Дуб Сковороди. Порятунок унікального дерева

Дуб Сковороди. Порятунок унікального дерева

Музейний експонат
Укрінформ
У Сковородинівці на Харківщині корпус 700-річного дуба, під яким працював і відпочивав видатний філософ, «сховають» в альтанці-картині

На території Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди у Сковородинівці (Золочівський район Харківщини) є унікальний експонат – корпус дуба, під яким, як свідчать легенди, творив і любив відпочивати найвідоміший український філософ. Залишки дуба, вік якого – щонайменше 700 років, ще у 1990-ті стягли металевими обручами та поставили в бетон. Можна сперечатися про те, як по-варварськи це було зроблено, але саме це й зберегло дерев’яного свідка життя Сковороди. Тепер же на Харківщині націлилися на таку «консервацію» дуба, яка змінить його естетику та зупинить руйнацію деревини.

ДУБОВІ НЕ МЕНШ ЯК 700 РОКІВ

Знаменитий сковородинівський дуб, точніше, те, що від нього лишилося, забетоновано у землю на березі невеличкого ставка. Невисока металева огорожа не стає на заваді охочим сфотографуватися з неймовірно енергетичним експонатом. Адже тут, у тіні дерева любив і відпочити, і листи писати Григорій Сковорода. Не дивно, що сюди, як магнітом, притягує митців і, звичайно, туристів. Тож у музеї мріють, що дуб удасться зберегти для майбутніх поколінь.

Протягом усього минулого року команда з архітекторів, хіміків і музейників працювала над проєктом, який поєднає в собі реставрацію і вигідне художнє оформлення цього незвичайного експоната. Ідеологом цієї роботи став відомий харківський архітектор-реставратор Володимир Новгородов, який залучав до розвідок спеціалістів з різних галузей.

«Головне завдання, яке стояло перед нами, – максимально зберегти цю автентичну річ, яку неможливо замінити, бо саме вона є свідком Сковороди. І щоб вирішити це завдання, треба було зрозуміти, в якому стані остов дуба. Ретельного обстеження цієї деревини до нас ніколи не проводили. Тому були залучені, зокрема, хіміки-технологи, які саме й дали рекомендації по збереженню залишків дуба», – розповідає Новгородов.

Точний вік «велетня», що зараз виглядає досить неоковирно, невідомий, але музейники та реставратори сходяться на думці, що йому мінімум 700 років. Вважається, що це був найбільший дуб із дуплом на Слобожанщині – в ньому поміщалося до десятка людей. За переказами, в дерево неодноразово влучала блискавка, а у 1912 році начебто пастухи розпалили багаття в дуплі, й дуб мало не згорів. Переповідається, що і в 1943 році при відході німців дуб також підпалили. У 1979-му дерево геть всохло, а у 1994-му стовбур упав.

«Радіовуглецевий аналіз, який є доволі дорогим, не проводився. І ми не маємо цілісного масиву дерева, коли можна було б орієнтуватися за об’ємом. Та, судячи з решток деревини, розмірів, схоже, що дубу й справді принаймні сім століть, – говорить Новгородов. Дуб розколовся на кілька частин, бо було дуже велике дупло. Тому на сьогодні меморіальний остов – це кілька частин дерева, які механічно стягнуті металічними обручами».

ВІД СКЛЯНОГО КУПОЛА – ДО АЛЬТАНКИ

Про порятунок залишків дуба музейники та обласні чиновники говорять уже не одне десятиріччя. Та далі балачок досі не йшло. Була навіть ідея побудувати щось на кшталт скляного купола. Та від такого задуму відмовилися, говорить директор музею Наталія Мицай. «Дійсно, про скляний купол говорили ще 20 років тому. Згодом від цієї ідеї відмовилися. Бо вакуум усередині створити б не вдалося, і циркуляція повітря все одно цьому експонату потрібна. Головне завдання – зробити накриття над дубом, щоб зберегти його для нащадків, бо руйнація відбувається дуже велика. Залишки наситять хімічними сполуками, які укріплять деревину», – розповідає Мицай.

