Марина Орлова, головний лікар Валківського центру первинної медичної допомоги
Бригади лікарів згуртувалися наразі більше, ніж коли-небудь
28.05.2020 14:16

У Харківській області перший осередок COVID-19 виявили у середині квітня в селі Високопілля на Валківщині. Відразу летальний випадок, потім ще один. Вже за кілька днів вірус підтвердився і у мешканців районного центру.

Загалом, за даними РДА, за квітень і середину травня захворювання діагностували у 9 мешканців Високопілля і 25 мешканців Валок. Усі вони вже видужали, в тому числі і 83-річний пенсіонер, який перебував у стаціонарі обласної інфекційної лікарні. І хоч розслаблятися зарано, втім, загасити вогнище всім причетним службам вдалося.

Про те, як це відбувалося, кореспондент Укрінформу розпитала головного лікаря Валківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Марину Орлову.

СПАЛАХ ПРОЯВИВСЯ ЗАВДЯКИ РЕТЕЛЬНОМУ ВІДПРАЦЮВАННЮ КОНТАКТІВ

- Марино Ігорівно, ми з вами спілкуємося тоді, коли у Високопіллі вже знято карантин. Розумію, що в селі була паніка – вірус тут, у нас, та ще відразу смерті. А серед медиків які були настрої? Були готові до такого?

- Карантин зняли, це маленька перемога, але, звичайно, лише проміжна. Думаю, мені в організації усієї протиепідемічної роботи допомогло те, що за фахом я лікар-фтизіатр, 12 років роботи. Було розуміння всіх алгоритмів у плані відпрацювання контактів і шляхів інфекції. Я зізнаюся, що ще до виявлення у нас COVID розуміла, що вірус все одно пошириться країною, і були такі думки: «Хоч би не так, як в Італії». Тому що у нас в селах в основному літні люди живуть, і ми, звичайно, не могли допустити такого.

- Чи були в наявності засоби захисту, дезінфекції? Яка взагалі велася підготовка?

- Як для «мирного» часу – ми були забезпечені з лишком. Але у випадку спалахів, масової захворюваності це, звичайно, ніщо. З резервного фонду району виділили кошти, дуже допомогли підприємці, фермери. Закупили за кілька тижнів засоби захисту, дезінфектанти, якісь препарати.

За тиждень до першого випадку у Високопіллі було розпорядження головного санлікаря створити хоча б одну мобільну бригаду в районі, щоб у разі виявлення хворих медики їздили і відбирали біоматеріал для ПЛР-аналізу. Спочатку я ще, чесно кажучи, не розуміла, яким має бути її склад. Спочатку включила до неї найдосвідченішу медсестру центру і, зрозуміло, водія. Але коли у нас «розігралося» Високопілля, померла у Валківській ЦРЛ пенсіонерка звідти, яка у місцевому храмі продавала свічки, я зрозуміла, яким є це коло контактів, і включила до бригади себе. Ми виїжджали до всіх контактних і не лише брали мазки, але і я як лікар оцінювала клінічний стан кожної людини.

- Яким був перебіг захворювання у перших випадках, летальних?

- Це дві мешканки Високопілля. Обом було по 71-му року. Перша поступила до інфекційного відділення Валківської ЦРЛ з пневмонією. Пізніше її перевели до реанімації, тому що симптоми почали наростати. Була на апараті ШВЛ. Два рази їй робили експрес-тести, і вони були негативними. Тільки ПЛР-тест підтвердив вірус.

Щодо другої смерті. Це колишній медик, яка входила до кола контактів першої померлої. Колись працювала медсестрою, мала певний авторитет. І, природно, займалася самолікуванням. Й інших, так би мовити, лікувала. У неї була вже двостороння пневмонія, але жінка відмовлялася від госпіталізації. Потім вже було підтвердження коронавірусу і стаціонар, але не змогли її врятувати, на жаль, були супутні захворювання, зокрема, цукровий діабет.

- А там вже і Валки «підтяглися»...

- Взагалі ж виявили ці осередки завдяки тому, що змінився підхід до діагностики. Адже спочатку за наказом перевірялися підозри за клінічними ознаками, також обстежували людей, які вже контактували з хворими, людей, які повернулися з-за кордону, у яких проявилися якісь симптоми. А коли почали перевіряти всіх, у кого діагностували пневмонію, виявили випадки COVID. Так було і з Високопіллям, і з Валками, де у нас була пацієнтка з односторонньою пневмонією на амбулаторному лікуванні. Стан її був задовільний, але теж підтвердився коронавірус. І вже відпрацьовуючи перше контактне коло, ми відразу отримали 9 позитивних ПЛР-тестів. І по усіх інших пізніше підтверджених випадках простежуються чіткі контакти з першими хворими. Як на мене, от такий осередок у нас проявився, бо ми дуже ретельно відпрацювали всі контакти. Біоматеріал відібрали по максимуму. Але це краще, ніж якби ми недопрацювали. А так всі були на самоізоляції.

