Про голову Херсонської ОДА пишуть різне – одні вважають, що він ламає шаблони, як ніхто з керівників областей, створюючи ексклюзивні інформприводи.

Справжні баталії (аж пір’я летить, можна сказати) виникали довкола того, як Юрій Гусєв «обігрує» своє прізвище – футболки і шкарпетки з гусаками, «гусяче» лого на його ютубканалі.

Худне Юрій Гусєв так, що за ним стежить аудиторія одного з центральних телеканалів – каже, що то приклад для інших замислитися про свій стан здоров’я. А ще він став об’єктом уваги Майкла Щура.

Це вже друге інтерв’ю з Гусєвим для Укрінформу, перше було після його призначення на посаду в липні 2019 року.

Суботній ранок, проте до 10 години у голови ОДА вже відбулося кілька зустрічей. На дверях кабінету наклейка: «НАБУ. Ведеться постійне відеоспостереження». У кабінеті на стіні – портрет доньки та сина, на офісній дошці – лого бренду «Херсонський кавун». Десь там, за дверима – кабінет для відпочинку, який Юрій Гусєв також уже показав у соцмережах. Починаємо інтерв’ю у кабінеті, продовжуємо в авто, бо питань було багато, а в голови ОДА запланована лекція в національному технічному університеті – студенти чекають. Говоримо про стратегію розвитку регіону, про дороги, казино й про те, звідки з’явилась ідея створити Службу щастя, а також – про критерії оцінки того щастя.

Почали з пілотних проєктів. Голова ОДА одразу після свого призначення задекларував участь області у програмі Lift, кілька тижнів тому відзвітували про медицину в смартфоні, тепер Гусєв заявив про намір показати приклад децентралізаційного пілотного проєкту.

- Як в уряді ставляться до такої «пілотної» Херсонщини?

- Важко сказати, чи ми є пілотною областю. Але з перших днів, ще коли обговорювалося моє призначення, я зустрічався з Олексієм Гончаруком (на той час – заступником керівника Офісу президента) і говорив, що Херсонщина потребує додаткової уваги з боку уряду. З багатьох причин. Звичайно, тому що у нас є унікальний потенціал для розвитку, людські та неймовірні природні ресурси, яких не мають інші області. Це стосується й Азовського, і Чорного моря, Сивашу та багатьох інших речей, які для більшості українців є поки що Terra incognita.

Але Херсонщина потребує додаткової уваги ще й тому, що ми маємо адмінкордон із тимчасово окупованим Кримом, тож стрімкий розвиток Херсонської області продемонструє, зокрема й мешканцям окупованого Криму, як розвивається Україна.

Херсонська область є вітриною України, мешканці Криму, наші громадяни, в’їжджають на материкову частину і мають бачити, як змінюється країна. Якщо у нас будуть кращі дороги, якісна інфраструктура, якщо у нас будуть створюватися інноваційні виробництва, люди підсвідомо ментально хотітимуть повернення контролю над Кримом.

Саме тому я звертався і звертатимуся й до уряду, і до президента з пропозиціями про те, щоб пілотні проєкти тих реформ, які сьогодні плануються в Офісі президента, в Кабміні, впроваджувалися у нашій області.

Серед тих, які ми вже реалізуємо, це, безумовно, проєкт Lift, який розпочався з нашої області. Я вважаю його дуже успішним, тому що ми тепер маємо команду людей, яких за інших умов не знайшли б. Ви знаєте – це два мої заступники – Сергій Козир і Світлана Чепіга, й ціла низка сьогодні нових голів райдержадміністрацій (станом на 17 грудня їх було призначено дванадцять із вісімнадцяти – авт.).

Усім своїм друзям, які приходили до мене і висловлювали бажання працювати в команді, я радив податися на Lift. Багато з них не пройшли з певних причин…

- Ви ще дружите?

- Звичайно. Це ж якраз мірило дружби. Якщо ти дружиш задля того, щоб отримувати посади, то це не дружба насправді. А якщо ти готовий дружити, коли навіть ти не пройшов Lift, то це справжня дружба.

Окремі мої друзі, з якими я товаришую зі студентських років, пройшли Lift, наприклад Євген Холодар, він призначений головою Великолепетиської райдержадміністрації.

