3 жовтня. Пам’ятні дати

Сьогодні національне свято Федеративної Республіки Німеччина – День німецької єдності (1990). 25 років тому, 3 жовтня 1990 року, відбулося об’єднання Федеративної Республіки Німеччина і Німецької Демократичної Республіки – епохальна подія не тільки в історії Німеччини, але й усієї Європи кінця ХХ століття. Основою для об’єднання двох німецьких держав став Договір щодо остаточного урегулювання стосовно Німеччини (також його називають Договір «Два плюс чотири» – за кількістю країн, що його підписали: ФРН і НДР плюс Великобританія, Франція, США і СРСР). Як відомо, після Другої світової війни територія Німеччина була розділена між країнами-переможницями (США, Великобританія, Франція і СССР) на чотири зони окупації – радянську, французьку, британську і американську. До 1949 року західні держави об’єднали управління своїх зон окупації в Тризонію. Східна частина Німеччини залишалася під управлінням СРСР. 24 травня 1949 року на території західної Німеччини була проголошена Федеративна Республіка Німеччина (ФРН). У жовтні того ж року на території радянської зони була проголошена НДР. Берлінський анклав оголошено формально під протекторатом США, Великобританії і Франції. У 1953 році він увійшов до ФРН. НДР і ФРН вважалися правонаступниками довоєнної Німеччини. Між ФРН і НДР кордон був з особливим режимом. У 1989 році він змінився на полегшений режим, після чого почався інтенсивний відтік німців з НДР до Австрії та ФРН. Процес об’єднання Німеччини став наслідком загальної кризи соціалістичного ладу, зокрема гострої кризи в СРСР. В результаті об’єднання на території колишньої НДР було створено 5 нових земель (Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Саксонія, Саксонія-Анхальт і Тюрингія). Кордони земель ФРН не змінилися. Нова Німеччина стала членом ЄС і НАТО. Об’єднання Німеччини відбулось за канцлерства Гельмута Коля, який доклав чимало зусиль і виявив неабияку рішучість і наполегливість, аби Німеччина стала єдиною. За це він назавжди увійшов в історію як «канцлер єдності». «Шанси, що все закінчиться мирно, і не проллються ріки крові, були п’ятдесят на п’ятдесят», – згадував згодом Коль.

Національне свято Республіки Корея – День заснування держави. Відзначається з 1948 року в пам’ять про заснування в 2333 р. до н. е. Тангуном першої корейської держави - Стародавній Чосон. Згідно з легендою, дух у людській подобі, що спустився на землю під дерево Тан на горі Тхебексан, був посаджений людьми на трон і названий Тангуном.

Міжнародний день спостереження птахів. Відзначається в перші суботу й неділю жовтня з ініціативи Міжнародної організації охорони птахів (BirdLife International, раніше International Council for Bird Preservation) з 1991 року. На сьогодні BirdLife International об’єднує 120 орнітологічних організацій світу, серед яких і Українське товариство охорони птахів – громадська природоохоронна організація, що активно займається охороною рідкісних і зникаючих видів птахів і їхніх природних середовищ існування. Крім Міжнародного дня спостереження птахів існує також Міжнародний день перелітних птахів, який відзначається кожної другої суботи і неділі травня, починаючи з 2006 року. Чимало країн світу (зокрема США, Канада, Великобританія, країни Латинської Америки) відзначають у певні дні року власні Дні птахів. Варто зауважити, що ставлення до пернатих не всюди однакове. У північних країнах воно більш відповідальне – скандинавські країни витрачають мільйони євро на збереження зникаючих видів птахів, тоді як країни Середземномор’я подібними питаннями займаються хіба що під тиском спеціальних європейських природоохоронних організацій. Так, з 5 мільярдів птахів що летять з Африки в Євразію виводити потомство, щороку приблизно мільярд убивають в країнах Середземномор’я. «Лідерами» є Мальта, Кіпр, Італія, Албанія. Наприклад, лише в одній Італії щороку мисливці вбивають до 7 мільйонів співочих дроздів. Донедавна на Кіпрі вбивали по 10 мільйонів співочих птахів на рік. У Кіпру й Мальти навіть були проблеми під час вступу до ЄС через варварське знищення пернатих – у цих країнах їх не тільки масово відстрілюють, ловлять на палі які змащують спеціальною смолою, але й ловлять у величезні тенета за допомогою звукозаписуючої техніки. Полювання на птахів тут вважають національною традицією, своєрідним молодецтвом, виявом чоловічої завзятості. До того ж окремі види співочих птахів є вишуканими делікатесами, за які ресторани платять чималі гроші (наприклад на Кіпрі таким традиційним національним делікатесом є чорноголова савка – амбелопулія). Після вступу в ЄС Кіпр неодноразово отримував попередження щодо порушення засадничої директиви європейського співтовариства 1979 року, яка зобов’язує європейські країни охороняти всі європейські види птахів і забезпечувати їм належне середовище існування.