- Спостерігали якісь нетипові прояви вірусу? Зараз всюди пишуть про нові симптоми...

- Більшість хворих не мали симптомів взагалі, або спостерігалися незначні – першіння у горлі, легке покашлювання, температура 37-37,5 протягом двох-трьох днів.

У дітей, а серед тих, у кого підтвердився лабораторно вірус, у нас було двоє малюків у віці 6 місяців і року, і у молодих людей хвороба проходила легко.

У 83-річного жителя Високопілля, як і у померлих жінок, також була пневмонія, він лікувався в обласній інфекційній лікарні і нещодавно виписався. Була 43-річна пацієнтка, у якої спочатку ми спостерігали легкі симптоми, але десь на 6-ту добу від початку захворювання у неї вночі почалася задишка, ускладнене дихання. Тобто, було дуже різке погіршення. Вона відразу ж викликала нас. Звичайно, було рішення про негайну госпіталізацію.

З ПАЦІЄНТАМИ ПОРІДНИЛАСЯ, ХОЧА ВОНИ НЕ ЗНАЮТЬ МЕНЕ В ОБЛИЧЧЯ

- Морально важко працювати з пацієнтами, які перебувають на самоізоляції? Коли на в'їздах до села КПП і люди пригнічені.

- Щодня я була у Високопіллі. Надавала психологічну підтримку, як могла. Була паніка у жителів, хвилювання. До кожного був індивідуальний підхід. Шукала відповідні слова. Все пояснювала. Вони для мене стали як рідні, хоча через костюм і обличчя мого не бачили. І плакали, і сміялися разом з ними. Прожили маленьке життя...

Пенсіонери, як мишенята, сиділи по домівках, усвідомлювали небезпеку. Я вдячна за це людям

Я розповім вам один епізод з безлічі інших. Літня жінка з близького контакту з померлою, і у неї треба взяти мазок. Симптомів вірусу немає. Але вона ридає так, ніби їй залишилося жити лічені дні. І таке могло би бути на ґрунті цього стресу. Уявіть, я їй скажу, що візьму аналіз, відвезу до Харкова, а результат – вже коли вийде. Я їй швиденько зробила експрес-тест. Кажу, мовляв, бачите, все у вас добре, негативний. Людина повернулася до життя. Вона каже мені: «Дитино, дякую, так я тоді піду клумбу посапаю, напевно, можна?» «Ну, звичайно, йдіть. У вас такі шикарні тюльпани на подвір'ї», – кажу.

Пенсіонери, як мишенята, сиділи по домівках. Ми приїжджали, село було порожнє, ніде нікого. Вони дійсно усвідомлювали небезпеку, розуміли і слухняно дотримувалися рекомендацій. Я вдячна за це людям.

- Ви вели спостереження і за родиною місцевого настоятеля церкви, з якого, як заявили в обласній адміністрації, і почався спалах у Високопіллі.

- Звичайно, відчувалося, що люди напружені. Але я старалася і це згладити. Ніхто ж не хотів, щоб таке сталося.

- Як відбувається моніторинг інфікованих, коли вже взято біоматеріал і людина просто перебуває вдома?

- Вранці і ввечері обов'язково телефонує лікар і цікавиться, яка температура і самопочуття. Якщо у  проміжках між дзвінками людині стало погано або проявилися якісь респіраторні симптоми, вона інформує лікаря. І ми ухвалюємо рішення по ситуації: чи треба терміново госпіталізувати, тоді викликається «швидка», або ми самі виїжджаємо, оглядаємо і продовжуємо спостереження вдома.

- Ваші рідні лаяли вас, що ви самі вирушили на коронавірусну «передову»?

- З сином ми на одній хвилі. Він дорослий, йому 19 років. Навчається у фармацевтичному університеті, а зараз ще і працює в аптеці. Самі розумієте, скільки це контактів за день. Ну, а всі родичі, знаючи мій характер, розуміють, що по-іншому і бути не могло.

Усе, що відбувається, є новим для всіх, і мені необхідно було самій як керівнику розібратися і справді бачити, контролювати. Якби я сиділа у кабінеті, не змогла б все взяти під контроль. Взагалі я хочу сказати, що це «бій» не для людей похилого віку.

- Але якраз серед медиків у сільській місцевості дуже багато пенсіонерів. І зі зміною, як зазначають в обласному департаменті охорони здоров'я, складнувато...

