Житомирські ліси Перемоги

Майже половина цьогорічних лісових пожеж на Житомирщині спричинена обстрілами російських військ. Деякі ліси понівечені, частина їх площ замінована. Поки лісові господарства підраховують втрати, Державна екологічна інспекція збитки від таких пожеж для довкілля оцінила у десятки мільйонів гривень.

У житомирських лісах досі знаходять уламки російських ракет, а їх відвідування у 20-кілометровій смузі від українсько-білоруського кордону заборонене. Для області ліс – це не просто красива місцина, де можна подихати свіжим повітрям і відпочити, а й “платник податків” та спосіб заробітку.

Як вплинула війна на ліси Житомирщини, коли підрахують збитки російської агресії і як дбають про збільшення лісових площ області, читайте в матеріалі кореспондентки Укрінформу.

ОБЛАСТЬ, ЯКА ЖИВЕ З ЛІСУ

Влітку традиційно купувала на ринку чорниці. Намагалася знайти серед продавців жінку із фіолетовими пальцями, бо за такою ознакою знаю, що вона не перекупка, а збирала ягоди сама. Для багатьох жителів області сезон лісових ягід - це спосіб заробітку, а особливо в сільській місцевості, де немає роботи. Тому й купую в таких жінок, бо їм треба допомогти зібрати дітей до школи чи зробити запас продуктів.

Цього року думала, що чорниць на ринку не буде через війну і заборону відвідувати ліси. Утім обласна адміністрація на початку липня скасувала заборону, дозволивши людям збирати в лісі ягоди, гриби та лікарські рослини (за виключенням смуги на глибині 20 кілометрів від лінії державного кордону, що межує з республікою білорусь). Тож ягоди продавалися.

Війна – це не перше випробування для вкритого лісами житомирського Полісся, що межує з білоруссю. У 1986 році воно пережило Чорнобильську катастрофу, внаслідок чого радіонукліди забруднили значну частину лісових насаджень. У 2020 році на півночі області вирували лісові пожежі, що охопили площу понад 43 тис. га і завдали збитків на понад мільярд гривень.

Цього року викликом для лісів стала війна. Російські загарбники обстрілювали їх, а відходячи з території Житомирщини, замінували частину лісових площ. Для Житомирщини, яка є лідером в Україні за площею лісів (1,1 млн га), це не тільки окраса. Це й податки, які сплачують держлісгоспи, і деревина, потрібна для відновлення понівечених війною будівель, дрова, що допоможуть пережити непростий опалювальний сезон, і спосіб заробітку та виживання для людей, які продають і заготовляють гриби та ягоди.

ПОЛОВИНА ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ ВИНИКЛА ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ

Навесні, коли російські війська покинули територію Житомирщини, ОВА повідомила, що за попередніми розрахунками, в області потрібно провести обстеження та розмінування 74,3 кв. км території. У Народицькому спецлісгоспі вже двічі на мінах підривалися автомобілі лісівників, унаслідок чого загинули четверо людей.

Про розмінування лісів і збитки від війни, розпитала начальника відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Валентина Венгерчука.

«Площі замінованих лісів ми назвати не можемо, оскільки вона повністю не визначена і не обстежена, але вона велика. Людям заборонено іти збирати гриби і ягоди у 20-кілометрову зону вздовж українсько-білоруського кордону (його протяжність у межах області становить понад 250 км), оскільки там можливі замінування. У нас досить обмежений доступ до багатьох лісових масивів. Ми не можемо там провести лісогосподарські заходи, тому що, коли російські війська відступали, вони по собі заміновували територію. На жаль, у ДСНС не вистачає сил і засобів, аби провести розмінування скрізь і в короткі терміни», - зазначив Венгерчук.

