Волинь – одна із тих областей України, де напад російських окупантів відчули у перші хвилини війни. Чим же живе нині ця область, що межує одразу із двома країнами - Польщею та білоруссю?

Як воєнний стан змінив звичний устрій та ритм роботи в економічній, соціальній, культурній сферах краю? Які орієнтири та алгоритми дій обрали органи виконавчої влади у такий непростий час? На ці та інші теми – розмова кореспондента Укрінформу із начальником Волинської обласної військової адміністрації Юрієм Погуляйком.

ПРО НЕБЕЗПЕЧНОГО СУСІДА ТА НОВИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ

- Юрію Михайловичу, Волинь – своєрідний форпост України на її північно-західних рубежах. Саме їх ворог атакував у перший же день війни. Яка ж нині тут, на окраїні нашої держави, ситуація?

- Так, для Волині ранок 24 лютого почався із ракетного удару по військовому аеродрому. З початку війни область зазнала кілька ракетних атак. Випущені ракети були й з території білорусі. Тож з початку повномасштабного вторгнення ми не припиняли укріплювати наш кордон із білоруссю.

- Часто буваєте на кордоні?

- Постійно відвідую північні райони області, аби бачити все на власні очі. Наші військові та прикордонна служба постійно моніторять та контролюють ситуацію. Робимо все можливе для укріплення кордону.  

- А які настрої волинян, особливо коли деякі експерти кажуть про імовірне вторгнення з боку недружнього сусіда?

- Панічних настроїв немає. Більше того, відчувається сильна згуртованість, бажання якось допомогти армії, зокрема, прикордонникам. От такий факт. Нещодавно у Луцьку організували благодійний забіг «Захистимо свій кордон!». Задумали зібрати кошти на зміцнення оборони державного кордону. Майже  400 осіб - прикордонники, професійні спортсмени, студентська молодь, вимушені переселенці, правоохоронці, нацгвардійці, родини з дітьми та посадовці долали різні дистанції. Вдалося зібрати для зміцнення кордону майже 70 тисяч гривень. 

- Погодьтеся, війна змінила життя кожного українця, внесла корективи у роботу підприємств, організацій. Який же виробила алгоритм дій облдержадміністрація, а нині - військова адміністрація під час воєнного стану?

- Так, змінилося усе. І регламент роботи, і пріоритети, і загалом, на жаль, довелося дізнатися багато речей, котрі лише у фільмах показували. Наприклад, навчитись спати в укриттях, адже, як я вже казав, 24 лютого лучани та жителі приміських сіл прокинулись від ракетних ударів по військовому аеродрому. Для багатьох змінилося навіть місце проживання…

Починаючи з 6-ї ранку 24 лютого, апарат та окремі структурні підрозділи адміністрації перейшли на цілодобове чергування, працювали в режимі нонстоп. Таким чином ми працювали трохи більше місяця. Опісля, якби дивно й страшно це не звучало, ми до цього якось звикли та навчились працювати в умовах воєнного стану, але за звичним графіком. Однак, перебуваємо на зв’язку цілодобово. Бо часто дуже багато питань треба вирішувати терміново і в телефонному режимі.

ПРО КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ТА ЦИФРОВІ ВАЛІЗИ

Тому одним із найперших рішень в ОВА було створення центру, який зараз координує роботу за усіма напрямками для протидії збройній агресії. Це і поселення внутрішньо переміщених осіб, прийом та надання гуманітарної допомоги, транспортне, матеріальне забезпечення, і логістика для потреб військових та територіальної оборони, взаємодія із тергромадами, медицина, освіта.

А щоб жителі краю знали, куди можна звертатись, створили гарячі лінії, куди можна зателефонувати, звернутись за допомогою, або ж запропонувати її.

- Є якась тенденція у таких дзвінках на гарячі лінії?

- У перші місяці дзвінків із пропозиціями допомоги було більше, ніж з проханнями. Та й надання допомоги здебільшого стосувалось поселення в області людей, що змушені були покинути свої домівки.

- Знаю, що на Волині активно почали використовувати так звані мобільні цифрові валізи. Розкажіть про це.

- Мобільна цифрова валіза – це пересувні робочі місця адміністраторів ЦНАП. Нещодавно їх отримали дві громади - Шацька і Любешівська - в рамках Програми EGAP Фонду Східна Європа, що фінансується Швейцарією в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України. Програмне забезпечення мобільної валізи дозволяє адміністратору на виїзді так само легко і зручно приймати громадян, як і у приміщенні ЦНАПу. Це особливо актуально під час воєнного стану.

