Чи буде другий шанс у житомирського бурштину?

Чи буде другий шанс у житомирського бурштину?

Укрінформ
У Житомирській області для аукціонів підготували 200 ділянок із покладами бурштину

З початку цього року обласні ради позбавлені повноваження погоджувати спецдозволи на користування надрами на своїх територіях. Тепер перед сесіями облрад не збиратимуться з плакатами та гучномовцями люди, які проти того, аби поряд із їхнім населеними пунктами розробляли, наприклад, гранітні кар’єри.

Новацію запровадив закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину», який позбавив обласні ради цих повноважень. Наразі ділянки з покладами корисних копалин виставляє на аукціон Державна служба геології та надр.

Олексій Гончарук, який був на час прийняття закону прем’єр-міністром, заявив, що завдяки новій методиці ліквідують корупційну складову в сфері надрокористування. На його думку, облради часто відмовляли інвесторам, зокрема державним компаніям, через корупційні мотиви.

Щодо самого бурштину, то за його незаконний видобуток тепер передбачена кримінальна відповідальність.

Кореспондент Укрінформу з’ясовувала, як до такої новації ставляться у багатій корисними копалинами Житомирській області, де для аукціонів підготували 200 ділянок із покладами бурштину.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ

«Житомирська область досить цікава у плані геологічної будови. У нас багато родовищ різноманітних корисних копалин, починаючи з таких простих, як пісок, щебінь, граніт, і закінчуючи різними металевими і поліметалевими рудами, наприклад, Іршанська група родовищ із покладами ільменіту, який є сировиною для титану. Також є поклади рідкоземельних елементів. Наприклад, зараз починає набирати обертів тема родовища літію на півночі області, а ще там зосереджені поклади берилію та бурштину», – розповідає завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин ім. проф. М.Т. Бакка державного університету «Житомирська політехніка» Сергій Башинський.

Якщо Житомирщина приваблива для інвесторів, які планують видобувати корисні копалини, то нові законодавчі зміни, мабуть, зовсім не влаштують обласну раду.

Володимир Ширма
Володимир Ширма

«Насправді, серед депутатів обласної ради є багато різних думок, але значна більшість негативно оцінюють ці зміни до законодавства. Я теж негативно до них ставлюся. Хоча тоді, коли вони були прийняті, спочатку аж видихнув із полегшенням, бо ви пам’ятаєте як бурхливо приймалися рішення щодо того чи іншого питання. Але сьогодні розумію, що попередня процедура була правильною, бо передбачала можливість для активістів, екологів і місцевих громад прийти і висловити свою позицію. Як правило, тоді майбутні інвестори, які мали розробляти родовище, їхали до громади, укладали угоду та вкладали кошти у соціально-економічний розвиток території. У той час, коли держава говорить про децентралізацію влади, такими діями вона показує, що з деяких питань відбувається навпаки централізація», – акцентує голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма.

З його словами, облрада на початку березня звернулася до Верховної Ради та Кабінету міністрів щодо недопущення звуження повноважень органів місцевого самоврядування у сфері надрокористування. Зокрема, у зверненні йдеться, що парламент обмежив права громад із використання надр на їх територіях та депутатів щодо захисту відповідних територіальних громад.

Утім звернення від облради не вплинуло на ситуацію, адже зміни прийняв парламент і скасовувати їх ніхто не збирається.

Сергій Крамаренко
Сергій Крамаренко

Перший заступник голови Житомирської обласної ради Сергій Крамаренко вважає новий механізм, з якого виключена місцева влада, недосконалим. Він наводить прецедент Жубровицького родовища граніту в Олевському районі, яке виставили на аукціон.

Кар’єр розташований за 500 метрів від найближчих об’єктів села Жубровичі, тож люди занепокоєні, що коли там розпочнуть роботи вибуховим методом, у криницях зникне вода, а дорога не витримає ваги завантаженої техніки. Для врегулювання ситуації туди навіть приїздив голова Державної служби геології та надр Роман Опімах.

