«Дім для Хаджибея» в центрі Одеси

«Дім для Хаджибея» в центрі Одеси

Укрінформ
Археологи ведуть розкопки в пошуках залишків давнього замку

В Одесі археологи Інституту археології НАН України та Південноукраїнського національного педагогічного університету ведуть разом зі студентами розкопки на Приморському бульварі, щоб знайти залишки Хаджибейського замку, взятого штурмом у 1789 році підрозділами російської армії та українськими козаками. Керівники робіт - доктори історичних наук Андрій Красножон і Світлана Іванова - вважають, що фрагменти фундаменту замку могли вціліти після його підриву та зруйнування солдатами мурів фортифікаційної споруди.

Дослідники при цьому базуються на висновках групи фахівців-геологів, що здійснили два роки тому георадарне дослідження, яким зафіксовано підземні аномалії навпроти будинків №4 і 5 Приморського бульвару. А це може свідчити про можливу локацію тут фортифікаційного ядра історичного ареалу нинішньої "морської столиці" України. Власне, дослідники продовжують реанімувати з-під нашарувань імперських міфів справжню історію міста, яке упродовж півтисячолітнього розвитку неодноразово змінювало назву, але залишалось важливим торговельно-портовим центром на Чорному морі.

У ПОШУКАХ ОСМАНСЬКОГО ЗАМКУ

Ось що розповів кореспонденту Укрінформу про археологічне дослідження та його перші результати завідувач кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон:

"Розкопки ведемо на місці можливого розташування османського замку Хаджибей, базуючись на результатах георадарного сканування. Це дозволило нам із великою мірою вірогідності визначити місце, де можуть бути залишки фундаменту брамної вежі замку. Студенти нашого вишу, як бачите, вже розкопали шари ґрунту майже на двометрову глибину, а сама аномалія знаходиться на глибині близько двох з половиною метрів", - зазначив дослідник.

Андрій Красножон
Андрій Красножон

Професор Красножон уточнив, що гранітну плитку на місці розкопок було знято наприкінці листопада, тоді ж під керівництвом геологів компанії «GPR Investigation» влаштували повторне георадарне сканування, що підтвердило раніше виявлену підземну аномалію. Враховували, звісно, й знайдену в архіві унікальна схему зруйнованої османської фортифікаційної споруди, виконану Йосипом де Рібасом понад два століття тому.

1
Геологи та археологи здійснюють повторне георадарне дослідження

Через кілька днів після зняття бетонної подушки з'явився на глибині 80 сантиметрів культурний шар. У ньому знайшли деякі артефакти, що можуть підтверджувати результати георадарного дослідження у цьому місці бульвару. Зокрема, виявлено фрагмент дорогого фаянсового посуду із західної Туреччини середньовічної доби, що можна вважати показовим фактом з урахуванням періоду існування фортифікаційної споруди. Пізніше - залишки різних конструкцій будівельного характеру, приміром, плінфи - широкої та плоскої плитоподібної цегли, яку будівельники-османи використовували при будівництві Аккерманської фортеці.

На думку професора Красножона, розкоп також свідчить, що при облаштуванні артилерійської батареї на місці знесених мурів османського замку російський інженер-майор Франц де Воллан розпорядився додатково підсипати ґрунтом високий схил над гаванню. Зараз це східний край Приморського бульвару, що нависає над Грецьким парком. А коли військово-інженерні підрозділи забирали ґрунт під розміщення гармат, потривожили античний і турецький культурні шари. Оскільки виявлено й фрагменти амфор античного періоду та скіфської чи фракійськой ліпної кераміки.

Артефакти, виявлені археологами у розкопі на Приморському бульварі Одеси
Виявлені археологами артефакти

Не менш важливо, зауважив Красножон, що археологам та волонтерам вдалось обійти стороною сучасні підземні комунікації завдяки сигналам георадара. Виявлено хіба що фрагменти давньорумунського водопроводу...

НЕВДАЛИЙ ЖАРТ ЧИ СПРОБА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ?