За його словами, під час ворожих обстрілів у лісах області виникали пожежі. Найбільше від цього постраждали Коростенський, Народицький та Овруцький спецлісгоспи, Радомишльський лісомисгосп і Дубовецьке лісництво Коростишівського лісгоспу. Через обстріли виникло 15 пожеж на загальній площі 21,5 га, що становить 26% від загальної кількості лісових пожеж. Ці пожежі сягають 43% всіх площ лісових пожеж. 

У порівнянні з минулим роком, кількість таких пожеж зросла майже вдвічі, а за площею це було шестикратне збільшення, незважаючи на те, що лісівники змогли оперативно виїжджати на ліквідацію завдяки добре організованій взаємодії між усіма ланками лісової охорони, новій техніці та оснащенню. Модернізацію у держлісгоспах провели після весняних лісових пожеж 2020 року і нині це неабияк допомагає.

– Коли літак випускає ракету й вона падає на якусь частину лісу, її уламки дуже нищать дерева, переламуючи їх на дві частини, – додає співрозмовник. – Шматки металу просто зрізають дерева великого діаметра. Це жахливе видовище. Є навіть місця, де скидали півтонну бомбу і серед лісу там утворилася яма, що в чотири рази перевищує зріст людини. 

Обласне управління лісового та мисливського господарства разом із Державною екологічною інспекцією Поліського округу створили комісію, яка обстежує пошкоджені внаслідок російських бомбардувань ліси. Наразі роботу провели в Коростишівському лісгоспі та Радомишльському лісомисгоспі й почали обстежувати Народицький спецлісгосп.

«На жаль, ми не можемо обійти всі масиви, тому що до них обмежений доступ. Про суму збитків говорити поки зарано, адже триває обрахунок тільки по обстеженим підприємствам», - зауважив Венгерчук.

ЗБИТКИ ДОВКІЛЛЮ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ СЯГАЮТЬ ПОНАД 530 МІЛЬЙОНІВ

Поки житомирські лісівники рахують збитки від російського вторгнення, обласна поліція внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань 988 кримінальних проваджень, пов’язаних із воєнними злочинами на території регіону. 

Натомість Державна екологічна інспекція Поліського округу оцінила збитки довкіллю, завдані російською агресією, у понад 530 млн грн. Там повідомляють, що за забруднення повітря через обстріли нафтобаз нарахували понад 478 млн грн, за витік нафтопродуктів на земельну ділянку та у водойму внаслідок обстрілу нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» – понад 11 млн грн, за забруднення атмосферного повітря через лісові пожежі – майже 36 млн грн. 

Попри війну на Житомирщині восени збільшили площі лісів і навіть перевиконали заплановане.

«Область перевиконала план щодо садіння та висівання лісу за перше півріччя на 8%. Ми вчасно зорієнтувалися, що до окремих лісгоспів у нас обмежений доступ й там не можна було провести підготовку ґрунту і посадити ліс. Тому інші підприємства збільшили обсяги садіння. Ми посадили 3 662 га лісових культур, у тому числі 100 га на площах, де ще не було лісів», - розповів Венгерчук.

Він додав, що війна не дозволила запустити лісовий селекційно-насіннєвий центр для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою в Овруцькому спецлісгоспі, для якого придбали все обладнання. Необхідність такого комплексу виникла після масштабних пожеж два роки тому, коли потрібно було масово відновлювати знищені ліси.

«Садивного матеріалу нам вистачає. Для забезпечення весняної лісокультурної кампанії треба було 23 млн сіянців для садіння і ще 8-10 млн для доповнення лісу. Ми виростили майже 37 млн садивного матеріалу, частину якого залишили на осінь. Зараз вільних площ у лісгоспах області практично немає», - резюмував начальник відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу.

На Житомирщині наближають нашу Перемогу, дбаючи про ліси. Вони вистояли під час небачених раніше масштабних пожеж і зростають далі, мужньо приймають на себе ворожі обстріли, рятуючи від них міста і села. 

Ірина Чириця, Житомир

Фото Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства