Аеропорт у Чернівцях: кому ремонтувати злітну смугу?

За оцінками фахівців, летовище столиці Буковини може приймати до 1 мільйона пасажирів на рік. Але для цього треба знайти на ремонт і реконструкцію понад півмільярда гривень.

ПЕРЕДАЙТЕ ЗЛІТНУ СМУГУ ДЕРЖАВІ – МИ ЇЇ ВІДРЕМОНТУЄМО

На сьогодні ж комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» здійснює один регулярний рейс «Чернівці-Київ». Планується, що з 26 квітня з Чернівців знову почнуть здійснювати регулярні рейси до Бергамо (Італія), а з 30 травня – чартерні рейси до Анталії (Туреччина).

За статистикою, минулого року Чернівецький аеропорт прийняв 73 тисячі пасажирів. Це на 51% більше, аніж у попередньому 2017 році. Такі цифри свідчать про непогану динаміку розвитку комунального підприємства. Проте, якщо вкладати гроші у розвиток аеропорту, він міг би приймати йі до мільйона пасажирів на рік.

Таку думку висловив нещодавно під час свого робочого візиту на Буковину міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Він заявив, що згідно з Програмою розвитку регіональних аеропортів, держава готова прийняти у власність злітно-посадкову смугу Чернівецького аеропорту, щоб відремонтувати її до належного стану.

– Обслуговування, термінал, будь-які інші речі залишаються у комунальній власності. Це нормальна практика партнерства. Потрібно просто рішення міської ради. Все в руках міської ради. Ми готові. Передаватись буде виключно злітна смуга, не аеропорт. Поки що інтенсивність рейсів все ще не висока, хоча приріст пасажирів за минулий рік вагомий. Але потужності летовища можна збільшити до мільйона пасажирів на рік, – зазначив Володимир Омелян.

Залишається головна проблема, що не дозволяє розвиватись – капітальний ремонт смуги та реконструкція аеропорту.

У коментарі кореспондентові Укрінформу директор аеропорту Борис Морський розповів, що наявних у підприємства коштів не вистачає для повноцінного розвитку аеропорту. На ці потреби необхідно виділяти додаткові ресурси.

– Свого часу держава не змогла утримувати аеропорти і передала їх на регіони. Ми бачимо, що не кожен регіон зміг зберегти летовище. Чернівцям це вдалося. Зараз у нас є нова світлосистема, інфраструктуру підтримуємо в порядку, – каже директор аеропорту. – Та сьогодні усі аеропорти сертифікуються за міжнародними правилами, і ми також маємо цим вимогам відповідати. Нам потрібно робити реконструкцію перону, злітної смуги. Далі – необхідна реконструкція аеровокзалу, бо будувався він 85 років тому зовсім для інших літаків, для інших типів польотів. Проблема, що смугу і перон ремонтували шматками, певними ділянками і це має певний термін зношеності. Тому поки чекаємо на капітальну реконструкцію, ми змушені підтримувати усе в належному стані.

Є ПРОЕКТ РОЗВИТКУ, АЛЕ НЕМА ГРОШЕЙ

Є кілька варіантів, як пропонує держава розвивати регіональні аеропорти. Це і передача злітно-посадкових смуг державі, і залучення міжнародних концесіонерів, які реконструюють аеропорти.

«Наразі в нас за моєю ініціативою та розпорядженням секретаря міської ради створена робоча група. До неї увійшли чиновники різних управлінь міської ради, працівники аеропорту, представники обласної ради. Потрібно все добре вивчити і вирішити, що робити. Аби аеропорт розвивати, і щоб місто не втратило, а лише виграло від такого рішення. Зрозуміло, що стан злітно-посадкової смуги впливає на кількість рейсів та авіакомпаній, з якими ми можемо співпрацювати», – зазначив Борис Морський.

Заступник директора Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Олег Пилип’як пояснює, що місто має готовий проект реконструкції аеропорту на загальну суму 538 мільйонів гривень. Проте, де взяти такі кошти, поки що ніхто не знає.

– Аеропорт – комунальне підприємство, яке передали місту від обласної ради. На сьогодні аеропорт має приріст. 73 тисяч пасажирів прийняли у 2018 році. Це більш, як на 50 відсотків перевищує показники попереднього року. Разом із тим, ми маємо готовий проект реконструкції міжнародного аеропорту на 538 мільйонів гривень. Це капітальний ремонт перону та нарощування смуги до 2500 метрів, як передбачено міжнародними вимогами. Проект можна втілювати хоч завтра. Але зараз усі розуміють, що ані міська, ні обласна рада не можуть виділити таку суму на реконструкцію летовища. Тому або передається злітна смуга у державну власність, або аеропорт – у концесію міжнародним компаніям, фінансовим групам, які беруть на себе зобов’язання зробити комплексний ремонт і мають можливість залучити інші авіакомпанії, туристів. Передача смуги державі дасть можливість капітально відремонтувати смугу, побудувати новий термінал і збільшити пасажиропотік, – зазначив чиновник.

МІЖ ДЕРЖАВНОЮ І ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ

Який варіант обрати для стратегічного розвитку аеропорту та що під силу зробити міській владі, розповів Укрінформу заступник міського голови Володимир Середюк.

– Зараз створена робоча група. Ми розглядаємо кілька напрямків, як можна розвинути аеропорт. Стратегічний стосується передачі смуги у державну або приватну власність, і поточна ситуація – це стан центральної частини смуги та підтримка її у належному стані, – каже Середюк. – Силами міської влади потрібно відремонтувати насамперед центральну частину смуги, щоб аеропорт не зупинив свою роботу. На це орієнтовно потрібно 25 мільйонів гривень. Відповідне завдання вже дали Департаменту житлово-комунального господарства міської ради. За даними ДЖКГ, першочергово необхідно відремонтувати 22 тисячі квадратних метрів центральної частини злітно-посадкової смуги Чернівецького аеропорту, відновити асфальтне покриття. Поки вирішили робити це цього року, поступово, аби зберегти летовище до глобальної реконструкції.

Якщо смугу аеропорту вирішать передати у державну власність, ремонт та обслуговування здійснюватиметься за державні кошти. Разом із цим місто втратить можливість фінансувати будь-які роботи, а отже – контролювати ці процеси. Ще більші ризики від передання Чернівецького аеропорту на умовах концесії. Адже у цьому випадку йдеться не лише про передачу смуги, а й усього аеровокзалу на десятиліття у приватну власність.

Яким шляхом піде міська влада для того, щоб єдиний в області аеропорт не збанкрутував, а навпаки – розвивався, ми сподіваємось побачити уже найближчим часом.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото Максима Козменка, БукІнфо