![Дипломатична кухня: Хінкалі від генконсула Грузії Дипломатична кухня: Хінкалі від генконсула Грузії](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/thumb_files/630_360_1643126247-486.jpg)
Дипломатична кухня: Хінкалі від генконсула Грузії
Навіть якщо ви ніколи не були у Грузії, то все одно чули, як у цій країні приймають і пригощають гостей, а також про страви, рецепти яких грузини зберегли незмінними від дідів-прадідів. Керівниця херсонського грузинського національно-культурного об’єднання «Ілорі» Еліко Маркелія спільно з Генеральним консулом Грузії в Одесі Торніке Берекашвілі та його дружиною Ніно Брегвадзе запросили містян на майстер-клас із приготування грузинських страв. Долучилася до дійства і кореспондентка Укрінформу.
Смачна Грузія
Це і справді дійство, бо пані Еліко на невеликій кухні (це спільний простір для «Ілорі» та Будинку грузинського вина «Квеврі») ще й розповідає історії створення страв, ділиться спогадами про волонтерство.
Як пояснює Еліко Маркелія, ідея провести такий майстер-клас і присвятити його культурі приготування хінкалі належить Торніке Берекашвілі.
У пана Берекашвілі репутація людини, що має креативне мислення (так пишуть українські ЗМІ), особливе ставлення до українсько-грузинських відносин, він уміє налагоджувати взаємозв’язок і роботу з громадськими організаціями. У розмові зі мною Генеральний консул згадує, які гарні культурні проєкти реалізували до пандемії.
![Boris Johnson Boris Johnson](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643125752-507.jpg)
Нині збирати багато людей немає можливості, тому й вирішили робити такі «камерні» заходи.
«Ми вирішили поговорити сьогодні про культуру Грузії, про те, скільки у нас спільного, про нашу дружбу. Що будемо сьогодні готувати? Це хінкалі, його готували здавна пастухи. У мегрелів, з тих країв наша Еліко, є така страва як еларджі, це кукурудзяна каша, що вариться разом із сулугуні, ми її також вирішили приготувати. А ще з кукурудзяного білого борошна зробимо чаді», - розповідає мені про те, що планують готувати на майстер-класі, Торніке Берекашвілі.
Потім виявилося, що, крім цих трьох страв, буде ще й хачапурі.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126171-139.jpg)
Готувати нам запропонували, смакуючи водночас домашнє сапераві авторства пана Берекашвілі. Мені розповідають про метод виготовлення грузинських вин квеврі – цей спосіб отримав статус нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Вино виробляють у великих унікальних глиняних глеках, закопаних у землю. Кажуть, що коли квеврі відкривають, то перший тост п’ють за дідуся, батька і сина. «Дідусь – це лоза, батько – виноград, а син – вино, готовий продукт. Такий символізм», - каже Еліко.
Хінкалі - ця грузинська страва, подібна до наших вареників чи пельменів, принцип той самий - тісто з начинкою. Готують її традиційно чоловіки (навіть статусні, як то кажуть), і тут на майстер-класі головний - Торніке Берекашвілі.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126249-442.jpg)
Тісто для хінкалі готують так: на кілограм борошна - чайна ложка солі та пів літра води. Потім тісто довго вимішують і хвилин тридцять воно лежить у спокої. Є ще рецепт, за яким його кладуть у холодильник. Фарш у нас із яловичини зі свининою, але горяни роблять його з баранини. Додаємо натерту дрібно цибулю.
