Сергій Степаненко, ректор Одеського екологічного університету
Півдню України загрожує опустелювання. Якщо аграрії не адаптуються – врожаї впадуть на 35-70%
15.06.2021 15:00

Потріскані під палючим сонцем чорноземи, засохлі стебла пшениці на тисячах гектарів угідь, обезводнені русла малих річок. Це не кадри фільму жахів, а жорстка реальність, з якою рік тому вперше зіткнулись тисячі аграріїв Одещини – південні степи України поволі стають напівпустелею без пісків. Щоб пристосуватись до змін, аграріям потрібно якомога швидше переходити від звичного господарювання в умовах степового клімату і навчитись вирощувати сільськогосподарські культури методами сухого землеробства.

Про те, чим зумовлені нинішні кліматичні зміни, які регіони України неминуче зазнають найбільш істотного впливу глобального потепління і як адаптуватись до господарювання в нових умовах, ми говоримо з ректором Одеського екологічного університету Сергієм Степаненком.

ПОГОДА І КЛІМАТ – РІЗНІ РЕЧІ

- Прогнози метеорологів про несподівані перепади погоди насторожують і непокоять жителів Півдня України. Для прикладу, фахівці італійської метеослужби ESTOFEX спрогнозували на 24 травня штормовий вітер на Одещині, зливи, великий град і  навіть торнадо, віднісши регіон до 1-го рівня небезпеки. І хоч торнадо того дня не сформувався, дощі та грози на регіон все ж обрушились, а згодом істотно похолоднішало, що теж збентежило багатьох одеситів: хіба це прояви потепління чи посушливості клімату?

Кліматична система вийшла зі стану рівноваги, у якому вона перебувала останні 10 тисяч років, та швидко наближається до критичної межі

- Почну з того, що погода і клімат – дещо різні речі. У першому випадку мова йде про фактичний стан атмосфери і гідросфери, а клімат – це усереднений за кілька десятиліть стан кліматичної системи, яка, крім атмосфери та гідросфери, включає кріосферу, верхній діяльний шар ґрунту та біосферу. Звісно, що погодні умови у травні 2022 року можуть суттєво відрізнятися від травня 2021 або іншого року. Якщо б вони не відрізнялися, то роботи у синоптиків було би набагато менше.

Короткострокові прогнози погоди, на які ви посилаєтесь, попереджають про погодні умови та їх зміни на термін до 7-10 днів, а такі грізні прояви, як град, смерчі й торнадо, можуть бути достовірно спрогнозовані не більш ніж за 3-6 годин до їх початку!

Але така міжрічна мінливість погодних умов, зокрема холодна весна 2021 року, зовсім не свідчить про характер багаторічних змін у кліматичній системі Землі, які досліджують учені-кліматологи. Хіба що в сукупності зміни можуть засвідчити, що кліматична система вийшла зі стану рівноваги, у якому вона перебувала останні 10 тисяч років, та швидко наближається до критичної межі. Цей процес учені назвали «сучасною зміною клімату», що зумовлена передусім діяльністю людей. Нам, тим, хто живе в епоху цих кліматичних змін, потрібно звикати до різких міжрічних змін погодних умов.

Середньорічна частота і сила таких аномальних явищ як посухи буде зростати

Що стосується уже дослідженої тенденції до зростання посушливості клімату Півдня України, то за даними моїх колег – професорів університету Інни Семенової та Наталії Лободи, середньорічна частота і сила таких аномальних явищ як посухи буде зростати. Сумними фактами є також зростання температури повітря, зменшення водності й зникнення малих річок, що досі живили озера регіону...

СУХИЙ СУБТРОПІЧНИЙ КЛІМАТ СТАЄ ВСЕ БЛИЖЧИМ ДЛЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

- То, може, мають рацію ті, хто пов'язує спекотну літню погоду останніх років із тим, що у південних областях України нібито формується клімат сухого субтропічного поясу...

Зміни, що відбуваються зараз у біосфері, деякі вчені називають "шостим великим вимиранням"

- Так, тенденції останнього десятиліття свідчать про швидке наближення до стану саме сухого субтропічного клімату на Півдні країні, який характеризується перш за все середньорічною температурою повітря вище 14 градусів за Цельсієм та невеликою кількістю опадів. Так, у 2020 році середньорічна температура повітря в Одесі становила 13 градусів за Цельсієм, а середня температура у зимовий період вже перевищувала 0 градусів за Цельсієм.