«Ми наполягаємо на проведенні громадських слухань, зустрічі з жителями села, щоб Держгеонадра дала відповіді на їхні питання. Як на мене, попередній механізм абсолютно нормально працював. У новому виникає колізія, коли людина купує спеціальний дозвіл. Тобто, держава, по суті, вже надала їй це право, а потім пропонує пройти механізм громадських слухань. Якщо місцева громада відмовить у користуванні надрами, то відповідно, держава умиває руки. А це несправедливо щодо інвестора, який уже придбав у держави право на спецкористування надрами. Механізм, який сьогодні діє, абсолютно не логічний», – зауважив Крамаренко.

На аукціоні, що завершився 26 травня, продали ліцензії на геологічне вивчення двох ділянок у Житомирській області. Так вартість Жубровицького родовища граніту збільшилася, у порівнянні з початковою, у 23 рази і сягнула трохи більш як 2 млн грн. Крім того, найвищу ціну спецдозволу отримала бурштинова ділянка «Біла» в Олевському районі – понад 17 млн грн. Початкова вартість цього лоту становила 1,4 млн грн.

УСІ 200 ДІЛЯНОК З ПОКЛАДАМИ БУРШТИНУ – В ОДНОМУ РАЙОНІ

Усі 200 ділянок із покладами бурштину, які Держгеонадра виставить на аукціон, зосереджені в Олевському районі. Саме там свого часу нелегальні старателі масово видобували сонячне каміння. Крім того, у серпні 2019 року саме в Олевську президент представив нового голову Житомирської ОДА Віталія Бунечка і звільнив керівників місцевих правоохоронних органів через незаконний видобуток бурштину та вирубування лісу.

Загалом на Житомирщині поклади бурштину залягають на території Олевського, Овруцького, Ємільчинського, Коростенського та Лугинського районів. Проте родовища в інших районах не досліджені, й які обсяги сонячного каміння там зосереджені, сказати складно.

Нелегальні копачі хоч і добряче нашкодили лісові та надрам, але тепер ділянки, де вони видобували бурштин, виставляють на аукціон як такі, що мають його перспективні запаси.

Загалом під час незаконного видобутку бурштину в області порушили 374,75 га земель лісогосподарського призначення, з яких 282,9 га були вкриті лісом.

Головний спеціаліст сектору природних ресурсів та надр управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА Олександр Файдюк розповів, як відбирали ділянки з бурштином для аукціонів.

«Ми (ОДА – авт.) отримали лист від Державної служби геології та надр про те, що за результатами опрацювання матеріалів аерофотокосмічної зйомки на території, порушеній незаконним видобуванням бурштину, в межах Житомирської області виявлено 276 першочергових ділянок бурштиноносних надр, які передбачається виставити на аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами. Ті ділянки визначені, як перспективні для проведення геологорозвідувальних робіт із дослідно-промисловою розробкою», – каже Файдюк.

У Житомирській ОДА розглянули ініціативу Держгеонадр і погодили для аукціонів 200 ділянок площею 10 га кожна. За оцінкою Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України», загальна кількість таких ділянок у межах області може сягати до 1000.

«Там, де обсяги запасів не затверджені, є елемент ризику, бо нема гарантій, що на всій тій площі будуть рівномірні поклади бурштину. Звичайно, інвестор на 10 га не піде, бо йому потрібна більша площа, тобто він купуватиме дозволи й на інші ділянки. За попередніми даними, ті ділянки можна кваліфікувати як невелике родовище, але скільки там видобуто бурштину, і скільки його залишилося, невідомо», – пояснив співрозмовник.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачає, що перед стартом робіт інвестор має розробити звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та провести громадські обговорення з місцевим населенням.

МІЛЬЙОННІ ІНВЕСТИЦІЇ І ВЕЛИКІ РИЗИКИ

На півночі Житомирщини у 2017 році уже була спроба легалізувати видобуток бурштину. Тоді ТОВ «Райт Солюшн» отримало ліцензію на дослідно-промислову розробку бурштину від Держгеонадр на 3 ділянки – «Правобережна» і «Замисловицька» в Олевському районі та «Стрілка» в Овруцькому. Однак тоді ж розпочалися судові справи, що тривають і досі.