Багато моїх друзів беруть участь у конкурсах на посади керівників структурних підрозділів облдержадміністрації. І для всіх у питанні роботи в мене вимоги рівні – доброчесність, професійність, патріотичність і, відповідно до цього, ми будуємо систему відбору керівників. Вони проходять тести, щоб підтвердити готовність професійно відповідати займаній посаді. А також ми впровадили «поліграфне дослідження», щоб оцінювати доброчесність кандидатів.

Треба сказати, що деякі люди, які працювали до мого призначення в облдержадміністрації, пройшли успішно поліграф. Дослідження на поліграфі проводила київська команда, яка спеціально до нас приїхала.

Більше того, ми зараз вирішили, за результатами обговорення всередині команди, що відбори ми будемо транслювати онлайн. Люди зможуть побачити, як відбувається процедура.

І я, користуючись нагодою, хочу ще раз запросити всіх, хто бажає долучитися до нашої команди, – така можливість залишається. Найближчим часом відбудеться переформатування райдержадміністрацій, буде скорочення, але також буде оновлення команд, зокрема тих, де вже призначені голови.

- А чи є сенс – якщо йдеться про райдержадміністрації – з огляду на майбутню адмінтерреформу? Чи ви розставляєте свої команди в районах для того, щоб вони на місцеві вибори впливали?

- Я сьогодні не розставляю своїх людей, я рекомендую президенту людей, що відповідають тим вимогам, про які я вже згадував, щоб вони очолили райдержадміністрації. Мета – щоб завершити успішно реформу децентралізації, яку почали майже 5 років тому.

І я переконаний, що ті голови райдержадміністрацій, які виконають це завдання, матимуть можливість для розвитку кар’єри.

- Якщо вже кажемо про децентралізацію, то які є проблемні точки в цьому сенсі в регіоні?

- Ви знаєте, що у нас створено вже 33 ОТГ. За перспективним планом їх має бути 58. Перспективний план – то не Конституція, це лише план, і я сказав, що у своїх рішеннях спиратимусь на думку громад.

- Це стосується і районів, що межують із тимчасово окупованим Кримом, де попередня влада казала про безпековий фактор і не погоджувалася, наприклад, на «маленьке об’єднання» на Арабатській Стрілці?

- Зараз прийняті рішення Стрілківською і Щасливцевською сільськими радами щодо створення ОТГ на Арабатській Стрілці. Ми це питання вивчаємо – наскільки така громада може бути спроможною. Там були неточності, ми зауважили – це технічні неточності.

Повторюсь, ми будемо спиратися на думку людей. Питання безпекове вивчаємо зі Службою безпеки України, це стосується не лише можливої ОТГ на Арабатській Стрілці, а й інших ОТГ, що створюються неподалік від адмінкордону з окупованим Кримом.

- Добре, почекаємо. Тоді про ще один пілотний проєкт, про який ви оголосили під час форуму місцевого самоврядування у Херсоні. Ви заявили, що у нас має бути не три чи п’ять районів, а 58 – за кількістю ОТГ і що один із районів області готовий до завершального етапу децентралізації. Що це означає?

- Моє переконання, що на наступному етапі, після того, як вся територія області буде охоплена об’єднаними територіальними громадами, нам не потрібне створення районів трьох чи чотирьох (дискусія з приводу їх можливої кількості триває вже певний час). Я вважаю, що об’єднані територіальні громади можуть бути тими районами майбутнього, які виконуватимуть всі функції на забезпечення потреб людей у цих ОТГ. А іншу частину функцій, які сьогодні виконують райдержадміністрації, зможе виконувати облдержадміністрація.

Ми, власне, це й пропонуємо уряду реалізувати у вигляді пілотного проєкту в Горностаївському районі, який повністю охоплений ОТГ. Зараз думаємо, які нормативно-правові акти потрібно для цього змінити. Так само уряд працює над нормативно-правовими актами адміністративної реформи, і в цьому сенсі у нас є дискусія.

Я кілька разів говорив із цього приводу з прем’єр-міністром Гончаруком, ми це обговорюємо з міністеркою розвитку громад Альоною Бабак. Я думаю, що успішна реалізація пілотного проєкту на базі Горностаївського району, де ми могли б відмовитися від районного рівня і передати частину функцій на ОТГ, а частину – реалізовувати на рівні облдержадміністрації, продемонструє всі плюси та мінуси такого підходу у майбутньому.

- Тоді вже розкажіть про Службу щастя в облдержадміністрації, яку ви формуєте, звідки така ідея?

