30 січня. Пам’ятні дати

30 січня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня у 1992 році Україна стала повноправним членом ОБСЄ

30 січня 1992 року Україна стала повноправним членом Парламентської асамблеї Наради з безпеки і співробітництва в Європі, яка у 1995 році набула статусу міжнародної організації - ОБСЄ. Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному. З червня 1999 року в Україні працює Координатор проектів ОБСЄ з широкого спектру питань, таких як правова реформа; освіта в сфері прав людини; боротьба з організованою злочинністю, тероризмом та торгівлею людьми; контроль за озброєннями та реформування збройних сил; захист довкілля; правоохоронна діяльність та безпека кордонів; свобода ЗМІ; вибори; належне урядування та гендерна рівність. У 2013 році Україна вперше головувала в ОБСЄ, яку протягом року очолював тогочасний міністр закордонних справ України Леонід Кожара. У зв’язку з агресивними діями російської сторони та зважаючи на порушення РФ своїх зобов’язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України 21 березня 2014 року держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 року у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року та Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 року. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі є моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який не контролюється Урядом України, а також виведення з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включаючи роззброєння всіх незаконних груп. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включаючи Автономну республіку Крим та Севастополь. Місія готує щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширюються через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Православна церква вшановує пам’ять Преподобного Антонія Великого (251-356), засновника чернечого життя.

Події дня:

349 років тому (за нов. ст. 9 лютого; 1667) у с. Андрусові поблизу Смоленська між Річчю Посполитою і Московською державою було укладено Андрусівське перемир’я, за умовами якого припинялась польсько-московська війна 1654-1667 рр. Під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ. Правобережна Україна і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом залишалися в складі Речі Посполитої. Київ на два роки передавався Московській державі. Запорізька Січ передавалась під спільне управління Польщі і Московщини, які зобов’язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступати проти кримського хана. Умови перемир’я викликали велике невдоволення серед українського суспільства, що переросло у повстання, яке очолив гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я, порушивши умови Переяславської Ради 1654 року, закріпило насильницький поділ української етнічної території на дві частини – Правобережну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений т.зв. «Вічним миром» 1686 року.

Ювілеї дня:

235 років від дня народження Християна Християновича Стевена (1781–1863), вітчизняного ботаніка і ентомолога шведського походження. Засновник і перший директор (1812-1824) Нікітського ботанічного саду, для якого зібрав понад 450 видів екзотичних рослин. Автор численних праць присвячених флорі Криму і Кавказу, систематиці насінних рослин і комах.

134 роки від дня народження Франкліна Делано Рузвельта (1882–1945), американського політичного та державного діяча, 32-го президента США (1933–1945) від Демократичної партії (єдиний, хто обирався на 4 терміни). За життя Франкліна Делано Рузвельта як тільки не називали: одні мало не молилися на нього, інші звинувачували в усіх смертних гріхах. Ось деякі яскраві характеристики того часу: «найрезультативніший американський політик ХХ століття», «великий реформатор», «комуніст», «остання надія демократії», «дурна голова з месіанським комплексом і мізками бойскаута», «перший президент мас-медіа», «політична Джульєтта, що фліртує з народом на балконі Білого дому» та ін. Нетерпимість частини американської еліти до президента Рузвельта досить яскраво описана відомим письменником Томасом Вулфом. У кают-компанії розкішного океанського лайнера Вулф озвучив свій намір підтримати Рузвельта на чергових виборах. І тут зчинилася справжня буря: «Накрахмалені сорочки почали накручувати свої спини, як рулетки. Дівочі шиї, які лише секунду тому назад були білі й граціозні, наче лебедині, раптом так напружилися від енергії та патріотичного шаленства, що діамантові намиста розірвалися і розлетілися на шматочки. Мені було сказано, що в разі, коли я проголосую за цього гидкого комуніста, цього зловісного фашиста, цього інтригана і заколотника-соціаліста і за його банду конспіраторів, то тоді я більше не зможу вважати себе американським громадяниним». То був 1935 рік, а вже наступного, 1936, Рузвельта тріумфально переобрали на другий строк. Він переміг у всіх американських штатах, крім двох. З ім’ям цієї людини пов’зана ціла епоха в історії США. Передусім, він відомий тим, що вивів Америку з Великої депресії. Його економічна політика і до сьогодні викликає дискусії серед фахівців, але ніхто не може оскаржити знамениту тезу, озвучену Рузвельтом під час інавгурації: «Єдине, чого варто боятися, – це сам страх». Неперевершений соціальний психолог, Рузвельт одним із перших зрозумів: головна небезпека – коли депресія панує не лише на фондових ринках, але й у свідомості людей.

