На Сумщині ворожі FPV-дрони на оптоволокні долітають на відстань майже 50 км в глибину області. Прикордонний регіон шукає способів, аби вижити під постійними російськими атаками та максимально зберегти міста.

Про те, як тут захищають дороги, розміщують переселенців, будують шелтери й підземні школи, а виїзд «екстренки» на виклик чи трактора в поле планують як військові операції, – в інтерв'ю Укрінформу розповів начальник Сумської ОВА Олег Григоров.

НАЙБІЛЬШЕ ТЕРОРИЗУЮТЬ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

- Від чого зараз найбільше потерпає Сумщина – від російських КАБів чи таки ударних дронів? Чи зменшилися, водночас, обстріли з арти з території РФ?

- По Сумській області росіяни застосовують абсолютно всі наявні у них засоби ураження: від артилерії в прикордонні до реактивних ударних дронів та КАБів. На даний момент відмічаємо, що ворог сконцентрувався на обласному центрі. Росіяни вдалися до тактики залякування і терору. Їхні FPV-дрони на оптоволокні дотягуються майже на 50 км вглиб, а з урахуванням того, що Суми – за 20 км від лінії бойового зіткнення, шкоди від них багато.

Знаємо, що до кордону із Сумщиною росіяни підвозять нових пілотів дронів та оптоволокні. Це курсанти, початківці, вони тренуються на наших цивільних автівках та цивільній інфраструктурі.

Аналізуючи удари російських КАБів, можемо сказати, що з початку року росіяни скинули на Сумщину понад 4200 авіабомб. Пів тисячі спрямували по території Сумської громади, 192 КАБи впали безпосередньо на обласний центр.

Кількість ударів КАБами по Сумах становить 40% від усіх. Вони тероризують обласний центр і передмістя. Росіяни нищать об'єкти, що жодним чином не дотичні до якоїсь військової логістики. КАБами руйнують на Сумщині школи, приватні будинки і нищать цивільне населення.

- Чи можете назвати цифри: як збільшилися обстріли в порівнянні з минулим роком?

- Якщо говорити про кількість обстрілів, вона плюс-мінус однакова. Але коли ми аналізуємо 2025-й рік, то ударів завдавали переважно по військових позиціях. А в 2026-му році росіяни максимально сконцентровані на цивільній інфраструктурі, б’ють КАБами по цивільному населенню. От у цьому різниця. Загалом на жовтень зафіксовано понад 6 тисяч дронових ударів по Сумщині, КАБами – понад 4 тисячі.

У ПРИВАТНИХ ПІДРЯДНИКІВ КІЛОМЕТР ПОКРИТТЯ АНТИДРОНОВИМИ СІТКАМИ ВАРТУЄ ДО 3 МЛН ГРН

- Чи вдається на Сумщині протистояти FPV на оптоволокні завдяки антидроновим сіткам на дорогах та в містах? Чи достатньо цього захисту вже є в Сумах та у регіоні?

- Суми і область облаштовані сітками, і ця робота триває (в регіоні ними покрито понад 450 км доріг, – ред.). Уряд виділив 70 млн на додаткове облаштування міста антидроновими сітками. Насправді, це дуже дороговартісно: кілометр вартує понад мільйон гривень. Якщо підрядники – приватні структури, то вартість сягає і 3 млн грн за кілометр. Це дорого, бо робота потребує спеціального обладнання, аби ці сітки захищали.

- Ви їх встановлюєте на гроші з обласного бюджету чи партнери допомагають?

- Партнери можуть надати самі сітки, а щоб їх установлювати й будувати захисні конструкції, все одно потрібно наймати підрядника. Ми залучаємо Державну спеціальну службу транспорту. Паралельно є підрозділи ЗСУ, визначені військовими командирами, які так само будуть цей захист зі своїми інженерними підрозділами.

На безпекові заходи в цьому році ми спільно з громадами виділили 1 млрд 350 млн, зокрема й на покриття антидроновими сітками.

Завершуючи про сітки: це захист, але до нього потрібна іще протидія, тобто нищення дронів. Ми напрацювали вже декілька механізмів із військовими, які можуть фізично нищити російські дрони на оптоволокні, перешкоджати заходу в наші міста. Деякі дії вже показують певні результати – на жаль, ми не можемо говорити про них на загал.

