В Україні набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс
У ніч проти 20 листопада набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), покликаний кардинально змінити українську правову систему.
Досі в Україні діяв КПК, ухвалений ще у 1961 році. Його авторитарний зміст не відповідав реаліям та викликав критику з боку міжнародних інституцій. Загалом до цього документу внесли понад сотню поправок. Найрадикальніших змін КПК зазнав у 2001 році, коли було проведено "малу судову реформу". Проте суспільство потребувало не косметичного оновлення, а запровадження нової моделі кримінального процесу, яка відповідала б європейським стандартам.
13 квітня 2012 року Верховна Рада ухвалила новий Кримінальний процесуальний кодекс, внісши у процесі розгляду законопроекту 3700 поправок. 14 травня його підписав Президент Віктор Янукович.
Глава держави високо оцінив прийняття документа, зазначивши, що Україна виконала відповідні зобов'язання перед Радою Європи.
"Той факт, що нам вдалося від констатації необхідності змін прийти до якісно нового Кодексу, переконливо свідчить про прагнення України розвиватися як європейська правова держава, зміцнювати верховенство права та всебічно утверджувати права і свободи громадян", - заявив Президент.
Позитивно оцінили новий кодекс і експерти Ради Європи. У їхньому висновку, зокрема, наголошується, що ухвалення КПК України "може дійсно вважатися запровадженням міцної основи для створення чесної, справедливої та ефективної системи кримінального судочинства".
Найважливіші новації документа стосуються забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні, розширення гарантій захисту прав підозрюваних та обвинувачених, удосконалення процедур досудового розслідування та судового розгляду, розширення прав потерпілих.
Своєрідним ключем до реалізації норм нового КПК є запровадження Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) - уніфікованої електронної бази даних про кримінальні правопорушення у державі. Згідно з КПК, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення до Реєстру інформації, яка містить, зокрема, дату надходження заяви про правопорушення, дані потерпілого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію, дані службової особи, яка внесла відомості до реєстру.
Працівники правоохоронних органів можуть увійти до єдиної системи за допомогою індивідуального електронного ключа. Таким чином, діяльність правоохоронців набуває публічності, що, на думку авторів закону, не дозволить їм приховати заяву чи вмовити потерпілого забрати її.
Серед низки реформаторських норм, які містить новий КПК, неможливість направлення справи на додаткове розслідування. Відтепер суди мають винести або обвинувальний, або виправдальний вирок. Тобто, якщо слідчий у процесі досудового слідства не зібрав доказів провини, то справу не відправлять на дорозслідування і суддя зобов'язаний виправдати підсудного. Експерти прогнозують, що завдяки означеній нормі в Україні, як у ряді європейських країн, виноситиметься до 30 відсотків виправдальних вироків. Це дозволить також розвантажити пенітенціарну систему.
Революційним назвали фахівці запровадження такого поняття як угода - з потерпілим або про визнання провини. Так, у разі вчинення ненасильницького злочину обвинувачений та потерпілий мають право застосувати процедуру примирення. Якщо останній вважає, що всі зобов'язання перед ним виконано, він може відкликати заяву.
Інший вид угоди - про визнання провини - передбачає можливість звільнення обвинуваченого від серйознішого покарання, коли він визнає провину. Обвинуваченому можуть також з дозволу суду зменшити термін покарання, якщо він дає згоду співпрацювати зі слідством для розкриття тяжчого злочину. В обох випадках ідеться про скоєння нетяжких правопорушень.
Новий КПК передбачає вдосконалення системи запобіжних заходів та введення альтернативних - грошової застави, а також домашного арешту, коли суд може зобов'язати підозрюваного не залишати своє помешкання постійно або у певний час доби. Контроль за ним здійснюватиметься за допомогою системи електронного моніторингу.
Однією з ключових новацій є запровадження інституту присяжних. Згідно з документом, до складу суду присяжних увійдуть троє осіб. Вони працюватимуть лише на процесах, де розглядаються кримінальні справи про вчинення особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення.
Новий Кримінальний процесуальний набув чинності у ніч з 19 на 20 листопада. Від опівночі правоохоронці зобов'язані реєструвати заяви та повідомлення про правопорушення за новою процедурою.
