4 лютого. Пам’ятні дати

4 лютого. Пам’ятні дати

1662
Ukrinform
Сьогодні Всесвітній день боротьби з раком

Проводиться Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями (UICC) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Мета Дня – підвищення обізнаності про рак як про одне з найстрашніших (і найдавніших) захворювань сучасної цивілізації, привернення уваги до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання та про завдання, що стоять перед світом у боротьбі з раком. Всесвітня організація охорони здоров’я нагадує: хоч рак і надалі залишається нещадною, підступною й смертельною хворобою – у багатьох випадках можна їй запобігти. Існує понад сто видів раку, і оскільки хвороба має зв’язок з віком, а суспільства старіють – ці числа зростатимуть. За оцінками експертів, у 2030 році на рак захворіє 20 мільйонів людей. Рак – це хвороба, викликана неконтрольованим поділом. Він викликаний мутаціями – змінами в ДНК, що безпосередньо впливають на гени, а ті спричиняють нестримний приріст клітин. У здоровому організмі потужні генетичні механізми регулюють поділ клітин та їхню загибель. Натомість в ураженому раком організмі порушені механізми дають волю клітинам, а ті не можуть припинити свого поділу. Як зауважує Сіддгартха Мукерджі (онколог і дослідник у галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету і лікар Медичного центру Колумбійського університету) – «Ця хвороба-експансіоністка вторгається через тканини, створює колонії у ворожому середовищі, шукає й знаходить «осідок» у якомусь органі, а тоді переходить в інший. Відчайдушна, винахідлива, жвава, загарбницька, практична й сторожка, вона живе так, ніби вчить нас, як виживати. Протистояти ракові означає виступити проти паралельного виду, чи не краще пристосованого до виживання, ніж навіть ми». Україна вирізняється високим рівнем захворюваності на цю недугу. Рак посідає друге місце в структурі смертності населення нашої країни після серцево-судинних хвороб. Щороку майже 180 тис. українців хворіють на злоякісні новоутворення, а помирає від різних форм раку близько 90 тисяч. На обліку в онкологічних установах України перебуває понад мільйон хворих. У березні 2007 року Україна приєдналась до підписантів Паризької хартії боротьби проти раку. Девіз Всесвітнього дня боротьби з раком 2016 року – «Ми зможемо, я зможу». Докладно дізнатися про історію раку та боротьбу з ним можна у надзвичайно цікавій науково-популярній праці індійсько-американського вченого-онколога Сіддгартхи Мукерджі «Імператор усіх хвороб. Біографія раку». Книга була визнана бестселером газети «Нью-Йорк Таймс», журналу «Тайм», автор став лауреатом Пулітцерівської премії (2011). Українською видана у 2013 році.

Події дня:

155 років тому (1861) були проголошені Конфедеративні Штати Америки – об’єднання 11 рабовласницьких штатів Півдня США, що відокремилися від Союзу в грудні 1860 року. 4 квітня цього ж року артилерійським обстрілом форту Самтер розпочалась Громадянська війна в США (1861-1965).

105 років тому (1911) фірма «Роллс-Ройс» затвердила емблему для своїх автомобілів – статуетку «Дух екстазу» (Spirit of Ecstasy), створену скульптором Чарльзом Сайксом. У наступні роки емблема змінювалася відповідно до вимог сучасного дизайну та вимог безпеки. Цікаво, що рівно 60 років потому, 4 лютого 1971 року компанія Rolls-Royce Limited в результаті банкрутства була націоналізована.

З 4 по 11 лютого 1945 року відбувалася Кримська (Ялтинська) конференція. В останній рік Другої світової війни на Кримському узбережжі, де ще півроку до цього точилися бої, провели зустріч «великої трійки»: вдруге зустрілися Йосиф Сталін, Теодор Рузвельт і Вінстон Черчілль. Досягнуті домовленості визначили світовий устрій майже на півстоліття, бо фактично заклали підвалини біполярної геополітичної системи. Саме в Ялті було окреслено сучасні кордони в Центральній і Східній Європі, зокрема визначено західні кордони України. Тоді ж ухвалили рішення про участь СРСР у війні проти Японії, що й визначило «соціалістичний вибір» Китаю. Домовилися й про утворення міжнародної організації безпеки – ООН. Рішення конференції були згодом підтверджені в Потсдамі.

Цього дня у 2004 році студент Гарвардського університету Марк Цукерберг разом зі своїми товаришами по кімнаті запустили локальний студентський сервіс, який згодом став найбільшою соціальною мережею у світі -  Facebook. Спочатку веб-сайт був названий Thefacebook і був доступний тільки для студентів Гарвардського університету, потім реєстрацію відкрили для інших університетів Бостона, а згодом і для студентів будь-яких навчальних закладів США, що мають електронну адресу в домені .edu. Починаючи з вересня 2006 року сайт доступний для всіх користувачів Інтернету. На сьогодні Facebook – один з найпопулярніших сайтів, який щомісяця відвідують 1,5 млрд людей, а Марк Цукерберг завдяки Facebook у 23 роки став наймолодшим мільярдером планети.

