Чому згорів “Котлярик”? Сумна доля історичної пам’ятки
9 грудня у Полтаві згорів будинок колишнього Дворянського зібрання, більше знаний як кінотеатр імені Котляревського (полтавці називали його ніжно «Котлярик») — одна з архітектурних перлин міста, що входить до ансамблю Круглої площі. Останніми роками тут розміщувалися різноманітні торгові, гральні й розважальні заклади - нічний клуб , караоке-бар, магазин-пекарня, кафе “Тераса -територія м’яса”- де часто траплялися бійки, і навіть убивства.
Саме з «Тераси», до речі, й поширився вогонь на всю історичну будівлю, де під час гасіння пожежі був знайдений труп чоловіка.
ЖЕРТВА ЗЛОГО УМИСЛУ?
Понад тиждень полтавці губилися в здогадках, що могло стати причиною масштабної пожежі в історичній будівлі. Говорили про коротке замикання електропроводки, вибух газового балону, про бізнесові й політичні розбірки. І ось 17 грудня пізно вечері місцевий сайт 0532 опублікував ексклюзивне відео підпалу колишнього кінотеатру, надане орендарями приміщення (фірмою «Старнайт»), що вказує таки на зумисні дії.
На відео видно, як молодик залізає на березу, що росте неподалік однієї з прибудов до історичної будівлі, в якій розміщувалось кафе й через вікно пробирається всередину. Саме тоді, о 3:07, в охоронній фірмі «Явір-2000» спрацював сигнал про відключення об’єкту від сигналізації. Далі камера відеоспостереження зафіксувала, як зловмисник розбиває монітор комп’ютера, трощить меблі, відчиняє двері. Зібрані папери, вочевидь, використовує для підпалу легкозаймистою речовиною – цього моменту не видно, бо зловмисник зникає в глибині приміщення. Однак на відео о 4:03 зафіксований спалах від вогню. За шість хвилин після цього пролунав вибух, і далі швидко розгориться пожежа.
Намагаючись втекти від вогню, палій побіг сходами вгору. Але, швидше всього, задихнувся в диму. Труп, який згодом виявили пожежники, був настільки обгорілим, що спочатку навіть не могли визначити, якої він статі. За кілька днів поліція заявила, що слідчі ідентифікували загиблого. Ним, згідно з офіційною інформацією, виявився 27-річний мешканець Полтави, який не мав трудових відносин із розміщеними в історичному приміщенні закладами. «Обставини, за яких він потрапив туди і причини, в тому числі, пожежі встановлюються в рамках кримінального провадження, відкритого за ч.2 ст. 270 Кримінального кодексу України», — сказано у повідомленні пресслужби ГУ НП в Полтавській області.
У багатьох, хто прочитав це лаконічне повідомлення виникають логічні запитання: хто цей загиблий, яким чином він опинився серед ночі у зачиненому закладі, що припиняє роботу о 24-й, з якою метою він туди проник? Чи не для того, аби влаштувати пожежу? Кому було вигідно знищити бізнес орендаторів? Чи це був спланований акт руйнації пам’ятки архітектури заради вивільнення земельної ділянки для будівництва чергового бізнес-центру?
За інформацією, оприлюдненою поліцією у ЗМІ, загиблий — уже судимий колишній працівник нічного закладу, який і раніше незаконно проникав до закритого нічного закладу і викрадав віскі та гроші. Щоб пробратися до кафе, він видирався на березу, що росте поруч, а потім через вікно потрапляв у приміщення.
Висновки про причини пожежі мають бути оприлюднені після того, як Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр ГУ НП у Полтавській області проведе усі експертизи.
Але питання в полтавчан залишаються Що стоїть за цим підпалом? Причина в необережності “любителя віскі”, чи це все ж злочин на замовлення? Ходять версії, що це був спланований акт руйнації пам’ятки архітектури заради вивільнення земельної ділянки для будівництва чергового бізнес-центру. Тоді хто його замовник? Кому було вигідно знищити бізнес орендаторів?
