Ситуація в Херсоні після чергових руйнівних ударів по ТЕЦ напередодні опалювального сезону загострилася, влада вкотре закликала населення виїжджати. Куди, власне, евакуюватися місцевим, чи можуть цивільні у цьому прифронтовому місті самі збивати дрони, чи підтримає держава аграріїв, які втратили через обстріли врожай, говоримо з начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним. А ще посадовець розповідає, де навчаються діти з Херсонщини, чи треба ліквідувати військові адміністрації нині окупованих громад, про скандали довкола звільнення двох керівників СВА та ситуацію на ТОТ.

“ШАХЕД МИ БАЧИМО ЗА 10 СЕКУНД ДО ВИБУХУ”

- Після чергового ворожого удару по ТЕЦ ви двічі досить емоційно зверталися до жителів Херсонщини, щоб вони виїжджали на зиму до родичів і знайомих, зауваживши, що влада допомагає з розселенням тим, хто не має куди виїхати. На яку допомогу можуть розраховувати люди? Бо в соцмережах багато критичних коментарів із цього приводу. І розкажіть про нинішню ситуацію в обласному центрі.

- За останній місяць почалося знищення всього повністю: окрім багатоповерхівок, уся критична інфраструктура наражається на удари російськими КАБами і реактивними “Шахедами”. На відміну від інших населених пунктів країни, ми бачимо “Шахед”, коли він залітає над Херсоном і залишається 5-10 секунд до вибуху. Сьогодні (2 вересня, – авт.) також було уражено об'єкт критичної інфраструктури, зруйнована будівля, пошкоджений транспорт. Позавчора поцілили ще в один об'єкт теплопостачання – вже не ТЕЦ, він обслуговує іншу частину міста. Там також понівечена вся техніка, котли.

Ми бачимо, що відбувається й у інших містах країни. Можливо, знайдемо протидію…

- Ви про реактивні “Шахеди”?

- Я про все. І про оптоволокно, кількість якого зросла на 50% – ми боремося, у нас найбільше знищення оптоволокна по країні. Ми бачимо ефективність збиття – вона на 15-20% вища, ніж в усіх інших областях. Саме тому в місті є життя, хоча до лінії фронту – лише п'ять кілометрів.

Упевнений, ми знайдемо протидію “Шахедам” і КАБам. Але потім знову щось буде – це війна технологій. Стане гірше як їм (росіянам, – авт.), так і нам. Тому що дальність дії наших та їхніх засобів збільшується щодня.

Я бачу тенденцію (щодо атак росіян на інфраструктуру, – авт.), і через це звертався до мешканців. Якщо відверто, то мені було б вигідніше не брати зараз весь негатив на себе, розпочати процес евакуації вже тоді, коли росіяни знищать усе, не буде ані світла, ані тепла. І вже тоді, як то кажуть, героїчно вирішувати проблеми громадян.

А я заздалегідь, за два місяці до холодів, кажу про евакуацію для родин із дітьми з усіх районів, хоч наразі вона не обов'язкова. На мою думку, краще зараз запропонувати людям комфортніші умови для виїзду, аніж потім це робити гарячково. Для тих 10-15% людей, які це розуміють, хочеться запропонувати місця, куди можна переміститися: щоби дорослих одразу забезпечити роботою, дітей – школами, дитсадками, передбачити якусь матеріальну допомогу на перший період. Над цим ми зараз працюємо з міністерствами, з іноземними партнерами.

“ІНОДІ ОСОБИСТО ПРОШУ ПОСЕЛИТИ РОДИНИ”

- Можливо проблема недовіри до евакуації ще й у тому, що цей процес не публічний? І люди не бачать, куди вони їдуть і куди поїхали інші, в які умови? От мешканців Донецької області, які прибувають, наприклад, на Рівненщину евакуаційним потягом, в області організовано зустрічають, розселяють у підготовлені для тимчасового компактного перебування у громадах приміщення. Про це влада Рівненщини звітує публічно – на відео, фото. Їх зустрічають, процес показують. Чому немає такої публічності, коли зустрічають херсонців?

