Михайло Філоненко, голова Чоповицької ОТГ
Розробка стратегії об’єднала зусилля громади та влади
15.03.2019 18:01

У Чоповицькій селищній об’єднаній територіальній громаді на Житомирщині, яка 2 роки тому розпочала працювати, вже освітлені всі населені пункти, а 60% території охоплені швидкісним інтернетом. У той час, коли багато хто нарікає на відтік молоді з сільської місцевості, тут планують відкрити сучасний дитячий садочок. Найближчим часом усіма 14 населеними пунктами громади курсуватиме соціальне таксі.

Про те, як об’єднати довкола себе людей, переконувати підприємців сплачувати податки та мотивувати молодь, кореспонденту Укрінформу розповідає голова Чоповицької ОТГ Михайло Філоненко.

Інтерв’ю організоване Житомирським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

ГРОМАДА ЗІ СВІТЛИМИ ВУЛИЦЯМИ ТА ШВИДКІСНИМ ІНТЕРНЕТОМ

- Перше, на що звернула увагу у вашому кабінеті, це стос книг на робочому столі. Михайле Миколайовичу, розкажіть, що читає голова Чоповицької ОТГ?

- Одна з книг – це «Організація роботи. Практичні поради сільському, селищному голові». Крім того, тут є ще три книжки нашого земляка, науковця, професора Василя Баранівського. Зараз він пише про шляхту на чоповицькій землі, адже у нас жили дворянські роди, які з давніх часів були наділені привілеями. Дехто намагається спростувати окремі факти про історію нашої громади, а Василь Федорович шукає в архівах інформацію про всі роди, які тут проживали, щоб довести їхнє дворянське походження.

- От ви розповіли про дворян, а в нинішніх жителів громади щось залишилося від тих далеких родичів?

- Так, у кожного це проявляється в характері, адже люди у нас дуже амбітні, а ще вони відстоюють та бережуть своє.

- Чоповицька ОТГ функціонує два роки. Де розпочалися перші зміни – у центрі громади чи в навколишніх селах?

- Основну увагу зосередили на розвитку тих населених пунктів, які приєдналися. За цей час ми облаштували вуличне освітлення з LED-ліхтарями у всіх селах крім одного. Найближчим часом освітлимо вулиці й у Липлянах. Щодо Чоповичів, то у 2017 році займалися поточним ремонтом доріг та підготовкою проектно-кошторисної документації для великих об’єктів.

Крім того, встановлювали дитячі майданчики. У багатьох населених пунктах забули про культурні заходи, а ми почали повертати традицію їх проведення. Після них підходять люди і дякують, що в селі відроджується культурне життя, а дітям є де гратися.

За цей час 60% громади охоплено швидкісним інтернетом, до якого під’єднані заклади освіти, бібліотеки, будинки культури. У грудні 2017 року ми провели в амбулаторію швидкісний інтернет і придбали комп’ютерне обладнання для сімейних лікарів.

У перший рік громада купила і шкільний автобус та забезпечила під’їзд учнів. У Шевченківській сільській раді, що на території нашої ОТГ, є село Тишів і більшість тамтешніх дітей ходили до школи у сусідню громаду. За перший рік, відколи пустили туди автобус і покращили умови в навчальних закладах, багато учнів перейшли в школи Чоповицької громади. 2017 року у Йосипівському НВК замінили всі вікна та двері майже на 1 млн грн та починаємо утеплювати там фасад. Розробили й проект термомодернізації Чоповицької гімназії загальною вартістю 17 млн. Для обох навчальних закладів закупили по три комплекти інтерактивних дошок.

- Ваша громада вже затвердила стратегію розвитку. Наскільки активними були жителі під час обговорення та визначення пріоритетів на найближче майбутнє?

