Через постійні обстріли міграція продовжується
- На Сумщині з початку широкомасштабної війни у громад виникали питання, загалом, доволі різного плану — починаючи від кадрових, бюджетних, управління майном, фіксації руйнувань та обстеження пошкодженого під час обстрілів майна, і завершуючи питаннями, що стосуються енергетичної та продовольчої безпеки. Це основні виклики для громад під час воєнного стану.
Сумська область понад півроку як деокупована, разом із тим, цей регіон був одним із перших, котрий відчув на собі повномасштабне вторгнення рф. Уже 24 лютого на території області були російські війська. Наші громади потерпали від обстрілів і згодом від окупації. Загалом понад 40 днів пробув ворог на території області. Усе це було величезним викликом для місцевого самоврядування, у тому числі і у кадровому аспекті, адже будь-які інституції — це перш за все люди. Основні проблеми, звісно, були пов'язані із гострою безпековою ситуацію. Працівники органів місцевого самоврядування переважно не могли працювати із адмінбудівель, часто були відсутні технічні можливості працювати навіть на відстані, з дому, - через складнощі з інтернетом та обладнанням.
Також на ситуацію впливали швидкі міграційні процеси. Посадовці ж, котрі лишалися працювати на місці, дійсно ризикували власним життям та здоров'ям, а інколи потрапляли в полон до ворога.
У квітні з деокупацією області ситуація дещо змінилася. Проте, зважаючи на постійні обстріли, особливо в прикордонних громадах, міграція продовжується. При цьому мешканці та працівники переміщуються не лише в межах області, а й по країні та інколи - за кордон.
- У зв'язку з тим, що відбувалися і відбуваються далі міграційні процеси — як вирішують у громадах на Сумщині проблему кадрового голоду?
- Найбільшою ця проблема зараз є якраз у прикордонних з росією громадах Сумщини, де тривають майже щоденні обстріли. Там спостерігається деяке зменшення кадрового потенціалу громад.
Водночас, у деяких громадах на Сумщині кількість працюючих фахівців фактично не змінилася з початком війни, а й навіть зросла. Ці тенденції у якійсь мірі пов'язані і з внутрішньою міграцію населення. Проте, така стабільність теж свідчить про те, що децентралізація як одна із ключових структурних реформ в країні пройшла випробування війною.
Слід зазначити, що і законодавець теж доволі оперативно зреагував на виклики і скорегував правові механізми добору персоналу. Зокрема, у сфері трудових відносин були спрощені правила, які існували у мирний час. Станом на зараз сільські, селищні та міські голови можуть заповнювати наявні вакансії шляхом прямого безконкурсного призначення — особливо це актуально для громад у зоні бойових дій. Такі призначення є строковими, граничний термін перебування на посаді не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування в країні воєнного стану.
- Виїжджають рядові працівники чи також і керівництво?
- Ні, міграції керівного складу громад не спостерігається.
На Сумщині 22 громади знаходяться в зоні бойових дій
- Знаємо, що багато адмінбудівель на Сумщині зруйновано — наскільки це ускладнює ситуацію?
- Руйнування адміністративної інфраструктури дійсно унеможливило продовження роботи у звичному режимі в деяких громадах. Загалом на Сумщині пошкоджено більше 2,5 тисяч об'єктів, значна частина з них припадає на об'єкти муніципальної інфраструктури (це школи, садки, заклади охорони здоров'я). До прикладу, станом на кінець серпня йшлося про більш, ніж 100 закладів освіти на Сумщині, які були пошкоджені чи зруйновані обстрілами.
- Які основні виклики у кадровому аспекті принесла з собою війна для органів місцевого самоврядування на Сумщині?
- Загалом основним завданням з точки зору управління персоналом в ОМС під час повномасштабного вторгнення рф було збереження інституційної та кадрової спроможності. Тобто органи місцевого самоврядування (наголошу - українського місцевого самоврядування) мали продовжувати виконувати ті важливі повноваження, які на них були покладені: тримати зв’язок з населенням та підтримувати їх у найскладніші часи (забезпечувати належне функціонування житлово-комунального господарства, надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров’я, організовувати отримання гуманітарної допомоги та, навіть, евакуацію).
Якщо казати про наші громади, то наприкінці лютого найважчі часи пережили Охтирська, Тростянецька, Боромлянська, Краснопільська та Лебединська громади. Станом на зараз 22 територіальні громади Сумщини знаходяться безпосередньо у зоні бойових дій. Найбільше обстрілів - у Шосткинському та Сумському районах.
Дистанційка врятувала органи місцевого самоврядування
- Один з механізмів, які дозволили не зупиняти діяльність органів місцевого самоврядування в цей час — це дистанційний режим роботи. Якщо люди не можуть виходити на роботу фізично, то можуть працювати в безпечному місці?