- Усе є – і евакуаційні потяги, й у нашому транзитному центрі людям показують відео місць, куди їх переселяють. Щодо евакуації залізничним транспортом із Херсона, то по парних числах із міста курсує потяг на Львів, у складі якого є евакуаційний вагон. І від моменту звільнення правобережжя ним скористались уже 12,2 тис. людей, зокрема 1,8 тис. дітей, 250 маломобільних.

Є також можливість виїхати автомобільним транспортом – щодня з міжміської автостанції Херсона здійснюються евакуаційні рейси.

Евакуація безоплатна і повністю організована. Люди отримують підтримку на всіх етапах: від виїзду – до облаштування на новому місці. І нам звітують інші області, що вони їх зустріли, куди завезли і так далі. Йдеться і про житло, й про гуманітарну, психологічну, фінансову допомогу. Люди можуть виїхати в Одеську, Миколаївську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Житомирську, Закарпатську, Кіровоградську, Київську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Полтавську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську і Чернівецькі області. Ми їм розповідаємо про це і показуємо.

Є куди виїжджати і маломобільним групам населення. Цьогоріч вивезли у Вінницьку і Хмельницьку області близько сотні таких людей.

Я наголошую, що повернення назад немає. Повертаються, можливо, одиниці з тисячі.

Наразі опрацьовуємо пропозиції для сімей. Міжнародні партнери дають нормальні варіанти. Ми також розуміємо, що для багатьох родин із Херсонщини переїзд до іншого міста – серйозне фінансове навантаження, особливо коли йдеться про оренду житла. Тому опрацьовуємо можливість додаткової підтримки людей з обласного бюджету й у цьому напрямку. Щоб у них був час знайти роботу, влаштувати дітей у дитсадки та школи.

Скажу, що інколи особисто телефоную в інші регіони. Прошу про поселення якоїсь родини, таких точкових історій у регіонах – сотні.

Але от інша історія: домовився для родини з десятьма дітьми про дім на Київщині – з ідеальним ремонтом, площею 240 м². Ця родина, яка мешкає у Херсоні в трикімнатній квартирі, спочатку погодилася, а потім відповіла «ні». У таких випадках, скажу відверто, руки опускаються.

Спілкуюся з людьми – багато хто далі Миколаєва, Кривого Рогу, Кропивницького, Одеси не виїжджає. Дуже велика кількість на Миколаївщині – це і фахівці, які погоджуються працювати у Херсоні, але віддають перевагу проживанню у Миколаєві й щодня їздять на роботу, і вимушені переселенці з нашого обласного центру. Всі скаржаться, що вартість оренди – космос. Ціна квартири на місяць зросла з восьми до 17-20 тис. грн.

- Скільки наразі залишається людей у регіоні, зокрема у Херсоні? Скільки дітей у місті й у зонах, обов’язкових для евакуації? Яку кількість населення нині місто зможе обігріти і нагодувати при потребі у пунктах незламності чи інших місцях для тимчасового перебування?

- Наразі у громадах Херсонщини проживають близько 130 тис. людей, з них 60 тис. – у Херсоні. По дітям – це близько 10,6 тис., зокрема, 4,8 тис. – у Херсонській громаді. Що стосується червоної зони, то я можу назвати кількість дорослих, але ця цифра не буде об’єктивною. Щодо дітей, то ми знаємо, що їх залишається близько 95 у зоні обов'язкової евакуації в області.

“ВІЙСЬКОВІ ГОВОРЯТЬ: ВИЇЖДЖАЙТЕ ВСІ”

- Це безнадійно – з приводу опалення? Чи все-таки щось зроблено таке, завдяки чому жителі можуть сподіватися, що буде автономне, децентралізоване опалення? Без деталей – з огляду на безпековий фактор.

- Надія вмирає останньою, так кажуть? Щось буде, не обіцятиму. Але все ж мій прогноз – росіяни знищать до опалювального сезону все. Я не кажу вже про ТЕЦ, про інші об'єкти.

Ремонтуємо, щось встановлюємо, правильно ви кажете, з міркувань безпеки конкретні деталі краще не розголошувати. Але, дивіться, навіть блочну модульну котельну встановити в Херсоні – челендж, який потрібно пройти, про це слід мовчати і так далі.

