Як миколаївський винахідник кинув виклик Ілону Маску

Як миколаївський винахідник кинув виклик Ілону Маску

Укрінформ
«Сонячна черепиця» Павла Рєкі може давати струм 30-40 років

Миколаївський інженер-винахідник Павло Рєка разом із фірмою Solar Service закінчив монтаж першого даху з унікальної «сонячної черепиці» власної розробки, яка може вигідно конкурувати з виробом відомої у світі компанії Ілона Маска.

Аналогів його продукції в Україні немає. А за закордонні зразки вона дешевша більш як удвічі.

Першим об’єктом стала звичайна сільська амбулаторія на Харківщині. Одразу після закінчення робіт медзаклад перейшов на автономне забезпечення електроенергією. Крім того, вже сьогодні чудо-дах генерує електрики набагато більше, аніж потрібно амбулаторії. І якби йшлося про приватний, а не соціальний об’єкт, то її можна було б продавати за «зеленим тарифом».

Унікальна сонячна або фотоелектрична черепиця нещодавно отримала схвалення і нагороду від UNIDO – установи Організації Об'єднаних Націй (ООН), яка спеціалізується на просуванні міжнародного промислового співробітництва.

Павло Рєка
Павло Рєка

ВІД ЗАРЯДКИ ҐАДЖЕТІВ ДО ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО ДАХУ

Питаннями енергоефективності й зеленої енергетики Павло Рєка зацікавився ще в юні роки. Але по-справжньому серйозно зайнявся цим лише під час навчання в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили. Слід зазначити, що хлопець вступив до університету не одразу після закінчення школи. Обставини були такими, що йому довелося кілька років працювати в різних місцях – заробляти кошти на життя і набиратися досвіду. У той час зелена енергетика була для нього просто хобі. Він багато читав, аналізував, думав.

Вступив до «Могилянки» майбутній винахідник на спеціальність «Медичне приладобудування». Щоправда, до моменту закінчення університету назва та й суть його спеціалізації дещо трансформувалися. Але головне, що саме тут він отримав можливість зайнятися улюбленою справою уже на професійній основі. Першою його практичною розробкою став підзарядний пристрій для ґаджетів, який працює на сонячній енергії. Він мав вигляд планшета формату А4. «Вранці я залишав «зарядку» на підвіконні і за світловий день вона повністю заряджала Power Bank (зовнішній акумулятор — авт.). А ввечері від нього всього за 1,5-2 години заряджався телефон чи інший пристрій», – згадує Павло.

Він каже, що навчання в університеті дало не лише теоретичні знання, а й серйозні практичні навички, зокрема й завдяки тутешній навчальній лабораторії з відповідним обладнанням. Особливо стала в нагоді саморобна вакуумна піч. Адже головними елементами сонячних батарей є кремнієві селли. Їх, як й інші компоненти, скажімо, спецклей у вигляді плівки, доводилося купувати в іноземних виробників через інтернет. А ось сам процес склеювання повинен відбуватися в безповітряному просторі – для цього якраз і потрібна вакуумна піч.

«Свою розробку для зарядки ґаджетів я тестував десь пів року. Це був 2-3-й курс університету. Потім перейшов до більш серйозних питань. І паралельно почав шукати роботу, пов'язану саме з альтернативною енергетикою. До того моменту я вже чітко знав, чому саме хочу присвятити своє життя. Так я потрапив у фірму Solar Service, яка займається інсталяцією сонячних батарей. Моїми розробками тут зацікавилися і почали допомагати втілювати їх на практиці. Отож надалі я вже поєднував навчання з роботою», – згадує Рєка.

Природно, що після отримання диплома, а це сталося в нинішньому році, Павло залишився працювати в цій компанії. «Удень я виконував завдання на фірмі, а вечорами займався своїми моделями. Знання, отримані в університеті, досвід роботи в компанії, плюс аналіз світового досвіду та власні напрацювання привели мене до створення власної моделі «сонячної черепиці». Спочатку був перший її варіант, а ось зараз – другий, який і отримав визнання та практичне застосування», – зазначає винахідник.

ПЕРЕВАГИ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИНАХОДУ

У чому ж суть «сонячної черепиці» і чим вона відрізняється від уже звичних для нас сонячних панелей? – запитую у свого співрозмовника. Павло відповідає, що коли йдеться про сонячні панелі, які встановлюються «в чистому полі» й генерують енергію, то це одна справа. Але наразі говоримо про ті, які монтуються на дахах приватних будинків і підприємств. Наприклад, у Миколаєві ми вже нерідко спостерігаємо за картинкою, коли південні схили дахів займають сонячні панелі. Адже альтернативна енергетика сьогодні набула широкого розмаху і використовується дедалі частіше. І ось саме тут починають виникати питання.

«Річ у тім, що традиційну конструкцію сонячної батареї встановлюють на певній відстані від даху, покритого шифером чи звичайною керамічною черепицею. Виходить ніби подвійна покрівля. Це все виглядає, м'яко кажучи, неестетично й головне – не дуже практично, бо насамперед виникають певні складнощі з монтажем. Але набагато більша проблема – в тому, що в основному даху доводиться робити багато отворів для кріплення сонячних панелей. У результаті, порушується його герметичність. І в цьому – головна відмінність від нашої розробки. Адже «сонячна черепиця» є конструктивним елементом звичайного даху», – розповідає Павло.

