Одеса під загрозою підтоплення. Що буде, якщо прорве Хаджибейську дамбу?

Одеса під загрозою підтоплення. Що буде, якщо прорве Хаджибейську дамбу?

Укрінформ
Чи можна запобігти техногенно-екологічній катастрофі?

Сильна злива, що обрушилася на Одесу в ніч на 22 липня і призвела до підтоплення вулиць міста, могла спричинити техногенно-екологічну катастрофу, якби тривала до самого ранку. Вода в Хаджибейському лимані піднялася майже до рівня висоти дамби, якою відгороджена північна частина мегаполіса. Ще трохи – і могла б перелитись через дамбу та прокладену по ній дорогу.

Все могло закінчитися руйнуванням гідроспоруди і затопленням низинного району Пересипу площею близько 23 квадратних кілометрів, як це сталося у 1941 році, коли дамбу підірвали підрозділи НКВС.

Під водою цього разу могли опинитися пів сотні підприємств, включно з терміналом морського порту і станцією біологічної очистки «Північна», а також житлові будинки, в яких проживає близько 40 тисяч одеситів...

Поки комунальники ліквідовували наслідки підтоплення вулиць і площ міста, у мерії відбулось екстрене засідання комісії з питань ТЕБ і НС, яка проаналізувала ситуацію й вирішила звернутись до Кабміну України щодо підтримки невідкладної реконструкції аварійної Хаджибейської дамби й автодороги, оскільки вони можуть бути зруйновані під натиском води і спричинити людські жертви та величезні майнові втрати.

Як запобігти техногенно-екологічній катастрофі, що може призвести до затоплення водами Хаджибейського лиману значної території мегаполіса? З таким питанням кореспондент Укрінформу звернувся до мера Одеси Геннадія Труханова, керівника Служби автомобільних доріг в Одеській області Дмитра Рибалка та одного з найдосвідченіших інженерів-гідротехніків Олега Чижика, який донедавна очолював державний проєктно-дослідний інститут «Укрпівдендіпроводгосп».

Геннадій Труханов: МИ БУЛИ ЗА КРОК ВІД ВЕЛИКОЇ БІДИ

- Розпочну з того, що Хаджибейську дамбу було зведено в 40-х роках минулого століття в аварійному порядку: без будь-якого проєкту, шляхом відсипання ґрунту, піску, каменів та інших матеріалів на непідготовлену основу. А наприкінці 1960-х років, знов-таки без відповідних експертних висновків, дамбу перетворили на відрізок автодороги загальнодержавного значення. Однак на баланс Укравтодору поставили лише проїзну частину Об’їзної дороги, відрізок якої проходить по дамбі.

Тільки зараз Укравтодор приступив до розробки проєкту нової дороги міжнародного значення Київ–Одеса–Миколаїв.

Хочу зауважити: є попередня домовленість, що проєктом має бути передбачено розширення дороги до чотирьох смуг на ділянці дамби. І сподіваюсь, що розроблять проєкт найближчим часом, щоб будівельники могли почати роботу. Адже час грає проти нас.

Крім того, треба понизити, на мою думку, рівень води в Хаджибейському лимані, щоб захистити нову дорогу від руйнування. Тобто вирішити питання про з'єднання лиману з морем і введення в експлуатацію глибоководного випуску стічних вод. Ця труба була побудована за кошти держбюджету ще в 2012 році, однак протягом дев’яти років так і не введена в експлуатацію. Хоча для запобігання забрудненню акваторії моря в Одеській затоці, по суті, залишилося тільки з'єднати поліетиленову трубу діаметром близько 1,4 метра зі станцією біологічної очистки «Північна».

На моє переконання, кілька днів тому ми були за крок від великої біди, тому подальші зволікання з реконструкцією дамби, чим би їх не пояснювали, неприпустимі. Адже якби злива у ніч на 22 липня тривала ще годину-дві, рівень води в Хаджибейському лимані піднявся би вище за критичні 2,5 метра, і стався б перелив через дамбу, що могло призвести до руйнування дамби та цієї ділянки Об‘їзної дороги, а також повного затоплення Пересипу і частини Суворовського району з населенням понад 250 тисяч жителів. Це загрожувало затопленням як магістральної дороги, що сполучає цей житломасив із центром Одеси, так і залізничної гілки, терміналу порту, десятків підприємств, зокрема нафтопереробного виробництва і споруд Інфоксводоканала.

І хоч ми розробили план заходів з порятунку людей в разі прориву дамби, цілком усвідомлюємо, що саме місто навряд чи впоралось би з ліквідацією масштабних наслідків техногенної катастрофи.

Насамкінець хочу наголосити, що міськрада неодноразово зверталася до уряду і парламенту, керівництва обласних структур і профільних міністерств із проханням виділити кошти на протиаварійні роботи з Резервного фонду, а також почати розробку проєкту зміцнення дамби з розширенням дороги на цій ділянці – з двох до чотирьох смуг. Бо після добудови нової дороги до порту, яку вже прокладають, весь великовантажний транспорт рухатиметься Об'їзною.

