Про це у Фейсбуці повідомила начальниця Жмеринської РВА Інна Цимбал, передає Укрінформ.

«Андрій Лівицький та його син Микола Лівицький увійшли в історію демократично-визвольного руху України як другий і третій президенти Української Народної Республіки в екзилі. У Жмеринці їм відкрито пам'ятні дошки напередодні 35-ї річниці Незалежності України: Микола народився в Жмеринці», - написала Цимбал.

За її словами, відкрили пам'ятні дошки ветерани Народного Руху України, борці за незалежність України у ХХ столітті В'ячеслав Полянський, Василь Рябчук, Василь Марчук, а також лідерка молодіжного руху Жмеринщини Софія Сладковська.

Меморіальні дошки виготовлені коштом мецената Станіслава Крупського.

Як повідомили у РВА, їх встановили на будівлі Жмеринської міської ради.

Андрій Лівицький в уряді УНР на чолі з В’ячеславом Прокоповичем з травня 1920 року залишився на посаді заступника голови Ради народних міністрів і міністра юстиції. Після трагічного закінчення Другого Зимового Походу наприкінці 1921 року захистив тезу про продовження діяльності уряду УНР в екзилі.

Разом із Симоном Петлюрою керував дипломатичною діяльністю УНР у Варшаві. Протягом 1920—1921 років - виконувач обов'язків голови уряду УНР, у 1922—1926 роках — голова уряду УНР в екзилі.

Син Андрія Лівицького Микола був головою уряду УНР в екзилі (1957—1967), у 1967-1989 роках - Президент УНР в екзилі.