Прокуратура Житомирської області днями повідомила, що за її касаційними скаргами справи щодо незаконної видачі дозволів на видобуток бурштину родовищ загальною площею майже 1730 га скеровано на новий розгляд. Мова йде про ТОВ «Райт Солюшн» та «Компанія «Надра Галичини».

Віктор Коц
Віктор Коц

«Чесно вам скажу, що зараз я би сто разів подумав, чи брати участь в аукціоні. На аукціоні ви отримуєте спецдозвіл, робите купу проєктів, вкладаєте мільйони, доводите, що там є запаси, потім їх захищаєте і аж тоді отримуєте ліцензію. Не факт, що там є бурштин, а далі невідомо, чи буде на нього попит і ціна. Ми заплатили багато податків, 1,5 млн грн орендної плати за пів року. При тому, за квартал видобули більше бурштину, ніж «Укрбурштин» за рік. Каміння збували на українському ринку для близько 10 фірм», – розповідає директор ТОВ «Райт Солюшн» Віктор Коц.

За його словами, роботи на ділянці «Замисловицька» вже наближаються до фіналу, але від неї доведеться відмовитися через її збитковість. Там рекультивували землю і на площі близько 30 га найближчим часом посіють гречку.

Заступник Олевського міського голови Олександр Ніколайчук запевняє, що бурштин на території району старателі зараз не видобувають.

«Ставлюся вкрай негативно до того, що обласна рада позбавлена права погоджувати спецдозволи. Щодо процедури аукціонів – це те, що і мало б відбуватися. Аукціон є можливістю отримати родовище на конкурентних засадах», – акцентує Ніколайчук.

Він додає, що від продажу з аукціонів спецдозволів місцевий бюджет не отримує нічого, адже всі кошти йдуть у державну казну. Про те, яку користь від нової процедури отримає місцева громада, буде видно після того, як інвестор зареєструє робочі місця і сплачуватиме податки.

Сергій Башинський зазначає, що будь-яке втручання у природні ресурси несе негативні наслідки для екології. Відтак виникає питання, що при видобутку корисних копалин треба мінімізувати шкоду для природи.

«Тут підіймається економічне питання, бо методи захисту і збереження природи неокупні для підприємств. Тобто, це прямі витрати, які не повертаються. Будь-яке гірниче підприємство в кінці своєї експлуатації повинно виконати низку рекультиваційних робіт, тобто повернути порушені землі у народне господарство, що дозволить використовувати ту територію для розведення риби, випасу худоби або як рекреаційну зону. Цього всього не виконують під час нелегального видобутку», – резюмує науковець.

Тепер зостається чекати, чи стане законний видобуток бурштину настільки масовим, як нелегальний і сподіватися, що на місцях, де працювали нелегальні старателі, виросте ліс, а люди в сільській місцевості отримають роботу. Звісно, якщо там ще є запаси бурштину, а інвестор доведе розпочату справу до кінця.

*  *  *

З огляду на складну тему, а також з метою дотримання балансу думок у публікації, Укрінформ звернувся до Державної служби геології та надр України з проханням прокоментувати питання, що стосуються нового механізму надання спецдозволів на користування надрами, затвердженого законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину». На жаль, упродовж тижня ми не отримали відповіді, тож публікуємо тут питання, які адресували Держгеонадрам.

1. Відповідно до нового механізму, інвестор отримує спеціальний дозвіл, тобто держава, по суті, вже надає право на користування надрами, а потім пропонується пройти механізм громадських слухань. Чи дає держава підприємцю якісь гарантії і яким чином захищає цього інвестора у ситуації, якщо місцева громада відмовить у користуванні надрами або, наприклад, опротестує надану підприємцем ОВД?

2. Відомо, що на аукціоні ліцензії на геологічне вивчення родовищ продаються за доволі високими цінами (іноді у кількадесят разів вищими за стартові), відповідно, держава отримує податки. А яку фінансову вигоду отримує від використання надр місцева громада, на території якої розміщене те чи інше родовище?

Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-