- Ми розробили стратегію розвитку на 9 років, а технічні завдання визначили на найближчі 3 роки. Під час її написання намагалися долучити якомога більше жителів. Я від самого початку розумів, що навіть сама робота над цим документом згуртує громаду і внесе більше розуміння між владою та людьми з приводу того, що ми робимо, навіщо і коли. Спочатку відчувалося доволі скептичне ставлення до такої стратегії, але найважливіше, що в підсумку ми почули одне одного. На багато запитань, які ставила громада, у мене вже були готові відповіді. От мені люди казали, що потрібно зробити дорогу і тротуар, а я відповідаю, що проект готовий. Так само їх хвилювала огорожа на мосту, а ми вже її замовили. Коли соціологи представляли звіт про результати опитування серед жителів громади, відчував себе як на іспиті, адже там йшлося і про оцінку влади. Найважливіше, що наші бачення майбутнього зійшлися.

У ПРІОРИТЕТІ – СУЧАСНИЙ ДИТЯЧИЙ САДОЧОК

- То які конкретні цілі визначені у стратегії?

- Стратегія нашої ОТГ відповідає розвитку області та держави. Зокрема, там затверджений поточний середній ремонт з повною заміною дорожнього покриття двох обласних автошляхів, що проходять через центр громади. Так одна дорога пролягає повз гімназію, де постійно багато дітей і важливо дотримуватися безпеки руху. Тож проектом передбачається відновлення тротуарів та системи водовідведення.

Крім того, вже розроблений проект термомодернізації будинку культури у Чоповичах, який розпочнемо реалізувати цього року. Зараз проводимо реконструкцію опалення, а далі – капітальний ремонт даху, заміна вікон та укріплення стін, а в 2020-му візьмемося за утеплення фасаду. Торік розпочали поточний ремонт будинку культури в селі Йосипівка, який нині на завершальному етапі. Досі він не працював і фактично перебував у незадовільному стані.

Майже 14 млн грн передбачено на дитячий садочок, де триватиме реконструкція незавершеного будівництва. Цей об’єкт передали на співфінансування з ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку).

Ми інвестуємо у проект лише 30% від усієї вартості і ці кошти вже передбачені в місцевому бюджеті. Сучасний дитячий садочок з’явиться у 2020 році.

- У сільських населених пунктах є проблема, що до дитсадка немає кому ходити, а ви навпаки хочете у себе такий заклад відкрити...

- У нашій гімназії діє дитячий садочок, але він не забезпечує повністю потребу громади, через що є черга. Я проаналізував бачення урядом розвитку держави до 2020 року, де йдеться про комфортні умови для молоді та достатню кількість місць у садочках. Розумію, що коли в країні є пріоритет, то й буде його підтримка. Тому ми обрали цей проект. У нашому дитсадку передбачається 4 групи і ще плануємо ясельну, якої у нас зараз немає.

- У ваших словах щодо майбутніх проектів відчувається впевнений оптимізм.

- Так, адже це не щось захмарне. Реалізація реформи децентралізації на Житомирщині свідчить, що багато проектів уже втілені, а на інші передбачені кошти. Я казав, що по садочку в нас буде співфінансування. Щодо будинку культури, то ми підписали договір з фабрикою натуральної косметики «Ельфа», яка стрімко розбудовується і буде сплачувати пайову участь на розвиток інфраструктури. Взагалі це одне з бюджетоутворюючих підприємств об’єднаної громади. Воно зареєстроване на нашій території і ми отримуємо від нього податки. Там офіційно працевлаштовані 126 людей.

БЮДЖЕТ ОТГ ЗРІС У 5 РАЗІВ

- Ви завели мову про бюджет громади. Як він змінився в умовах децентралізації?

- За останні два роки він збільшився у 5 разів. До об’єднання зведений бюджет був менше ніж 2 млн грн, а зараз це вже 9,6 млн і мова йде тільки про власні надходження. У 2018 році, в порівнянні з 2017-м, ми додали понад 5 мільйонів й далі очікуємо на зростання показників. Зараз наводимо лад з агрофірмами, яких у нас 7. Основне завдання, аби всі землі використовувалися офіційно.

- Ваша громада першою в Україні приєдналася до програми з безкоштовної інвентаризації земель. Що це дало?