РАНО ЧИ ПІЗНО ЦЕ МАЛО СТАТИСЯ?
Наразі ж достеменно відомо, що співробітники охоронної фірми «Явір-2000», які обслуговують «Терасу», о 3-й ночі помітили, що у закладі зник сигнал. Вони виїхали на місце, але нічого підозрілого не помітили.
Може, якби співробітники охоронної фірми «Явір» одразу викликали на місце адміністратора закладу, історична будівля залишилася б цілою. Але вони «списали» все на перебої в постачанні електроенергії… «Далі датчики руху спрацьовували іще кілька разів. Представники «Явора» виїжджали до будівлі, однак нічого не бачили і поверталися. О 4:15 стало очевидно, що у будівлі пожежа. О 4:22 із пульту охорони «Явора» додзвонилися до адміністратора», - пише сайт 05322.
Незабаром усередині стало «стріляти». Як з’ясувалося, то один за одним вибухали газові балони, що зберігалися на другому поверсі.
Сильний вітер роздмухував вогонь. За словами начальниці сектору зв'язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Світлани Рибалко, гасити пожежу було дуже складно, адже в будівлі було багато дерев’яних конструкцій, а в нічному клубі «Версаль» - легкозаймистих речей, меблів та м’якої оббивки. Вогонь приборкували понад півсотні рятувальників, які залучили 14 одиниць спецтехніки. На жаль, центральна та права частини історичної будівлі повністю вигоріли, від них лишилися лише стіни. Скандальних прибудов, за винятком тієї, яку громадськість не дозволила свого часу відкрити, більше не існує.
Історична будівля, якій уже 210 років, палала 9 годин…
— У мене давно було таке відчуття, що рано чи пізно це станеться, — сказала у розмові з кореспондентом Укрінфому Світлана Рибалко, до речі, архітектор за фахом. — Протягом останніх років будівлю просто нагло ґвалтували: добудовували, переплановували на власний розсуд, нехтуючи при цьому будівельними правилами, засовували у неї все, що тільки хотіли. І вона не витримала.
Управлінню ДСНС було відомо про проблеми з пожежною безпекою у нічному клубі, який належить одним і тим же власникам, що й «Тераса-територія м’яса», де стояли мангали і де погано працювали витяжки, відтак часто виникали локальні пожежі. Там узагалі не було протипожежних датчиків! Все це не раз доводилося до відома орендарів, але вони не вживали ніяких заходів.
Минулого року після однієї з перевірок рятувальна служба навіть подала позов до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогою закрити клуб до усунення всіх порушень, яких нарахували аж 19! Однак суд відмовив у задоволенні позовної заяви, а згодом взагалі скасував інспекторський акт перевірки.
МАНГАЛИ В БУДИНКУ ДВОРЯНСТВА
Будинок полтавського дворянського зібрання, споруджений у 1810 році у стилі класицизму, був одним із громадських і культурних центрів міста. У 30-х роках ХІХ століття в ньому діяла перша в Полтаві громадська бібліотека. Традиційно це також було місце концертних виступів для дворян. Стіни історичної будівлі — німі свідки концертів Модеста Мусоргського, Антона Рубінштейна, Петра Чайковського, Олександра Скрябіна, Сергія Рахманінова. Тут виступала всесвітньо відома художниця Марія Башкирцева, уродженка села Гавронці під Диканькою, яка жила і творила в Парижі, і співав Федір Шаляпін.
Будівля входить до архітектурного ансамблю пам’яток культури у стилі класицизму національного значення в самому центрі Полтави, який був створений за єдиною містобудівною концепцією на початку ХІХ ст. після надання місту статусу центру генерал-губернаторства.