Дмитро Рибалка: ПРОЄКТНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ДОРОГИ Й ДАМБИ ПЕРЕДАМО БУДІВЕЛЬНИКАМ У 2022 РОЦІ

- Станом на кінець липня проєктанти лише приступили до розробки документації з реконструкції відрізка автомобільної дороги, прокладеного на Хаджибейській дамбі, яка поки що не перебуває на балансі жодного суб’єкта господарювання чи владної структури. Можу підтвердити, що Укравтодор взяв на себе відповідальність за реконструкцію автодороги на дамбі з урахуванням потреби берегоукріплення (цієї важливої споруди – авт.).

Група фахівців-проєктувальників розробляє кілька варіантів реконструкції дороги і дамби – маю на увазі вироблення інженерних рішень. Після цього визначимо оптимальний варіант, погодимо його і приступимо до виготовлення проєктно-кошторисної документації. Не можу наразі сказати, чи цей проєкт реконструкції передбачатиме, зокрема, будівництво підпірної стінки дамби, чи спорудження так званої горизонтальної «панчохи», в яку будівельники закачають твердий матеріал і зверху забетонують. Усе це потребує досліджень, після яких буде ухвалено остаточне рішення.

Нема сумніву лиш у тому, що на реконструйованій дамбі маємо прокласти чотирисмугову автодорогу в обхід Одеси.

Проєктну документацію плануємо виготовити і передати будівельникам у наступному 2022 році.

Олег Чижик: ПОТРІБНО ЗВЕСТИ НОВУ, ПАРАЛЕЛЬНУ, ЗАХИСНУ КАМ’ЯНО-НАКИДНУ ДАМБУ

- На мій погляд, у ситуації, що склалася довкола Хаджибейської дамби і дороги, необхідно ухвалити низку взаємодоповнюючих рішень. І перш за все – розробити проєкт і звести безпосередньо в (Хаджибейському – авт.) лимані, паралельно з існуючою дамбою – на відстані від 15 до 250 метрів – нову захисну кам'яно-накидну дамбу. Гідроспоруда має бути з протифільтраційним екраном з відміткою верху +4,2-4,5 метра, треба також передбачити засипання міждамбового (між новою і старою дамбами) простору мінеральним ґрунтом (гравієм, потім піском і зверху, вище рівня води, глинистим ґрунтом).

Недоліки: відносно висока вартість будівництва (до $20 млн) і період будівництва тривалістю більше року. Переваги: гарантований захист дамби від руйнування на тривалий період – понад 50 років, а також можливість пізнішої капітальної реконструкції дамби з урахуванням реконструкції з розширення Об'їзної дороги, подальшого використання новозбудованої дамби в якості прогулянкової набережної чи причальної стінки і понад 60 гектарів інвестиційних площ під різні проєкти уздовж цієї дороги.

Також проєктантам варто передбачити самопливне аварійне скидання вод з Хаджибейського лиману. Оскільки, на мою думку, скидання вод з лиману в море актуальне за будь-яких пропонованих заходів щодо збереження дамби. Хоч як би ми зміцнювали дамбу чи підвищували її рівень, остаточний результат буде єдино можливим – при постійній подачі очищених стічних вод від СБО «Північна» в Хаджибейський лиман – неминуче повторення аварійної ситуації на дамбі. Хіба що наслідки можуть бути дещо інакшими – з огляду на її сучасний стан. Вважаю, що можна використати для скиду води в море раніше споруджений так званий «глибоководний випуск». Орієнтовна вартість будівництва – до $ 10 млн. Період будівництва – до одного року.

Крім того, треба домогтися припинення скидів у море неочищених зливових стоків і неочищених стоків станції біологічної очистки (СБО) «Північна». Не можна більше миритися з тим, що зливові стоки з житломасиву Котовського просто стікають по Крижановській балці у прибережну зону Чорного моря, підхоплюючи по шляху каналізаційні стоки із несанкціонованих скидів. Потрібно побудувати зливовий колектор, який з'єднає Крижанівську балку та СБО «Північна». Вартість будівницта – до $40 млн, а результатом буде значне поліпшення екологічного стану морської води в районі гідропарку «Лузанівка».

На мій погляд, лише за цих умов вдасться запобігти техногенній катастрофі й вирішити низку нагальних екологічних проблем на території Суворовського району міста, додав інженер-гідротехнік.

*  *  *

Поки фахівці вирішують, як запобігти майбутньому лиху, місцева влада намагається пом’якшити наслідки того, що вже сталося: Одеська міськрада 28 липня на своїй сесії внесла зміни до Міської програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим категоріям населення міста Одеси на 2021-2023 роки. Згідно з ними, передбачено 6,1 млн гривень на матеріальну допомогу одеситам, які постраждали через стихійне лихо.

Процедура отримання коштів за даним напрямком – спрощена. Матеріальна допомога надаватиметься на підставі актів обстеження.

«Внаслідок стихії було затоплено будинки одеситів. Я дав доручення районним адміністраціям надати списки постраждалих. Зараз їх уже 226. Найбільш постраждали жителі Суворовського району – надано 150 заявок. Працівники районних адміністрацій виїжджають на місця, оглядають приміщення і складають відповідні акти», – розповів Геннадій Труханов.

Як раніше повідомляв Укрінформ, у ніч проти 22 липня в Одесі за 5 годин випало 225% місячної норми опадів.

Михайло Аксанюк, Одеса
Фото
Юлія Зозулі та пресслужби Одеської міськради

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-