26 січня. Пам’ятні дати
26 січня 1788 року перші британські поселенці на чолі з офіцером Королівського флоту, капітаном Артуром Філіппом прибули на Зелений континент на 2 воєнних, 9 вантажних і 6 транспортних кораблях і водрузили на місці нинішнього Сіднею прапор Великої Британії. Особовий склад експедиції становив приблизно півтори тисячі осіб, з них майже половина – засланці, решта – морські піхотинці, охорона конвою та адміністративний склад майбутньої колонії. Артур Філіпп дістав уповноваження від уряду на заснування першої на австралійському континенті каторжної колонії і був призначений її губернатором. Назва країни походить з латинської Terra Australis, що означає «південна земля», а перше поселення Сідней було назване в честь міністра колонії Великобританії лорда Сіднея. Нині Австралійський Союз входить до складу Британської Співдружності Націй і складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу якого входять король (королева) Великої Британії, що його (її) представляє призначений ним (нею) генерал-губернатор і дві палати: палата представників і сенат. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. Місцевими справами відають органи самоврядування – виборні ради, які перебувають під наглядом урядових органів. Дипломатичні відносини між Україною та Австралією були встановлені 10 січня 1992 року. Посольство України в Австралії було відкрито 14 квітня 2003 року. З 1992 року Австралія була представлена в Україні послами за сумісництвом. Урочисте відкриття першої дипломатичної місії Австралії в Україні відбулося в березні 2015 року. У грудні 2014 року вперше за всю історію двосторонніх відносин відбувся візит президента України Петра Порошенка до Австралії. В Австралії мешкає понад 30-тисячна українська діаспора. Поселення українців в Австралії можна вважати «наймолодшим» - «українська колонія» починає своє існування від розселення «переміщених осіб» після закінчення Другої світової війни, точніше від 1948 року. Українську спільноту в Австралії можна вважати політичною еміграцією, адже ніхто не їхав на цей континент з метою поліпшення свого матеріального стану. Українська еміграція в Австралії ніколи не була заробітчанською. Люди, які сюди приїхали після Другої світової війни, не хотіли вертатися на батьківщину виключно з політичних мотивів – вони не хотіли жити в комуністичній системі.
Міжнародний день митника. Відзначається з 1983 року. У листопаді 1952 року набрала чинності Конвенція про утворення Ради митного співробітництва, а 26 січня 1953 року в Брюсселі відбулася перша сесія цієї Ради, яка згодом (в 1994 році) отримала свою сучасну назву – Всесвітня митна організація (ВМО). Через 30 років саме цей день був обраний у якості щорічного свята – Міжнародного дня митних служб. Наразі до Всесвітньої митної організації входять 180 митних адміністрації країн світу, які в сукупності контролюють 98% світової торгівлі.
Національне свято Індії – День Республіки (1950). 26 січня 1950 року Індія, яка протягом 200 років була колонією Великобританії, була проголошена суверенною республікою.
Події дня:
15 років тому (2001) у штаті Гуджарат (Індія) стався один із найпотужніших землетрус силою 4-7 балів за шкалою Ріхтера, внаслідок якого загинуло 100 тис. чоловік, 200 тис. – було поранено. Міста Бхудж, Рапар, Анджар, Бхачау та сотні дрібних населених пунктів були вщент зруйновані.
Ювілеї дня:
235 років від дня народження Людвіга Йоахіма фон Арніма (1781-1831), німецького письменника. Автор збірки «Чарівний ріг хлопчика», у якому поєднав народні вірші, пісні і балади, зібрані ним під час подорожей, а також вірші поетів ХVІ-ХVІІ ст., що невдовзі стали народними. Вільні ритми, якими написані пісні і вірші збірника, справили у подальшому чималий вплив на творчість багатьох німецьких поетів (передусім на Генріха Гейне). Автор історичного роману «Охоронець корони», новели «Ізабелла Єгипетська». 21 січня виповнилося 185 років від дня його смерті.
