Житомир повертає собі космічну славу

Житомир повертає собі космічну славу

Укрінформ
На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології

ЗА ЖИТОМИРСЬКИМИ ЛАНАМИ НАГЛЯДАТИМЕ СУПУТНИК

Як пов’язані між собою космос та аграрна сфера? Адже усі ті планети і супутники літають так високо над нами, що неозброєним оком і не побачити. А людей цікавлять питання практичніші. Наприклад, добре б уже взимку знати, чи достатньо буде в землі вологи від снігу, аби весною засіяти поле, а восени зібрати урожай і заробити на ньому. А тепер уявіть: спрогнозувати врожайність пшениці та зорієнтуватися, скільки вона коштуватиме на ринку, можна за допомогою космічних технологій!

Зробити “крок від космосу до землі” планують Житомирський національний агроекологічний університет (ЖНАЕУ) і Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). Нещодавно вони підписали угоду про співпрацю у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності, і планують створити Регіональний космічний центр «Полісся».

Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)
Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

У ЖИТОМИРІ ГОТУВАТИМУТЬ ФАХІВЦІВ ІЗ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА ЕКОБЕЗПЕКИ

«Сьогодні основним користувачем можливостей, які дають космічні технології, є агробізнес. Співпрацюючи із Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова та фахівцями у цій сфері, ми побачили тут великий потенціал. Тому й почали спілкуватися з колегами, познайомилися з керівництвом НЦУВКЗ та Державного космічного агентства, провели низку зустрічей. Так і виникла ідея, аби разом із НЦУВКЗ створити регіональний філіал», - розповів ректор ЖНАЕУ, професор Олег Скидан.

За його словами, в університеті мали намір створити Центр дистанційного зондування землі, але фахівці запропонували інший план - Регіональний космічний центр, із набагато ширшим колом завдань. Там не тільки проводитимуть дослідження, а й готуватимуть фахівців у галузях продовольчої та екологічної безпеки, які зможуть працювати з супутниковими знімками для аграрного сектора та екології.

“Основна проблема в тому, що в Україні зараз дуже мало таких спеціалістів. Ми також розраховуємо, що Центр буде позиціонувати Житомир як батьківщину Сергія Корольова і сприятиме туристичній привабливості міста”, – підкреслив ректор.

Зараз в університеті готують фахівців понад десяти спеціальностей, які можуть долучитися до реалізації спільних завдань у сфері космічної діяльності. Більше того, проект підтримують Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство екології та природних ресурсів, адже потребують підготовлених кадрів та нових ідей.

ЖНАЕУ
ЖНАЕУ

Підписаний із житомирським університетом меморандум принципово відрізняється від усіх інших укладених НЦУВКЗ угод тим, що ним передбачені конкретні практичні рішення.

За словами начальника інформаційно-аналітичного відділу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Сергія Янчевського, вже зараз вимальовуються доволі амбітні плани такої співпраці.

«У Східній Європі немає жодної станції повного наземного сегмента, крім Національного центру в Україні, який забезпечує планування роботи напряму з супутником, управління апаратами, прийом, тематичну обробку, архівування, формування кінцевих продуктів і видачу їх споживачам. Якщо ми створимо у Житомирі регіональну філію, яка фахово відповідатиме за 26% території держави, це буде серйозний технологічний прецедент не тільки в Україні, а й у всій Східній Європі. Плюс ще й у тому, що тут готуватимуть фахівців. Тому університет має шанси залучити колосальні фінансові ресурси іноземних країн, венчурних фондів і зрілих стартапів», – каже Сергій Янчевський.

Олег Скидан додав, що регіональний центр у Житомирі зосереджуватиме увагу на природно-кліматичних особливостях Полісся, що охоплює чверть території України. У перспективі за зразком Житомирщини аналогічні структури можуть бути створені у центральній, південній, східній та західній частинах держави, адже агросектор є перспективною галуззю, яка забезпечує основні валютні надходження у державу.

Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)
Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

ЯК КОСМІЧНІ ДАНІ ДОПОМАГАЮТЬ АГРАРІЯМ

Сучасні космічні технології дозволяють визначати агробізнесу пріоритети, заощаджувати кошти, оперативно отримувати необхідну інформацію, приймати своєчасні рішення та прогнозувати можливі загрози.

«Провідні країни світу уже багато років використовують супутникові дані для прогнозування стану ринку зерна та формування ціни, - пояснює Сергій Янчевський. – На території України зосереджена п'ята частина всіх чорноземів світу. Аграрний сектор – це опора української економіки, саме він формує близько 14% ВВП. Близько 20-24% українського експорту становлять продукти агропромислового комплексу. Ми постачаємо свою продукцію у понад 190 країн світу, а наша держава посідає провідні позиції на світовому ринку, зокрема з експорту зернових та олійних культур. Україна потужна аграрна країна, і для нас дуже важливо мати повну чітку інформацію про стан агросектора. Одна справа, коли на поле виїжджає агроном і оцінює ситуацію, а інша – коли у масштабах держави як мінімум 6 разів за період вегетації сільськогосподарських культур є можливість отримати повний зріз інформації».

За оцінками експертів, український аграрій витрачає до 500 доларів на гектар землі, аби виростити та зібрати урожай. Натомість витрати на супутникову підтримку, яка передбачає отримання даних про стан посівів, коливаються в межах 3 доларів. Тобто, використання космічних технологій – це менше 1% від звичної суми, яку інвестує власник землі, а прибуток від цієї інформації оцінюється на рівні 15-30%.

