Ганна Замазєєва, голова Миколаївської обласної ради
Наше завдання зараз – залучити в Миколаївський аеропорт нішевих перевізників, яких немає в Одесі та Херсоні
04.03.2021 09:00

У грудні минулого року Миколаївську обласну раду очолила 40-річна бізнес-леді Ганна Замазєєва. Енергійна, наполеглива, з чималим досвідом у сфері управління та фінансів, вона одразу ж взялася за вирішення комплексу проблем, які мають підвищити якість життя мешканців області.

Чи можуть стосунки депутатів і чиновників залишатися партнерськими, попри їх приналежність до різних партій, чи реально зробити комунальні підприємства прибутковими, де шукати нішевих перевізників для миколаївського аеропорту, чи можуть новостворені громади стати спроможними і як у родині голови облради відзначають 8 березня?

На ці та низку інших актуальних для регіону питань Ганна Замазєєва відповіла у своєму першому інтерв’ю кореспондентові «Укрінформу».

КОНСТРУКТИВНИЙ ДІАЛОГ ЗАМІСТЬ КОНФРОНТАЦІЇ

- Скажіть, чому ви, провідний фахівець у галузі фінансів, голова правління «Всеукраїнської асоціації фінансових компаній», погодилися на посаду, скажемо відверто, менш перспективну?

Для вирішення будь-яких проблемних питань завжди намагаюся знаходити золоту середину

- Коли я стала співзасновником «Всеукраїнської асоціації фінансових компаній», у мене виникло бажання об’єднати фінансовий ринок, створити правила поведінки на ньому, запровадити відповідний етикет стосунків. І мені це вдалося, зокрема й через те, що я ніколи не лобіювала чиїхось інтересів, а завжди намагалася знайти золоту середину у вирішенні тих чи інших проблемних питань.

І в обласній раді можна, попри різну партійну приналежність депутатів, вибудувати стосунки на високому культурному рівні

Пандемія коронавірусу перевернула мою свідомість. Мій рівень соціальної відповідальності зріс, виникло бажання зробити щось корисне саме для Миколаївщини. Адже я родом із Миколаєва, тут закінчила школу, вчилася, а потім займалася і викладацькою діяльністю. Згодом деякий час працювала в Києві. Коли отримала пропозицію долучитися до команди «Слуг народу», то погодилася не одразу. Ретельно все проаналізувала, зважила свої сили. І врешті, у серпні 2020 року таки прийняла пропозицію очолити список партії на місцевих виборах до обласної ради.

Я вважаю, що й в обласній раді можна, попри приналежність депутатів до різних партій, вибудувати стосунки на такому ж високому етичному і культурному рівні, як свого часу це мені вдалося у фінансовій сфері.

- Ви людина забезпечена, маєте власний бізнес… А нова посада забирає багато часу, сил і, до того ж, відносно мало оплачувана. Отже справа не в грошах?

- Точно не в них. У мене є накопичення, які дозволяють забезпечувати себе на належному рівні. Я раніше багато працювала й заробляла значно більше, ніж моя нинішня зарплата. До речі, я її ще жодного разу не отримувала.

- Чому?

- Вся зарплата буде перераховуватися у благодійний фон «Світлі справи», співзасновником якого я є.

- Якщо вам не потрібна платня, то, може, ви прийшли на цю посаду, щоб була можливість просувати свій бізнес?

- О, зовсім ні. Нинішня посада немає жодного (від слова взагалі) стосунку до мого бізнесу. Він зовсім не пов'язаний із владою, тим більше, місцевою. Я ніяк не можу впливати на нього, будучи головою облради, це просто неможливо, оскільки він є у довірчому управлінні.

- Останні півтора року ми всі були свідками своєрідної «війни» між ОДА та облрадою, яка негативно впливала на вирішення багатьох нагальних проблем. Ви з перших днів заявили, що зробите все, щоб стосунки з ОДА стали партнерськими. Яким чином збираєтеся цього досягнути?

- Я вже казала, що намагатимусь вибудувати таку ж систему стосунків, яку мені вдалося зробити свого часу в фінансовій сфері – рівноправне партнерство. Обласна рада – розподільник коштів, а ОДА – виконавчий орган. В ОДА є багато гарних фахівців, які виконують функції управління. Але серед депутатів також є спеціалісти в різних галузях, яких вибрали люди. Вони іноді мають інше бачення того чи іншого процесу, тож наше завдання віднайти консенсус, домовитися. Тільки так…

- Вам це зараз вдається?