Ми бачимо, що тільки десь починається якийсь рух – одразу прильоти. Будівельники, енергетики, які зараз отримують поранення і гинуть – це реально біда.

- Ми розуміємо, що багато людей не прислухаються до закликів виїхати і залишаться у Херсоні попри все. Яку кількість населення місто зможе обігріти і нагодувати при потребі у пунктах незламності чи інших місцях для тимчасового перебування?

- Якщо ми говоримо про місто, зараз достатньо сховищ, укриттів і пунктів незламності. Для тієї кількості населення, яка наразі залишається – все розраховано.

Щодо пунктів незламності, то на Херсонщині їх працює 152. Готові оперативно розгорнути ще 47, якщо виникне додаткова потреба.

За весь час роботи пунктів мешканці області відвідали їх понад 1,8 млн разів.

Крім того, є ще понад 300 сховищ і укриттів, де зроблені ремонти і є все необхідне. Вони забезпечені засобами обігріву, альтернативними джерелами електроживлення та зв’язку.

Проте треба розуміти, що є маломобільні люди, яким проблемно дістатися до укриттів, є ті, хто не піде з якихось інших причин.

- Є люди, які принципово залишаються у місті. Вони вважають, що це їхній спосіб протистояти росіянам. Можливо, є ті, хто вважає, що коли у Херсоні залишаються цивільні, то його захищатимуть краще, з ним не станеться того, що, наприклад, із Бериславом чи іншими населеними пунктами на лінії вогню.

- Тут є дві сторони медалі, й потрібно послухати військових, які говорять мені: виїжджайте всі. Коли я запитую, а як вони захищатимуть місто без світла, відповідають: у нас є генератори, ми ж якось воюємо навіть у полі. За словами військових, їм краще обороняти порожнє місто, без людей. Вони збиватимуть КАБ чи “Шахед”, не озираючись на те, що можуть постраждати цивільні.

“КОЛИ БУДЕ ШТАБ ТЕРОБОРОНИ, СТВОРИМО ДОБРОВІЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ”

- У соцмережах ще можна прочитати від херсонців: дайте нам зброю – і ми самі збиватимемо дрони. Це загалом можна зробити – озброїти цивільних і дати їм можливість захищати себе і свої будинки, створити тут ТрО?

- Я воюю щодо цього вже майже два роки, відтоді, як 34-ту бригаду забрали з територіальної оборони до морської піхоти (йдеться про те, що колишню 124-ту окрему бригаду ТрО було переформовано та включено до складу морської піхоти ЗСУ як 34-ту окрему бригаду морської піхоти «Борисфен», – авт.).

Законного шляху створення таких організмів (формувань, – авт.) немає. Коли люди починають звертатися, мовляв, так давайте зробимо, я відповідаю: хто нестиме відповідальність за таке формування, навіть якщо це будуть люди з власною зброєю? Вони будуть збивати, а в місті поряд ходять люди, їздять маршрутки, хтось виглядає у вікно – якщо ці люди випадково постраждають, хто відповість?

Нещодавно приїжджав міністр оборони, і ми порушили питання щодо створення територіальної оборони, хоча б штабу. Адже коли буде такий штаб, ми на його базі можемо створити добровільне формування територіальної громади Херсона. Тоді зібрати людей, навчати офіційно, щоб вони отримували і зброю, і якісь необхідні речі, щоб ми їх забезпечили системами індивідуального захисту, й тоді воно працюватиме.

Інакше це не відповідатиме вимогам законодавства.

А хто хоче збивати дрон із власної рушниці… Хай збиває, але то буде його персональна відповідальність.

“ІЗ ДРАПАТИМ – ЩОТИЖНЯ НА ЗВ'ЯЗКУ”

- Якщо так станеться, що місто залишать усі цивільні, ви як начальник ОВА теж переберетеся в інший населений пункт Херсонщини, далі від лінії фронту, чи залишитеся з військовими у місті?

- Я з військовими залишуся.

- Оскільки ми вже згадали про робочий візит у Херсон міністра оборони Євгенія Хмари, то про які ще першочергові потреби для посилення захисту області ви йому казали?