75 років від дня народження Річарда Брюса (Діка) Чейні (1941), відомого американського політичного діяча-республіканця, міністра оборони в адміністрації Дж. Буша-старшого (1989-1993), віце-президента США в адміністрації Дж. Буша-молодшого (2001-2009).

65 років від дня народження Філа Коллінза (1951), відомого британського музиканта, одного з найбільш комерційно успішних музикантів світу (третій після Майкла Джексона і Пола Маккартні), суперзірки 80-х. Барабанщик і вокаліст легендарного рок-гурту Genesis, композитор, актор, продюсер, лідер біг-бенду. Зробив вражаючу сольну кар’єру, продавши понад 150 мільйонів копій своїх альбомів. Серед його нагород – 7 «Греммі» та «Оскар» за кращу пісню до мультфільму «Тарзан». Знявся в багатьох фільмах. Один із найвідоміших – «Бастер» (1988), де йдеться про пограбування поштового поїзда в 1963 році. У березні 2011 року співак заявив про припинення музичної кар’єри, але нещодавно знову вирішив повернутися на велику сцену. На осінь 2016-го планується вихід мемуарів музиканта. Розповісти йому є про що: за плечима 65-річного Коллінза буремне музичне життя, п’ять шлюбів (одній із своїх дружин Колліз виплатив 25 мільйонів фунтів стерлінгів, що склало приблизно 50 мільйонів доларів – це була одна з найбільших на той час сум відступних серед «зоряних» розлучень), депресії, хвороби, нав’язливі думки про суїцид, ненависть оточуючих (дехто називав його «Антихристом»), боротьба з алкогольною залежністю. «Ні, баста, з цим покінчено! Я маю вийти й показати на що здатен. Робитиму це не задля музичних критиків чи тих, хто давно поставив на мені хрест, а, передусім, задля своїх дітей», - зауважив Філ в одному з інтерв’ю.

Роковини смерті:

68 років тому у Нью-Делі на 79 році життя був убитий Махатма Ганді (Мохандас Карамчанд Ганді; 1869–1948), індійський політик, лідер руху за незалежність Індії. Передостанній замах на життя Махатми Ганді стався 20 січня 1948 року, через два дні після того як він припинив голодування. Лідер країни звертався до віруючих з веранди свого будинку, коли біженець з Пенджабу кинув у нього саморобний вибуховий пристрій. Бомба вибухнула за декілька кроків від Ганді, втім, тоді ніхто не постраждав. Індійський уряд пропонував посилити охорону Ганді, але він категорично відмовився, зауваживши: «Якщо мені судилося загинути від кулі шаленця, я зроблю це з усмішкою». Через декілька днів сталося непоправне. 30 січня 1948 року Ганді прокинувся на світанку й узявся допрацьовувати проект конституції, який треба було представити конгресу. Цілісінький день пішов на обговорення з колегами майбутнього основного закону країни. Настав час вечірньої молитви, і в супроводі племінниці він вийшов на галявину перед будинком. Як і завжди, натовп радісно вітав «батька нації». Частина людей кинулася до свого наставника, аби, за давнім звичаєм доторкнутися до ніг Махатми. Скориставшись метушнею, вбивця серед інших наблизився до Ганді й тричі вистрілив у нього з пістолета. Перші дві кулі пройшли навиліт, третя застрягла в легенях поблизу серця. Останніми словами вмираючого Ганді були: «О, Рамо! О, Рамо!», а потім слабкими жестами він показав, що прощає свого вбивцю. Махатму Ганді вбили індійські націоналісти, які були противниками розділення Британської Індії й утворення двох держав – Республіки Індії та Пакистану, а також виплати Індією уряду Пакистану 550 мільйонів рупій, як то передбачалося угодою про розподіл. На цій виплаті наполягав Ганді, за що націоналісти вважали його зрадником інтересів країни. На місці вбивства Ганді нині споруджено пам’ятник. В Індії цього дня вшановують пам’ять усіх полеглих у боротьбі за незалежність країни.

65 років з дня смерті Фердинанда Порше (1875-1951), австрійсько-німецького автоконструктора, промисловця, підприємця, засновника фірми Porsche (1931). Розробляв автомобільні, тракторні та авіаційні двигуни та конструкції. Творець німецького «народного автомобіля» Volkswagen «Жук», під час Другої світової війни був одним із розробників німецького важкого танка «Тигр». Після закінчення війни Фердинанд Порше відсидів 20 місяців у в’язниці за співпрацю з нацистським режимом. Нині компанія Porsche, 49,9% акцій якої з грудня 2009 року належить концерну Volkswagen AG, виробляє спортивні автомобілі класу «люкс» і є найприбутковішою автомобільною компанією у світі.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-