Це паралельно з тим, що місто поділене на сектори, є підрозділи, які мають свої зони відповідальності щодо оповіщення та знищення FPV. Більше того, ми створили в обласній військовій адміністрації і в обласних комунальних підприємствах групу з майже 70 осіб, які пройшли навчання, за власний кошт закупили помпові рушниці. І в складі добровольчого формування територіальної громади у вільний час після роботи, на безоплатній основі, чергують на визначених об'єктах саме для протидії FPV.

Крім того, треба враховувати специфіку області: на відміну від, наприклад, Луганщини, де степи і немає лісів, у нас протидіяти дронам важче. Тут вони заходять через ліси – це певні складнощі й певна стратегія.

- Щодо російських ударних дронів, які атакують Сумщину та проходять на інші регіони: є дані, що у вас збивають 80% таких БпЛА. Це багато чи мало? І якщо росіяни збільшують кількість цих безпілотників, чи нарощуєте ви дзеркально кількість ДФТГ або мобільних груп для протидії?

- Питання щодо протидії й збиття дронів – це, безперечно, відповідальність наших Збройних сил. Ми в ОВА аналізуємо цифри, щоб розуміти, де можемо бути максимально корисними військовим – наприклад, для формування додаткових груп добровольчих формувань. Щодо 1,3 млрд грн на військові потреби, визначаємо, на що в регіоні насамперед повинні витрачати ці кошти. Бачимо, що певні засоби ураження показують ефективність, тому запити військових на них закриваємо насамперед.

Тому не можу сказати, 80% збиття – це багато чи мало. На мою думку, будь-який приліт будь-якого засобу ураження в будь-якій точці – надзвичайна подія, їй треба протидіяти. Але загалом відсоток непоганий. Звісно, наше прагнення – забезпечити стовідсоткову безпеку неба, людей, енергетики.

ЗСУ КОНТРОЛЮЮТЬ УСЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В «СІРІЙ ЗОНІ»

- Щотижня з'являються «новини» від росіян, що вони «взяли» чергове село, й цю інформацію спростовують наші Сили оборони. Хто контролює сіру зону на Сумщині?

- Дійсно, Збройні сили України, у зоні відповідальності яких ці села, чи не щодня спростовують російські фейки про «взяття». Ворог намагається активно вести війну не лише на лінії бойових зіткнень у небі, а й в інформпросторі. Наші Збройні сили тримають позиції і водночас протидіють російській пропаганді.

- На п’ятому році війни все ще читаємо зведення про коригувальників та навідників для росіян серед цивільних на Сумщині. Чи стає менше з роками таких ворожих елементів?

- Правоохоронні органи висвітлюють роботу з виявлення ворожих агентів, коригувальників, як правило, постфактум. Проте в регіоні ведеться значна робота щодо протидії цьому. Ми розуміємо, що ворог не відмовляється від спроб проводити вербування і не зупиняється на цьому полі – звісно, не зупиняємося і ми щодо певних контррозвідувальних заходів. Ця робота і надалі триватиме – я впевнений, що і з їхнього боку теж.

ТРЕБА ЕВАКУЮВАТИ ЩЕ 34 ТИСЯЧІ ЦИВІЛЬНИХ ІЗ ПРИКОРДОННЯ

- За даними Сумської ОВА, за вересень із прикордоння евакуйовано 155 цивільних. Скільки людей ще потрібно вивезти із населених пунктів у прикордонній частині області?

- На Сумщині підлягають евакуації 213 населених пунктів. Наразі звідти вивезли 100% дітей, іноді це примусова евакуація.

Загалом із цих понад 200 сіл ми евакуювали більше 57 тис. людей, серед них 8 тис. дітей. Наразі там іще залишаються близько 34 тис. цивільних. Це різні люди, з ними постійно проводиться роз'яснювальна робота, і ми регулярно маємо дві-три відмови від евакуації.

- Яка подальша доля сумських переселенців? Чи вистачає місць для їхнього розміщення? Куди найчастіше виїжджають із Сумщини?

- У Сумській області наразі 109 тис. внутрішньо переміщених осіб. Із них майже 73 тис. – мешканці нашої області. За межами регіону перебуває ще понад 63 тис. наших людей. Найбільше – понад 20 тис. – на Київщині.

Більшість переселенців, які залишаються в області, розміщуються у родичів, працевлаштовуються та винаймають житло.

Водночас маємо можливості для тимчасового розміщення. У 11 громадах діють 28 місць тимчасового проживання на майже 1,5 тис. людей. Наразі вільні 742 місця. Також працюють чотири транзитні центри та хаб у Шостці.

- Так розумію, що місця вистачає?