- Це була предметна нарада, говорили про посилення конкретними засобами, які нам потрібні – їх мало і вони необхідні й на інших ділянках фронту. Я переконував, що саме у нас найбільше гине й отримує поранення цивільне населення, тому саме тут «найгарячіша точка». Тому і мобільно-вогневих груп треба більше, і засобів протидії російським безпілотникам різних типів, і про протидію авіаційним бомбам ішлося.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий і міністр оборони Євгеній Хмара допомагають нам мобілізаційним ресурсом, дають роботизовані засоби, щоб збивати дрони на відстані, з укриття. Встановлюємо засоби проти оптоволокна: як я вже казав, у нас найбільший відсоток збиття таких дронів, їх «зальотів» стало менше, ніж місяць тому. Постійно відбувається адаптація до нових загроз.

Ще є проблеми, коли ми можемо закупити необхідне для військових, а вони не можуть поставити це у себе на баланс і обслуговувати. Деякі речі, які нам потрібні, вони не можуть закуповувати, тому що в їхній нормативці не прописано – про це теж говорили з міністром.

Загалом 12 питань, які ми от точно поставили собі за завдання вирішити. І зараз будемо це робити.

Із Драпатим я кожного тижня на зв'язку, ми оговорюємо всі кадрові питання, посилення. Вчора ввечері була нарада з військовими, сьогодні ввечері – з вищим керівництвом.

І отак ставимо завдання і перед державою, і перед собою, і домагаємося їхнього вирішення, бо знайти рішення – це важкий шлях.

“ПРІОРИТЕТ – ВИТЯГНУТИ З ОКУПАЦІЇ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ НАШИХ ЮНИХ ГРОМАДЯН”

- В області також працював міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін. Як повідомлялося, йшлося зокрема про функціонування адміністрацій тимчасово окупованих громад – це про їхню ліквідацію?

- Вони розглядають питання… Це можна назвати оптимізацією. На мою думку, можливо, для держави це і правильно буде. Але водночас залишається питання формування чіткої державної політики щодо роботи з цими громадами та людьми, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, або яких ми сьогодні допомагаємо евакуювати. Діти, які зараз виїжджають з окупованої території – це ж унікальна історія. Зверніть увагу, що в Україні 50 відсотків усіх дітей, евакуйованих із ТОТ – це з Херсонщини. Загалом починаючи із 2022 року з окупації вдалося повернути вже понад 880 дітей із Херсонської області. А з початку 2026 року станом на сьогодні на підконтрольну Україні територію вже повернули 170 дітей.

У нас це пріоритет – витягнути звідти, з окупації, якомога більше наших юних громадян.

Ми здійснюємо супровід цих дітей, запровадили комплексну систему персоналізованого супроводу кожної родини – це дуже важливо. Закріплюється фахівець, який допомагає вирішувати освітні, соціальні, медичні питання. І цим займаються саме військові адміністрації окупованих громад. Наразі ці спеціалісти здійснили близько 500 виїздів до таких сімей.

Крім того, діє програма прямої фінансової підтримки: кожна врятована дитина отримує одноразову виплату в розмірі 30 тис. грн з обласного бюджету. У 2026 році таку допомогу вже виплатили 664 дітям та одному дитячому будинку сімейного типу на загальну суму понад 20 млн грн.

До речі, у військових адміністраціях окупованих громад працює всього 4-5 людей. Вони також займаються хабами. Питання: а чому ми відкриваємо хаби, чому немає ЦНАПа в тій чи іншій області, і щоб там ціле крило віддали для надання послуг ВПО? Щоб вони не стояли в пенсійному фонді по два дні. Чому ми отримуємо соціальні послуги останніми? Ми такі ж люди, такі ж українці, як і в Тернополі живуть, у Львові. Звичайно ж, пріоритет органу, який перебуває на своїй території – своїм жителям. А комплексної програми щодо ВПО немає. І ми, херсонці, бачимо ці проблеми вимушених переселенців, консолідуємося, створюємо хаби, картки херсонця, займаємося евакуйованими дітьми. А має бути державна програма, і тоді не буде потреби у військових адміністраціях окупованих територій. Їх можна буде ліквідувати, їм тоді справді не буде чим займатися до деокупації тих громад – всі ті функції перетягне на себе держава. Я, до речі, цих фахівців одразу заберу в штат обласної адміністрації, у місцеві військові адміністрації вже деокупованих громад.