Події дня:

90 років тому (1925) прем’єрою «Сорочинського ярмарку» Модеста Мусоргського в Харкові відкрилася Українська державна столична опера (нині Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка). «Дата 3-го жовтня – дата історична, тому що відкриття української опери – це не тільки народження ще однієї культурної установи, це нова доба», - підкреслював у редакційній статті журнал «Нове мистецтво» № 1 за 1925 рік. Репертуар першого сезону української опери був традиційним: шість західноєвропейських опер і три російських. На жаль, жодної української національної класичної опери в репертуарі харків’ян не було. Саме репертуарна політика і викликала численні нарікання представників мистецької громадськості. Висловлювалися навіть думки, що новостворений театр – це не українська, а лише штучно українізована опера. Варто зазначити, що Українська державна столична опера була відкрита на базі постійної оперної антрепризи, яка існувала у Харкові ще із 1880 року.

30 років тому (1985) була підписана Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи. Набрала чинності 3 жовтня 1987 року. Україна підписала документ 25 листопада 2005 року.

Ювілеї дня:

215 років від дня народження Джорджа Бенкрофта (1800-1991), американського політичного діяча, дипломата, історика. Автор десятитомної історії Сполучених Штатів, виданої у 1834-1874 рр., що неодноразово перевидавалася.

165 років від дня народження Семена Мойсейовича Бараца (1850-1913), вітчизняного економіста, автора ґрунтовних праць із фінансових, економічних і юридичних питань, серед яких визначним для того часу був «Курс подвійної бухгалтерії» (1900). Народився в Одесі.

120 років від дня народження Сергія Олександровича Єсеніна (1895–1925), російського поета. Єсенін ще змолоду виявляв інтерес до української літератури. Одна з перших його публікацій – вільний переклад уривка з поеми «Княжна» Тараса Григоровича Шевченка («Село», 1914). Влітку 1919 року поет приїжджав до Києва; 1920 був у Харкові, виступав з читанням віршів. Був у Криму. Пам’яті Єсеніна присвятили вірші Володимир Сосюра, Юрій Яновський, статті – Павло Тичина, Дмитро Павличко. Чимало його творів перекладено українською мовою.

115 років від дня народження Томаса Клейтона Вулфа (1900-1938), американського письменника. Автор монументальних романів «Подивись на свою домівку, Ангеле», «Про Час і про Ріку», «Павутина і скеля», що носять автобіографічний характер і фактично переростають в епопею. Значна частина творчої спадщини письменника побачила світ вже після його смерті. «Прагнення зосередити на кінчику пера весь досвід людського серця» – так сказав про свого молодшого сучасника Вільям Фолкнер і визнавав його як одного з найкращих американських письменників свого покоління.

115 років від дня народження Михайла Олександровича Донця (1900-1981), українського актора і режисера, заслуженого артиста УРСР (1940). Працював у трупі Миколи Садовського, театрах Харкова, Одеси. Очолював (1949-1965) Кіровоградський український музично-драматичний театр, з 1965 року – самодіяльний театр у м. Олександрії Кіровоградської області. Як режисер прославився постановкою вистави «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (1938), «Маруся Богуславка» Михайла Старицького (1950), «Вій» за Миколою Гоголем (1959). Серед кращих акторських робіт – Іван у «Суєті» Івана Карпенка-Карого, Гриць у «Марусі Чурай» Івана Микитенка.

105 років від дня народження Олександра Юрійовича Лейбфрейда (1910-2003), вітчизняного архітектора, вченого-дослідника, краєзнавця, невтомного популяризатора знань з історії Харкова. Автор понад 40 реалізованих архітектурних проектів рідного міста, серед яких найвизначнішим є меморіальний комплекс у Дробицькому Яру.

90 років від дня народження Гора Відала (1925-2012), відомого американського письменника, публіциста, есеїста, драматурга, громадського діяча. Народився в родині добре знаній у політичних колах США, навчався в університетах Нової Англії. Учасник Другої світової війни. Починаючи з 50-х років мешкав у Європі (переважно в Італії). У 60-70 рр. Відал брав активну участь у суспільно-політичному житті США: висував свою кандидатуру до конгресу (1960), підтримував передвиборчі кампанії Роберта Кеннеді (1968) і Дж. Картера (1976), був співголовою Народної партії. Що стосується літературного доробку Відала, то першим його значним твором був роман «Місто і колона» (1948), де чи не вперше в сучасній американській літературі підіймалася тема гомосексуальності. Книжка викликала фурор, у автора одразу ж з’явилися як палкі прихильники, так і непримиренні критики. Подальша його письменницька кар’єра не була рівною. Серед найвідоміших творів - трилогія у вигляді політичного роману «Вашингтон, округ Колумбія», «Віце-президент Берр» і «1876 рік», сатиричний роман «Майра Брекенрідж» та роман «Творіння», який сам автор вважав одним із своїх найкращих творів. Крім романів Гор Відал писав також п’єси (плідний «драматичний» період у письменника був у 50-60-х роках), а також есеї, де про жорстку позицію автора можна дізнатися навіть по заголовку: «Остання імперія», «Мрії про війну: кров за нафту і хунта Чейні-Буша», «Імперська Америка» та ін.

Роковини смерті:

5 років тому пішла з життя Віра Сергіївна Роїк (1911-2010), українська вишивальниця, заслужена майстриня народної творчості, Герой України. Народилася в м. Лубни Полтавської області. З 1952 року жила і працювала в Сімферополі. Її вироби прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу; за свої майже 100-річне життя майстриня провела понад 100 персональних виставок. У роботі використовувала стильові особливості вишиванок різних областей України. Мріяла про створення у Сімферополі українського музею вишивки.

Перше фото: DPA