- Лікарів-пенсіонерів, співробітників нашого центру у віці, звичайно, ми оберігаємо. Ми їх взагалі не залучали до цієї роботи. У Високопіллі є амбулаторія, але я сама, як вже казала, наглядала за пацієнтами. Так, вони теж зі своїм сімейним лікарем були на зв'язку, телефонували, щось питали, але оглядала їх тільки я.

Коли приєдналися Валки, однією бригадою ми вже фізично не справлялися. Я сформувала ще одну, у складі якої – найкращий молодий сімейний лікар. Це без перебільшення. Світлана Велічкова у нас рік після інтернатури працювала, але здобула такий авторитет у людей, що коли розпочалася приписна кампанія, вона першою у Харківській області набрала 1800 декларацій. І також досвідчену медсестру включили до бригади.

Звичайно, моєму письмовому наказу передувала розмова: я казала, що бачу людину в бригаді, але ніякого примусу. Люди самі зробили свій вибір. Ми згуртувалися наразі більше, ніж коли-небудь.

СПОСТЕРІГАЮЧИ НАТОВП НА 9 ТРАВНЯ, ДУМАЛА, ЩО Ж З ЛЮДЬМИ НЕ ТАК?

- В яких засобах захисту ви працюєте?

- Розумієте, згідно з 722-м наказом, зі змінами, передбачається халат, шапочка, рукавички, бахіли, а респіратор – тільки для аерозольгенеруючих процедур, тобто для взяття мазків або, наприклад, інтубації трахеї, якщо це реанімація. Ми, звичайно, одягаємо співробітників понад вимог цього наказу. Використовуємо багаторазові костюми з капюшоном. Вони прогумовані всередині, розраховані на 70 прань. Водій нас оприскує з голови до ніг дезрозчином, а коли приїжджаємо на базу, знімаємо костюм і замочуємо його також в дезінфікуючому засобі, а вже потім він переться. Сохне дуже швидко.

Коли бригади формували, машини обтягнули такою товстою щільною плівкою, щоб її можна було дезинфікувати.

- Чиновники заявляють, що медиків, задіяних у лікуванні пацієнтів з коронавірусом, тестують кожні 3-5днів. А ви робили ПЛР-тест?

- Якщо медпрацівник одягнений, як годиться, він не є контактним, він не може заразитися. Зараження медиків відбувається поза роботою, у побуті, або внаслідок недотримання норм, інструкцій. Але ми робили експрес-тести і раз ПЛР – все негативно, звичайно.

- У всіх лікарів, з якими спілкуємося, неодмінно запитуємо: надбавки від НСЗУ отримали співробітники?

- Ще ні. Всі документи ми заповнили та відправили. Прийдуть ці надбавки – добре. Але я всіх членів мобільних бригад і так преміювала, не чекаючи.

Кожна людина має зараз подумати не про себе кохану

- Це посильне фінансове навантаження для центру?

- Премія в 2, 3, 4 тисячі – так. Але я впевнена, що гроші не є головним мотиватором у роботі. Мотивацією може бути приналежність до свого підприємства, до колективу. А гроші – це вже реакція керівників на те, що співробітники цілодобово на роботі і не бачать своїх близьких.

- Люди після послаблення карантину трошки розслабилися. Що ви своїм пацієнтам, мешканцям району говорите?

Поки рано думати про свої миттєві бажання, бігати по перукарнях, кафешках, кальянних

- Кожна людина має зараз подумати не про себе кохану. Ви знаєте, 9 травня ми везли в черговий раз зразки до лабораторного центру у Харкові. В затор потрапили неймовірний біля Лісопарку – вже перебуваючи поруч з лабораторією, 20 хвилин не могли заїхати. Я не могла зрозуміти, що відбувається. Виявилося, це на Меморіалі була купа людей (Меморіал Слави на Бєлгородському шосе знаходиться навпроти обласного лабцентру, – авт.), і купа машин відповідно.

Одномоментні задоволення молоді можуть обернутися трагедією для їхніх близьких старшого покоління

Я сиджу в цьому «обмундируванні», з цими зразками в руках і думаю: «Люди, та що з вами таке?! Я все розумію, ми вшановуємо пам'ять, але треба ж і про живих подумати...»

І точно ще не час бігати по перукарнях, кафешках, кальянних... Одномоментні задоволення молоді можуть обернутися трагедією для їхніх близьких старшого покоління.

Зараз нам треба максимально захистити, оберегти літніх людей

Лікарям, усім службам, треба максимально відпрацьовувати контакти хворих і робити більше тестів. І, звичайно, стежити за самоізоляцією людей, щоб дійсно дотримувалися правил. Треба розривати ці ланцюжки. Так, з часом сформується колективний імунітет. Але зараз нам треба максимально захистити, оберегти літніх людей.

Юлія Байрачна, Харків

Фото з особистого архіву Марини Орлової

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-