Тоді посеред Круглої площі установили пам’ятник Слави на честь перемоги російського війська над шведами під Полтавою, а навколо нього розмістили будинки: генерал-губернатора, цивільного губернатора, віце-губернатора, губернських присутственних місць, дворянського зібрання, поштамту, Полтавського Петровського кадетського корпусу.
Серед строгих і дещо сухуватих форм казенних споруд, розташованих на Круглій площ, Будинок дворянського зібрання вирізняється своїм витонченим святковим образом.
Дев’ять років тому, одразу після приходу до влади в Полтаві, мер Олександр Мамай почав переконувати депутатський корпус і громадськість про те, що від демонстрації кінофільмів уже немає ніякого зиску, що з «Котлярика» треба виселяти недобросовісних орендарів, які начебто довели його до руйнування й мали великі борги перед бюджетом, і рятувати приміщення кінотеатру або за рахунок продажу, або шляхом реставрації, бо воно має приносити прибуток. І що він, мовляв, знайшов спонсора у Києві, який готовий вкласти у порятунок будівлі півмільйона гривень.
Досить швидко після цього, а саме у травні 2013 року, на об’єкті розпочалися реставраційні роботи, які не афішувалися. Заодно потенційний інвестор прибудував до пам’ятки культури дерев’яний ресторан. А коли у ще діючому кінотеатрі розпочалося будівництво нічного клубу, нарешті було оголошено «рятівників» історичної пам’ятки. Виявилося, що це співвласник мережі розважальних закладів у Полтаві Сергій Гонтовий та його компаньйон Олександр Калуцький, які володіють у рівних частках ТОВ «Старнайт».
Управління комунального майна, органи охорони культурної спадщини, Державна архітектурно-будівельна комісія промовчали. Тим часом будівельники встановили систему вентиляції, на першому і другому поверхах облаштували додаткові приміщення, оздобили стіни, обновили підлоги…
І лише 30 грудня 2013-го позачергова сесія Полтавської міської ради терміново затвердила рішення про погодження будівельних робіт у кінотеатрі й уклала трирічний договір оренди з ТОВ «Старнайт» на будівельні роботи площею 823 кв.м у приміщенні кінотеатру ім.Котляревського з використанням під танцпол та бар.
«Зроблять фасад.., все зроблять.., я з них не злізу», — запевнив під час прийняття рішення міський голова. При цьому пам’ятка архітектури національного значення, зношена начебто на 60 відсотків, була оцінена всього у 800 тисяч гривень, тобто, як звичайна будівля. А «Старнайт» щомісяця мало сплачувати до бюджету міста по 17,4 тис. грн. При цьому охоронного договору підписано не було, й орендарі не заморочували свої голови збереженням пам’ятки культури. Таким чином, колишній Будинок дворянського зібрання і донедавна осередок культури був відданий в оренду приватній фірмі під танці-співи-кальяни-мангали... Але ж не можна історичні пам’ятки переобладнувати під інші призначення і не можна змінювати їхню архітектуру!
Та Мамай відстоював цих орендарів: «Якщо вони підуть завтра кудись, я других не знайду таких дурачків!»
РІШЕННЯ СУДІВ ЛИШИЛИСЬ НА ПАПЕРІ
Між тим, «Старнайт» продовжив перебудову історичного приміщення, яке з 2015 року перестало бути кінотеатром. Більше того, збоку «приліпив» ще й «тимчасовий майданчик сезонного використання з виносними столиками». Насправді це капітальна двоповерхова споруда, прикріплена до 200-річної будівлі важкими металевими конструкціями. З часом поряд мав з’явитися ще й сад з екзотичними деревами.