«ЖИТЛОВІ РЕЗЕРВИ» ДЛЯ ТИХ, ХТО ЩЕ, МОЖЛИВО, ВТРАТИТЬ СВОЇ ДОМІВКИ

- Волинь - одна із тих областей, куди у перші дні війни ринув потік людей із регіонів, які зазнали атак російських агресорів. Яка нині ситуація із тими, хто прибув в область?

- Прийняли вже майже 70 тисяч переміщених осіб. Але цифра постійно змінюється, бо цей процес триває. Намагаємось влаштувати прибулих у місця з добрими умовами для постійного проживання - в гуртожитки навчальних закладів, чи в об’єкти соціального захисту. А майже 15 тисяч осіб живе у приватному секторі.

- Є ще, так би мовити, «житлові резерви» для тих, хто ще, можливо, втратить свої домівки у зоні бойових дій?

- В області можливо додатково розмістити ще понад 4000 осіб.

Йдеться про приватний сектор, готелі, комунальні заклади, хостели.

- А визначилися із місцями для будівництва житла для тих, хто його втратив через війну?

- Наша область через сусідство із білоруссю не розглядається державою як можливий майданчик під будівництво житла для ВПО.

Але ми намагаємося створити, чи покращити, умови в приміщеннях, які використовуватимемо для проживання. Наприклад, санаторії, профілакторії чи просто будівлі, де можна встановити опалення та провести комунікації. Також звертаємось до центральної влади, аби розглянули можливість компенсувати з держбюджету за комунальні послуги бізнесу та приватним підприємцям. Так можна буде використовувати для поселення приватні хостели та готелі. Адже комунальним закладам, у котрі ми поселяємо безкоштовно, йде відшкодування з обласного бюджету, або ж завдяки державним програмам. Це невеликі суми, але все ж таки дозволяє нам триматись на плаву. Навантажувати так сильно бізнес ми не можемо, адже як тилова область, ми теж повинні працювати, платити податки та наповнювати бюджет.

В МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ ПОНАД ПЛАН ОТРИМАНО БІЛЬШЕ 300 МЛН ГРН

- Багато родин втікало від війни разом з дітьми. Як планується організувати навчальний рік?

- Робимо все можливе, щоб освітній процес розпочався з 1 вересня у форматі офлайн і діти могли повноцінно навчатися.

- Йдеться про всі навчальні заклади?

- На жаль, ні. Адже треба гарантувати безпечні умови для навчання. Мова про систему оповіщення у разі тривоги, укриття у навчальному закладі, розраховане на усіх, запаси води, медикаментів, запас продуктів, систему вентиляції і багато іншого. Після проведення всіх робіт з підготовки до навчального року спеціально створені комісії з представниками ДСНС перевірять кожен заклад освіти і видадуть паспорти безпеки. Також ми не розглядаємо можливість офлайн навчання у п’ятдесятикілометровій зоні від українсько-білоруського кордону.

- Кілька слів про місцевий бюджет. Як відбувається у таких непростих умовах його наповнення?

- Складно… Рахуємо кожну гривню. От свого часу зазнав дуже багато критики через дозвіл продавати спиртне. Багато людей вважали, що це негативно позначиться на суспільстві. Але економіка повинна працювати, тож маємо використовувати усі можливості для поповнення бюджету.

Разом з тим, поки що ситуація з наповненням місцевих бюджетів стабільна. З початку року понад план отримано більш як 300 млн грн.

- Яку суму з цих коштів виділили на те, аби підтримати обороноздатність регіону?

- З цих коштів на здійснення додаткових витрат, пов’язаних із теробороною і підтримкою цивільного населення, спрямували майже 120 млн гривень. З них понад 54 млн виділили для підтримки військових частин та проведення заходів тероборони. Ще 44 млн грн пішло на створення резерву коштів для матеріальної допомоги у розмірі по 100 тис грн сім’ям загиблих на фронті волинян.

- Мабуть, особлива стаття витрат – кошти на цивільний захист місцевих жителів...

- Так, безумовно, наприклад, на функціонування системи оповіщення населення та реалізацію інших заходів цивільного захисту вже виділили 2,8 млн грн. Крім цього, 7,2 млн грн спрямували на підтримку внутрішньо переміщених осіб, зокрема на розміщення та харчування переселенців в санаторних закладах.

ГУМАНІТАРНІ ХАБИ ТА ПІДПРИЄМСТВА НА «ВОЄННИХ РЕЙКАХ»

- Пане Юрію, характерна ознака роботи ОВА  західних областей України під час воєнного стану – налагодження системи надання гуманітарної допомоги тим, хто постраждав від російської агресії. Як тут справи?