Але, у будь-якому випадку, те, що в нашому регіоні відбуваються кліматичні зміни з тенденцією до посушливості, – встановлений наукою факт. Хочу зауважити, що йдеться, перш за все, про підвищення середньорічної температури повітря як один із багатьох проявів змін у цілісній кліматичній системі планети, що включає атмосферу, гідросферу (океани й моря), кріосферу (льодові щити Антарктики й Гренландії), верхній шар земної кори та біосферу. А в цілому ці зміни є у кожній з перерахованих складових кліматичної системи. При цьому пересічні громадяни звертають увагу переважно на зміни в атмосфері. А наприклад, зміни, що відбуваються зараз у біосфері, деякі вчені називають "шостим великим вимиранням", що проходить дуже високими темпами, порівняно з п'ятим...

- Яке пов'язують зі зникненням динозаврів?

Вчені констатують більш швидкі кліматичні зміни в Україні, аніж у цілому на Земній кулі

- Саме так! Лише з тією відмінністю, що нинішні процеси в біосфері ще масштабніші порівняно з "п'ятим вимиранням" і розвиваються значно швидше. Мусимо констатувати й той сумний факт, що за останні 60 років площа незайманих клаптиків суші зменшилась на 20 відсотків! Наче шагренева шкіра, зменшуються площі льодовиків, що призводить до негативних змін у Світовому океані й атмосфері.

Повертаючись до України, скажу, що вчені констатують, хоч як прикро, більш швидкі кліматичні зміни в нашому домі, аніж у цілому на Земній кулі. Наведу такий факт: якщо температура повітря піднялась за останні 60 років у цілому по планеті на 1,1°С, то в Україні станом на 2020 рік – на 2,6°С. Наголошую: у два з половиною рази більше! Тому й кліматичні зміни відбуваються швидше.

Що стосується кількості опадів, зокрема, на Півдні України, то кліматологи не прогнозують істотних змін у найближчі десятиліття. Але має продовжувати підвищуватися температура повітря, а отже – й підстильної поверхні. Іншими словами, випаровування вологи з ґрунту відбувається значно швидше, ніж у минулому столітті, й так само зростає індекс аридності (посушливості) територій. Наслідком цього є перехід Одещини із зони степового клімату – у посушливий.

- Тобто йдеться про формування напівпустелі, хіба що без пісків?

- На жаль, така реальність, передусім зростають ризики землеробства, що становить серйозну загрозу для підприємств аграрного сектора економіки. Хто розвиватиме проєкти, що функціонують за принципом "більше вклав, ніж зібрав"? Фахівці-агрометеорологи нашого університету вважають, що формування у південних областях зони засушливого клімату зумовлює потребу якомога швидшої адаптації аграріїв до вирощування сільськогосподарських культур методами сухого землеробства.

ЯК УНИКНУТИ АГРАРНИХ РИЗИКІВ?

- Лише так можна запобігти подальшим банкрутствам фермерів?

- Чому ж? Є два шляхи, щоб цього уникнути. Перший – відродження зрошуваного землеробства шляхом капітального ремонту та модернізації наявних зрошувальних систем організаціями водокористувачів. Другий – кардинальна зміна структури сільськогосподарських культур, тобто закупівля насіння стійких до посух культур чи сортів, нової техніки й освоєння відповідних агротехнологій. Зокрема, доведеться в умовах ризикованого сухого землеробства переглянути підходи до обробітку ґрунту, збереження вологи та підживлення рослин з урахуванням вегетаційного періоду їх розвитку, застосування сівозмін і норм висіву.

Якщо аграрії не впораються з цим комплексом проблем, більшість товаровиробників у нашому регіоні стануть неконкурентоспроможними. Майже удвоє, за підрахунками фахівців університету, знизиться до 2030 року врожайність кукурудзи, на 35% – озимої пшениці, на 40% – картоплі, на 70% – ярового ячменю. Так само на 25-30% – у залежності від сорту – очікується зменшення врожайності виноградної лози.

У недавно виданій університетом монографії "Кліматичні ризики функціонування галузей економіки України в умовах зміни клімату" експерти у сфері агрометеорології та агрометеорологічних прогнозів змоделювали сценарії змін в агропромисловому комплексі країни та кліматичні ризики, з якими можуть зіштовхнутися агровиробники в екстремальних умовах засушливих територій. Ці ризики стосуються не тільки аграрного сектору економіки, а й інших галузей. Наприклад, водного господарства, енергетичної галузі тощо.

