Сергій Сухомлин, міський голова Житомира
Меру достатньо двох термінів, щоб здійснити зміни у місті
30.11.2020 17:20

Сергій Сухомлин вдруге став мером Житомира. Серед 13 кандидатів він набрав 51,3%, випередивши свого найближчого опонента майже на 22 тис. голосів.

Він вважає, що меру цілком достатньо двох каденцій, аби здійснити зміни у місті. Міський голова вже готується до запровадження непопулярних рішень і буде оцінювати, чи готова до цього його нинішня команда.

Сергій Сухомлин запевняє, що місць у лікарнях, кисню для хворих на COVID-19 та медперсоналу достатньо. Утім, місто не може придбати ліки, прописані у медичних протоколах.

Про невиконані обіцянки, втрати міського бюджету через пандемію, перспективи аеропорту та залізничного вокзалу житомирський міський голова Сергій Сухомлин розповів в інтерв’ю Укрінформу.

ЗА 5 РОКІВ У ЖИТОМИРІ СТВОРИЛИ ПОНАД 2500 РОБОЧИХ МІСЦЬ

- Сергію Івановичу, в суботу ви прийшли на роботу заради інтерв’ю чи сьогодні працюєте?

- Я по суботах до 14.00 завжди на роботі.

- Перемога у першому турі виборів була для вас очікуваною?

- Буде нескромно, але скажу, що так.

- У вас уже є сформована команда з попередньої каденції. Плануєте кадрові зміни серед своїх заступників, керівників департаментів, управлінь міськради?

Буде ще спілкування з кожним, хто працював зі мною – чи готові вони на радикальні кроки

- Це складне для мене запитання. Коли я йшов на перші вибори, то казав, що мені цікаво зробити у місті те, що до мене ніхто не робив. Перед другими виборами я казав, що йду ще на один термін, бо це важка робота і, в моєму розумінні, достатньо двох термінів, щоб здійснити якісь зміни у місті. От на другий термін я бачу декілька серйозних викликів, які стосуються комунального господарства, транспортної інфраструктури, дошкільної й позашкільної освіти. Ці зміни на першому етапі можуть не сприйматися людьми. Команда повинна розуміти і відповідати всім цим вимогам, мати можливість впровадити такі зміни. Буде ще спілкування з кожним, хто працював зі мною, чи готові вони на радикальні кроки.

- Видання «Слово і діло» перед виборами проаналізувало ваші обіцянки. У вас 40% виконаних, 34% невиконаних. Серед невиконаних – будівництво сміттєпереробного заводу до 2019 року, термомодернізація усіх шкіл, садочків та лікарень. І ще ви обіцяли прибрати зовнішню рекламу з центра міста. На етапі виконання – створення індустріального парку на 3000 робочих місць та реконструкція набережної. Чому не все вдалося і чи переносите ці обіцянки на наступні 5 років?

- «Слово і діло» робить класну роботу – це стимул для мерів та політиків виконувати свої обіцянки. Наприклад, деякі мери обіцяють облаштувати освітлення на якомусь провулку. Ми за цей час на 70 вулицях і провулках, де ніколи не було світла, зробили освітлення! Моя обіцянка була – повністю перевести місто на світлодіодне освітлення, і ми її виконали. Набагато простіше виконувати обіцянки, як-от встановити лавочки: все йде за планом і в тебе високий рівень виконання.

Щодо індустріального парку. Більше трьох років тому ми його внесли до реєстру індустріальних парків України. На сесії підписали договір з компанією, яка мала там побудувати фабрику з виробництва меблів. Вона брала на себе обов’язок за два роки це зробити. Ми, зі свого боку, зробили все, що було потрібно. Я не можу відповідати за плани інвесторів. Знаю, що тоді змінилася ситуація з відомим світовим брендом, який відтермінував свій прихід в Україну через нестабільну ситуацію в нашій державі. Я з ними зустрічався весною, вони трішки змінюють профіль інвестицій і все ж планують будувати.

