Програма «U-LEAD з Європою» працює в Україні вже шостий рік і здебільшого відома тим, що допомагає становленню громад у процесі реформи децентралізації. Але цим її діяльність не обмежується. Зокрема, вона реагує на виклики, одним з яких стала пандемія COVID-19. Одним із механізмів боротьби з нею став волонтерський рух, і Програма «U-LEAD з Європою» його підтримала. Було оголошено Всеукраїнський конкурс «Волонтерство в громаді», в якому перемогли проєкти громад із різних куточків України. На Вінниччині найкращим визнали проєкт «Наддністрянські палатари» – Центр волонтаріату шести територіальних громад Могилів-Подільського району Вінницької області». Про те, як він реалізовується і що дав його учасникам – кореспондентові Укрінформу розповів керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області Віталій Швець.
- Віталію, такий напрям діяльності Програми здається досить несподіваним, адже «U-LEAD з Європою» здебільшого працює з органами місцевого самоврядування. А конкурс, який стосується волонтерської діяльності, – це радше про громадські організації та неформальні об'єднання.
- Коронавірус і проблеми, які він спричинив, були несподіванкою для усіх. Пандемія зумовила потребу об'єднати на боротьбу із нею зусилля і влади, і громадськості. Тому U-LEAD ініціювала наприкінці минулого року фінансову підтримку розвитку волонтерської діяльності. Завданням тут став розвиток культури волонтерства та заохочення таких ініціатив на місцях. Тим більше, що на конкурс «Волонтерство в громаді» приймалися проєкти, які повинні реалізовуватись у співпраці органів місцевого самоврядування з неприбутковими організаціями, які і стануть їх виконавцями.
Коли цей конкурс стартував, було дуже важливо популяризувати розвиток волонтерства, щоб добровольці допомагали тим верствам населення, які самостійно не могли боротися із проблемами, спричиненими коронавірусом. І волонтери в усій країні взяли на свої плечі величезний обсяг завдань. Від пошуку ліків, кисневих концентраторів, захисного одягу для медиків до просвітницької роботи. Тоді ще не було вакцин і волонтери могли допомогти тим, що розповідали, як безпечно поводитися під час епідемії. Тому було так важливо підтримати появу духу волонтерства і зародження цього руху в громадах, зокрема – невеликих, щоб там теж з'явилися осередки активності.
Ініціювати проєкти та подавати їх на конкурс могли сільські, селищні та міські ради громад з населенням до 50 000 осіб у співпраці з неприбутковими організаціями. Це могли бути громадські об’єднання, благодійні організації та комунальні заклади. Фіналістами стали 17 громад, кожна з яких отримала від Програми «U-LEAD з Європою» на реалізацію свого проєкту близько 10 тисяч євро.
- Як цей конкурс проходив на Вінниччині?
- Відбір конкурсних проєктів проводився в кожній області. У Вінницькій на цю ініціативу відгукнулися сім громад, які у співпраці з громадськими організаціями подавали свої проєктні заявки. Вони проходили конкурсний відбір. У нашому регіоні на першому етапі було відібрано двох учасників. Для фіналістів першого етапу відбувся навчальний захід, який дав їм можливість підготувати повноцінні проєкти з розвитку волонтерства. Їм була надана можливість опанувати ази проєктного менеджменту, тому що в них були тільки ідеї, які ще треба було грамотно сформулювати й оформити.
Одна з громад-учасниць – міська Могилів-Подільська – перемогла. У співпраці з ГО «Єврорегіон «Дністер» вони виграли грант і отримали кошти для реалізації свого проєкту під назвою «Наддністрянські палатари» – Центр волонтаріату шести територіальних громад Могилів-Подільського району Вінницької області».
До речі, знаєте, звідки така цікава назва? Палатари – це місцеві ткані доріжки з яскравими квітами. Автори проєкту в символіці свого логотипу «оздобили» ними символ волонтерства, – простягнуті назустріч руки. Це стало уособленням зародження традицій волонтерства саме на Наддністрянщині та їхньої єдності.
- Чому переміг саме цей проєкт?
- Проєкт «Наддністрянські палатари» тим цікавий, що вони передбачили комплексний підхід до реалізації своєї ініціативи. Як і вимагав конкурс, його основна мета – розвиток культури волонтерства. Важливо, що географія цього проєкту передбачає охоплення не лише жителів Могилева-Подільського, який є центром міської територіальної громади. Йдеться і про інші, а саме, сільські й невеликі селищні громади – Яришівська сільська рада, Ямпільська міська рада, Вендичанська селищна рада, Чернівецька селищна рада, Мурованокуриловецька селищна рада.
Ще один учасник проєкту – «Могилів-Подільський монтажний коледж». Саме на базі цього навчального закладу і працюватиме Центр волонтаріату. Цінність його – якраз у тому, що йдеться не про велике місто, де багато молоді й активностей, а якраз про території, де молоді небагато, більшість населення – це старші люди, інертніші й не схильні до ініціативності та колективних дій.
Тому цей проєкт має дуже чіткі завдання. Насамперед – сприяти створенню ефективної місцевої волонтерської мережі з координаційним центром волонтаріату і підвищити рівень професійних знань із волонтерської діяльності. Задля цього людей треба було навчити проєктного менеджменту, щоби вони вміли залучати кошти на свої проєкти. А також проводити під час реалізації проєктів заплановані заходи серед активної місцевої студентської молоді, що проживає на території шести громад Могилів-Подільського району, які беруть участь у проєкті.