- Наскільки відомо, вчені університету залучені у розробці низки проєктів, пов'язаних із формуванням Причорноморського агропродовольчого кластера, зокрема і з відродженням меліоративної системи та збільшенням площ зрошуваних угідь.

- Безумовно, прийнята недавно "Стратегія розвитку Одеської області на 2021 – 2027 роки", в якій зроблено ставку на відновлення й розвиток зрошувальної інфраструктури, значною мірою базується на дослідженнях і висновках нашого університету – кліматологів, агрометеорологів, гідрологів. Говорячи про виклики, що постали перед аграріями, голова ОДА Сергій Гриневецький підтвердив 4 червня на VI Міжнародній аграрній конференції Grain Ukraine, що одним із двох напрямків Стратегії розвитку регіону є розвиток системи іригації. Оскільки посуха останніх двох років довела до того, що південь Одеської області перетворився у напівпустелю. Приємно, що й уряд, і новий міністр Роман Лещенко вважають це завдання пріоритетним.

Звісно, зрошуване землеробство потребує значних капіталовкладень. Лише на розробку й експертизу пілотних проєктів з реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту меліоративних систем Одещини облрада виділила 6,5 млн грн. Крім того на реалізацію національного пілотного проєкту в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях Мінагрополітики цьогоріч спрямувало 4,5 млрд грн з Резервного державного фонду. Фінансову підтримку обсягом близько 2 млрд грн та кредитні гарантії на 7 млрд грн погодились надати уряду України Світовий банк, ЄБРР і Міжнародна фінансова корпорація.

На мій погляд, цей комплекс заходів може стати реальним підґрунтям для збільшення майже у 8 разів площ меліоративних земель в Україні – від 550 тисяч до 4 млн гектарів. Однак не менш важливою складовою, що здатна забезпечити прорив у здійсненні реформи зрошення, буде впровадження законів про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель, про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві й створення інституту агрострахування, щоб аграрії не залишались один на один підчас природних катаклізмів.

- Якраз для здійснення реформи Кабмін передав повноваження у сфері зрошення та меліорації від Держводагентства Міндовкілля до Держрибагентства Мінагрополітики...

- А от таких структурних рокіровок при запуску масштабного пілотного проєкту з реконструкції зрошуваних земель і дренажних систем у чотирьох областях, думаю, навряд чи хто очікував, тим більше під час зрошувального сезону. Власне, й сам глава Мінагрополітики не приховував під час брифінгу в Одесі, що Держрибагентство потребує докорінної перебудови. Будемо на це сподіватись, що все буде здійснено успішно, адже масштабний проєкт лише стартує. Попереду – розробка і реалізація механізмів щодо зменшення собівартості поливу та осушення угідь, адміністрування систем гідротехнічної меліорації, запозичення досвіду крапельного зрошення, набутого аграріями Ізраїлю, який в умовах напівпустелі постачає овочами і фруктами ледь не пів Європи.

Хочу додати, що нагальна потреба адаптуватись до кліматичних змін постала не лише перед меліораторами та аграріями. Наслідки процесів опустелювання уже відчули жителі багатьох населених пунктів, розміщених на берегах десятків малих і середніх річок області. Через обміління чи висихання їх русел, зокрема й через безглузду діяльність людини, вже зараз це негативно впливає на способи господарювання та забезпечення населення водою. Але й такі річки, як Тилігул, Великий Куяльник, за останні десятиліття вкрай обміліли, й проблемним стає водопостачання навіть для деяких великих населених пунктів.

ДЕ ВЗЯТИ ЯКІСНУ ПИТНУ ВОДУ ДЛЯ ОДЕСИ?

- А як оцінюють дослідники перспективи забезпечення питною водою одеситів?

