18 січня. Пам’ятні дати

18 січня. Пам’ятні дати

1897
Ukrinform
Сьогодні українці відзначають Водохресний Святвечір

18 січня (5 січня за юліанським календарем), напередодні дванадесятого церковного свята Хрещення Господнього, християни східного обряду святкують Надвечір’я Хрещення, яке у народі ще називають Водохресним Святвечором або ж Голодною кутею. Як і перед Різдвяною вечерею, віруючі весь день дотримуються суворого посту, а увечері, коли на небі з’явиться перша зоря, родинами збираються за святковим столом. Як і на Багату кутю, на Голодну готують лише пісні страви, але в меншій кількості (кутю та узвар, вареники з капустою, млинці на олії, квасолю, все мочене, квашене тощо). 18 січня у храмах відбувається святкове богослужіння, а також здійснюється велике освячення води, яку слід першою споживати під час Святої вечері та з молитвою кропити нею всіх членів сім’ї, подвір’я, домівку, криницю, свійських тварин. Ця вода має таку ж цілющу силу, як і вода, що освячується 19 січня, яку називають Йорданською – лікує тілесні і духовні хвороби, не псується і зберігається протягом року.

У США Національний день пам’яті Мартіна Лютера Кінга (1929-1968), одного з керівників руху за громадянські права темношкірих у США, ініціатора ненасильницьких дій, лауреата Нобелівської премії миру (1964). Відзначається кожного третього понеділка січня і є федеральним святом, тобто офіційним вихідним.

Події дня:

362 роки тому (1654) у Переяславі відбулася козацька рада, на якій було ухвалено рішення присягнути на вірність московському царю. Гетьман Богдан Хмельницький разом із старшиною в присутності московського посольства під проводом боярина Бутурліна присягли на тім, «щоб бути їм із землями й городами під царською великою рукою навіки невідступно». За радянських часів, особливо напередодні святкування «300-ліття возз’єднання України з Росією» (1954), Переяславську раду уявляли (й подавали) як велелюдне козацьке зібрання, на яке, аби втілити «віковічне бажання возз’єднатися з братнім російським народом», прибула мало не половина козацької України. Своєрідним яскравим «агітпропом» була картина Михайла Хмелька «Переяславська рада», написана художником у 1951 році. Насправді все було не так вже й пишно, й не так велелюдно. Історик Юрій Мицик пише: «На Переяславській раді були присутні не більше як 300 осіб. На ній не були представлені жодні стани українського суспільства, крім козаків (міщани були тільки переяславські). Вона не була навіть генеральною, а старшинською козацькою радою. Проводилася в тилу, окремо від Війська Запорозького, яке готувалося на правобережній Київщині до оборони проти наступу армії Речі Посполитої. Ця рада була нелегітимною з точки зору козацьких традицій». Жодних письмових документів на ній не підписували, була лише усна угода. Відповіддю на них стали царські «Березневі статті». Нині важко точно визначити характер Переяславської угоди – була це державна унія, васальний договір чи тимчасовий військовий союз між Військом Запорозьким і Московською державою. В’ячеслав Липинський у своїй монографії «Україна на переломі» (1920), виступив із думкою, що угода 1654 року була звичайним союзом України з Москвою, зверненим проти Польщі; це був мілітарний союз, подібний до тих, які Хмельницький заключав з Кримом або Туреччиною. Втім, як би там не було, а Переяславські події стали переломними в історії України, яка потрапила під вплив Росії.

145 років тому (1871) одразу ж після закінчення франко-прусської війни, у Версалі, в палаці Людовіка ХІV прусські князі проголосили Вільгельма І німецьким імператором (кайзером). Рейхсканцлером став Отто фон Бісмарк. Цей символічний акт завершив об’єднання всіх німецьких земель в єдину національну державу - Німецьку імперію, яка проіснувала до Листопадової революції 1918 року.

Ювілеї дня:

115 років від дня народження Олексія Филимоновича Швачка (1901–1988), українського кінорежисера. Працював у театрах, зокрема в «Березолі». З 1925 року співробітничав у кіно з Довженком. Був режисером Одеської, а з 1928 року – Київської кіностудії. Зняв фільми: «Народні таланти», «Мартин Боруля», «Земля», «Кривавий світанок», «Діти сонця», «Мораль пані Дульської», «Любов на світанні», «Ніна» та ін. Автор книги «Розповідь про сучасників».

115 років від дня народження Лукії Лукіянівни Гумецької (1901–1988), українського мовознавця-славіста. Доктор філологічних наук, професор. Протягом 1945-1965 рр. працювала в системі АН УРСР – спочатку у Львівському відділі Інституту мовознавства, а з 1951 року – в Інституті суспільних наук (Львів), де у 1956-1971 рр. завідувала відділом мовознавства. Утворила перший в Україні осередок істориків-лексикографів львівської ономастичної школи. Автор праць з історії української мови, української та слов’янської лексикології і лексикографії; керівник авторського колективу і голова редколегії «Словника староукраїнської мови ХІV-ХV ст.» (1977-1978; премія ім. І.Я. Франка, 1981).

80 років від дня народження Ігоря Юрійовича Малишевського (1936-2015), українського письменника, кіносценариста, журналіста. Автор сценаріїв, сценарних планів та дикторських текстів багатьох хроніко-документальних фільмів, серед яких: «Вогненний слід», «Україно, земле наша», «Битва за Київ», «Чорнобильська атомна», «Початок шляху», «Міст через життя», «Чорнобиль: хроніка тяжких тижнів» та ін. Автор книги «Все життя – атака», статей у періодичній пресі, роману «Міст через три життя», присвяченого життю і діяльності видатного українського вченого Є.О. Патона. Заслужений журналіст України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1978).

80 років від дня народження Степана Ілліча Жупанина (1936–2005), відомого українського дитячого поета. Учителював, був на журналістській роботі; викладав в Ужгородському університеті. Доктор педагогічних наук, професор; заслужений працівник народної освіти України, лауреат премії ім. Лесі Українки. Автор 25 поетичних книжок для дітей, серед яких: «Бджілка», «Гірська стежинка», «Ватра», «Лісовий світанок». На вірші Степана Жупанина писали музику Анатоль Кос-Анатольський, Аркадій Філіпенко, Леся Дичко та інші композитори (загалом вийшло декілька пісенних збірників). Виступав зі статтями з проблем педагогіки та психології, упорядкував ряд посібників для учнів початкових класів (автор близько 300 наукових праць, підручників і посібників). Окремі твори поета перекладено європейськими мовами.

70 років від дня народження Каті Річчареллі (1946), італійської оперної і камерної співачки (сопрано). На оперній сцені з 1969 року. Знімалась у фільмі-опері Франко Дзеффіреллі «Отелло» (1986; роль Дездемони; Отелло – Пласідо Домінго). Кращі свої ролі співачка виконала в операх Россіні і Белліні.

30 років від дня народження сестер Віти та Валі Семеренко (1986), українських біатлоністок, олімпійських чемпіонок. Лідери української збірної з біатлону. Цікаво, що Віта старша від Валі на 10 хвилин. Віта - чемпіонка та бронзова призерка Олімпійських ігор в Сочі (2014), п’ятиразова призерка чемпіонатів світу, переможниця й призерка етапів Кубка світу, п’ятиразова чемпіонка Європи з біатлону. В свою чергу, Валя - чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі (2014), чемпіонка та чотириразова призерка чемпіонатів світу з біатлону, переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, семиразова чемпіонка Європи, чемпіонка світу з літнього біатлону 2011 року в спринті.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-