У європейських країнах доволі поширена практика використання космічних технологій не лише аграріями, а й тими, хто їх підтримує. Наприклад, якщо підприємець отримує субсидію від держави, його посіви будуть відслідковувати з космосу, аби з’ясувати, чи використовує він гроші за призначенням. Так само працюють банки, перевіряючи цільове використання кредитів, та страхові компанії, які покривають збитки.

Сергій Янчевський пояснює переваги космічних технологій за допомогою такого прикладу: «У 2017 році у двох районах Черкаської та одному районі Полтавської областей пройшов буревій, який знищив колосальні об’єми посівів. На місцях не знали, що з цим робити і вже почалися інсинуації з приводу того, що все пропало, держава має терміново допомогти, а страхові компанії зобов’язані компенсувати втрати. Наші фахівці на основі космічних знімків за один день провели аналіз, оцифрувавши дані з 500 полів (а це більше 30 тисяч гектарів) і чітко визначили, які площі постраждали, і хто там власник. Кожен місцевий керівник отримав готову карту та мав розуміння, що й кому компенсувати. Коли ми ці дані надали в Мінагрополітики та в Черкаську ОДА, у людей був шок, бо вони традиційно поїхали транспортом на поля міряти масштаби шкоди».

І СПРОГНОЗУВАТИ НАСЛІДКИ КАТАСТРОФ, І СПРОСТИТИ РОБОТУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ

У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів провели класифікацію завдань, які можуть вирішуватися за допомогою супутникових даних, і з’ясували, що у цивільній сфері їх значно більше, ніж у військовій.

Зараз без космічних технологій немислимо уявити розвиток точного землеробства. Аграрії віддають перевагу цій сфері і через брак кваліфікованих фахівців. Відтак, інвестують у високоточне супутникове обладнання, яке встановлюють на техніку, що працює в полі, і чітко виконує всі програмні завдання. Такий підхід дає можливість економити на добривах і хімікатах, адже обробляються лише ті ділянки, які цього потребують, а у навколишніх селах не гинуть бджоли від розпилених з літака засобів захисту. До того ж, це гарантує якість і безпечність продукції.

Космічні знімки дозволяють оцінювати масштаби та прогнозувати наслідки екологічних катастроф. Зокрема, на замовлення Мінагрополітики фахівці НЦУВКЗ досліджували карстове провалля у Солотвиному на Закарпатті. Там із точністю до 4-6 міліметрів виміряли зони просідання земної поверхні та з’ясували, з якою швидкістю це відбувається. Відтак, ситуацію можна було оцінити на прикладі кожної вулиці та окремого будинку. Подібні звіти готували і щодо Калуша Івано-Франківської області та Стебника на Львівщині.

На Житомирщині супутникові дані можуть допомогти чітко визначити ділянки соснових лісів, уражених верхівковим короїдом. Нині основний метод боротьби зі шкідником – вирубка пошкоджених ним ділянок. Фізично обійти гектари насаджень і оцінити рівень ураження дерев неможливо. А от оглянути їх із космосу, а тоді вчасно вирубати пошкоджені сосни - значно швидше й ефективніше. Так само можна отримувати інформацію про пожежі в лісі та на торфовищах.

Глобальні супутникові навігаційні системи спрощують і роботу землевпорядників. Сергій Янчевський зауважує, що на Публічній кадастровій карті є багато неточностей. Саме тому доволі часто перекриваються поля, і чи не в кожному селі виникають суперечки через паї та земельні ділянки. Проблему нескладно вирішити, якщо залучити фахівців, які за допомогою навігаційних приладів вимірюють земельну ділянку із точністю до 2 міліметрів. Це особливо актуально для об’єднаних територіальних громад, що отримали право самостійно розпоряджатися своєю землею і наповнювати місцеву казну завдяки її використанню.

Завідувач кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем ЖНАЕУ Юрій Бродський і старший викладач цієї кафедри Олександр Франжі розповіли про перший крок до освоєння космічних технологій. Найближчим часом на базі університету готуються запустити антену, яка працюватиме у частоті 137 МГц, та приймальну апаратуру, котра дозволить отримувати інформацію з різних космічних супутників.

Перший сеанс на приймальній апаратурі
Перший сеанс на приймальній апаратурі

Така станція прийматиме метеодані в режимі реального часу і сигналізуватиме про пересування атмосферних фронтів, зміну температури, великі пожежі. Результати спостережень передаватимуть до профільних місцевих служб і відомств, зокрема й у ДСНС. За умови додаткового залучення інформації від НЦУВКЗ очікують, що в Житомирській області підвищиться оперативність прийняття управлінських рішень у сфері агропромислового комплексу, екології та надзвичайних ситуацій.

Тим часом ЖНАЕУ підписав угоду про співпрацю з ВАТ «Меридіан» імені С.П. Корольова у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури та про перспективи застосування безпілотного авіаційного комплексу «SPECTATOR» в аграрному секторі. Аналогічний договір ректор університету уклав із Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь». Документ передбачає співпрацю у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем із різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій.

Олег Скидан анонсував, що 25 січня на базі ЖНАЕУ пройде форум «Космічні технології для агробізнесу», а навесні – Національний космічний форум.

Тож Житомир, у центрі якого встановлений пам’ятник Сергію Корольову, де його іменем названий військовий інститут, музей космонавтики, центральний майдан, вулиця, а ще – чимало спортивних змагань, наполегливо прагне зберегти своє реноме космічного міста і, цілком імовірно, ще подарує світові нові імена та відкриття.

Ірина Чириця, Житомир
ФОТО автора, надані ЖНАЕУ та з мережі Інтернет

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-