Ідея народилася у Павла років три тому. Якраз у той період виникають перші подібні конструкції за кордоном. «Десь в 2016 році з'являються промислові зразки фірми Tesla Solar roof Ілона Маска, а також німецькі розробки. Але в нашої моделі є суттєві переваги. Ну, по-перше – це її вартість. Так один квадратний метр нашої «сонячної черепиці» коштує близько 180-190 доларів, тоді як німецький аналог – 390 євро. До того ж, я чув, що у колег виникали проблеми з герметичністю конструкції. Наша ж – повністю водонепроникна», – розповів Павло Рєка.

За його словами, сьогодні квадратний метр сучасної керамічної черепиці разом зі звичайною сонячною батареєю такої ж площі й монтажем обійдеться у 180-200 доларів. Тобто, стільки ж або навіть трохи дорожче, у порівнянні з застосуванням його новинки. Але остання буде надійнішою і матиме естетичніший вигляд.

«Сонячною черепицею» нова модель називається тому, що зовні вона являє собою виріб лускатої форми, що нагадує черепицю. Після складання (а окремі її елементи збираються за допомогою спеціальних замків) вона є цілісною герметичною конструкцією. Технічно монтаж такої черепиці не вимагає особливої ​​підготовки. «Кроквяна частина і решітки, тобто так званий «покрівельний пиріг» – ідентичний тому, що застосовується й у керамічній черепиці. Єдине, що потрібно зробити, – витримати крок решітки», – запевняє винахідник.

Слід зазначити, що наразі розробки миколаївського інженера вже захищені відповідними патентами.

«СОНЯЧНУ ЧЕРЕПИЦЮ» ВИРОБЛЯТИМУТЬ У ПРОМИСЛОВИХ МАСШТАБАХ

Примітно, що першими новинкою зацікавилися харків'яни. Тестовий дах площею в 54 квадратних метри з «сонячної черепиці» буквально днями змонтували в селі Руські Тішки Харківської області на будівлі сільської амбулаторії. «Сьогодні ця мініелектростанція вже працює на власне споживання. Монтаж нашої покрівлі зайняв усього чотири дні. Можна було б і швидше, але це перший наш об'єкт, ми з директором компанії Solar Service Дмитром Колосовським хвилювалися і все по кілька разів перевіряли», – розповідає Павло. Він не приховує задоволення від своєї роботи і каже, що зліз із даху лише коли все було виконано як слід.

Варто зазначити, що сама ця електростанція включає в себе, крім модулів «сонячної черепиці», ще й інвектор, смартметр та інше обладнання. Тому навіть у похмурі дні конструкція миколаївського інженера повністю задовольняє потреби медустанови в електроенергії.

«Для площі «сонячного даху» в 54 квадрати ця електростанція має потужність 6 кВт. Тобто за місяць вона виробляє приблизно 500 кВт електроенергії, тоді як норма споживання самої амбулаторії – всього близько 300 кВт. Іншими словами, вона повністю забезпечує електрикою все медобладнання й освітлення в денний період. Уночі ж вмикається стандартне електроживлення. Ми могли б забезпечити цьому об'єкту і повну автономність. Для цього потрібно застосувати більш досконале обладнання самої електростанції. А саме: поставити замість мережевого інвектора – гібридний, який має акумуляторну батарею. Та в даному конкретному випадку це не потрібно», – розповідає розробник.

Крім того, надлишки отриманої вдень електроенергії можна продавати за «зеленим тарифом». Щоправда, цим можуть займатися тільки приватні домоволодіння – бюджетні організації, згідно з чинним законодавством, позбавлені такої можливості.

Те, що перший об'єкт, оснащений миколаївською «сонячною черепицею», має харківську «прописку», пояснюється виробничими контактами, напрацьованими Solar Service за попередні роки. Зокрема, у неї хороші партнерські відносини з одним із благодійних фондів, який опікується даною амбулаторією. Саме він і профінансував сучасний енергоефективний дах для цього соціального об’єкта.

І попри те, що Павло з колегами лише кілька днів тому завершив монтаж першого свого дітища, до миколаївського підприємства вже надходить багато дзвінків від потенційних замовників, які цікавляться новинкою. «Ми плануємо з лютого-березня наступного року налагодити серійне виробництво «сонячної черепиці». Для цього вже організована фірма River Solar, де я є директором. Що стосується компонентів для цього виробу, то вони майже всі – українського виробництва, окрім самих селлів – кремнієвих вічок, котрі є китайськими. Виробничі потужності River Solar будуть розміщені в Миколаєві, для цієї мети зараз підбираються відповідні приміщення. Крім того, часткова збірка, наприклад, із застосуванням вакуумного обладнання, буде передана підрядникам – можливо, у Вінницю. Але остаточна збірка буде проходити тут. Сьогодні в Україні ми єдині власники подібної технології», – каже Рєка.

За його словами, «сонячна черепиця» має гарантію 20-25 років. Але це не означає, що після закінчення цього терміну експлуатації виріб вийде з ладу. Вона працюватиме і надалі, але вироблятиме вже тільки 80% енергії від своєї номінальної потужності. Загальний же термін служби оцінюється наразі в 30-40 років. Варто також зазначити, що цю «сонячну черепицю» можна застосовувати на дахах будь-якої площі.

Але на досягнутому Павло з колегами не зупиняється. Уже сьогодні замислюється над розробкою наступних поколінь «сонячної черепиці». «Говорячи про подальший розвиток цієї конструкції, ми хочемо перейти від 4 селлів до 9. Таке збільшення числа вічок дозволить скоротити кількість конекторів й збільшити потужність з одного квадратного метра», – ділиться планами винахідник.

І можна не сумніватися, що так воно і буде.

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото автора і пресслужби Solar Service

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-