З приводу 3000 робочих місць. Свого часу ми завели в Житомир компанію «Кромберг енд Шуберт», яка вибрала серед трьох міст наше. Так, вони офіційно зареєстровані в Оліївці (село поруч із Житомиром – авт.), але близько 2000 житомирян працюють там. «Євроголд» надає 400-500 робочих місць, «Ферпласт» – приблизно 200 місць, цього літа ми відвели їм земельну ділянку й навесні буде побудована ще одна фабрика; компанія «Суперспрокс»  – це майже 150 робочих місць. Якщо порахувати, то хай не 3000, але понад 2500 робочих місць уже створено.

Інколи кажеш, що буде побудований завод, а в держави свої плани, тож треба дуже обережно давати обіцянки

Щодо сміттєпереробного заводу. Два роки тому в нас з’явився інвестор, який має план його побудувати. Ми швидко на позачергових сесіях виділили землю, Держкомзем (зараз Держгеокадастр, – авт.) приблизно пів року робив документи. Після їх отримання з’явилася інформація, якої ми не мали, що колись на тій території були археологічні розкопки. Потрібно було проводити дослідження на земельній ділянці, й інвестор був готовий до цього, але державний інститут, який мав це робити, виставив рахунок у приблизно 8 млн грн. Звісно, в інвестиційному плані цієї суми не було, тож прийнято рішення відмовитися від частини ділянки, де зона археологічних досліджень, та змінити повністю всю технічну документацію на землю. Це зайняло в нас дві сесії й кілька місяців роботи Держгеокадастру. Після того, як вони отримали оренду цієї земельної ділянки, – замовили проєкт будівництва заводу й обладнання в хорватської компанії, за яке зробили передоплату близько 1,5 млн євро. Тільки погодження цього проєкту експертизи в міністерстві екології становить майже пів року. Вони (інвестори, – авт.) все зробили, провели громадські слухання, захистили проєкт у Мінекології й у квітні подали документи в ДАБІ на отримання дозволу для початку будівництва. Оскільки у нас в країні повна діджиталізація й ДАБІ перебувала на етапі реформування, дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу отримали у жовтні. Взимку будівництво починати ніхто не буде, бо там складний процес, тому мають це робити навесні.

Інколи ти кажеш, що буде побудований завод, усе узгоджено в інвестпланах, підписані договори, а в держави чи в якихось органів – свої плани, які не збігаються з нашими. Тому з датами треба дуже обережно давати обіцянки.

ДЕРЖАВА ПООБІЦЯЛА 10,6 МЛН ГРН НА РЕКОНСТРУКЦІЮ НАБЕРЕЖНОЇ

- А як щодо термомодернізації? Її ж нереально провести лише за кошти міського бюджету?

- На даний момент ми термомодернізували 27 об’єктів комунальної сфери – це лікарні, садочки, школи. У нас вже підписаний меморандум і наступного року буде укладена кредитна угода з державним німецьким банком KfW, який надає Житомиру кредит у розмірі 12,5 млн євро. Це дозволить утеплити ще 40 шкіл і садочків. Фактично ми все термомодернізуємо. Ми почали перемовини з банком ще три роки тому. Після підписання першого меморандуму вже минуло два роки. Зі свого боку, держава досі не може надати банку KfW відповідь – яке міністерство буде куратором цього процесу, а ми не можемо отримати кошти під 1% річних на 22 роки.

- Одразу з приводу дитячих садочків запитаю. У Житомирі активно будуються нові житлові комплекси, там оселяються сім’ї з дітьми. Місто планує розширювати мережу дошкільних закладів у таких густонаселених районах?

- Ми фактично з нуля зробили 53-й садочок на Крошні. Думаю, що до нового року вже закінчимо реконструкцію 32-го садочка на Богунії, сучасного, обладнаного під інклюзивні групи. На Корбутівці компанія «Інтергал-Буд», яка зводить житло, в інвестиційній угоді передбачила будівництво дитячого садочка і підтверджує свої плани. Ще один – на провулку Гоголівському, його свого часу передали державі, й приблизно два з половиною роки у нас пішло на те, щоб повернути його в комунальну власність міста. Там теж буде приблизно 200-240 дитячих місць.

- Ще одна ваша обіцянка – це набережна, фініш реконструкції якої вже переносили кілька разів. До кінця року підрядник завершить роботи?