- Ідея створення підрозділу в облдержадміністрації, який би займався питаннями щастя, виникла не випадково. У 2011 році під час мого навчання в Індії я мав нагоду спілкуватися з Нобелівським лауреатом Амартія Кумар Сеном і ми говорили про те, що насправді відчуття задоволеності життям вимірюється не лише економічними показниками.

Торік я познайомився з професором Такуром Паудіелем, колишнім міністром освіти Бутану, унікальною людиною, яка в Бутані займалася питаннями щастя. Ми з ним кілька годин говорили про те, що Бутан змінив філософію державного управління: з філософії економічного зростання – до філософії зростання рівня щастя у людей. У них індекс щастя є більш важливим показником, аніж індекс зростання внутрішнього валового продукту. У цій країні створена урядова комісія щастя, що координує роботу органів державної влади.

Цей досвід мене вразив. Тому ми вирішили під час перезапуску структури облдержадміністрації передбачити такий підрозділ. Я вже підписав розпорядження, де виписано, яким чином ми будемо рахувати індекс щастя (інструкції з розрахунку індексу щастя та визначення якості життя вже оприлюднені на сайті ОДА – авт.).

Більше того, ми індекс щастя закладаємо у проєкт Стратегії розвитку області до 2027 року.

Я люблю цитату з Булгакова, скажу мовою оригіналу: «Разруха начинается не в клозетах, а в головах людей». От я думаю, що й зворотний шлях так само починається у головах людей. Нам потрібна щира, відверта дискусія, нам потрібне повернення довіри в суспільстві, зокрема, на Херсонщині. Тому що рівень недовіри, рівень нігілізму, зневіри, на мій погляд, – це одна з базових причин, чому економічне зростання у нас не таке стрімке, як нам би цього хотілося.

Довідково. Як зазначається у розпорядженні голови ОДА №823 від 6 грудня, індекс щастя в області – це індекс, що визначає добробут жителів і стан навколишнього середовища в області. Головне завдання індексу – відображення «реального» добробуту населення області. Для розрахунку індексу щастя в області (Happy Regional Index, HRI) використовуються три показники: суб’єктивна задоволеність життям (Experienced Wellbeing, EW), очікувана тривалість життя (Life Expectancy, LE) і так званий екологічний слід (Ecological Footprint, EF). Для визначення якості життя проводиться масове соціологічне опитування, яке містить блоки запитань у таких категоріях: психологічне та фізичне здоров’я, баланс часу, навчання протягом усього життя, мистецтво та культура, суспільство, соціальна підтримка, довкілля, влада, стандарти життя/економіка, робота.

- А ви вже знаєте прізвища тих, хто цю Службу щастя хоче очолити?

- Я вас здивую, хоч багато земляків мені в цьому не довіряють, але у мене немає своїх чи чужих кандидатів. Я не знаю кандидатів і знайомлюся з переможцями на фінальному етапі – після того, як здаються тести і люди проходять перевірки. І вже після співбесід із переможцями я можу сформувати свою точку зору щодо того, чи готовий я з тією чи іншою людиною будувати майбутнє нашої області.

- Чому в комісію, що відбирає кандидатури для керівництва структурними підрозділами ОДА, не включені представники громадськості? Це питання ставили у соцмережах.

- Законодавство виписує критерії, комісія складається з представників ОДА, наскільки мене проінформували, інакше не може бути. Але представники громадськості можуть запрошуватися як спостерігачі. Тому ми вирішили зробити онлайн трансляцію, щоб такими спостерігачами були не лише громадські активісти, а будь-хто, ми обов’язково дамо відповідні лінки на наших інформаційних ресурсах.

- За рахунок кредиту ЄБРР, в межах підписаного на Першому інвестфорумі «RE:think Invest in Ukraine» у Маріуполі Меморандуму щодо програми фінансування регіональних доріг, Херсонська ОДА планує добудувати скандальний мостоперехід-довгобуд в обласному центрі. Цих 25 млн євро вистачить? Адже, судячи з планів, на місцеві дороги щось має лишитися?

Довідково. Будівельно-монтажні роботи на мостопереході розпочали у грудні 2012 року. 14 січня 2014-го на будівництво надійшов перший транш. У серпні 2014 року ексголова Херсонської ОДА Юрій Одарченко заявив, що слідство щодо можливого розкрадання на будівництві мостопереходу 30 млн гривень загальмувалось, субпідрядник заявляв, що частина матеріалів, які, начебто, мусять бути використані на мостопереході, – у Донецьку. У 2017 році будівництво мостопереходу відновили, влада обіцяла до кінця 2018-го завершити першу чергу проекту. Тодішньому керівництву ОДА (головою у той час був Андрій Гордєєв) закидали звинувачення щодо непрозорості використання коштів. Наразі мостоперехід не добудований.