Масштабну пожежу в центрі Полтави ліквідували/ Фото: Сергій Пустовіт
Громадськість не дозволила бізнесменам скористатися прибудовою, яка спотворює не тільки саме колишнє приміщення Дворянського зібрання, а й увесь ансамбль Круглої площі. Прокуратура розпочала слідство щодо незаконного будівництва та заволодіння земельною ділянкою. ДАБК скасувала паспорт прив’язки тимчасової споруди. У 2015 році Октябрський районний суд Полтави визнав, що 27 грудня 2013 року сесія міської ради винесла незаконне, протиправне рішення щодо здачі в оренду пам’ятки культури, і всі будівельні-ремонтні роботи на ній є безпідставними. Це ж підтвердив і Харківський апеляційний адміністративний суд , куди відповідачі звернулися з оскарженням рішення першої інстанції, а за ним, у січні минулого року, і Верховний суд. Міністерство культури України звернулося до полтавської влади з вимогою негайно привести пам’ятку у первісний вигляд. Зрештою, два роки тому депутати міськради вимушені були прийняти рішення про демонтаж незаконної прибудови силами орендаря в місячний термін або за рахунок бюджетних коштів з відшкодуванням «Старнайтом». Рік тому із ТОВ «Старнайт» були розірвані всі договори оренди. Та виселити «Старнайт» із «Котлярика» так ніхто й не зумів. За користування будівлею без договору оренди у вересні цього року Господарський суд Полтавської області зобов’язав підприємців сплатити майже 3 мільйони гривень. (А на момент пожежі сума боргу сягнула вже 5 мільйонів).
Та «перехідна влада» у Полтаві, яка два роки тому відправила Мамая у відставку, виявилася безсилою перед співзасновниками «Старнайту». А ті ігнорували судове рішення, аргументуючи це тим, що без них історична будівля у центрі міста перетвориться на другий Кадетський корпус, який ось уже понад десяток років лякає мешканців міста і туристів своєю бездоглядністю. І таки перетворилася...
Будинок Дворянського зібрання уже раз горів, у 1943-му. Тоді він був знищений фашистами. Та в 1944-46-му був відбудований полтавцями саме під кінотеатр. У 2020-му історичну будівлю знищили доморощені варвари.
ЧИ МОЖНА ВІДРОДИТИ “КОТЛЯРИК”?
То що ж буде з «Котляриком»?
Старший науковий співробітник Державного архіву Полтавської області В’ячеслав Сушко говорить, що будівлю можна відтворити за світлинами й архітектурними кресленнями, які зберігаються в архіві.
Новобраний депутат міськради від партії «Свобода», ветеран російсько-української війни Юліан Матвійчук пообіцяв провести власне розслідування причин і обставин резонансного підпалу.
Колекціонер і меценат, власник художнього музею Віктор Бажан запропонував громаді збирати добровільні пожертви на реконструкцію будівлі, не чекаючи рішень влади, а також попрохати про допомогу в міжнародних структур.
Департамент культури і туризму облдержадміністрації направив офіційне звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України з проханням надати експерта для проведення повноцінного та якісного обстеження будівлі, визначення оцінки заподіяної шкоди.
А втретє обраний міським головою Полтави Олександр Мамай чекає на отримання офіційних повноважень і лише тоді обіцяє прокоментувати пожежу.
Власники ТОВ «Старнайт» (обидва входять до партії «За майбутнє», від якої на місцевих виборах переміг Мамай, а Сергій Гонтовий обраний депутатом міськради) також вичікують, але попередньо оцінюють свої збитки у 2,5 мільйона доларів.
Сума ж архітектурних і культурних втрат набагато вища. За інформацією ЗМІ, міська рада збирається подавати в суд на орендарів і вимагати з них кошти на відбудову пам’ятки архітектури.
— Пожежа в історичній будівлі це серйозна втрата, адже будинок є частиною цілісного містобудівного ансамблю, який є єдиним у світі в завершеному вигляді, — каже заступниця начальника департаменту будівництва, містобудування та архітектури Полтавської ОДА Ірина Особік.
Шкода, що ми є тим поколінням, яке не змогло зберегти будівлю із 200-річною історією…
Ганна Волкова, Полтава
Фото Сергія Пустовіта