- Якщо ми вже згадали про місцеві військові адміністрації, то розкажіть про скандал довкола тепер уже ексочільника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрія Селецького. Для багатьох було шоком і те, що його звільнили, і те, що підозрюють у фіктивному працевлаштуванні військовозобов’язаних.

- Десь три місяці тому я – не СБУ, не правоохоронні органи – знаючи ситуацію, збираю всіх (начальників місцевих військових адміністрацій, – авт.) і кажу: наведіть лад, якщо у вас є такі факти. Я сказав, що розумію, що, може, хтось там оступився, може хтось помилково думає, що це законно. Змініть це. І другий був факт по Дебелому (Віктора Дебелого звільнили з посади начальника Іванівської селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області 17 серпня, – авт.).

Я також знав. Попросив схаменутися: якщо ви не в зоні активних бойових дій, то не ставте собі коефіцієнт, не нараховуйте гроші (зарплата працівників держорганів у зоні бойових дій нараховується із застосуванням спеціальних коефіцієнтів до посадового окладу, – авт.). Пройшов час, початок серпня – я ініціюю групу перевірки, відправляю своїх аудиторів, кадровиків, радника у Нововоронцовку для комплексної перевірки. Там мене не дочули.

Я питаю: «Андрій, навіщо ти це зробив? Це кримінальна справа. Це погано». Він відповів, що все зробив правильно. Я нагадав Андрію про ту розмову, коли сказав, що хто не почує мене, то має писати заяву про звільнення. Він відповів, що не буде, і я віддав матеріали аудиту в правоохоронні органи. Андрій, от чесно, просто кудись злетів.

Звільнення (Селецького і Дебелого, – авт.) були з моєї ініціативи. Я беру на себе цей тягар, але їм не потрібно було так робити. Але те, що зараз роблять якесь судилище – не така страшна ситуація, як показує Служба безпеки. Але в той же час, є порушення, є негативні речі.

- Росіяни полюють дронами на хліборобів, знищують урожай. Фермери просять компенсації – чи є шанс, що вони отримають таку підтримку? І скільки сільськогосподарських підприємств релокували у тилові регіони?

- Ситуація для аграріїв Херсонщини залишається надзвичайно складною. Особливо це стосується Бериславського та Херсонського районів, де зона постійної небезпеки розширюється. Ворог цілеспрямовано атакує людей, сільськогосподарську техніку, поля. Через це внаслідок пожеж аграрії втратили частину врожаю, а до деяких полів просто неможливо безпечно зайти для збиральних робіт.

За оцінками наших аграріїв, площа втрачених та незібраних посівів цьогоріч може сягнути близько 15 тис. га. Остаточна цифра ще уточнюється, адже безпекова ситуація постійно змінюється, а сільгоспвиробники тільки приступили до збирання пізніх культур.

Для нас принципово важливо, щоб фермери не залишалися з цими втратами наодинці. Тому Херсонська ОВА системно порушувала перед урядом питання створення окремого механізму компенсації саме за врожай, втрачений через бойові дії.

І сьогодні ми вже маємо конкретний результат цієї роботи. Уряд опрацьовує механізм підтримки аграріїв прифронтових територій, а Мінагрополітики презентувало ініціативу щодо компенсації до 10 460 грн за гектар посівів, які у 2026 році були спалені, або які неможливо зібрати через безпекову ситуацію.

Це саме той механізм, на необхідності якого ми наполягали. Для Херсонщини він критично важливий. Наше завдання зараз – щоби цю ініціативу якнайшвидше закріпили відповідним урядовим рішенням і фермери реально отримали кошти.

Ми вже маємо позитивний досвід. Цього року 236 агровиробників Херсонщини отримали 237,5 млн грн державної компенсації за повністю втрачені у 2025 році посіви через несприятливі погодні умови. Розмір підтримки становив 4,7 тис. грн на гектар. Херсонщина стала першою областю, де реалізували цей механізм.