- Я пам’ятаю дискусію перших місяців моєї роботи про те, що мостоперехід не буде збудований. От зараз у нас є чіткий алгоритм того, як він буде успішно завершений за кошти міжнародної фінансової організації.

Коштів на його добудову вистачить. ЄБРР допоможе нам провести всі процедури, відповідно до своєї політики – там, де чітко виписані актикорупційність, прозорість, ефективність. А щодо того, що відбувалося раніше, наскільки мені відомо, – розслідуються кримінальні справи і правоохоронці мають дати оцінку, яким чином використовувалися кошти платників податків на будівництво мостопереходу в попередні періоди.

- А можна хоча б приблизно назвати суму «втрат»? Адже одразу після призначення на посаду ви видали розпорядження про проведення комплексного аудиту використання бюджетних коштів у Херсонській області за період з 1 січня 2017 року по 1 липня 2019 року.

- Про втрати мають сказати правоохоронці, а хто винен – мають сказати суди.

- Ну добре, а технічну сторону вивчали, може його взагалі недоцільно реалізувати, адже писали про проблеми з ґрунтами?

- Сьогодні ми працюємо над тим, щоб провести, зокрема, і технічний аудит, оскільки це потрібно для подальшої роботи з ЄБРР. Особливих причин, які унеможливлюють успішне завершення цього проєкту, ми не бачимо.

У попередній угоді з ЄБРР йдеться про 25 млн євро на мостоперехід та інші проєкти місцевого значення. Ми зустрічалися у міністерстві інфраструктури з представниками ЄБРР, говорили про алгоритм використання цих коштів, бо, повторюсь, він передбачає цілу низку необхідних експертиз, для того, щоб ці кошти міжнародної фінансової організації у майбутньому ефективно використовувалися. За участі ЄБРР ми продовжимо цю роботу. Очікуємо, що протягом двох тижнів матимемо чітку дорожню карту добудови мостопереходу.

- Ще один пілотний проєкт – Офіс євроінтеграції. Це була ваша ідея?

- Уряд схвалив мою пропозицію та пропозицію віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції Дмитра Кулеби щодо створення «Офісу євроінтеграції». Це перший такий офіс в Україні, ми очікуємо візиту Дмитра Кулеби 19 грудня у Херсон. Обговоримо, зокрема, в якому приміщенні уже найближчим часом, я сподіваюсь, цей офіс працюватиме.

- Це буде нове приміщення чи якесь знакове для області?

- Ми зараз розглядаємо можливість розміщення такого офісу в так званому Будинку губернатора (у 2016 році цю будівлю у центрі міста на вулиці Гімназичній, яка належить до обласної комунальної власності, хотів орендувати Офіс реформ, проте в облраді їм відмовили – авт.).

- Що цей проєкт дасть херсонцям? Люди скажуть: ну, офіс черговий відкрили якийсь…

- Ви як журналіст, для прикладу, хотіли б взяти участь у програмах обміну досвідом і поїхати в одну з європейських студій, познайомитися з тим, як працюють журналісти у Франції, скажімо? І Офіс євроінтеграції буде допомагати в реалізації таких програм.

Це стосується не лише журналістів, а й програм культурних обмінів, освіти, науки, бізнесу, програм доступу до ресурсів Європейського Союзу, до ринків. Різних програм, які сьогодні ЄС може надати Україні як країні, що є партнером, що уклала угоду про Асоціацію, країні, що прямує до Європейського Союзу.

Тому такий Офіс для нас надзвичайно потрібний. Він реалізовуватиме цілу низку проєктів і програм. Ви знаєте, що ми зараз обираємо керівника цієї агенції. Кирило Сергєєв виконує тимчасово обов’язки, та ми одразу озвучили, що керівника Офісу визначатимемо, як й інших – на відкритому конкурсі. Це має бути людина, яка добре знає іноземні мови, має досвід роботи у різних проєктах, щоб ця історія була успішною, щоб уряд у подальшому створював такі агенції в інших регіонах.

