ДАІ не має права штрафувати на місці – Конституційний суд (доповнено)
Таке рішення ухвалив Конституційний Суд у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня, яке оприлюднив сьогодні голова суду Юрій Баулін, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За інформацією прес-служби КС, уповноважений Верховної Ради з прав людини звернувся до Конституційного Суду з клопотанням щодо того, чи можна словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься у вище зазначеному положенні, розуміти як таке, що дозволяє здійснювати розгляд справи про адмінправопорушення на місці його вчинення одразу після складення протоколу про таке правопорушення.
Необхідність в офіційному тлумаченні наведеного положення КУпАП (далі - Кодекс) Уповноважений ВР обгрунтовує неоднозначним його застосуванням судами України при розгляді справ щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення, які передбачені у статті 122 Кодексу, зокрема - про перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху тощо. Так, в одних випадках суди України вважають, що дії суб'єкта владних повноважень щодо розгляду справи на місці вчинення правопорушення (винесення постанови одразу після складення протоколу) не суперечать вимогам частини першої статті 276 Кодексу, а в інших випадках - суперечать, оскільки словосполучення «за місцем вчинення правопорушення» і «на місці вчинення правопорушення» мають різний правовий зміст.
У своєму рішенні КС зазначає, що "складення протоколу про адміністративні правопорушення та розгляд уповноваженим органом справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження". Як зазначає КС, "аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстави для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення відсутні, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», яке вживається у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься у положеннях частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке вживається в положеннях частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Рішення КСУ розтлумачив суддя-доповідач у справі Віктор Шишкін: «Є правопорушення, які не потребують довготривалої процедури, але цей перелік є вичерпний, коли особу можна притягти до адміністративної відповідальності безпосередньо на місці... В усіх інших випадках у законі написано «розгляд справи за місцем вчинення», тобто представник ДАІ повинен скласти протокол, опитати свідків, отримати пояснення від особи, яку притягують до відповідальності, та відправити цей протокол уповноваженому органу».
За словами Шишкіна, у районному відділенні ДАІ уповноважений працівник має провести повну процедуру зі складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності: отримати пояснення від порушника, встановити його матеріальний статус та розмір штрафу, а порушник правил дорожнього руху може залучити адвоката для захисту своїх інтересів.
Як зазначила в коментарі журналістам уповноважений ВР з прав людини Валерія Лутковська, "наш моніторинг, який ми проводимо по зверненнях громадян, показав, що у справах про порушення Правил дорожнього руху співробітник ДАІ іноді може виписати тільки протокол і, відповідно, відправити його до суду для накладення адміністративного стягнення, а іноді разом з протоколом виносить і постанову про притягнення до адмінвідповідальності. Відповідно, ми почали збирати судову практику і з'ясували, що є різне тлумачення положення Кодексу про адміністративні правопорушення. Коли є різна судова практика, то єдиний шлях її зробити єдиною - це звернутися до КС за офіційним тлумаченням".
Лутковська підкреслила: "На сьогоднішній день КС чітко зазначив, що співробітник ДАІ, згідно з чинним законодавством, має право тільки скласти протокол, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності має винести інший орган".
За її словами, згідно з рішенням КС, цей протокол потім «може лягти або не лягти в основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а вже орган, який розглядатиме протокол та зауваження особи, яка є суб'єктом протоколу, вирішить, чи дійсно особа підлягає адмінвідповідальності і чи вчинила вона правопорушення".