- Не хочу перевантажувати цифрами, скажу тільки, що ми визначили два гуманітарних хаби, куди надходила і надходить вся допомога і яку ми відправляємо за потребами. Усе вносимо в онлайн базу, аби бачити, що є в наявності. Але, якщо відверто, то нині здебільшого орієнтовані на допомогу військовим. Хоча буває, що відправляємо вантажі й населенню. Усе це формується згідно із заявками, котрі надходять на адресу ОВА. Так і працюємо.

У перші дні війни допомоги надходило дуже багато, часом ми не встигали її обліковувати, як вже потрібно було відправляти. Сьогодні її дещо менше, тож намагаємось залучати самостійно благодійників. Днями відправили бронежилети, турнікети та автівку на передову, придбані завдяки благодійним організаціям.

- Волинь – транзитна область, через яку в Європу і звідти прямують фури із різноманітним крамом. Під час війни були спроби незаконно перевезти той чи інший вантаж?

- Ще у перші дні війни в області затримали фури, зареєстровані на країну-агресора. Їх вилучили та передали на потреби військових, більшу частину - для прикордонників. Згідно рішення Ради оборони області, конфісковані з російських фур акумулятори і шини були націоналізовані, ми їх передали на потреби військових частин на території Волині.

А щодо транспортних перевезень, то нам активно допомагає багато країн. Найбільше - сусідня Польща. Кілька разів польський парламент нам суттєво допомагав із ліками та медичним обладнанням.

- А як у воєнний період змінили свою специфіку волинські підприємства, у тому числі, відомі не тільки в Україні?

- Передусім, зауважу, що Волинська область у десятці регіонів, на які тепер припадає більшість підприємницької активності.

Так, від початку вторгнення росії зафіксовано 449 нових реєстрацій бізнесу. Якщо говорити про перехід на «воєнні рейки» волинських підприємств, то наприклад, сьогодні компанія, знана на увесь світ своїми вишиванками, освоїла випуск якісної військової форми. Спеціалісти компанії зауважують, що на один комплект військової форми потрібно 100 деталей і майже стільки ж закріпок. Саме виробництво такої форми і освоїло згадане підприємство. Наразі в роботі замовлення на 1400 комплектів військового одягу.

А ось луцький бренд взуття вже створив та відправив понад тисячу пар взуття для ЗСУ і територіальної оборони.

- Скільки часу потрібно було на переорієнтацію бізнесу?

- Це як для кого. Скажімо, фірма всього за три дні переформатувала своє виробництво і тепер створює тактичне взуття та берці. Ще один приклад. Силами групи компаній VolWest Group на підприємствах групи виробляють продукцію для сухпайків, які так потрібні у військовий час. Сформовано майже 23 тисячі сухих пайків для військових збройних сил України, тероборони, спецпризначенців, які перебувають у найгарячіших точках бойових дій, щоб забезпечити їм повноцінне харчування.

80 ЛОКАЦІЙ ДЛЯ РЕЛОКОВАНОГО БІЗНЕСУ

- Болюча тема – релокація бізнесу із східних та південних областей. Могли б навести конкретні приклади «освоєння» Волині бізнесменами та підприємцями з інших регіонів?

- Нині в області розташувалися 16 підприємств, що переїхали з інших регіонів. Майже половина з них вже розпочали повноцінну роботу.

Зокрема, Сєвєродонецький асфальтно-бетонний завод, який перемістив обладнання в одну з громад та має перші замовлення щодо поточного ремонту доріг, швейне виробництво ТОВ «Варно» з Краматорська, яке на початку травня розпочало повноцінну роботу.  Підприємство виконує контракти для відомих торгових марок «Воронін» та «Андре Тан». А підприємець з Харкова у Луцьку налагодив виробництво ортодонтичних апаратів, інший, теж із Харкова облаштував пошиття продукції легкої промисловості для військових.  Встановлює обладнання та готується до запуску у Луцькій громаді виробник побутової хімії з Павлограда.

Ряд підприємців у Центральному парку Луцька встановлюють різноманітні дитячі атракціони.

Облаштовує устаткування та готується до запуску виробник побутової хімії ТОВ «Юнілайф ПВ».

У цілому ж, визначено понад 80 локацій для розміщення бізнесу, 20 з них – пропозиції від приватного бізнесу. І тут активно спрацювали волинські громади, місцеві підприємці. Зокрема, готові прийняти в себе релокований бізнес СКФ Україна, «Богдан Моторс» та інші волинські виробники.

