Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви
Майдан молився не через страх, він просив перемоги
Інтерв'ю 24.11.2015 18:09 2687

У чому була краса Майдану? Що мене найбільше захопило і до сьогодні захоплює? Те, що народ і молодший, і старший відгукнувся, народ сказав щось. На жаль, мені здається, що сталися дві речі: влада сьогодні не дуже слухає, що народ говорить, а народ не дуже береться до роботи. Народ все ще живе тим радянським синдромом «нам дадуть»: що влада для нас зробить, що нам дадуть чи що нам дасть Західна Європа, чи що нам дасть Америка. Що нам дадуть?

Люди ще не є достатньо активні. Може тепер з тим, що відбудеться певна децентралізація, а вона торкнеться усіх сфер, може трошки народ прозріє і почне рухатись, почне реагувати.

- Чому ви кажете, що люди неактивні?

- Вони дуже недбало голосують, не перевіряючи, за кого голосують, не питають у тих людей - що ви думаєте, як ви думаєте. А якщо й дадуть гречки чи щось інше, то вже цілком забувають за все. Одним словом, хоч і є певне розчарування, але немає причини бути дуже розчарованим. Чому люди розчаровані? Бо вони думали, що на вербах виростуть груші, і що вони будуть благоденствувати? Якби люди взялися до роботи, не було би розчарування, було б усвідомлення: буду стільки мати, скільки попрацюю. Розчарування не є цілковито оправдане, його причина - у браку активності та браку відповідальності. Не питає себе народ, не питає себе кожен, навіть ті, хто стояв на Майдані: а що я зроблю, що я зробив, щоб Україна була краща? Він запитує - а що мені дали після Революції? А як нічого не дали, то він розчарований. Якби ми взялися до роботи і взялися не поодиноко, але разом, то ото була б сила. Дивіться, скільки у нас є добра! Волонтери! Скільки людей робить добро, а ті, що роблять добро - як вони будують, бо самі зростають, вони служать другим, підтримують друге - то ж наше військо. Якби не волонтери, де б ми були? Вже тепер поволі починають наші справи нормалізуватися, але на початку ми нічого не мали, але була та воля. Отже, є в народі сила, є можливість. Але треба послідовно, скажімо, не тільки волонтери, кожен громадянин повинен працювати і думати, і дбати. Тоді б не було причини бути розчарованим.

- Це є дуже поважна проблема. Тут дуже важливо, щоб церкви почали більш активно залучати людей до роботи, заохочувати, пояснювати, що бути християнином чи бути взагалі віруючим - то значить також і працювати, робити щось. Ми нарікаємо на корупцію, стараємося її позбутися, але вона сама не зникне: треба, щоб люди собі сказали - досить, не буду більше давати та брати хабарі. У антикорупції важливо не лише робити закони, бо закони вказують напрям, але закони треба виконувати. Закон заперечує корупцію, але треба не давати себе корумпувати або не жити з корупцією. Майдан, на мою думку, дав потужний сигнал всім без винятку - і елітам, і громадянам. Як це зрушити? Я говорю про те, що мені найближче - церква. Церкви, і католики, і православні, і протестанти, і всі віруючі повинні людям проповідувати: працюйте люди, змагайтеся, старайтеся - і все буде на місці.

- А ви особисто не розчаровані результатами революції, діями влади?

- Що значить розчарований, мені прикро, що влада рухається не так, як би хотілось. Але я себе запитую, а що роблю я? То є основне питання, де я можу допомогти. Але я мушу першочергово - і кожний з нас, не тільки я - мусить себе запитати: а що я роблю, щоб було краще? І щось робити.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-