- Я в це не вірю. Вони обіцяли у червні, потім у вересні. Є об’єктивні й суб’єктивні причини. Зима була тепла, і весна абсолютно нормальна для будівництва. У мене там стоїть камера, і кожного дня я бачив, що працювало по 5-6 людей. Це дуже мало, щоб вчасно завершити об’єкт. Дещо вони зараз там переробляють, але думаю, що вже навесні можна буде казати про повну здачу цього об’єкта. Держава нам обіцяла на цей проєкт 10,6 млн грн з фонду соцекономрозвитку (субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, – авт.), і досі ми їх не отримали.

- Коли Геннадій Зубко був віцепрем’єром, він часто приїздив у Житомир, зокрема й на відкриття гімназії №3, побудованої за кошти ДФРР. Чи мав тоді Житомир в уряді лобіста своїх інтересів?

- Так, Геннадій Зубко безперечно був лобістом міста Житомира, і це абсолютно нормально. Але якщо подивитися пропорції, то на Житомир ішло в середньому 30-40 млн грн на рік при фонді 200-220 млн грн на область. Тобто Житомир отримував приблизно 20-25%. Тут не було якогось перекосу. Можу сказати, що одне сусіднє місто, в якого також були серйозні лобісти, отримувало інколи до 80-90% обласних надходжень з ДФРР. Так, нам було набагато простіше, але тоді й підхід до ДФРР був інший. Ми фактично гімназію №3 будували з нуля, і держава розуміла й була готова на термін два роки. Зараз інша ситуація, бо ДФРР фактично розподіляється тільки на ті об’єкти, які можна швидко завершити, за рік провести термомодернізацію чи ремонт. Це теж потрібно, але ми сподівалися отримати кошти на будівництво гімназії №23 і не змогли.

ЧЕРЕЗ ПАНДЕМІЮ БЮДЖЕТ ЖИТОМИРА ВТРАТИТЬ 180 МЛН ГРН

- Як у вас налагоджена комунікація з народними депутатами від Житомира Ігорем Герасименком та Сергієм Кузьміних? Чи звертаєтеся до них, коли місту потрібна підтримка?

- Ми завжди, незалежно від партій і фракцій, звертаємося до народних депутатів, і вони допомагають. Їм дають соцекономрозвиток на свою територію, а це фактично можливість зробити щось у місті чи громаді. У минулі роки у нас була величезна проблема з недостатнім фінансуванням шкіл і медицини на 100 млн грн. Ми зі свого бюджету дотуємо школи і медицину приблизно на 60-80 млн. З одного боку, народні депутати допомагають місту на 5, 10, 15 млн грн, а з іншого боку – голосують за бюджет, за якого ми дотуємо державу набагато більше.

Близько 100 млн грн у нас просто забирають наступного року. Понад 20 млн грн – через звільнення Укрзалізниці від сплати земельного податку, акцизний податок на паливо – це приблизно 50 млн грн, і повністю забирають пайову участь – близько 25 млн.

- У бюджеті Житомирської ОТГ (Житомир і село Вереси, – авт.) вистачає грошей на зарплати до кінця року?

Місто витримає локдаун, воно витримувало і не такі речі – чуму, німців у Другу світову

- У цьому році через пільги, які ми надали малому бізнесу, міський бюджет не отримав приблизно 30 млн грн. Через СOVID-19  недоотримуємо податків у сумі майже 120 млн грн. Якщо брати медичне обладнання, придбане для лікарень, то це ще 50 млн грн. Тобто у цьому році бюджет сумарно втратить близько 180 млн грн. Розуміючи ситуацію, ми ще навесні припинили всі великі проєкти, які планували на цей рік, щоб зберегти кошти. Тому до кінця року нам точно вистачить грошей на енергоносії та заробітну плату.

- Якщо в країні знову запровадять локдаун на три тижні чи довше, місто його витримає?