- Ми кажемо про те, що Херсонщина потребує особливої уваги через адмінкордон із окупованим Кримом. Вам закидали, що в області за час вашого керівництва з липня не провели жодних навчань тероборони. Натомість зараз виникла ідея ще одного пілотного проєкту: ви кажете про те, що на Херсонщині реалізують нову модель територіальної оборони України, з урахуванням досвіду Естонії. Чим наша модель гірша?

- Міністр оборони Андрій Загороднюк підписав (під час офіційного візиту президента до Естонії) спільний документ із міністром оборони Естонії про реалізацію проєкту з територіальної оборони в Херсонській області. Це була моя ініціатива, я вдячний Андрію Загороднюку за те, що він її підтримав. Зараз ми вже обговорюємо, якою має бути нова концепція територіальної оборони в області за прикладом і з урахуванням досвіду Кайтселійту Естонії. Кайтселійт – це окремий підрозділ Збройних сил Естонії, який якраз відповідає за територіальну оборону. Наступного року ми вже плануємо проведення навчань за новою моделлю.

Звертаю увагу, в області у серпні відбулися командно-штабні навчання ЗСУ – з реагуванням на можливу терористичну загрозу. Саме за результатами цих навчань я провів цілу низку нарад із військовими, після цього я запропонував міністру оборони реалізувати згаданий пілотний проєкт із тероборони в нашій області.

Крім того, я активно спілкуюсь із керівництвом апарату РНБО про те, що нам необхідно зараз удосконалити напрацювання, які були у попередні роки з тероборони, зокрема, з урахуванням естонського досвіду. Особисто я вважаю його дуже прогресивним. Саме тому пілотний проєкт і навчання, які ми плануємо наступного року, на моє переконання, значно просунуть нас уперед. Я б хотів, і ми з міністром оборони це обговорювали, запросити на навчання по теробороні президента України для того, щоб показати, якою може і має бути територіальна оборона в області, що має адмінкордон з ТОТ АР Крим.

- Оскільки ми вже говоримо про оборону і про Крим, варто згадати про базу «Білі крила», що є у власності тергромад області й яку орендує Міноборони з весни, там розташувався підрозділ морської піхоти. Військові просять передати комплекс у власність держави, щоб провести там капітальний ремонт. У багатьох ЗМІ з’явилась інформація, що на базі не створено нормальних умов для військових. В облраді питання передачі майна «буксує», частина депутатів каже, що урочище Цукури унікальне, що там поряд – дитячі табори, а військові хай собі будуються деінде. Тема гостра, можливо, на сесію 20 грудня таки зможуть в облраді хоча б винести це питання на розгляд. Як урегулювати ситуацію, на вашу думку?

- Давайте розпочнемо з головного – це те, про що я наголошую під час своїх зустрічей з військовим керівництвом, з керівництвом Міноборони. Я переконаний, що присутність ЗСУ в Херсонській області має бути посилена. І тому присутність військово-морських сил надзвичайно важлива, зокрема й морської піхоти, яка сьогодні є в орендованих приміщеннях бази «Білі крила». З командувачем ВМС адміралом Воронченком (ми з ним знайомі з 2014 року), говорили про те, що не лише морська піхота, а й військові кораблі ЗСУ мають фізично перебувати в Херсонській області. Більше того, ми говорили з послами країн – членів НАТО про те, що військових кораблів цих країн чекають не лише в Одесі, а й у Херсонській області. Зокрема й для того, щоб туристи, гості й мешканці області бачили фізичну присутність наших партнерів.

Щодо бази «Білі крила» – вона в оренді й фізично вже експлуатується ЗСУ. Це раз. Два – ми провели наради за участі квартирно-експлуатаційної частини, що відповідає за облаштування пунктів постійної дислокації та інших місць перебування ЗСУ, говорили про те, що є всі правові підстави для проведення поточного ремонту приміщень, де фізично перебувають військові. Кошти у Міноборони на ці потреби є.

- Військові на місці кажуть: а який сенс у поточному ремонті труби, якщо там немає труби – образно кажучи…

- Ми вивчили можливість капітального ремонту – правові підстави для його проведення теж є. Я інформував про це і міністра оборони, й командувача ВМС. Я стояв і стоятиму на тому, що ця база має бути передана для потреб Збройних сил саме тому, що присутність ЗСУ в нашій області треба посилити. І я добре пам’ятаю, якими були ЗСУ в 2014 році, коли я прийшов працювати у Міноборони.

