16 січня. Пам’ятні дати

Ці закони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці закони забезпечували введення різних обмежень щодо мітингів та зборів і посилення репресивних повноважень правоохоронців з метою протидії акціям протесту. «Диктаторські закони» передбачали можливість розглядати дії учасників акції протесту як екстремізм та встановлювали жорстку відповідальність за таку діяльність. Водночас заборонялось проведення без погодження з органами внутрішніх справ мітингів та демонстрацій з використанням засобів чи способів маскування, встановлення наметів для обігріву й відпочинку; сприяння мітингувальникам шляхом надання в користування приміщень, транспортних засобів; рух у колонах більше 5 автомобілів без узгодження з міліцією, тощо. 17 січня, тобто вже наступного дня, пакет прийнятих законів підписав тодішній президент Янукович. Незважаючи на численні протести й заклики світової та української громадськості не публікувати тексти законів від 16 січня, вони все ж таки були оприлюднені 21 січня 2014 року в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Більшість законів набрали чинності наступного дня після опублікування, тобто 22 січня - у День соборності та свободи України. Оприлюднені документи викликали негативну реакцію суспільства як такі, що порушують демократичні норми. 28 січня 2014 року Верховна Рада на своєму позачерговому засіданні визнала такими, що втратили чинність,  9 з 12 законів, ухвалених парламентом 16 січня. Слідчим управлінням Генпрокуратури вдалося зібрати докази для підозри колишнім високопосадовців у проведенні незаконного голосування за так звані «диктаторські закони» та фальсифікації його результатів. За результатами слідства повідомлено про підозру 15 особам, а саме: колишньому президенту Януковичу, тодішньому першому заступнику голови ВРУ Калєтніку та іншим. Прикметно, що на дострокових виборах у Верховну Раду VIIІ скликання балотувалися 127 осіб, які 16 січня голосували за «диктаторські закони», з них 50 – знову стали народними депутатами.

Події дня:

62 роки тому (1954) було опубліковано указ Президії Верховної Ради УРСР про перейменування м. Проскуров у м. Хмельницький та одночасно перейменування Кам’янець-Подільської області у Хмельницьку.

Три роки тому (2013) Вищий адміністративний суд остаточно визнав воїнів УПА борцями за незалежність України. 16 січня він підтвердив рішення судів нижчих інстанцій, якими визнано законним Указ Президента України про визнання членів ОУН і воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

Ювілеї дня:

170 років від дня народження Степана Стефурака (1846-1888), українського актора. У 1869-1888 рр. працював у Руському народному театрі у Львові. Серед кращих ролей: Виборний («Наталка Полтавка» Котляревського), Шельменко («Шельменко-денщик» Квітки-Основ'яненка), Нечипір («Пошились у дурні» Кропивницького).

85 років від дня народження Йоханнесса Рау (1931-2006), 8-го президента ФРН і 2-го у післявоєнній історії федеральний президент об’єднаної Німеччини (1999-2004).

50 років  від дня народження Василя Васильовича Попадюка (1966), українського скрипаля-віртуоза, музиканта світового масштабу, якого називають «українським Паганіні». Піаніст, композитор, Заслужений артист України (2009). Засновник гурту PapaDuke з яким гастролює по всьому світу, граючи музику у стилях етно, латіно, джаз. Вміє грати на 15 музичних інструментах, а кожен з музикантів гурту теж грає на кількох музичних інструментах. Концерти віртуоза проходять 150-200 разів на рік,  збираючи численну аудиторію. З 1997 року живе і працює у м. Торонто (Канада). Проте, Василь Попадюк залишився українцем і репрезентує мистецьку Україну. У репертуар гурту PapaDuke завжди включені твори українських композиторів або власні. Зарубіжні партнери та іншомовні слухачі завжди знають, що він українець, яку б музику не виконував. На всіх його афішах написано: «Український скрипаль-віртуоз». Часто гастролює в Україні, запрошує на свої концерти поранених військових АТО, до речі, вхід для них безкоштовний. Нещодавно виступав перед українськими воїнами у шпиталі в Дніпропетровській області. Одружений з донькою українського політика Степана Хмари Соломією і має трьох доньок. У сім’ї розмовляють виключно українською.

Роковини смерті:

210 років з дня смерті Ніколя Леблана (1742-1806), французького хіміка, інженера, винахідника промислового отримання соди.

125 років з дня смерті Лео Деліба (1836-1891), французького композитора. Європейську славу музикантові принесли три опери: «Так сказав король», «Жан де Нівель» і «Лакме», але найбільших висот Деліб досяг у царині балету, виступивши сміливим новатором. Він першим із західноєвропейських композиторів розвинув драматичну основу танцю, обравши метод симфонізації балетної музики. Розширив сферу лірико-психологічної виразності традиційних балетних форм, вніс у свої партитури народно-жанровий колорит. Відомими є його балети «Струмок», «Сильвія» і «Коппелія», які стали по суті першими симфонічними балетами, і справили помітний вплив на подальший розвиток музично-хореографічного мистецтва ХІХ-ХХ ст.

115 років з дня смерті Арнольда Бекліна (1827-1901), швейцарського живописця. Його творчість справила вплив на формування символізму і стилю модерн у Німеччині.