Якщо дійсно є потреба, треба вводити повний карантин на 3-4 тижні, але прорахувати компенсації бізнесу

- Місто витримає. Воно витримувало й не такі речі – чуму, німців у Другу світову... Але розвитку не буде, і не зрозуміло, скільки потрібно часу, щоб його відновити. Я ще навесні вважав, що ми всі перехворіємо. Ангела Меркель тоді казала, що 70-80% людей перехворіють все одно. Те, що наш уряд робить зараз, маю на увазі локдаун вихідного дня, точно ні до чого не призведе. Я вже казав це не раз, і в нас була відверта розмова по скайпу, коли прем’єр-міністр збирав мерів. Якщо дійсно є потреба, треба вводити повний карантин на 3-4 тижні, але прорахувати, чи держава готова до фінансових втрат по компенсації бізнесу за цей період. 8 тис. грн, про які заявив Президент, – це набагато краще, ніж нічого, але цього точно недостатньо. Тут держава повинна піти на більш серйозну фінансову допомогу. З іншого боку, ясно, що в неї таких коштів немає.

Щоб зрозуміти, чому не спрацює локдаун вихідного дня, не потрібно бути математиком. Коли ми провели тестування у міській раді, виявилося, що 40% працівників перехворіли чи хворіють, і вони самі про це не знали. Зробили 4000 тестів по школах — така ж ситуація. Тобто десь 40% перехворіли чи хворіють, і одна людина заражає 6-7 у середньому. І от ми зачиняємо людей на два дні вдома, вони заражають одне одного, а в понеділок ідуть на роботу – й інфікують інших. Для того, щоб перервати цей ланцюжок, потрібно як мінімум 3 тижні, але повний локдаун – це запитання, в першу чергу, до держави, чи вистачить у неї фінансових ресурсів.

Можливо, треба інакше будувати стратегію. Якщо у нас в середньому 40% людей перехворіли або хворіють, і ми розуміємо, що при такій кількості просто за 2 місяці перехворіємо всі, то може, у нас до кінця січня ковіду майже не буде.

ЗАМІСТЬ 2000 ВАКЦИН ВІД ГРИПУ МІСТО ОТРИМАЛО ЛИШЕ 50

- Кілька тижнів тому 39-річна жінка, звертаючись до вас, писала у Фейсбуці, що в реанімаційному відділенні лікарні №1 Житомира немає кисню. Наступного дня вона померла. Лікарі й міністр охорони здоров’я заперечують, що це сталося через брак кисню. Яка зараз ситуація у лікарнях міста?

По кисню у нас зараз проблем немає, інша справа, що в країні не вистачає транспорту, що перевозить рідкий кисень

- У нас в середньому зараз у міських лікарнях знаходиться менш як 200 пацієнтів (станом на 28 листопада у лікарнях №1 та №2, – авт.). Запас кисню у першій лікарні – на тиждень, у другій – теж на 6-7 днів завдяки встановленню кріоциліндра. Інше питання, яке я піднімав перед прем’єр-міністром і в Офісі Президента – це транспорт, що перевозить рідкий кисень. У країні вже не вистачає його, і тут може бути проблема. Пообіцяли це питання вирішити. Тобто по кисню у нас зараз проблем немає. Більше того, кріоциліндри ми будемо встановлювати в інших лікарнях, бо це набагато зручніше, безпечніше і дешевше, аніж заправляти кисень у балон.

Є інша проблема – не всі ліки з протоколів лікування COVID-19 ми можемо закупити. Нам на початку вдалося закупити Актемру, яка коштує 4,5 тис. грн 80 мл. Ще до того, як ми закупили її в лікарні, я для рідних брав на руках у Києві – за 37 тис. грн 200 мл, тобто в рази дорожче.

- Чи багато таких препаратів, які важко закупити в лікарні?

- Більшість із них можна замовити через інтернет, їх привезе консультант, який візьме дорожче. Це Актемра, Фленокс, Плаквініл, Меропенем, Цефепім. Актемру ми днями знайшли і купили, а інші поки не можемо.

Кілька місяців тому виділили кошти, щоб провести вакцинацію всіх лікарів від грипу, бо вони нам потрібні не вдома, хворі, а на робочому місці. Підписали контракти, нам держава пообіцяла доставити вакцину. І надала... лише 50 доз, а місту потрібно хоча б 2000! Держава планувала отримати 1 млн доз, а завезла 40 тис. Ще у квітні, розуміючи, що восени почнеться сезонний грип, треба було швидко завезти цю вакцину. Коли навесні був сформований “ковідний” фонд, треба було виділяти кошти на під’єднання до кисню, а їх виділили лише місяць тому. Добре, що виділили, але ми частину вже зробили за свої гроші.

