільки щурів…» Ім’я генерала Григоренка, фахового військового, людини за словами Семена Глузмана «надзвичайно світлої, послідовної і головне – чесної» – стоїть в одному ряду з іменами Миколи Руденка, Оксани Мешко, Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса та інших борців з радянською тоталітарною системою.

25 років з дня смерті Марго Фонтейн (Хукем; 1919-1991), однієї з найвидатніших англійських балерин ХХ ст. Понад 40 років свого життя присвятила танцю, з них майже 15 –  працювала у партнерстві з Рудольфом Нуреєвим. Попри 20-річну різницю у віці (на момент їхньої зустрічі Фонтейн було 42 роки, а Нуреєву 23) вони були однією з найяскравіших і найоригінальніших пар в історії світового балету. З 1954 року Марго Фонтейн президент Королівської академії танцю. Залишивши театр у 60 років, балерина переїхала до Панами (батьківщина чоловіка), мешкала у заміському маєтку. Померла у 72 роки від раку. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-