- Так, наразі місця є. Але ми розуміємо, що людина, яка була змушена покинути рідний дім, не може постійно жити в гуртожитку. Тому працюємо з міжнародними партнерами над створенням повноцінного житла для переселенців.

За підтримки УВКБ ООН у Нижньосироватській та Липоводолинській громадах встановили 19 модульних будинків, у яких мешкають 111 людей. У Сумах за підтримки Шведського Червоного Хреста та Sida облаштували ще три модульні будинки на 48 квартир. У них уже проживають 95 людей. Триває встановлення ще трьох будинків.

Також маємо домовленості з Урядом Швейцарії щодо встановлення 90 модульних будинків у дев’яти громадах протягом 2026–2028 років. Уже триває підготовка до реалізації цього проєкту.

Паралельно міжнародні партнери допомагають ремонтувати та облаштовувати житло для ВПО.

- Чи затребувані модульні будинки у переселенців?

- Так, усі модульні містечка заселені.

Додам також, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв під особисту опіку питання залучення міжнародних партнерів до підтримки Сумщини. Ми дуже цінуємо таку увагу до нашої області.

Маємо постійний діалог із міжнародними партнерами. Зокрема, посол ЄС в Україні Катаріна Матернова особисто відвідувала Суми, ознайомилася з роботою підземної школи. Наші партнери розуміють виклики, з якими живе прифронтова Сумщина, і готові допомагати. Прагнемо максимально залучати цю підтримку до конкретних проєктів для людей, насамперед для внутрішньо переміщених осіб.

«ПАРТНЕРИ РОЗУМІЮТЬ РИЗИКИ, АЛЕ НЕ ПРИПИНЯЮТЬ ПІДТРИМУВАТИ»

- Чи траплялося, що міжнародні партнери збудували об’єкт, а росіяни його знищили? Чи долучаються потім знову до відновлення?

- Я не пам'ятаю у нас таких випадків. Але розмова із партнерами абсолютно щира – вони розуміють усі ризики. Але лишаються й продовжують підтримувати, бо це необхідно, щоби врятувати життя і здоров'я людей.

- Як розподіляєте матеріальну допомогу між громадами? Щоб, скажімо, не виникало ситуацій, коли одна громада, умовно, завалена генераторами, а в іншої – менше контактів і допомоги немає.

- На Сумщині є 51 тергромада, зрозуміло, що не кожен може бути активним у міжнародній співпраці. З іншого боку, є голови, які дуже активні в комунікації з партнерами і мають більше підтримки. Водночас і міжнародні організації так само можуть бути максимально автономними й комунікувати безпосередньо із головами громад, ухвалювати рішення. Щоб не виникало ситуацій, про які ви говорите, ми просимо громади надавати об’єктивну картинку – намагаємося модерувати ситуацію, щоб кожна була охоплена підтримкою.

МАСШТАБУЄМО ПЕРЕНЕСЕННЯ ОСВІТИ ПІД ЗЕМЛЮ

- Поговорімо про освіту на Сумщині: в регіоні вже функціонують 13 підземних шкіл і ще 9 будуються. Наскільки вдалося перевести навчальний формат під землю?

- Процес триває та максимально масштабується. Маємо іще 14 розроблених кошторисних документацій з локальними прив’язками, залучаємо партнерів.

Загалом, якщо казати про фонд захисних споруд у закладах освіти, то 225 із 280 шкіл в області мають власні укриття, більшість – найпростіші. Але у понад 70 шкіл є протирадіаційні укриття.

- Підземні школи будують переважно в обласному центрі та більших містах, чи також і в сільських громадах?

- Це залежить від наповненості освітнього закладу учнями. Безперечно, йдеться переважно про крупні міста – там потреба більша, ніж у громаді, де є одна невеличка школа.

Загалом в області зараз навчаються 75 тис. учнів, із першого по 11-й класи. У нас 22 школи працюють очно, у 193 – змішана форма навчання. І це досить високий відсоток, зважаючи на ситуацію.

Із початку повномасштабного вторгнення росіяни пошкодили на Сумщині 165 шкіл, 21 – зруйнована та не підлягає відновленню.

НЕ ВИСТАЧАЄ БЛИЗЬКО 300 ЛІКАРІВ

- Як справляється із навантаженням медична сфера Сумщини? Чи вистачає лікарів за умов, що це робота із великими ризиками і не надто високими зарплатами?