- Так, це дійсно в деякому сенсі нас врятувало, адже і голови, і працівники змогли скористатися цими альтернативними формами організації праці, і це, по суті, дозволило організувати роботу в більш зручному режимі. Спочатку це було необхідністю. Дистанційна робота справді є тим інструментом, який може бути застосований, якщо, до прикладу, фахівець був змушений покинути місце проживання. Або це може використовуватися, коли людина навіть залишилася вдома, але не мала реальних безпекових умов та гарантій, які б дозволяли їй працювати безпосередньо у адміністративному приміщенні.
- Наприклад, якщо люди протягом тривалого часу перебували у підвалах, укриттях?
- Так, такі випадки були. І громади Сумщини на початку війни активно запроваджували такий формат роботи. Ми знаємо, коли майже весь склад органу місцевого самоврядування перебував на дистанційці — і ми розуміємо, що часом це було питанням життя та здоров'я працівників. Але зараз спостерігаються тенденції до зменшення кількості таких фактів, попри те, що посадові особи органів місцевого самоврядування мають право працювати дистанційно навіть з-за кордону. Усіх тягне додому.
У людей, які вимушено виїхали, мають бути гарантії, що вдома вони матимуть роботу
- Тобто ніхто не звільняє людей, які хочуть і можуть працювати дистанційно, якщо це дозволяє їм виконувати свої службові обов'язки?
- Так. Тут ключовим є критерій можливості виконання своїх посадових обов'язків дистанційно. Є посади, які за своїм функціоналом не можуть бути переведені на такий режим роботи, оскільки потребують особистої присутності, як наприклад, сторож чи водій. А діловоди чи спеціалісти, теоретично, можуть працювати віддалено — якщо є технічна можливість. Дуже активно така форма зараз застосовується і в освітній галузі.
У цьому аспекті важливо згадати і про відпустки без збереження заробітної плати. Проте, такі відпустки не можуть бути застосовані з якогось примусу чи як покарання. І вони не можуть встановлюватися в односторонньому порядку лише за рішенням роботодавця. Загалом, законодавець передбачив випадки, коли такі відпустки можуть надаватися на прохання працівника — тобто тут важливою є взаємна згода - і тривалість таких відпусток може бути доволі довгою, теоретично, аж до завершення воєнного стану.
- Це йдеться про людей, які мігрували вимушено і не мають можливості долучитися до дистанційної роботи?
- Так. Для людей це “план Б”, певна гарантія, що вони повернуться додому і будуть мати тут роботу. Але знову ж таки, важливо, аби це влаштовувало і роботодавця також. Разом із тим, є випадки, коли надання таких відпусток є обов'язковим — це стосується працівників, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщених осіб. Тривалість таких відпусток визначається строком, вказаним у заяві працівника, але вона не може перевищувати 90 календарних днів.
Часто запитують: що робити, коли особа пішла у таку довготривалу відпустку, але її роботу хтось мусить виконувати. Пояснюємо, що в такому випадку законодавець дозволяє на час тимчасової відсутності основного працівника брати на роботу за строковим трудовим договором іншу особу.
Також на Сумщині на самому початку російського вторгнення поширеним явищем був простій. Цей правовий інструмент теж став тимчасовим шляхом для вирішення проблемного кадрового питання в громадах, до прикладу у закладах освіти, культури та й безпосередньо в органах місцевого самоврядування. На щастя, таких тенденцій зараз не спостерігається, усі активно працюють. Загалом, простій — це вимушене припинення роботи установи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи (в даному випадку ми кажемо про війну). Простій може оголошуватися як для усієї організації, так і для окремих підрозділів чи конкретних працівників. Що важливо — у разі простою все одно зберігаються певні гарантії, зокрема, щодо оплати праці. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не менше, ніж 2/3 посадового окладу. У разі, якщо простій відбувається з вини працівника — він не оплачується.
Також у серпні набула чинності ще одна норма, внесена до антикорупційного законодавства, яка покращила становище та права посадових осіб місцевого самоврядування у цьому сенсі. Тепер на посадовців місцевого самоврядування (крім 1-3 категорії) не поширюється обмеження щодо суміщення та сумісництва з іншими видами діяльності. Зокрема, якщо такі особи, перебувають у простої або у відпустці без збереження заробітної плати, то вони можуть укладати трудові договори (контракти), цивільно-правові договори або правочини з юридичними особами приватного права або ФОПами, стосовно яких такі посадові особи протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо їхньої діяльності. Тобто тепер посадові особи місцевого самоврядування за умови дотримання таких умов мають можливість займатися іншою оплачуваною діяльністю та отримувати додатковий дохід, що безумовно є важливим у цей складний час.
- Чи вплинула ситуація на Сумщині на роботу офісу U-LEAD?
- Нам теж довелося адаптуватися до умов воєнного часу, але ми не припиняли діяльності навіть на початку вторгнення, постійно залишалися на зв'язку з громадами й продовжували їх консультувати з актуальних питань. Інколи питання партнерів дивували й одночасно викликали величезну повагу та додавали снаги працювати далі. Навіть у часи обстрілів, вони питали, як зробити правильно. А це означає, що українське місцеве самоврядування є вмотивованим, сильним та дійсно працює на користь своєї країни.
Тетяна Когутич