«Наддністрянські палатари» – дуже комплексний проєкт, він проходить у кілька етапів. Спочатку йшлося про ініціацію якихось волонтерських дій на території шести громад, потім – відбір представників цих громад. Вони за допомогою цього проєкту пройшли комплексне чотириденне навчання – це були дві групи по 25 людей, в основному молодь, а загалом – до 35 років. Навчання стосувалося проєктного менеджменту, фандрейзингу і волонтерської діяльності. Люди мали дізнатися, як це робиться і набути навичок комунікації та роботи в команді.
- Що наразі відбувається у межах проєкту?
- Зараз уже створена Громадська організація «Центр волонтаріату «Наддністрянські палатари». У всіх сенсах ідеться вже не про паростки розрізнених ініціатив у громадах, а про оформлену спільноту однодумців, які мають бажання щось змінювати на краще і знають, як це робиться. Наразі проєкт має свій сайт, а також створена й онлайн-платформа, на яку завантажуються всі актуальні ідеї та проєкти від усіх волонтерських ініціатив, які з'являються у межах цих громад і не тільки. Це дає можливість налагодити процес координації волонтерського руху за рахунок цифровізації. Адже в нас є багато людей, які допомагають одне одному. Але ці рухи не скоординовані, сили і ресурси розпорошуються. Їхні зусилля потрібно було консолідувати, структурувати, і ця платформа – один із механізмів, що може вирішити це завдання.
– Скільки триватиме цей проєкт і що учасники отримають у фіналі?
– Проєкт «Наддністрянські палатари» триватиме до кінця року. Завершальний етап полягає у тому, щоб молодь, яка пройшла навчання під час проєкту і має бажання втілити в життя якісь цікаві ідеї, почала розробляти і врешті оформила їх у життєздатні волонтерські проєкти. Під кінець відбудеться конкурс цих ініціатив. Найкращі з них переможуть і можуть бути втілені за підтримки громадської організації, яка безпосередньо цим займається. Проєкт цінний тим, що він проходить увесь шлях – від бажання небайдужих людей щось змінити на краще на волонтерських засадах до формулювання ідеї, розробки проєкту і втілення його на практиці жителями конкретної громади.
Ми вже зараз маємо актив – це ті 50 молодих людей, які пройшли навчання. А цільова аудиторія проєкту – близько тисячі мешканців громад, які в той чи інший спосіб долучаються до волонтерства. Актив зараз розробляє проєкти, що матимуть вплив на значну кількість населення, адже їх планують реалізувати у кожній із залучених громад. Причому, ці проєкти вже виходять за межі «ковідного» спрямування. Тобто пандемія дала поштовх до того, щоб «запустити» на цій території волонтерський рух, а далі він розвиватиметься і поширюватиметься й на розв’язання інших місцевих проблем.
Наприклад, із Ямпільської громади маємо проєкт «Стежками рахманів». Його ініціатори намагаються знайти кошти на безпечний шлях до туристичного об'єкта, який є на їхній території – це унікальний печерний храм ХІ-ХVII століть, розташований на крутосхилі дністровських берегів.
У Могилеві-Подільському в нас діють дві волонтерські групи. Одна з них хоче створити інтерактивну кімнату в місцевому центрі реабілітації дітей-інвалідів. А група з монтажного коледжу розробляє проєкт зі створення спортивного майданчика на території навчального закладу, на який матимуть доступ усі охочі.
Зараз готується аукціон цих проєктів, щоб ознайомити із напрацюваннями волонтерських груп бізнес і владу та мотивувати їх до підтримки цих ініціатив.
Як бачите, прояви активності у громадах є. А прикладом того, що керівництво громад їх бачить, є бюджети ініціатив, які з'являються у громадах. Ми теж юридично і методично допомагаємо громадам їх у себе запровадити.
- Тобто, проєкт матиме довготривалий вплив на громади?
- Саме так, і він потенційно навіть ширший, аніж створення Центру волонтаріату. Ці молоді люди своєю діяльністю фактично дають поштовх до розвитку громадянського суспільства на місцях. Бо коли люди об'єднуються, мають необхідні знання, комунікують між собою і, головне, досягають результатів, вони згодом можуть виходити на інший рівень.
Якщо узагальнити, створення Центру волонтаріату «Наддністрянські палатари» започаткувало мережу волонтерських рухів на території шести громад Могилів-Подільського району. Він триватиме й розвиватиметься і після завершення проєкту, оскільки молодь з місцевого коледжу, на базі якого працюватиме Центр волонтаріату «Наддністрянські палатари», – це здебільшого вихідці з громад-учасниць проєкту. Студентський контингент постійно оновлюється, а тому приходитимуть нові волонтери зі свіжими ідеями та ініціативами. А діяльність Центру продовжуватиметься та адмініструватиметься. Це забезпечуватиме сталість проєкту.
Окрім того, діяльність за проєктом добре висвітлюватиметься і популяризуватиме участь представників бізнесу та влади у волонтерських ініціативах. Тому збільшуватиметься кількість охочих взяти участь у волонтерських ініціативах представників даних категорій. Своєю чергою, це забезпечить фінансову сталість і спроможність до розвитку волонтерських рухів на території громад проєкту.
Ще важливо, що проєкт є легко адаптивним і придатним для втілення на території інших громад. Адже методи та підходи до його реалізації не потребують якихось унікальних чи надзатратних ресурсів. І насамкінець, добре розвинена волонтерська мережа на території громади – це запорука соціальної згуртованості для швидкого реагування на будь-які виклики й проблеми, що можуть виникнути.
Таким чином, у глибинці створюється кластер соціально й економічно активних людей, які можуть ініціювати і реалізовувати зміни у громаді, так званих агентів змін. А набутий досвід вони передають своїм друзям і колегам.
Антоніна Мніх, Вінниця