Я відвідував десятки військових частин, що були розграбовані за часи Незалежності й які ми відновлювали, зокрема, за участі волонтерів. Тому в мене сумнівів немає: «Білі крила» мають бути передані військовим – і там мають бути розташовані морські піхотинці. З приводу цього я звертався вже до обласної ради, переконаний у тому, що депутати, як представники громад області, мають прийняти відповідальне і зважене рішення, яке стосується базового питання Національної безпеки та оборони.

- А питання сусідства дітей із військовими в цьому урочищі? Ви б своїх дітей відправили у табір в Цукури?

- Звичайно. Не просто відправив, я був би більш спокійним, якби моя дитина перебувала поряд із військовою частиною ЗСУ в Скадовську, що неподалік тимчасово окупованого Криму. Тому всім противникам такого рішення я пропоную подумати про питання нацбезпеки та оборони, що є базовим, щоб люди, які живуть на Херсонщині, діти, які відпочивають у Скадовську, відчували себе у безпеці.

- Добре, ще один пілотний проєкт, який ви пропонуєте, стосується легалізації грального бізнесу, відповідний проєкт закону ще готується. В області навіть провели перший форум грального бізнесу First Ukrainian Gambling Forum. Чи є шанс у Херсонщини, де немає п’ятизіркових готелів, отримати вигоду від легалізації казино?

- Я зараз переконую народних депутатів, що крім ідеї про легалізацію та відкриття грального бізнесу в п’ятизіркових готелях, варто подумати про можливість реалізації регіонального проєкту саме на Херсонщині. Аби залучити інвестиції в туристичну галузь області. Більше того, я про це говорив із президентом України кілька тижнів тому.

- Про гральний бізнес?

- Не лише. Але зокрема про те, що легалізація грального бізнесу дасть додатковий поштовх для розвитку туристичної інфраструктури регіону.

- Чи лобіюють у цьому сенсі інтереси регіону нардепи від Херсонщини?

- По-перше, ми спілкуємося з різними депутатами. Насамперед, це, безумовно, депутати монобільшості, партії «Слуга народу». В мене у фракції багато друзів, з якими я давно знайомий, зокрема, керівник профільного комітету ВР з питань економічної політики, який відповідає за цей законопроєкт, – Дмитро Наталуха. З ним ми говоримо про те, що легалізація грального бізнесу не лише в п’ятизіркових готелях, а й у Херсонській області…

- …де немає п’ятизіркових готелів…

- …де поки що немає п’ятизіркових готелів, дозволить нам зробити стрімкий крок уперед. У цьому сенсі дискусія триває. Я думаю, у нас достатньо аргументів, щоб переконати депутатів.

Скажу ще одну важливу річ: саме легалізація грального бізнесу, який зараз у тіні, створить певні запобіжники, що перекриють залежним людям доступ до гральних автоматів і казино.

- Ще одна вічна тема – дороги. У соцмережах показують приклади проведення неякісного ремонту. Чому так відбувається і як реагує на це обласна влада?

- Питання ремонту і будівництва доріг є пріоритетом. Я звертався і звертаюсь укотре до громад області: якщо ви маєте факти неефективної реалізації робіт, інформуйте нас. Ми зараз працюємо над тим, щоб залучити незалежну компанію до аудиту якості будівництва та ремонту доріг. Є гарантійний термін експлуатації: якщо незалежна компанія, яку ми плануємо визначити у найближчі місяці, знайде недоліки, то підрядники, які реалізовували ці роботи, перероблятимуть відповідні ділянки.

- Скільки коштів планується виділити на ремонт доріг Херсонщини наступного року?

- Зараз ми ще дискутуємо з автодором. Нам хотілося б, щоб ця цифра вимірювалася мільярдами, а поки що ми говоримо про 600 млн гривень. Це більше, ніж торік.

За попередніми розрахунками Служби автомобільних доріг області, лише на дороги державного значення на Херсонщині, на їх капітальний ремонт, потрібно щонайменше 14 млрд гривень.

Ми працюємо, щоб максимально ефективно використати той ресурс, який передбачений у бюджетах на місцеві дороги. І перш за все спираємося на місцеві громади, на їхню готовність фінансувати частково ті дороги, які є у населених пунктах.

Саме тому ми створили робочу групу за участі представників усіх районів, щоб спільно відпрацювати план ремонту і будівництва доріг. Безумовно, цей план не реалізує всі очікування, бо грошових ресурсів потрібно значно більше, але ми, зокрема, працюючи з ЄБРР, думаємо, як залучити більше коштів міжнародних фінансових організацій.