- Поки що все дуже мінливо, але я намагатимуся завжди підтримувати баланс, наскільки мені вистачить досвіду і вміння. Насамперед, він має підтримуватися логікою, обґрунтуванням і аргументами. Адже це потрібно мешканцям Миколаївщини. Коли ми обговорюємо якесь питання і маємо різні точки зору, то намагаємося слідувати фактам. Якщо вони є – аналізуємо, зважуємо всі аспекти і робимо висновки. Якщо ж, як то кажуть, «нічим крити», то й рішення має бути відповідне. Ми не повинні власні інтереси ставити вище суспільних. І я бачу, що всі нормальні люди це розуміють…

- Отож є надія, що з «війнами» покінчено?

- Дуже на це сподіваюсь. Адже списи ламалися не навколо вирішення проблемних питань, ці конфлікти базувалися на особистих стосунках. «Ти мені подобаєшся, а ти ні, тому ставлення до тебе буде відповідне…» Це неприпустимо, бо в результаті матимемо неефективну діяльність і ОДА, й облради, і можуть постраждати люди.

- Ви вважаєте, що всі спірні питання можна вирішити в процесі конструктивного діалогу?

- Принаймні, значну більшість. Бо я розумію, що є групи впливу. Але з ними ми теж намагаємося вести обґрунтований діалог і знаходимо баланс. Наприклад, нещодавно у нас була спірна ситуація стосовно доріг. На зустрічі в ОТГ люди звернули увагу на те, що кожного року кошти на ремонт отримують одні й ті ж суб’єкти, які мають певні знайомства, зв’язки, тощо. Але так бути не повинно. Мають бути вироблені зрозумілі для всіх правила і їх треба дотримуватися. Скажімо, у нас зараз є 4 райони. Тому ми маємо пропорційно, зважаючи на протяжність наявних там доріг, розділити між ними виділену суму коштів.

- Й ОДА до вас дослухалася?

- Так, вони дійшли висновку, що це гарна пропозиція, і вона нормально була сприйнята. Треба змінити підходи, аби щоразу не міняти правила гри. Якщо в цьому році нам, скажімо, не вдасться вирішити якісь питання через брак фінансів, то вони обов’язково мають перейти на наступний. Щоб не мати такої ситуації, що щороку люди просять вирішити одне і те ж питання, а до нього руки так і не доходять.

- Отож ігнорувати думку депутатського корпусу ви не дасте?

- Я поважаю усіх: і депутатів, і працівників апарату, й фахівців з ОДА. Але коли бачу, що нам пропонують прийняти рішення з певними недоліками, то закривати на це очі не можу і не буду. Я звертаюсь до ОДА з конструктивними пропозиціями, і вони дослуховуються. Так і має бути.

- До якої межі конфронтації з керівництвом ОДА ви готові дійти, щоб відстояти точку зору облради?

- Вважаю, що «до межі» доводити не варто. Адже це може призвести до постійних конфліктів, які нікому користі не принесуть. Тому ми намагаємося вирішувати всі проблеми в межах здорового глузду, щоб це не зашкодило спільній справі, яку ми робимо, і, головне, людям та всій області.

КОЛИ Я БАЧУ ПРОБЛЕМУ, ТО ДУМАЮ НЕ ПРО ВЛАДУ, А ПРО ЛЮДЕЙ

- З перших днів своєї роботи вам довелося втручатися у вирішення низки нагальних проблем: зарплати медикам, опалення лікарень, харчування донорів і багато іншого. Складається враження, що вам доводиться постійно гасити пожежу… Чи залишається час для системної роботи?

- У нас в апараті облради працює 41 людина, найменше в країні. У кожного є свої функції, зокрема й у голови. Так ось мої полягають у тому, щоб готувати засідання постійних комісій, сесій, бути присутнім на різних урочистих заходах на кшталт покладання квітів і таке інше. Але неможливо не реагувати на звернення наших громадян. Тому коли до мене звертаються люди і я бачу, що можу допомогти вирішити те чи інше питання, я це роблю.

- Ви не вважаєте, що певним чином перебираєте на себе функції виконавчої влади, зокрема, районної?

- Я б так не сказала. Коли бачу проблему, то думаю не про владу, а про людей, яким потрібна допомога.

- Зараз, коли ви продемонстрували, що можете ефективно вирішувати проблеми, до вас піде потік людей. Що робитимете?

- Такий ризик є, і це вже проявляється. Але мені здається, що такими своїми діями я задала певний темп для багатьох представників влади та місцевого самоврядування. Вони бачать, що я не пройду повз ту чи іншу ситуацію, тому намагаються також підключитися до її вирішення. Інколи навіть працюють на упередження. А в результаті – виграють мешканці області. Це радує.

- Ви проводили розслідування стосовно ситуації з обладнанням для радіологічного відділення обласного онкодиспансера. Як відомо, придбана півтора року тому техніка на понад 130 млн грн – досі стоїть нерозпакованою, а лікарня надає послуги апаратом 1990 року випуску… Яка там наразі ситуація?