- Яка зараз ситуація з медичними кадрами? На одному із брифінгів ви казали, що місто звертатиметься до медінституту по допомогу з персоналом.

- Поки медперсонал справляється. Ми звернулися до нашої дитячої лікарні, й частина медпрацівників погодилися працювати з ковідом у лікарні №2. Попри те, що зростає кількість хворих, наші медзаклади щодня приймають по 10-15 людей у стані середньої тяжкості та важкому. Приблизно таку ж кількість ми виписуємо. Більш-менш ситуація зараз непогана (стукає по столу).

- А ліжок у лікарнях вистачає для хворих?

- Маємо 40% вільних. Підготували ще 65 ліжок у дитячій лікарні в окремому корпусі. Тому запас є.

АЕРОПОРТ І ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ РОЗШИРЯТЬ ПОТЕНЦІАЛ ЖИТОМИРА

- Перейдемо до інших сфер життя міста. Зараз Житомир за кошти Світового банку реалізує масштабний проєкт реконструкції водоканалу, зокрема, водопостачання, мереж і очисних споруд. На якому етапі ці роботи?

- Здача першої черги очисних споруд – це приблизно квітень-травень 2021 року. Друга черга запланована на 2022 рік, поступово всі каналізаційні стоки переключать на цю станцію. Станція очищення води також будується, за планом її мають здати у 2022 році. Завершення реконструкції головної каналізаційної станції – це наступний рік.

- Яка сума кредиту Світового банку і за який термін місто має його виплатити?

- Цьому кредиту вже 4 роки, а на виплату маємо 18 років, відсоткова ставка – приблизно 1% річних. Загальна сума кредиту – 40 млн євро.

- Водоканал реконструюють, але у нас критично впав рівень води у річці Тетерів, яка забезпечує місто водою. Цього року кілька разів були на межі погодинного постачання води, але пощастило, його не запровадили. Чи вирішується ця проблема?

- Стосовно того, що залежить від міста, то перше завдання – це провести розчищення водосховища «Відсічне», бо там уже мулу на 5-6 метрів. Є розрахунки Держводагентства: якщо ми зробимо поглиблення і розчищення цього водосховища, то це додатково дасть запас води приблизно на 1 млн кубометрів. У середньому на місто йде 55 тис. кубів води на добу. Тобто буде додатковий запас води на місяць, що є великим ресурсом, особливо в літні місяці.

Друге, що добре було б зробити (і ми вже пропрацьовуємо таке питання з інвесторами) – будівництво плавучої сонячної електростанції на водосховищі. Це непогано для станції, а з іншого – покриваючи водосховище СЕС, ми не даємо нагріватися воді, що впливає на її якість: немає цвітіння, зменшується  випаровування. У середньому на цьому водосховищі ми втрачаємо влітку по 20-25 тис. кубометрів води за добу, а це половина того, що постачають місту. Крім того, технологія реконструкції очисних споруд передбачає замкнутий цикл, тобто очистку стічної води і її повернення в систему.

- Що у нас із аеропортом, коли з нього можна буде вилетіти з Житомира?

- Був час, коли я думав, що з цим проєктом нічого не вийде. У нього реально вірили три людини. Коли зайшла компанія YanAir і почала робити реконструкцію, то все виглядало дуже добре. Тоді вони казали про плани за два роки побудувати злітно-посадкову смугу. Був 2014 рік, й інвестор, який вкладав кошти, відмовився від реалізації цього проєкту, а самі вони фінансово його не витягнули. Після цього потрібно було шукати інвестора на реконструкцію і будівництво злітно-посадкової смуги, або держава мала б надати фінансування. Два роки тому комітет Верховної Ради з питань бюджету проголосував за виділення Житомиру коштів, а парламент це не підтримав. Більше року була пауза в проєкті.