За її словами, архітектори, всі залучені науковці дуже уважно поставилися до побажань музейників – зберегти експонат і якомога вигідніше його представити на локації.

«У процесі роботи обов’язковим був обмір. І от з точки зору обміру цей об’єкт дуже складний. Було запрошено спеціалістів – і обмір робився за допомогою об’ємної фотозйомки. Було зроблено кілька тисяч фотографій, на основі яких створюється так звана хмара точок. І за допомогою спеціальних програм створюється об’ємна модель. На основі цієї роботи, мало того, що робилися дуже точні креслення, вона дала можливість створити принт-модель. Тобто якщо з якихось форс-мажорних обставин, непередбачуваних подій дуб буде втрачено, маємо можливість зробити його точну копію. Це вперше у практиці реставраційних робіт використана така технологія. Зараз нею вже користуються й на інших об’єктах», – розповів керівник робочої групи Володимир Новгородов.

Зрештою спеціалісти зосередилися на такому варіанті накриття як альтанка.

«ДУБ НА КАРТИНІ» І ПРИХОВАНІ ЖАЛЮЗІ

Архітектор Вадим Хесін, який працював над остаточним технічним рішенням, зазначає, що реставруватимуть дуб, нікуди не переміщуючи. Основним матеріалом для альтанки стане метал.

«Була й інша пропозиція – робити її з дерева. Але зупинилися все ж таки на металі, бо це найкращий варіант у силу габаритних особливостей дуба. Це буде архітектурно-монументальна композиція у вигляді куба приблизно 7 на 7 метрів. І з кожного боку цей каркас виглядатиме як рама картини. Ідея належить Володимир Євгеновичу Новгородову, а я, скажімо так, матеріалізував її у формі. Таке обрамлення – «дуб на картині» – підсилить ефект музеїфікації залишків дерева», – розповідає Хесін.

Альтанка матиме пласку покрівлю, так що збоку буде непомітною для ока, зазначає архітектор. Крім того, під дахом зроблять приховані жалюзі, котрі працівники музею будуть опускати на період непогоди.

Також у проєкті передбачений комплексний благоустрій, завдяки якому майданчик із дубом суттєво розшириться.

«Це буде складний комплекс робіт зі зняттям ґрунту. Частково зрізатиметься схил, але під кутом природного руйнування, й укріплюватиметься спеціальними заходами. Потім покриватиметься кругляком. Тобто виглядатиме рельєф природно, але в той же час буде облицьований каменем. Все це відкриє майданчик, ми отримаємо таку гарну видову панораму. Я впевнений, якби така конструкція стояла у Греції навкруг дуба Платона, то вони б заробляли шалені гроші на цій туристичній локації», – говорить Хесін.

Архітектори та музейники задоволені розробленим проєктом реконструкції, підтримали його і в Харківській ОДА. Наразі, говорить Наталія Мицай, проєкт – на погодженні в Міністерстві культури.

«Кошторис обрахований – потрібно нам 4,5 млн грн. Ми сподіваємося, що до кінця року буде погодження від Мінкульту, а наступного – проєкт реалізується», – зазначає директор музею.

Сподівання в музейників дуже великі, адже у грудні 2022 року святкуватиметься 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Голова Харківської ОДА Олексій Кучер у коментарі Укрінформу обіцяє: гроші на збереження дуба виділять із обласного бюджету. «Знайдемо кошти, щоби було реалізовано цей проєкт. Коли буде погодження, виходитимемо на депутатів обласної ради, щоб вони підтримали рішення про фінансування», – зазначив Кучер.

Ще одне сподівання музейників – ремонт дороги, що веде до Сковородинівки. Питанням включення її до плану Укравтодору наразі чиновники та депутати-мажоритарники саме займаються.

Тих, кого не лякають дорожні ями, в музеї чекають і зараз. Звісно, в масках і з дотриманням дистанції.

Юлія Байрачна, Харків
Фото автора та з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-