- Це дуже непросте питання. Я справді провела власне розслідування, але не все там залежить від місцевого рівня… Отож я дійшла висновку, що потрібно залучити правоохоронні органи. Поліція буде розбиратися…

Там, як відомо, фігурує компанія «Антарес Буд», яка мала відремонтувати радіологічне відділення і поставити обладнання, але ще не виконала в повному обсязі свої зобов’язання. Тому вже понад рік простоює обладнання, яке має надавати допомогу людям. Більше того, воно старіє, бо вже з’явилося за цей час нове, більш сучасне. Та й ми не знаємо – що там. Так, коробки стоять, але чи є в них обладнання на 35 млн грн – не можемо перевірити.

Є проблеми і з підприємством «Ізотоп», з яким мали укласти договір на поставку частини обладнання, що має радіоактивне випромінювання. Але там виникли проблеми з керівництвом.

Крім того, через пандемію до нас не приїздили чеські виробники, які також мали взяти участь в установці цього обладнання… Словом, комплекс проблем. Але ми почали їх активно вирішувати і, думаю, доведемо до логічного кінця.

КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА МАЮТЬ ПРИНОСИТИ ПРИБУТОК

- Робота комунальних підприємств: чи є можливість зробити їх прибутковими?

- У нас зараз 109 комунальних підприємств. Проаналізувати роботу кожного з них я ще не встигла. Але вже маю певні напрацювання щодо окремих. Деякі з них мають бути прибутковими відповідно до статуту, натомість – вони показують збитки. Ми з їх керівниками вже проговорили ситуацію, я як фінансист вказала на ті напрямки і дії, що дадуть змогу вийти на прибутковість. Це мені близько, я на цьому спеціалізуюся, адже викладала бізнес-планування у Києво-Могилянській академії. Кожному з них готова допомогти, але й контролюватиму, чи вони роблять усе від них залежне. Там є проблема у відсутності системи і розуміння, що вони мають робити. Останнім часом на низку цих підприємств здійснювали вплив люди, близькі до влади. Іншими словами, їм певною мірою вказували вектор діяльності, навіть попри те, що ця діяльність була збитковою.

- Тобто йдеться про те, що окремі депутати за рахунок цих підприємств підвищували власний рейтинг на своїх округах?

- Приблизно так. Тому я їм сказала, що сьогодні на вас ніхто не впливає – якщо у вас написано в статуті, що ви маєте бути прибутковими, то будьте такими. Якщо ж це якийсь соціальний проєкт, то давайте розберемося і будемо діяти в цьому напрямку, бо це вже інша історія.

Також є ситуація з дитячим санаторієм «Південний» – його закрили, посилаючись на карантин. У той же час, такі ж заклади в сусідніх регіонах не припиняли роботи, то і він також має працювати. Зараз ми це виправлятимемо.

- Лікарні також стали некомерційними підприємствами. Ви переукладатимете контракти з їх керівниками?

- Авжеж, будемо. Торік контракт переукладено лише з директором обласного центру лікування інфекційних хвороб Світланою Федоровою, а всі інші – залишилися поза увагою. А це неправильно.

- Миколаївський аеропорт – одне з найбільших комунальних підприємств, до роботи якого виникає багато питань. За останні роки туди вкладено сотні мільйонів гривень бюджетних коштів, ми також пам’ятаємо історію з самогубством його керівника в 2018 році. А ж наразі там немає жодного рейсу. Яке ваше бачення його розвитку? Він залишиться комунальним чи його варто продати?

Продати аеропорт зараз не можна, бо у нинішньому вигляді він мало кому цікавий

- Це дуже непросте питання. Продати його зараз не можна, бо у нинішньому вигляді він мало кому цікавий. Туди справді вкладено багато коштів, отож віддати аеропорт за копійки ми не маємо права. Спочатку треба зробити його привабливим, постійно працюючим. У мене є низка питань до нинішнього керівництва. На мою думку, там не вичерпано всі можливості для укладання контрактів з авіаперевізниками, які були зазначені в бізнес-плані. Наприклад, не проведено перемовини з такими компаніями як «Белавія» (Білорусь), «LOT» (Польща). Я з ними вже сама розмовляла, заручилася підтримкою міністерства інфраструктури. З Білорусі до нас приїжджають багато відпочивальників, це перспективний напрямок. Наше завдання зараз – залучити нішевих перевізників, яких немає в Одесі та Херсоні. Бо, погодьтеся, близькість цих аеропортів не дає нам нормально розвиватися.

