Православні відзначають Успіння Пресвятої Богородиці

Як всезагальне свято воно встановлене з 582 року після перемоги візантійського імператора Маврикія над персами.

Успіння Пресвятої Богородиці - друге за значущістю свято православної церкви після Воскресіння Христового. Недарма цей день ще називають Богородичною Пасхою, або «літньою Пасхою».

«На безсмертне Твоє Успіння зібралися ми», - співає Церква в першому ж пісноспіві цього великого свята.

Церква називає смерть Богородиці сном, успінням, тому що вона першою серед людей стала безсмертною і душею, і тілом.

Для українців Богородиця здавна була першою Заступницею і Помічницею, Пречистою Владичицею. Саме до неї зверталися за будь-якої потреби (особливо ж у ситуації цілковитої безвиході, й особливо українське жіноцтво і ченці), адже знали: вона, що стояла на Голгофі біля хреста розіп'ятого Сина, вона, що прийняла у своє серце весь біль і все страждання світу - вона зрозуміє, і тому допоможе.

Богородиці присвячували ікони, будували на її честь храми. Варто нагадати, що дві найбільші православні святині України - Київська і Почаївська лаври - теж присвячені Успінню Богородиці.

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають Першою Пречистою. Протягом осені є ще дві Пречистi - 21 вересня і 14 жовтня. А передував святу Успенський піст, який розпочався 14 серпня і тривав два тижні.

З Успіння літо остаточно повертає на осінь; починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 вересня.

Вважається, якщо в ці дні буде гарна погода, то під час «старого» бабиного літа (починається 11-12 вересня) буде негода.

Для українського селянства це пора, коли повністю закінчували жнивувати. У Карпатах розпочинався вільний випас худоби. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну «братчину».

До Успіння мали бути остаточно зібрані всі фрукти. З цього дня починали сіяти озимину.

А ще в народі помітили, що перша Пречиста - останній день, коли відлітають ластівки.