Темпи децентралізації в Донецькій області відчутно нижчі, аніж в інших регіонах – у рейтингу Мінрегіону Донеччина посідає лише 12 місце за кількістю створених громад. Згідно з новою редакцією Перспективного плану, на території Донецької області планується створити 45 об'єднаних територіальних громад.

Однією з причин, які обмежують можливість провести вибори, створити об'єднану громаду та отримати доступ до позитивних змін, вже традиційно називають відтермінування проведення виборів до стабілізації ситуації. Цієї весни українці оберуть нового президента, а восени – новий парламент. Люди, які проживають біля лінії розмежування, теж братимуть участь у виборах. Тут працюватимуть виборчі дільниці, вестиметься підрахунок голосів. Чому б не провести одразу й місцеві вибори?

Щоб отримати відповіді на ці питання, довелося йти до експертів Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. Від самого початку реформи децентралізації фахівці Центру супроводжують процеси створення об'єднаних територіальних громад на Донеччині і тримають руку на пульсі змін.

Своїми думками з кореспондентом Укрінформу поділився радник з питань децентралізації Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування Максим Ткач.

- Вважають, що децентралізація в Донецькій області менш успішна, аніж в інших регіонах. За три роки в області сформовані лише десять громад. Чи є цьому об’єктивні причини?

- Не можна сказати, що процеси децентралізації в Донецькій області менш успішні. Дійсно, кількість ОТГ на Донеччині менша, але вони спроможніші за деякі інші. Всі створені громади перейшли на прямі міжбюджетні відносини й значно поліпшили свої фінансові можливості.

- Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування займається впровадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ви, напевно, маєте змогу визначити, які саме чинники впливають на уповільнення процедури об’єднання на лінії розмежування?

- Загалом існує кілька категорій проблем. Перша – це безпека. Доки є перешкоди, пов’язані з військовими діями, безпека людей, в тому числі під час масових заходів, зборів, виборів, безпека діяльності органів влади та інституцій залишається пріоритетом. Серед 45 ОТГ, передбачених чинним Перспективним планом формування територіальних громад Донецької області, вісім громад межують з лінією зіткнення. Мешканці потенційних Світлодарської, Мар’їнської, Торецької, Авдіївської, Очеретинської, Мирненської, Волноваської та Сартанської ОТГ вже готові до об'єднання, залишилося тільки пройти всі необхідні процедури. З цих восьми громад тільки Волноваська ОТГ була створена юридично ще у 2017 році, але через небезпеку досі чекає від ЦВК на призначення перших виборів.

Нагадаю, що 1 листопада Центральна виборча комісія на підставі відповідного звернення від Донецької облдержадміністрації прийняла рішення відтермінувати проведення виборів до стабілізації ситуації.

- Дуже розмитий термін – «до стабілізації»… Чи є чіткі критерії оцінки ситуації? Хто приймає остаточні рішення?

- Центральна виборча комісія наполягає, що перші місцеві вибори в об'єднаних територіальних громадах на лінії розмежування можуть пройти лише за умови безпеки та дотримання стандартів проведення виборів. На жаль, зараз не існує чітких уявлень стосовно того, хто саме визначає критерії безпеки. І хто має офіційно засвідчити, наскільки безпечна ситуація на певній території, поблизу якої триває операція Об’єднаних сил. Законодавчо це поки не врегульовано. Висновки всіх силових структур залишаються поки незмінними: вказані у постанові парламенту причини, які перешкоджають проведенню місцевих виборів, ще не усунені. Ситуація ускладнюється тим, що попри відносну стабільність лінії фронту протягом останніх років, зона бойових дій все одно чітко не окреслена.

- Згідно з чинним законодавством, є процедура «неможливості проведення виборів» в частині місцевих виборів. Але водночас аналогічних норм у випадку з виборами президента і парламенту не існує.

- Тут питання значно ширше, і безпека – це лише одна складова. Важливу роль має в деяких районах та населених пунктах Донецькій області наявність військово-цивільних адміністрацій. Саме вони управляють зараз майном районів і не можуть передати його громадам – немає такого закону. У ВЦА немає повноважень брати участь у процедурах об’єднання. Такі рішення можуть приймати лише місцеві ради. У Торецьку, Авдіївці, Мар’їнці, які визначені адміністративними центрами потенційних громад, запроваджена військово-цивільна адміністрація. Широкине та Лебединське мають увійти до складу Сартанської ОТГ, а ухвалювати рішення про приєднання тут не можуть через ВЦА.

Окрім військово-цивільних адміністрацій є багато інших складнощів. Наприклад, один із населених пунктів майбутньої ОТГ знаходиться за лінією розмежування, на території, яка не контролюється урядом. Як можна проводити вибори у ньому?

- До речі, місцеві вибори 2015 року в багатьох прифронтових містах і селах, в тому числі великих, на кшталт Авдіївки або Мар'їнки, взагалі не проходили…

- Непроведення місцевих виборів у 2015 році – це ще одна істотна проблема. Свого часу Верховна Рада не призначила проведення чергових виборів через ведення бойових дій у регіоні. Місцева влада, обрана з 2010 року, продовжує діяти там, де її не замінили військово-цивільною адміністрацією. Відтепер через неврегульованість законодавства не до кінця зрозуміло, хто саме має призначити наступні вибори – Верховна Рада чи Центрвиборчком. Непроведення місцевих виборів протягом довгого часу породжує і низький рівень довіри до місцевої влади. У людей виникають питання щодо легітимності, бо у 2015 році у них не було можливості переобрати голову та депутатів.

- Існує думка, що люди, які мешкають у так званій «сірій зоні», налякані й не думають про завтрашній день. Є підстави так вважати?

- У порівнянні з іншими населеними пунктами Донеччини, люди в тих, що розташовані на лінії розмежування, дійсно більш пасивні. Для багатьох мешканців сіл «сірої зони» реформа місцевого самоврядування є незрозумілою і складною. Зруйнована інфраструктура, заміновані угіддя, відтік працездатного населення до міст, відсутність знань, досвіду і механізмів побудови територіальних громад, а найчастіше – й небажання змін, реально уповільнюють процес утворення ОТГ. Але є й ті, хто з оптимізмом дивиться в майбутнє. Досвід уже створених територіальних об'єднань показав, що життєздатними спільноти можуть стати завдяки активним громадянам і наявним економічним ресурсам.

- А чи існує цей ресурс на прифронтових територіях?

- Це ще одна проблема. Прифронтові території для інвесторів непривабливі. На жаль, поки в регіоні продовжуються військові дії, бізнес не розглядатиме прифронтову територію як майданчик для потенційних інвестицій, а допомога скоріше надаватиметься з гуманітарними цілями, а не для розвитку. Для об’єднаних громад залучення інвесторів – важливий механізм перезапуску певного сектора економіки, чого поки позбавлені на лінії зіткнення. У маленьких селах в основі формування дохідної частини бюджету – сільське господарство. Хоча час змінюється і умови теж міняються.

Але слід визнати, що для розвитку потенційних громад на лінії зіткнення будуть потрібні ресурси. До загальних проблем додається і кадровий дефіцит, бо певна кількість людей була змушена облишити домівки. Ураховуючи всі ймовірні складнощі, Донецький ЦРМС уже зараз активно працює над навчанням лідерів змін.

Люди, які живуть поблизу лінії розмежування, готові до реформ, вони чекають на позитивні перетворення. У цьому ми переконалися під час робочих поїздок. Зміни на краще мають бачити і відчувати не тільки мешканці прифронтових районів, а й ті, хто перетинає лінію зіткнення.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Віра Ільїна