На мою думку, керівництво нашого аеропорту замало зробило, щоб у цьому році ми кудись полетіли. Зараз заявлені рейси до Єгипту в березні та до Києва. Якщо це станеться, дуже добре. А ні, то розмова буде більш серйозна. Я готова допомагати, але ж не буду працювати замість директора. У депутатів теж до нього багато запитань…

- Децентралізація: яка наразі з нею ситуація в області. Чи вдається налагодити співпрацю з ОТГ?

- Процес непростий, досі триває багато суперечок щодо розподілу. У нас в області 52 територіальні громади, які створювалися за одним базовим принципом – бути спроможними.

Але я зробила карту, куди нанесла податкоспроможність кожної ОТГ. І вийшло так, що лише кілька з них наразі фінансово незалежні. Всім іншим треба ще багато працювати. На карті все розкладено за коефіцієнтами. Якщо коефіцієнт становить одиницю, це означає, що громада може сама себе, так би мовити, прогодувати. Якщо більше 1,2 – це свідчить про те, що вона може ділитися з іншими громадами, вкладати кошти у розвиток. Але, на жаль, є чимало таких, де коефіцієнт менше одиниці. Тож зараз ми будемо працювати над складанням бізнес-планів для кожної громади. Треба визначити шлях і ним іти.

- Свого часу громади активно віддавали землю під сонячні електростанції. Зараз цей процес себе вичерпав?

- Швидше, уповільнився. Зараз, як відомо, компанія ДТЕК планує побудувати на території Березанської ОТГ вітрову електростанцію.

- Але спочатку громада не дуже позитивно сприйняла цю ідею…

- Були певні застереження, але ми змогли серйозно попрацювати з інвестором, який запропонував такий привабливий соціальний пакет для місцевих мешканців, що вони погодилися.

- Триває процес передачі майна між громадами у зв’язку з новим адміністративно-територіальним устроєм. Там є чимало нарікань…

- Так, цей процес непростий, не всі погоджуються приймати те чи інше майно, хоча зобов’язані це робити за законом. Працювати є над чим, і ми цим займаємося.

Буває, громада готова залишити у себе приміщення бібліотеки, але відмовляється від книжкового фонду

- Які об’єкти найбільш проблемні у цьому плані?

- Лікарні, бібліотеки, дитячі табори.

- Тобто все те, що не приносить прибутку.

- Саме так. Скажімо, громада готова залишити у себе приміщення бібліотеки, але відмовляється від книжкового фонду… І багато іншого. Але я думаю, з часом все це буде упорядковано.

ГАРНИЙ СОН І ВИХІДНІ У КОЛІ РОДИНИ ВІДНОВЛЮЮТЬ СИЛИ

- Ви добре володієте українською мовою…

- Так я ж навчалася в Києво-Могилянській академії, а там із цим було дуже серйозно.

- А які заходи впливу будете застосовувати до депутатів облради, які на сесіях та інших офіційних зустрічах розмовляють російською?

- Я сподіваюся, що ми проведемо бесіди – і вони дотримуватимуться закону. Проговоримо це питання з постійною комісією з законності, й вона буде вирішувати, які саме санкції застосовувати до таких депутатів. Це має бути колективне рішення. Якщо дійде до конфліктної ситуації, то робитимемо перерву на сесії, щоб її вирішити. Але все ж я сподіваюся, що порозуміння буде знайдено.

- Тобто перекладати депутатів, як це робив мер Миколаєва під час сесії, ви не будете?

- Ні, не буду. Хоча мені сподобався його експромт.

- На своїй першій сесії новообрана обласна рада прийняла Регламент, який дозволяє позбавляти депутата права виступу, якщо той порушує депутатську етику або дисципліну. Ви його застосовуватимете?

- Авжеж, робота має бути конструктивною, а якщо хтось вважає, що він може собі дозволити якусь негідну поведінку, то це матиме наслідки.

- Незабаром жіноче свято – 8 березня? Як ви його відзначаєте?

- О, тут усе просто (сміється). Якраз напередодні, 7 березня, у мого чоловіка день народження, і ми завжди відзначаємо його, подорожуючи Україною або їдемо за кордон. Але в цьому році це, швидше за все, буде мандрівка в межах Миколаївщини.

- А всі інші свята – Різдво, Великдень?

- Завжди у колі своєї родини, ніколи не запрошуємо гостей саме у цей день.

- Ви любите сюрпризи?

- Ну, не знаю, швидше – не дуже, бо я та жінка, яка любить усе тримати під контролем (усміхається).

- Ви не шкодуєте, що погодилися на цю посаду?

- Ні, не шкодую, хоча буває, їду додому вже опівночі – й закриваю разом з охороною будівлю облради. Не приховуватиму, що дуже втомлююсь. Інколи навіть бракує часу на манікюр, чого раніше не було ніколи. Але гарний сон, вихідні, проведені з родиною, відновлюють сили. І я знову готова діяти.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-