Щодо релокації фермерів. Ми також бачимо, що для частини господарств, які працюють найближче до зони бойових дій, питання вже стоїть не тільки у компенсації втрат. Йдеться про можливість зберегти саме підприємство, людей, техніку і виробництво шляхом часткового або повного переміщення у безпечніші регіони.

Спільно з нашими аграріями ми постійно обговорюємо практичні можливості для переміщення господарств, пошуку земель та налагодження співпраці між іншими регіонами.

На державному рівні також готується окремий інструмент підтримки: для релокованих агропідприємств пропонується компенсація до 4,7 тис. грн на гектар, але не більше 10 тис. га для одного підприємства. Підтримка має надаватися на площу, що не перевищує землі підприємства, які залишаються у зоні високого військового ризику або окупації.

Масової релокації аграрного сектору Херсонщини наразі немає. Це складний процес, адже аграрне підприємство неможливо перемістити так само, як офіс чи виробничий цех. Господарство прив'язане до землі, техніки, складів, зрошення та іншої інфраструктури. Кількість релокованих господарств рахується десятками, а їхні власники здебільшого створюють нові господарства в інших областях. Є також фермери, які релокувалися з лівого на правий берег Херсонщини.

Тому зараз ми працюємо з конкретними господарствами, які розглядають можливість переміщення, або вже шукають землю та виробничі можливості у більш безпечних областях. Наше завдання – разом із урядом та іншими областями створити для них реальний механізм такої релокації.

Наша позиція проста: якщо через російські атаки фермер сьогодні не може безпечно працювати на своїй землі, держава повинна дати йому вибір – компенсувати втрачений урожай або допомогти зберегти господарство, перемістивши його у безпечніше місце.

У КРИВОМУ РОЗІ ПРАЦЮЮТЬ ДВІ РЕЛОКОВАНІ З БЕРИСЛАВЩИНИ ШКОЛИ

- Скільки навчальних закладів працює на Херсонщині, скільки планується відкрити?

- Із першого вересня у змішаному форматі почали працювати вісім закладів освіти Херсонщини, шість шкіл навчають дітей в укриттях. Ще два навчальних заклади – це релоковані у Кривий Ріг бериславські школи. Так, на базі криворізької школи №33 була домовленість із Вілкулом (голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, – авт.), виділили окремі поверхи для наших дітей. Я днями там побував. У цих двох релокованих школах навчаються близько 700 дітей, із них 70 – першокласники. Це наразі лише бериславці, але будуть й інші юні херсонці. Навчання для ВПО пропонуватимуть через наш хаб. Там гарні умови, гарне укриття. Бериславці-педагоги, працівники школи власними силами під час відпусток поклеїли там шпалери, пошпаклювали стелі, довезли обладнання, меблі. Громада Кривого Рогу – це 120 км, тож ми запустили автобуси, що збирають і довозять наших дітей із різних районів. Курсуватимуть три таких автобуси, які збиратимуть дітей зранку і відвозитимуть увечері. Так що херсонські діти, родини яких проживають у Кривому Розі й навчаються дистанційно, можуть долучатися, як я вже сказав.

Загалом ще 162 заклади загальної середньої освіти Херсонщини і шість філій працюють дистанційно. Онлайн навчаються близько 43,6 тис. школярів, серед них – 2105 першачків. Крім того, дистанційно працюють і 66 дитсадків – там виховують понад 3740 дітлахів. У вересні-жовтні плануємо запустити змішаний формат ще в двох школах, а в наступному семестрі – ще в одному закладі освіти.

Аби більше дітей могли вчитися у змішаному форматі, ми продовжуємо споруджувати захисні споруди в закладах освіти. Прямо зараз триває будівництво шести таких обʼєктів: у п'яти школах і професійному ліцеї.

До кінця року будівельні роботи зі спорудження укриттів мають розпочатися ще в п'яти закладах освіти регіону: трьох школах і двох дитсадках.

- Повідомлялося, що в окупованих Олешках проводиться реєстрація тих, хто хоче евакуюватися. Чи є інформація щодо подальших кроків?