105 років від дня народження Полікарпа Куша (1911–1993), американського фізика, лауреата Нобелівської премії (1955).
95 років від дня народження Акіо Моріта (1921-1999), японського підприємця, одного з двох засновників всесвітньо відомої електротехнічної компанії «Соні». З 1971 року – президент «Соні», з 1976 – голова ради директорів. У 1994 році йому було присвоєно почесне звання «засновник фірми».
Сьогодні виповнюється 55 років зірці світового хокею, легендарному Вейну Грецкі (1961). Канадський хокеїст, центральний нападаючий. Один із найвідоміших спортсменів XX століття. Іноді журналісти називають Грецкі Пеле хокею – мабуть для тих, хто не надто знається на хокеї, а про знаменитого бразильця все ж таки чув, адже футбол, як не крути – наймасовіший вид спорту. Але Грецкі – це Грецкі, і жодних порівнянь він не потребує. В 1978-1988 роках спортсмен виступав за клуб «Едмонтон Ойлерз», з яким чотири рази вигравав Кубок Стенлі. В Національній хокейній лізі, де Грецкі отримав прізвисько «Великий», він установив 61 рекорд і неодноразово завойовував індивідуальні призи Ліги (включно з 9-ма призами найціннішому гравцю і 10 – кращому бомбардиру сезону). Був серед 5 спортсменів, які запалювали вогонь Олімпіади-2010 у Ванкувері. Єдиний з представників північноамериканського хокею увійшов до символічної збірної сторіччя «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою. Його ім’я увічнено в Залі хокейної слави (Торонто). Номер 99, під яким він виступав протягом усієї своєї професійної кар’єри, закріплений за ним у НХЛ навічно, і жоден хокеїст у НХЛ більше не одягне светр з цим номером – теж неабияка честь. Елегантний, завжди усміхнений Грецкі надзвичайно вплинув на формування іміджу канадського хокею, адже до того існував стереотип похмурого вайлуватого здорованя, не надто культурного й не надто привітного. Нині знаменитий спортсмен активно займається бізнесом. Цікавий факт: дід Вейна Грецкі був білорусом, а бабця – українкою з Підгайців (нині Тернопільська область, а до війни – територія Польщі). Між собою подружжя розмовляло українською мовою; батько Вейна теж чудово знав українську. У спортсмена щасливий (і єдиний) шлюб, п’ятеро дітей і один онук.
Свій 28 День народження відзначив би сьогодні гомельчанин Михайло Жизневський (1988-2014), білоруський активіст Євромайдану, член Самооборони Майдану, один із перших героїв Небесної сотні і одна з перших жертв злочинного режиму. Народився Михайло Жизневський у білоруському Гомелі. В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві, в останні роки життя винаймав житло у Білій Церкві. Він рано полишив рідну домівку, сам заробляв собі на життя, але завжди пам’ятав про батьків, час від часу надсилаючи їм хоч якісь кошти. Працював зварником, монтажником вікон. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина». У дитинстві мріяв стати священиком, захоплювався історією. Був аполітичним, але співпрацював з націоналістичною організацією УНА-УНСО, оскільки та мала гарну страйкбольну команду, а Михайло займався страйкболом. Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Панахида за Михайлом Жизневським відбулася 26 січня 2014-го, в день, коли йому виповнилося б 26 років. До Михайлівського собору тоді прийшло понад 10 тисяч осіб, не всі навіть змогли потрапити всередину. Тіло загиблого білоруса несли під вигуки натовпу «Герой!» і «Живе Білорусь!». Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані. Похований у Білорусі.
Роковини смерті:
140 років від дня смерті Фредеріка Леметра (Антуан Луї Проспер Леметр; 1800-1876), французького актора, зачинателя критичного реалізму у французькому театрі. З юних років виступав у паризьких бульварних театрах. Його реалістичну і водночас романтичну творчість високо цінували Віктор Гюго, Діккенс, Бальзак.