Ювілеї дня:

270 років від дня народження Тадеуша Косцюшка (1746-1817), польського офіцера, діяча польського національно-визвольного руху. У березні 1794 року він очолив польсько-литовське повстання, був обраний керівником держави. Але вже у жовтні повстання було жорстоко придушено 16-тисячною російською армією під командуванням Олександра Суворова. Пораненого Косцюшка разом з тисячами інших поляків кинули до в’язниць. А вже через рік, в результаті третього поділу, Польща взагалі зникла з карти світу. У 1796 році Косцюшка звільнили. Катерина ІІ померла, до влади прийшов Павло І, якому Косцюшко змушений був присягти заради визволення з ув’язнення багатьох поляків. Він поїхав до США, проте довго там не затримався, повернувся в Європу. Батьківщина була поневолена, сім’ї у нього теж не було. Національний герой Польщі помер у вигнанні (в Швейцарії) на 71 році життя. Його прах поховано у Вавельському соборі Кракова, де покояться польські королі. Як сказав Адам Міцкевич: «Косцюшко був закоханий у національну ідею. Польща була його коханою, його Лаурою, котру він усюди шукав». Цікаво, що Косцюшка добре знають в Америці. Він брав активну участь у війні за незалежність Сполучених Штатів. 13 жовтня 1783 році американський Конгрес присвоїв йому звання бригадного генерала, виділив ділянку землі і призначив чималу пенсію. Він міг би залишитися там й дожити віку в статках, але «в його серці була Польща» – і він повернувся.

135 років від дня народження Григорія Миколайовича Беклемішева (1881–1935), українського піаніста і педагога. З 1913 року – професор Київської консерваторії, 1923-1934 – Музично-драматичного інституту ім. М.В. Лисенка. Популяризував українську фортепіанну музику. В складі тріо (С. Бертьє, С. Волконський) виконував твори Барвінського, Лятошинського, Золотарьова та ін. Автор фортепіанних транскрипцій.

115 років від дня народження Бориса Миколайовича Горбунова (1901–1944), українського вченого в галузі будівельної механіки. Після закінчення Київського політехнічного інституту працював в Управлінні по будівництву великих мостів, з 1932 – в Електрозварювальному комітеті (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона) АН УРСР, з 1941 – в Інституті будівельної механіки АН УРСР. Водночас (з 1926) займався педагогічною діяльністю у вишах Києва. Автор праць з питань міцності мостів і зварних конструкцій (з Є.О. Патоном), розвитку спеціального аналітичного методу розрахунку просторових систем, теорії розрахунку рам з тонкостінних стрижнів тощо.

110 років від дня народження Клайда Уїльяма Томбо (1906-1997), американського астронома, який у 1930 році відкрив найбільшу карликову планету Сонячної системи – Плутон (до 2006 року Плутон вважався дев’ятою планетою Сонячної системи).

85 років від дня народження Ізабель Перон (Марія Естела Мартінес де Перон; 1931), аргентинської державної діячки, президента Аргентини в 1974-1976 рр., першої у світі жінки-президента.

80 років від дня народження Бориса Миколайовича Мозолевського (1936–1993), українського археолога, поета. Його батько загинув на одному з фронтів Другої світової війни, мати тяжко працювала на колгоспних полях, аби заробити на окраєць хліба. Від голоду Борисові порадили втікати до армії, і він (хоча й був замалим) спершу прибився до авіаторів, а потім – до одеських моряків. Пізніше став льотчиком. Після служби десять років кочегарив у Києві. Писав вірші, переважно ліричні. Спочатку російською мовою, а згодом і українською (збірки «Червоне вітрило», «Веретено», «Кохання на початку осені», «Дорогою стріли»). Він не був дисидентом, не ховався від переслідувань, хоча, за свідченням Євгена Сверстюка, належав до «найгостріших і найпряміших» поетів. Водночас заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського університету ім. Шевченка. Про археологію до 30 років навіть і не мріяв, хоча й побував у кількох експедиціях, керував археологічним гуртком у Київському палаці піонерів, працював у видавництві «Наукова думка», редагуючи чужі монографії про сиву історію, зокрема про скіфів. За крамольні рядки «не назву товаришами Хрущова й Брежнєва» його знову відправили в кочегарку. Як би склалося подальше життя Мозолевського невідомо, але у степових краях розгорталося широкомасштабне будівництво. Кургани розорювалися, опинялися під загрозою знищення. Археологи квапилися їх розкопувати. Фахівців катастрофічно бракувало. Саме тоді й згадали про опального кочегара-поета. Все змінилося 21 червня 1971 року, коли під час археологічних розкопок кургану Товста Могила, Борис Мозолевський знайшов золоту пектораль. Незабутню мить свого життя вчений зафіксував так: «Я побачив, як зблиснуло золото, і, якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів...» Після знахідки пекторалі опала закінчилася. Борис Мозолевський ураз став знаменитим, його заднім числом оформили на постійну роботу молодшим науковим співробітником, нагородили золотим годинником. З окремою ухвалою він почав отримувати персональну заробітну платню (200 карбованців). Прийняли й до Спілки письменників України. А він ховався від слави і суєти в українських степах – їздив в експедиції до Хоминої, Денисової, багатьох інших могил та Чортомлика. З життя пішов у вересні 1992 року. Помирав довго, тяжко, самотнім. «Я пішов у світ задимлений // по єдину пектораль…» (Борис Мозолевський).


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-