Хінкалі готують всі грузини, відрізняються лише рецепти. «Десь готують фарш із кінзою, десь із часником», - пояснює Еліко, яка надає перевагу саме кінзі.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126249-429.jpg)
Ніно Брегвадзе вимішує фарш, додаючи воду, щоб він був не густим і щоб усередині після семихвилинного варіння страви утворився бульйон. А її чоловік показує, як правильно формувати хінкалі і робити оті «складочки» на тісті. Хтось із присутніх каже, що згадує уроки шиття. А Еліко звертає увагу, що складочки – як промені сонця.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126249-661.jpg)
Хінкалі всередині дуже соковите. Їсти страву треба руками, спочатку надкусивши і випивши бульйон.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126246-335.jpg)
Еліко Маркелія згадує, що в дитинстві вона дуже любила еларджі – кукурудзяну кашу з сиром. «Коли почесний гість приходить у дім, ти готуєш еларджі - мамалигу з сиром. Смажиться поросятко, ткемалі подають - і все ставлять на стіл. Прабабуся моя, бабуся, мама – вони всі еларджі готували. І ми вирішили готувати саме за давнім рецептом. З Грузії спеціально замовили кукурудзяну крупу крупного помелу з білої кукурудзи, біле кукурудзяне борошно», - каже Еліко. Приготувати цю страву у Херсоні на майстер-класі запропонувала дружина Генерального консула Грузії в Одесі Ніно Брегвадзе. Кукурудзяне борошно та сир сулугуні для цього подарувала Манана Габелія з Грузії.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126246-969.jpg)
Крупу перед приготуванням промивають і ставлять варитися хвилин на 40. Під кінець у неї кидають сулугуні – багато сиру не буває, він поволі розтоплюється. Ніно Брегвадзе старанно перемішує страву дерев’яною лопаткою – робота непроста, треба пильнувати, щоб не підгоріло, сир тягнеться довгими нитками. Страву розкладають у тарілки, коли вистигає – все, можна їсти, як нам пояснили, роблять це руками, без ножів і виделок.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126247-499.jpg)
Чаді - це такі коржики з кукурудзяного білого борошна. Тісто – борошно, сіль і вода. «Чаді я називаю стародавнім хачапурі», - каже Еліко. У Грузії у давні часи, коли чоловіки йшли у гори пасти овець, жінки думали, що ж приготувати їм у дорогу поїсти. І вигадали чаді, бо кукурудза росла у всіх. Можна подати окремо чаді, а поряд з ним - сир. Ми робили так: коли чаді обсмажили на сковорідці, розрізали коржики (тому їх роблять розміром з котлету, не пласкими і не маленькими) і клали всередину копчений сулугуні, там він плавився. На смак самі коржики мені нагадували кукурудзяні пластівці.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643125751-873.jpg)
Про війну та їжу
Хачапурі ми робимо по-мегрельськи. «Мені цей рецепт найбільше подобається - там дуже багато сиру. І все це запікається», - пояснює Еліко. Бринзу, яку кладуть і зверху, і всередину хачапурі, вона робить сама. Коли дістає з духовки хачапурі, то дає нам помилуватися. «Дивіться, - каже, - наче серце б’ється». А ще згадує, коли в 2015 році їздила як волонтер в АТО, то робила хачапурі навіть на відкритому вогні: «Хлопці кажуть: у нас же нема пічки. А я їм: сковорідка є? Дуже розігріла пательню, поклала хачапурі, потім, коли спеклося з одного боку, перевернула. Це було дуже смачно!»
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126248-278.jpg)
Екскурсовод, майстриня народної творчості Інна Мікуцька має грузинське коріння, проте страви грузинської кухні раніше не готувала. «По-перше, цікаво, по-друге, голос крові. Тому прийшла на майстер-клас. Але ще ми з донькою зробили невеликі сувеніри з бісеру для пана Генерального консула та його дружини: краватку-метелик з українським орнаментом та брошку «Гранат», - каже жінка.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126245-204.jpg)
Херсонці не лише вчилися готувати, але й спілкувалися з грузинським дипломатом. І обговорювали те, що зараз турбує багатьох: чи не продовжить Путін війну на підконтрольних українському уряду територіях. Торніке Берекашвілі каже, що Україна, яка нині має міжнародну підтримку, готова дати відсіч, тому, на його думку, ймовірність нападу зменшилася.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2022_01/1643126248-388.jpg)
Говоримо про минуле - агресію Росії у Грузії, про те, як поруч із грузинами тоді воювали й українські громадяни, які казали: наступні будемо ми, якщо ворога не зупинити. «У нас дуже багато спільного», - каже Торніке Берекашвілі і згадує відому рятувальну місію українських вертолітників, зокрема, й херсонських, з евакуації грузинських біженців у горах Сванетії під час війни у 1993 році.
Ірина Староселець, Херсон
Фото автора та Оскаленко Христини