Це перше. Друге – під час міжнародного форуму «Таврійські горизонти» я підписав меморандум із турецькою компанією, яка готова вже навесні наступного року побудувати асфальтовий завод у нашій області, щоб забезпечувати реалізацію тих масштабних планів будівництва доріг, які ми маємо на наступний рік. Сьогодні в області такого заводу немає і дуже часто асфальт, що доїжджає до ділянки будівництва, вже не відповідає тим температурним нормам, які потрібні для якісного будівництва доріг.

Довідково. Протяжність автомобільних доріг загального користування державного значення становить – 1440,2 км, з них міжнародні – 408,5 км, регіональні – 319,4 км, територіальні – 712,3 км.

План фінансування робіт на дорогах загального користування державного значення області за рахунок різних джерел фінансування на 2019 рік: всього – 343 927,1 тис. грн (81% у порівнянні з 2018 роком).

- Чи правда, що кошти на будівництво доріг, які ведуть до нових КПВВ на адмінмежі, зняли з іншого проєкту?

- Це неправда. Мені взагалі казали, що гроші на будівництво КПВВ ми забрали з якихось дорожніх проєктів. Це нісенітниці. Але те, що дороги і до КПВВ, і до населених пунктів області мають бути більш якісними, – тут сумнівів немає.

- Дорога між Миколаєвом і Херсоном – у жахливому стані, я про ділянку з боку сусідів. А ваші колеги зі Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей планують за три роки об'єднатися Малим карпатським кільцем вартістю 1 млрд грн. Немає планів у південних областях реалізувати подібний проєкт?

- Ми говорили з новим керівником Миколаївської облдержадміністрації одразу після його призначення з приводу дороги. Зверніть увагу: з миколаївської частини розпочався ремонт дороги. Що стосується спільних ініціатив, я зустрічався у Києві з представниками європейського проєкту, які займаються формуванням гастрономічних туристичних маршрутів на півдні. Цього року вони побудували такий маршрут у Бессарабії в Одеській області, наступного року ми плануємо створити такі маршрути на Херсонщині. Що стосується спільних туристичних маршрутів, то справді – Херсон, Миколаїв та Одеса пов’язані історично, це був херсонський регіон свого часу (мої колеги з Одеської області інколи ображаються, коли я так кажу), але це наша спільна спадщина, я думаю, ми доповнюємо одне одного. Туристи, що приїжджають зокрема в Одесу, могли б для себе відкрити неймовірну «Асканію-Нову» чи найбільшу пустелю Європи.

- Але дороги потрібні, інакше як?

- Не лише дороги, ми зараз думаємо про маршрут, який би об’єднував Одесу, Миколаїв і Херсон по воді так само.

- Президент України Володимир Зеленський на інвестфорумі YES у Києві презентував проєкт розвитку зрошення на півдні України. Під час «RE:think Invest in Ukraine» у Маріуполі ви також розповіли про проєкт масштабного відновлення зрошення у Херсонській області. Про що йдеться?

- Відновлення масштабної системи іригації в Херсонській області у межах проєкту «Система інноваційного зрошення», підвищить врожайність сільськогосподарських земель у 2-3 рази та зупинить процес опустелювання в регіоні. Реалізація проекту планується на засадах державно-приватного партнерства. Проект передбачає створення інвестиційної платформи з розширенням зрошення до 600 тис. га поливних земель.

Мету ставимо – побудувати сучасний і легкокерований масив зрошення з ефективним використанням меліоративної системи та зменшенням енергоспоживання при об’єднанні водокористувачів.

Збільшення поливної площі дасть позитивний ефект для Херсонщини. Насамперед, внутрішній валовий регіональний продукт збільшиться на 6 млрд грн, урожайність зросте в 2-4 рази, 30 тисяч чоловік отримають нові робочі місця, а це вже – надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

- Наше спілкування завершуємо біля Херсонського національного технічного університету. Вас чекають студенти – який курс читаєте?

- Коли я завітав на початку навчального року в рідний ХНТУ і мені запропонували читати лекції, я обрав авторський курс «Лідерство та управління змінами». Тож щосуботи я зустрічаюсь зі студентами – вони надихають мене, якщо відверто – і ділюся власним досвідом.

Ірина Староселець. Херсон