- Реєстрація людей здійснювалася раніше і нами, ще в березні-квітні, а зараз зробили ще одну. Це був підготовчий етап до евакуації населення через гуманітарну катастрофу в Олешках та прилеглих населених пунктах. Вона проводилася в межах гуманітарної взаємодії між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Уповноваженим з прав людини РФ, а також за участю інших компетентних органів України.

Наразі точної дати чи конкретних термінів евакуації немає, не все залежить від нашої держави, можливі провокації з російської сторони. Ми знаємо, що там гинуть люди – через виснаження, голод, атаки ворожих дронів та підриви на мінах. Я знаю, що всі, зокрема, і наше військове керівництво, готові до цієї евакуації і ми чекаємо на неї. Знаю, що минулого тижня звідти намагалися вивезти 40 людей, але ця операція була зірвана у зв'язку з черговим мінуванням території. Місія, яка повинна була це зробити, туди не заїхала. Чекаємо.

- На вашу думку, чи висока ймовірність масової мобілізації на ТОТ після так званих «виборів». Чи є інформація про плани росіян щодо мобілізації на цих територіях, на кого вони робитимуть ставку? Є, зокрема, дані, що вчорашні діти вже йдуть на службу до росіян після років у окупації і впливу російської пропаганди. Може, варто звернутися від української влади до батьків на ТОТ?

- Мобілізація на тимчасово окупованому лівобережжі триває давно й системно. Росіяни постійно проводять нічні облави, подворові обходи та блокують вулиці у деяких населених пунктах, щоб видати повістки чоловікам. На пунктах виїзду до Криму, до інших країн чоловіків мобілізаційного віку розвертають без пояснення причин. Проте найцинічніший акцент ворог робить саме на молоді.

Окупанти використовують школи як прямий інструмент мілітаризації та ідеологічної обробки. Навчальні заклади на ТОТ беруть під цілодобову охорону «росгвардії», запроваджують заборону на телефони і погрожують батькам позбавленням прав та конфіскацією майна за відмову відвідувати так звані «уроки патріотичного виховання». Через організації на кшталт «Движения первых» чи «Юнармию» підлітків змушують брати участь у пропагандистських акціях, навчають базової військової справи та готують стати «гарматним м'ясом».

Одним із таких показових прикладів «промивання мізків» є історія 19-річного Олександра Мустяце з Кринок. Село, де він виріс, росіяни рознесли вщент, буквально стерли з лиця землі. Хлопець числився у державному реєстрі як зникла безвісти дитина, але опинився в лавах російської армії зі зброєю в руках. Коли з ним зв'язалися волонтери, він відповів, що «завжди був за Росію». Мені боляче за цього хлопця, за молодь. Бачити в цьому його провину – така собі історія, бо це прямий злочин держави-агресора. Російська пропаганда просто випалила йому свідомість, спочатку вкравши дитинство, а тепер відправивши помирати за амбіції Кремля.

- Що б ви сказали батькам дітей, які залишаються на ТОТ?

- Я б сказав, що Україна на вас чекає. Виїжджайте, чим зможемо, тим допоможемо, підтримаємо – нам потрібна і ваша дитина, і ви. Не чіпляйтеся за домівку чи за якісь матеріальні речі. У Росії немає майбутнього. Якщо ви залишитеся на окупованій Росією території – у вас, у ваших дітей також не буде майбутнього. Ми за правду, за те, щоб перемогти це зло. І ваш виїзд із окупованої території і початок нового життя – це також перемога над злом.

Ірина Староселець

Фото надала ОВА

* * *

Лише у Херсонській громаді за серпень загинули 25 цивільних, поранення дістали 408 жителів громади, серед них – 10 дітей. Військові кажуть, що загалом на Придніпровському напрямку ворог застосовує тактику випаленої землі, посилилися удари по цивільних, масово застосовують дрони, значно зросла кількість авіаударів. У Херсоні, зокрема, та й в інших населених пунктах, які ближче до Дніпра, росіяни продовжують убивати дронами літніх людей, полюють на комунальників, дітей, випалюють квартири у багатоповерхівках в обласному центрі. Російські пропагандисти відкрито навіть запровадили «термін» щодо спалення багатоповерхівок – «свічка».

* * *