Для Одеси настав час переходу на роздільну систему водопостачання населення – технічної та питної води

- Протягом наступних 20 років, за прогнозом професора Наталії Лободи, більш як на 30% зменшиться й стік Дністра, що забезпечує водою мільйонну Одесу, Чорноморськ, Біляївку та інші міста. Вочевидь, при зменшенні об'єму водостоку якість питної води може погіршитись – навряд чи станція очистки води "Дністер" зможе її належним чином очищати від забруднень до подачі споживачам, уже зараз погіршують якість води й органічні обростання в трубопроводах. Тож настав час керівництву Одеси замовляти співробітникам інституту "Укрпівдендіпроводгосп" розробку проєкту переходу на роздільну систему водопостачання населення – технічної та питної води. Адже близько 90% питної води споживачі використовують як технічну.

"Залпові" скиди неочищених вод міської каналізації у прибережну смугу Чорного моря істотно знецінюють туристично-рекреаційний імідж "морської столиці"

Власне, після проходження 60 кілометрів трубами зношеного міського водогону до квартир споживачів ця вода навряд чи повністю відповідає європейському стандарту "питна". З урахуванням цього, доцільно було б депутатам Одеської міськради прийняти міську програму стимулювання установки в житлових будинках якісних систем доочистки водопровідної води, принаймні це має бути предметом дискусій у мерії.

Так само гостро потребує невідкладної реконструкції зношена система відводу стічних вод від станції біологічної очистки “Північна", оскільки усе частіше під час літніх злив відбуваються так звані "залпові" скиди неочищених вод міської каналізації у прибережну смугу Чорного моря. Звісно, що після цього працівникам Держпродспоживслужби в області доводиться застерігати одеситів і гостей міста, що купатися в морі протягом декількох днів не рекомендується. Хіба варто доводити, що такі застереження істотно знецінюють туристично-рекреаційний імідж "морської столиці"?

Довівши якість забрудненої прісної води до стану технічної, можна зробити Одесу квітучим містом

Фахівці-екологи вважають, що Одеська міськрада давно мала б ухвалити рішення про докорінну реконструкцію станцій біологічної очистки «Північна» та «Південна». В наших умовах зливати у море або до Хаджибейського лиману прісну воду – не по-господарськи. Так, ця вода зараз забруднена, але довівши її якість до стану технічної, можна зробити Одесу квітучим містом. Реалізація цього масштабного проєкту дасть змогу, на мою думку, розв'язати низку екологічних актуальних проблем. Зокрема, припинити забруднення частково очищеними стічними водами прибережної смуги Одеської затоки, а також Хаджибейського і Куяльницького лиманів. А в ідеалі – ще й вирішити проблему стабілізації гідроекологічного стану Куяльницького лиману.

Інтенсивність літніх злив в умовах зміни клімату зростає й надалі зростатиме. Відтак проблема "залпових" скидів ливневих стоків – загострюватиметься

У межах цього проєкту, на мій погляд, потрібно вирішити проблему так званих "залпових" скидів ливневих стоків, зокрема й у перемішку з неочищеними водами міської каналізації, у прибережну смугу Одеської затоки під час літніх злив, інтенсивність яких в умовах зміни клімату зростає і надалі зростатиме.

Я вважаю, що керівництву Одеської міськради, органам місцевого самоврядування інших громад регіону, території яких потрапили в зону засушливого клімату, варто б визначити й обговорити на сесіях пріоритети, над якими треба працювати заради пом'якшення негативних наслідків змін клімату. Це випливає і з рішень РНБОУ від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», уведених в дію указами Президента України, а також Закону «Про приєднання України до Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання".

Такий підхід, на мою думку, засвідчив би, що місцева влада дбає про майбутнє жителів міста чи села, запобігаючи втратам підприємців і враховуючи інтереси вразливих верств населення. Це стосується як сільських громад (на їх території слід заздалегідь спроєктувати будівництво колодязів через те, що почало міліти русло річки), так і тих, частину територій яких уже підтоплюють під час штормової погоди нагінні хвилі Чорного моря. Це, наприклад, міста Білгород-Дністровський, Вилкове, Затока, частина територій Нижньодністровського природного парку та Дунайського біосферного заповідника. За прогнозами вчених-кліматологів, після 2040 року на Одещині, де вже клімат напівпустельний, кожен другий рік може бути "посушливим". Наскільки це далека перспектива? Ми бачимо, що темпи посилення посушливості клімату доволі високі. Он на картах шкільних підручників територія Одещини ще позначена як зона "степового" клімату, а в реальному житті ця кліматична зона вже змістилась на кілька сотень кілометрів на північ – углиб України.

Михайло Аксанюк, Одеса

Фото: Ніна Ляшонок

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-