- Інвентаризація пройшла доволі швидко і якісно. Нам надали чітку карту, де видно, скільки на території громади є паїв, які оформлені правильно і неправильно, скільки зареєстрованих договорів, де землі запасу. Розумієте, це все наші кошти. Серед агровиробників доволі поширена практика, коли договір з людиною укладають, але не реєструють його. Так із селянином розраховуються, але в бюджет гроші не надходять.

- Як знайти підхід до недобросовісних орендарів і переконати їх чесно сплачувати податки?

- Періодично усіх їх збираю, намагаюся переконати у чесних правилах гри і поступово ми знаходимо порозуміння. Агровиробники добре знають, що за законодавством незареєстрований договір не має юридичної сили. Хтось може прийти до людини, переконати укласти договір з іншим суб’єктом господарювання, зареєструє його. Відтак той, хто цього не зробив раніше, зазнає збитків. Між фермерами помітна ланцюгова реакція, бо коли хтось починає все декларувати і сплачувати податки, то інші теж приєднуються.

МОЛОДЬ МАЄ РОЗВИВАТИСЯ Й ЗАЛИШАТИСЯ У ГРОМАДІ

- Під час нашої розмови вам приносять на підпис різні папери і практично всі, хто заходять до кабінету, це молоді люди. Як ви підбирали фахівців у свою команду?

- Для мене пріоритетом було, аби в тих населених пунктах, які приєдналися, люди не втратили роботу. Тож вирішив розподілити наявний тоді склад працівників так, щоб кожен знайшов своє місце і був ефективним, бо ми працюємо на результат. Спочатку були труднощі через невелику зарплату, але мені вдалося зберегли штат і всі отримали роботу. У нас молоді проект-менеджер, бухгалтер, керівник відділу соцзахисту, який приніс документи з приводу соціального таксі, котре ми запускаємо.

- Розкажіть детальніше про соціальне таксі. Це ініціатива вашої громади?

- У цьому місяці в нашій громаді курсуватиме соціальне таксі для маломобільних груп населення. У 2017 році купили мікроавтобус для підвезення дітей до школи, але минулого року в нас з’явився новий шкільний автобус. Отак і виникла ідея використати транспортний засіб, що звільнився, як соціальне таксі. Його вже переобладнали, він отримав страховку, а зараз проходить сертифікацію і техогляд. Соціальне таксі курсуватиме за графіком і за маршрутом населеними пунктами громади. Старости можуть подавати замовлення, коли комусь із людей з особливими потребами потрібно потрапити в амбулаторію, і транспорт під’їжджатиме.

- Чи вдалося вже Чоповицькій ОТГ скористатися грантовими програмами?

- Ще ні, але плани, звісно, є. У нас створена молодіжна рада і з’явиться молодіжний центр. Будемо подавати на конкурс проект на закупівлю меблів для молодіжного центру за грантовою програмою. Натомість ми, як місцева влада, беремо на себе капітальний ремонт приміщень під такий центр. Для мене важливо, аби молодь пройшла шлях від ідеї написання проекту, подання його на конкурс, захисту і аж до реалізації. Тоді молоді люди цінуватимуть свою роботу і мотивуватимуть інших.

- В яке русло плануєте спрямувати потенціал жителів громади, які мають ідеї і хочуть щось змінювати?

- Коли люди щось пропонують, я в жодному разі не відмовляюся, а кажу, давайте зробимо це разом. Ми хочемо запровадити громадські проекти, щоб ініціатива йшла від жителів громади. На цей рік у бюджеті передбачено 150 тис. грн на реалізацію міні-проектів, як наприклад, оформлення паркової зони. Будемо оголошувати конкурс і чекаємо на пропозиції. Крім того, у рамках співпраці з Малинським лісотехнічним коледжем, студенти готують для нас кілька проектів. Думаю, для молодих людей це буде корисним досвідом, коли ще на етапі навчання вони розумітимуть, що потрібні, їх помічають і цінують, а реалізовані проекти стануть стимулом йти вперед і залишатися у громаді.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Чириця, Житомир–Чоповичі
Фото – автора та надані Житомирським ЦРМС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-