- Так, звісно, робота медиків на Сумщині – це небезпека і ризики. Маємо, на жаль, випадки, коли ворог цілеспрямовано бив по бригадах екстренки на викликах. На початку цього року ми спільно з військовими, ДСНС, із поліцією напрацювали алгоритм спільної взаємодії для максимальної безпеки і працівників екстренки, і наших хворих, яким необхідно надавати медичну допомогу і переміщати до лікарняних закладів із громад, що перебувають під обстрілами. За великим рахунком, кожен виклик і виїзд медиків у максимально небезпечні місця – ціла операція, що погоджується з військовими і проводиться максимально оперативно.

- Чи є у вас можливість якось стимулювати медиків за врятоване життя – наприклад, як учасників ДФТГ за збитий дрон?

- Із державного бюджету в нас передбачена збільшена зарплата для працівників екстреної медичної допомоги. Ми залучаємо до підтримки медиків міжнародних партнерів – у нас є броньовані транспортні засоби, додаткова техніка, медобладнання. Виділили субвенцію на заклади для придбання тих самих «чуйок» – щоб медпрацівники були максимально обізнані про небезпеку. Закупили також засоби індивідуального захисту: бронежилети, каски. Питання грошового утримання безперечно є ключовим, це розуміють у МОЗі. В області також діє програма підтримки молодих спеціалістів – одноразова грошова допомога 200 тис. грн медичним працівникам, які у нас працевлаштовуються. Плюс є можливість забезпечення службовим житлом. У нас нині почали працювали 55 молодих спеціалістів – половина вже подали заявки на цю грошову допомогу. Якщо не помиляюся, також прийнято два рішення щодо забезпечення службовим житлом.

- Чи велика наразі недостача медиків на Сумщині?

- Так, в області є кадровий дефіцит лікарів – причому на всіх напрямках, не лише в «екстренці». Не вистачає приблизно 300 лікарів різних спеціалізацій.

«МИ АБО ОГОЛОШУЄМО ЕВАКУАЦІЮ З МІСТ, АБО НЕ ОГОЛОШУЄМО»

- Як у регіоні готуються до важкої зими, особливо у великих містах типу Сум та Шостки, де ударів по енергетиці було найбільше. Наскільки ці міста готові до зими? Чи радять місцеві чиновники людям, наприклад, виїжджати на цей сезон?

- У Сумській області, як і в кожному регіоні, реалізується план стійкості, що передбачає інженерний захист, впровадження генерації теплової енергетики, забезпечення резервними джерелами живлення. Укріплюємо та посилюємо захист об’єктів за рахунок місцевих бюджетів. Важка зима передбачається не через те, що не працюють наші комунальники чи енергетики. Вона буде важкою, бо ворог ракетами, КАБами максимально нищить усі наші життєво важливі об'єкти.

Щодо порад виїжджати – ми або оголошуємо евакуацію, або не оголошуємо. Наразі на Сумщині ми її не оголошуємо. З іншого боку, звісно, кожна людина, родина вживає якихось заходів, аби мати змогу пережити цю зиму. Хтось придбаває для себе якісь додаткові засоби, хтось за можливості тимчасово переміщається. Щодо переміщення мешканців – тут усе буде залежати від того, скільки буде світла, тепла та води. І чи буде безпечне небо. 

- Під час блекаутів одна з найбільших проблем – вода, особливо, у великих містах. У Сумах починають із цим працювати – в місті планують встановити близько 60 автономних ручних колонок у житлових масивах. Які ще рішення працюють в області, аби під час знеструмлень міста мали воду?

- Максимально забезпечуємо об'єкти водопостачання не лише резервними джерелами живлення, а й альтернативними джерелами електрогенерації, щоби мати безперебійне водопостачання. 

- Щодо аграрного сектору, який до війни був визначальним напрямком регіональної економіки, наскільки він може працювати зараз?

- У нас наразі обробляється майже 1 млн га землі. До війни це було 1,2 млн. Звісно, що в наближених до лінії оборони та бойового зіткнення громадах робота аграріїв – це як військові завдання, це і чуйки, і захист неба, й комунікація з військовими щодо заходів безпеки. 

Звісно, ми відчуваємо і загальнодержавні проблеми із реалізацією продукції, вони торкнулися і Сумської області.

- Наскільки сильно? От у Херсоні, приміром, «застрягли» 60 тис. тонн зерна.

- У нас проблеми не такі значні, але вони є. Вирішуємо їх за допомогою залізничного сполучення, коли це можливо, використовуємо автотранспорт, залучаємо усі можливі логістичні шляхи. З труднощами, але поки нам вдається вивозити зерно із Сумщини.

Тетяна Когутич

Фото надала пресслужба Сумської ОВА