Аеропорту потрібен статус міжнародного, що дасть змогу простіше залучати інвесторів, але було багато зауважень щодо його готовності. Наразі інвестор зробив усе необхідне, і в мене є на руках проєкт рішення Кабінету міністрів про надання житомирському аеропорту статусу міжнародного. Держава не може дати фінансування на приватну смугу і приватний перон. Перемовини з власником аеропорту привели до того, що він дав згоду безкоштовно передати їх місту. Тепер ми можемо подаватися на державне фінансування.

Рік тому, коли в Житомирі проходив форум регіонів України й Білорусі, Володимир Зеленський і Олександр Лукашенко прилітали в наш аеропорт. У  мене була можливість показати Володимиру Олександровичу стан готовності. Він запитав – що потрібно, а я кажу, що треба приблизно 400 млн грн, щоб провести реконструкцію – і можна запускати. Він тоді пообіцяв допомогти. Тиждень тому в мене було спілкування в Офісі Президента, і є великі шанси, що місто отримає необхідну суму, бо наступного року держава виділяє 3 млрд грн на розвиток аеропортів.

Люди навіть не розуміють, скільки це поїздок на Київ, зустрічей, робочих груп, міністерств, бо цієї роботи не видно. Є велика заслуга Ігоря Герасименка (народний депутат від Житомира, – авт.) по іншому проєкту, роботу над яким ми починали з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, – щодо електрифікації ділянки Житомир-Новоград-Волинський для того, щоб можна було запустити швидкісні потяги.

- Ви вже почали відповідати на моє наступне запитання про перспективи залізничного вокзалу Житомира, з якого зараз далеко не заїдеш.

- А швидкісний потяг і аеропорт працюють у комплексі. Житомир зараз перебуває поза межами магістралей нормального сполучення. З Києва можна було б доїхати сюди за годину, й аеропорт знаходиться недалеко від залізничного вокзалу. З Рівного буде можливість дуже швидко доїхати до житомирського аеропорту – і не потрібно добиратися в Бориспіль чи Жуляни. Поки що є в проєкті бюджету на наступний рік стрічка про електрифікацію. Але у нас в державі може бути все що завгодно. Держбюджет ще не прийняли, і навіть коли його приймуть, не факт, що це буде реалізовано. Але треба працювати і сподіватися, що все буде добре.

НАСТУПНОГО РОКУ БЮДЖЕТУ РОЗВИТКУ МАЙЖЕ НЕ БУДЕ

- Завершуючи транспортну тему, розкажіть скільки білоруських тролейбусів, які замовив Житомир, вже прибули до міста, і коли чекати на отримання всієї партії.

- По тендеру було 49 тролейбусів, але завдяки економії ми додатково підписали угоду про ще 1 тролейбус і запчастини на решту суми. На даний момент до міста прибуло 27 тролейбусів. 23 листопада мали прийти ще 11, але через те, що в Європі деякі підприємства з постачання запчастин не працюють, то білоруси відтермінували цю поставку на першу половину грудня. Після цих 11 в місті буде вже 38 тролейбусів. Остання партія запланована на січень – початок лютого. Всі мости, комплектуючі йдуть з Німеччини, а коли був повний локдаун, частина підприємств кілька місяців не працювали. Там була перша затримка, і зараз знову маємо таку ситуацію.

- Кілька днів тому знайома дорікнула у дописі, що проїхала у зручному білоруському тролейбусі, вийшла з нього на зупинці – а тротуари погані. Цього року в місті ремонтують дороги, відвели велосмугу, а коли пішоходам буде зручно в Житомирі?

- На наступний рік ми закладаємо кошти на тротуари, але це відносно невелика сума, бо бюджету розвитку майже не буде. З іншого боку, ми зараз робимо проєкт капітального ремонту вулиці Київської та Київського шосе, і в рамках цього закладаємо повністю ремонт тротуарів по вулиці Київській (центральна вулиця міста, – авт.). На такий великий проєкт маємо надію отримати співфінансування з дорожнього фонду, з якого держава надає до 20% на комунальні дороги. Проєкт у нас буде, ми навіть на минулій сесії виділили кошти на проєктування, і треба дочекатися, чи він отримає підтримку.

Ірина Чириця, Житомир
Фото Юрія Мельника

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-