У Нацпарку «Пирятинський» врятували лелеченя Грицика та Одарки, яке батько виніс із гнізда

Провідний науковий співробітник Національного природного парку "Пирятинський", доцент кафедри екології та зоології КНУ ім. Шевченка Анатолій Подобайло розповів Укрінформу, чому лелеки так роблять і чому людина не має втручатися в цей процес.

Національний природний парк "Пирятинський" вже кілька років веде пряму трансляцію з камери, яку встановили напроти лелечиного гнізда. Українці, які спостерігають за життям лелек, назвали їх Грицько та Одарка.

Цього року науковці помітили, що в парі змінився лелека - до гнізда прилетів молодший за Грицька птах, його назвали Грициком. У пташиного подружжя пʼятеро пташенят, прихильники сімейства навіть дали їм імена: Міннехаха, Ірпінь, Джесіка, Лесик і наймолодша, яка вилупилася 2 тижні тому, - Катруся.

На Фейсбук-сторінці Національного парку "Пирятинський" навіть зробили низку дописів з поясненнями, чому пташенят назвали саме так. Згодом уважні спостерігачі помітили, що найменше та найслабше лелеченя Катруся отримує "стусани" від дорослих лелек. Під дописами Національного парку розгорілася палка дискусія: одні дописувачі вимагали, щоб працівники парку забрали лелеченя з гнізда та звинувачували їх у байдужості, інші - наполягали, що в дику природу втручатися не слід.

"Ми бачимо в каналі "Лелека Грицько" шматочок дикої природи, а в природи свої, можливо, жорстокі, але справедливі закони - вижити має найсильніший. У цьому випадку, скажімо так, найпристосованіший. Зараз, коли потеплішало і вся живність стала дуже шустра, молодому батьку Грицику не вистачає вправності добувати достатньо харчів, а Одарка сама не здатна впоратись. Відповідно, виникає дефіцит їжі. Грицик сам голодний, стає агресивний. І у нього на інстинктивній основі виникає потреба позбутися зайвих ротів. От він і виявляє таку поведінку, неприйнятну з людської точки зору, - позбутися одного з пташенят. Ми були не готові, що він виніс із гнізда не найменшого, а одного із середніх. Але так чи інакше, це процес звичний і для природи нормальний, тому що ті, хто залишились у гнізді, тепер будуть отримувати на 20% більше харчів, швидше ростимуть і виростуть сильнішими", - розповів Подобайло.

Він наголосив, що співробітники парку не піднімалися до гнізда і не забирали найслабшого, оскільки це могло стресувати птахів.

"Таке надмірне турбування (про долю пташеняти - ред.) - це був би стрес, і це могло призвести до того, що лелеки просто покинули б гніздо і загинули б усі пташенята. Відповідно, принести в жертву одного, з точки зору лелек, для виживання сильніших цілком доцільно для передачі своїх генів майбутнім покоління. З іншої точки зору, ми були готові до цього. В нас була попередня домовленість із реабілітаційним центром птахів, де професійні люди їх зможуть вигодувати", - сказав Подобайло.

Водночас, за словами науковця, забирати покинутих лелеченят до господарств - не найкраще рішення, оскільки вигодувати їх складно, і навіть якщо це вдасться, то такий лелека не зможе встати на крило, побудувати в подальшому гніздо, і тим більше не зможе мігрувати на зиму на південь.

"Ці навички набуваються в сім'ї, а пізніше в зграї. Тому сенсу рятувати лелеча непрофесіоналам немає. Мало вірогідно, що ви його поставите на крило. В нашому випадку ми очікували цього (що найслабше лелеченя викинуть з гнізда - ред.). Ми приготували сіно і встелили його під гніздом і далі вже пильнували", - зазначив Подобайло.

За його словами, зазвичай лелеки виштовхують найслабше пташеня з гнізда, але цього разу Грицик виніс з гнізда не найслабшого. За словами науковця, це нетипова ситуація.

"Найменше, кволе лелеченя назвали Катрусею, але викинули з гнізда не Катрусю, а, вірогідно, когось іншого. Грицик не викинув його з гнізда, а відніс у бік, поклав на засіяне поле і стояв над ним. Я підбіг, лелеча трошки було пошкоджене, на ньому було кілька подряпин, я обробив їх перекисом, бо нічого іншого під рукою не було. Зараз воно почувається нормально, сидить в ящику із сінцем. Я його передав волонтерці, яка завезе у ветеринарну клініку уже для огляду професіоналами і передасть в реабілітаційний центр, який вже поставив не одного лелеку на крило. Там він буде жити в гурті, буде соціалізуватись, не буде боятись лелек, не буде сприймати гусей за своїх. І прогнози хороші", - сказав Подобайло.

На запитання, чому лелека виніс не найслабшого, а когось із середніх пташенят, Анатолій зазначив: "Зовсім молодий птах і, мабуть, не розуміє. В принципі, це не через розум йде, а через інстинкт, і у мене якогось однозначного пояснення немає. Як правило, вибирають і викидають найменшого, найслабшого".

За його словами, якщо лелекам не буде вистачати їжі, вони знову можуть вдатися до таких дій. Хоча, як додав науковець, це може бути і через стрес: "Є випадок, зафіксований науковцем, коли лелеки прийшли в такий нервовий стан, що за кілька днів позбулися всіх своїх пташенят".

За словами науковця, хоча прихильники лелечого сімейства і дали пташенятам імена, визначити їх стать буде можливим, коли птахи стануть дорослими.

На запитання, що могло статися з першим господарем лелечого гнізда - Грицьком, науковець зазначив, що, скоріш за все, він пропав.

"Вірогідно, він пропав. Якби він прилетів до гнізда, то тут би була бійка, і я не думаю, що Грицик би встояв. Об'єктивних причин, чому лелека може не повернутися, дуже багато, адже життя в Африці непросте і міграція непроста. І загалом, якщо він десяток років уже туди-сюди літав, в якийсь рік міг втрапити в халепу", - зазначив Подобайло.

Як повідомляв Укрінформ, на Хмельниччині створили три охоронні зони для збереження об’єктів Червоної книги.

Фото: Національний природний парк "Пирятинський"