ДОСТУПНІ КРЕДИТИ – ГАРНИЙ ВРОЖАЙ

- Кілька слів про ситуацію в АПК…

- Напевно, посівна 2022 року була для нас найскладнішою за всю історію незалежної України. В умовах війни аграрії, фермери зіткнулися з відсутністю пального, добрив, засобів захисту рослин, блокуванням логістики, перебоями із постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання, відсутністю оборотних коштів. Але ми розуміли, що Волинь – аграрний край, соціально-економічний розвиток якого напряму залежить від успіху агровиробників. Тож максимально допомагали вирішувати усі проблемні питання для наших аграріїв. Котрі, до слова, теж дуже допомагають органам влади, громадам і військовим. На весняно-польові роботи агровиробниками витрачено 8,3 тисяч тонн дизельного палива, певний запас був сформований аграріями та операторами ринку ще до військової агресії, однак окремим фермерам прийшлося непросто, бо заправляли техніку, як кажуть, «з коліс».

- Криза з пальним не вплинула на обсяги посівних площ?

- Ви знаєте, ні. Більше того, цьогоріч посівні площі збільшили на 1,5 тис. га, в тому числі побільшало посівів ярої пшениці, гречки, цукрових буряків, овочів.

- Що ж допомогло господарникам подолати непередбачені перешкоди і завершити посівну?

- Передусім, державна програма «Доступні кредити 5- 7 -9 %». Завдяки їй на весняну посівну понад 810 сільгосптоваровиробників області залучили більш як 2,1 млрд грн кредитів, в тому числі за програмою портфельних гарантій держави - 1,4 млрд грн під нуль відсотків. За попередніми прогнозами, будемо з хорошим врожаєм, що забезпечить внутрішні потреби та реалізацію, в тому числі за межі України.

- А тут, в Україні, з кимось поділилися цьогорічними продовольчими запасами?

- Скажу, наприклад, на Харківщину відправили 2 тис тонн зерна.

Запасів в області достатньо і для власного споживання, і для надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни регіонам України.

- Важливо не тільки виростити, але й зберегти врожай, доставити  сільгосппродукти до споживача. Дороги Волині, у якому вони стані?

- Наразі призупинені роботи з капітального та поточного ремонтів доріг загального користування місцевого значення. Зараз триває лише комплекс робіт з експлуатаційного утримання. 

-Тобто, сьогодні було би добре зберегти те, що є?

- Саме так. У цілому ж вважаю дороги Волині досить хорошими, якщо порівнювати з іншими регіонами. Однак, мене трохи турбує, що сьогодні немає обмежень для великовагового транспорту рухатись при температурних показниках повітря вище +28 С. Це може суттєво зіпсувати дорожнє покриття нашої області. З іншої сторони розумію, що логістика держави повністю переорієнтувалась на захід, і це вимушений крок.

ТУРИЗМ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ЗАДОВОЛЕННЯ, А ЩЕ Й БЮДЖЕТ

- Серед автошляхів області є й такі, які ведуть до туристичної перлини краю - Шацьких озер. Хтось нині там відпочиває?

- Шацькі озера знаходяться на півночі Ковельського району та дуже близько до українсько-білоруського кордону. Цим все сказано. Хоча туристичний сезон на Шацьких озерах відбуватиметься, проте, зрозуміло, дещо зміниться у зв’язку з повномасштабною війною. Наприклад, у Шацькій громаді вирішили не проводити розважальних заходів. Обов’язковим правилом є і дотримання комендантської години. Для туристів будуть доступні не лише великі й малі озера, а й туристичні маршрути та рекреаційні стежки для різноманітного відпочинку.

- А волинські ліси, багаті нині на чорницю, можна відвідувати?

- У нас ще з березня діє заборона на відвідування лісів. Однак ми розуміли важливість додаткового заробітку для місцевих мешканців за рахунок збору та реалізації ягід, тому вирішили дозволити відвідувати визначені військовим командуванням лісові масиви. Спочатку ми це зробили лише у Луцькому та Володимир-Волинському районах. У Ковельському та Камінь-Каширському районах військові були категорично проти давати такий дозвіл, але згодом там теж визначили території, у яких можна збирати ягоди тутешнім жителям. Окрім цього, тут не менш важливим є те, що це також надходження у місцеві бюджети. Тому ми вдячні нашим військовим, що з розумінням поставились до цього, хоч це й ускладнює для них роботу.

- І як люди без остраху ступають у хащі волинських лісів?

- Скажу відверто, люди все ж остерігаються відвідувати ліси.  Наприклад, часто внутрішньо переміщені особи відмовляються проживати дуже близько до кордону, якщо ми пропонуємо поселення там. Та попри це, кажу, бази відпочинку готові до зустрічі туристів, запускається і місцевий бізнес – це кафе, ресторани, магазини. Маємо надію, що економіка області цього року від туризму щось таки отримає. Тоді ми зможемо реалізувати певні конкретні речі для туристичної привабливості Волині і, в деякій мірі, завдяки надходженням від туристичної діяльності, зміцнити економіку краю та підтримати нашу армію.

Олег Снітовський

Фото: Волинська ОВА