Втім, навіть зараз, під час розкопок на місці "відкриття десятиліття", не обійшлося без спроб сфальсифікувати історичні факти. За словами вченого, невідомий "жартівник" підкинув під час зачистки квадрата три монети останнього періоду Російської імперії, очевидно, розраховуючи на те, що дослідники не розберуться. "Жарт не вдався, а за подарунок археологам дякуємо", - констатував професор Красножон.

1
Підкинуті археологам монети

Керівник робіт зауважив, що знайдені артефакти учасники розкопок документують і передають фахівцям для ретельного вивчення. Розкоп ведуть рівними шарами по всій площі, залишаючи між траншеями смужку незайманої землі, відповідно до вимог дослідження археологічної спадщини. Так що шанси якось вплинути на результати досліджень - нульові.

Щоб підтримувати шари ґрунту в сухому стані, над розкопом відразу ж спорудили прозорий тентовий намет, названий керівником туристичної фірми Олександром Бабичем "Домом для Хаджибея". Усі роботи ініціатори ведуть не за бюджетні, а за власні кошти, при фінансовій підтримці приватних спонсорів. Це стосується вивезення десятків тонн ґрунту, відновлення покриття бульвару, порушене внаслідок здійснення розкопок, й охорони об’єкту.

1
Споруджений "ветеранами-атовцями" тентовий намет над місцем розкопок

Відповідно до плану робіт, погодженого зі структурами Національної академії наук, МКІП та міськрадою, укладено договір між міськрадою і ТОВ "ПікБуд" про те, що ця підрядна організація гарантує виконання робіт з консервації шурфу чи відновлення гранітного покриття бульвару, яке було порушено внаслідок здійснення розкопок.

ДО ВИТОКІВ

Аналізуючи результати робіт станом на 15 грудня, професор Красножон зауважив, що "групі археологів та волонтерів вдалося знайти артефакти доодеського періоду розвитку міста, які можуть бути фрагментами фортифікаційних споруд. Однак знахідки ще належить ретельно дослідити, в тому числі встановити археологічне датування. Іншими словами, з 16 грудня починається "кабінетний" період роботи, після якого можна буде точніше сказати, що показали археологічні розкопки на Приморському бульварі".

Варто зазначити, що одну важливу історичну знахідку, що стосується праміста на території "морської столиці", місяць тому оприлюднив інший історик-дослідник. Доктор історичних наук Тарас Чухліб віднайшов і опублікував копію Грамоти хана Хаджі Гірея польському королю Казимиру, видану 1461 року. Відтепер входить у науковий вжиток не лише польський літописний документ 1415 року, що є першою літописною згадкою про поселення-гавань Кочібей, засноване Великим литовським князем Вітовтом, а й документ більш як півтисячолітньої давнини з Турецького відділу головного польського архіву АГАД.

1
Скан Грамоти Гірея королю Казимиру

Як зазначає головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Чухліб, що досліджує історію України, Польщі і Туреччини, поселення Кочібей (Кочібеїв - за різними транскрипціями) згадується у важливих Грамотах 1461 та 1474 років в одному ряду з Володимиром, Кам'янцем, Брацлавом, Черніговим та Черкасами.

"...І зараз ці держави брату нашому князеві Казимирові до Литви даємо... Хан Тохтамиш і великий цар брат наш старший згідно давньої постанови (тобто невідомого ярлика Тохтамиша для Великого князя Литовського - Тарас Чухліб): найперше Київ з землями, водами і усіма доходами і пожитками їхніми... Володимир... Луцьк... Кам'янець... Брацлав... Чернігів... Черкаси, Кочібей, Маяк з землями, водами і усіма пожитками їхніми..." - йдеться в документі. 

Так, зусиллями вітчизняних дослідників, одесити повертаються до історичних витоків - від письмових літописних та архівних згадок про поселення-гавань Кочібей до встановлення точного місця розташування знаменитого Хаджибейського замку праміста.

1
Артефакти філіалу Одеського археологічного музею під прозорим куполом на Приморському бульварі

Якщо буде знайдено залишки давньої фортифікаційної споруди, ініціатори розкопок мають намір музеєфікувати їх на місці під прозорим куполом, як це раніше зробили на місці розкопок грецького поселення на Приморському бульварі.

Михайло Аксанюк, Одеса

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-