Межиріцька ОТГ на Дніпропетровщині відроджує 300-літню криницю

Межиріцька ОТГ на Дніпропетровщині відроджує 300-літню криницю

Децентралізація
545
Ukrinform
Мешканці Межиріцької громади захопилися ідеєю відновлення найстарішої 300-літньої криниці у Булахівському старостинському окрузі.

З цієї криниці починалося зародження села і тому проект отримав таку символічну назву, а також став фіналістом конкурсу «Ярмарок Добросусідства», який проводився Дніпропетровським Центром розвитку місцевого самоврядування у вересні цього року.

Також в громаді створили екологічні стежки, «Будинок мисливців» та розвивають екологічний рух серед школярів.  У лісі росте унікальна галявина орхідей, а багато рослин занесено до «Червоної книги України».  А ще тут є Мавринський майдан - унікальна земляна споруда, яка з висоти пташиного польоту являє собою щось схоже на величезного павука.

Все це кореспонденти Укрінформу дізналися під час прес-туру, організованого Дніпропетровським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України. Участь у заході взяли й старости інших громад, які гуртуються над розробкою брендування власних громад.

«Проект Межиріцької громади «Душі криниця» став переможцем «Ярмарку добросусідства» - регіонального форуму, який нещодавно проводив центр розвитку місцевого самоврядування. За цей проект, його реалізацію, і ті результати, яких досягнула громада, проголосувало більше  тисячі учасників «Ярмарку», а всього голосувало понад 4 тисячі осіб. І цей проект на Павлоградщині дав старт потужній роботі об’єднаних тергромад щодо відродження туристичних стежинок. Туризм для Дніпропетровщини, як для промислового регіону, ще – не досить приваблива тенденція в роботі ОТГ, але Межиріцька громада знайшла свою родзинку саме в історії створення села Булахівка, яке утворилося навколо цих  криниць», - сказала директор Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Олена Тертишна.

Вона наголосила, що в народі здавна помічали: якщо зіпсуєш криницю – то зробиш дуже великий гріх, а якщо відродиш – то це прирівнюється  до побудови церкви.

«Межиріцька громада, відродженням криниць на території її населених пунктів, не лише розпочала розвивати туристичну складову своєї інфраструктури, а й відроджувати українську народну традицію шанобливого ставлення до криниці. Сподіваємось, що навколо цих криниць виростуть не лише туристичні маршрути, а й цілі інфраструктури екологічного способу життя», - сказала Тертишна.

Мавринський майдан вразив навіть греків

Знайомить з громадою голова Межиріцької ОТГ Олександр Луценко.

«Сьогодні ми об’єднали три великі села – Булахівку, Карабинівку і Межирічі з хорошою інфраструктурою, але без коштів. Незабезпечення бюджету, коли ми подали заявку на об’єднання, було мінус 24 відсотки. Але, об’єднуючись, я говорив людям, що ми все одно підемо вперед, тому що ці села доволі гарні. За формування колгоспів тут працювали дбайливі  керівники, залишилась хороша інфраструктура. Тому головним завданням об’єднання було зберегти все, що надбано, і обов’язково – зберегти всі робочі місця. Сьогодні громада налічує 12 населених пунктів – три основних і 9 відділених, з яких дітей підвозять до шкіл», - розповів він.

За його словами, на території ОТГ 2400 домогосподарств, громада налічує 7602 жителів. Після об’єднання на баланс ОТГ передали 19 закладів, це чотири школи, чотири дитячих садочки, два музеї, чотири клуби та спортивний комплекс. Крім того, школу естетичного виховання, яка сьогодні має сім філій на території Павлоградського району. Її відвідують понад 200 дітей.

«У питанні бюджету багатьох моїх колег хвилюють кошти. Їх часто не вистачає. Нам також протягом року довелося двічі брати позики. Проте було освоєно 15 проектів: сім проектів з ремонту вулиць – відремонтовано чотири вулиці у селі Булахівка і три – в Межирічі. За «інфраструктурні» кошти ми робимо на центральній садибі ЦНАП. У Булахівці розпочнуться роботи з упорядкування вулиці Папаніна (центр), у Карабинівці вирішили на ті кошти облаштувати центральне кладовище, замінити огорожу й ворота», - продовжив голова ОТГ.

Він також зазначив, що тергромада брала участь у конкурсі, організованому ДТЕК «Павлоградвугілля» - «Громада своїми руками» і виграла два проекти. Це проекти «Душі криниця» та капітальний ремонт НВК з інтернатним та дошкільним відділенням у селі Межиріч у співучасті з ОТГ.

 Луценко розповів, що бюджет тергромади становить 44 мільйони гривень. З них 20 мільйонів – власні надходження й збори, решта – субвенції та дотації з обласного бюджету.

Проблемним питанням для ОТГ стало фінансування шкіл. Є дві середніх, такого на території області більш немає в жодній ОТГ.  

«Коли зробили аналіз господарської діяльності й надходжень до бюджету за дев’ять місяців, зрозуміли, що їх необхідно об’єднати. Тому сьогодні це питання стоїть на порядку денному. Поки що на сесії депутати не дійшли згоди щодо закриття однієї зі шкіл, тому працюють обидві. Хоча вже на  листопадову сесію виноситься питання про створення освітнього округу, проведення конкурсу на опорну школу і її створення.

В одній і другій школах нараховується відповідно по 169 і 230 учнів. Після об’єднання  це буде потужний сучасний навчальний заклад. Крім того, така освітня оптимізація дозволить заощадити 4,5 млн гривень, а згодом  - вирівняти бюджет громади, зробити його бездефіцитним», - зазначив Луценко.

За його словами, основні платники податків – сільгоспвиробники, що обробляють 27,9 тис. гектарів землі на території ОТГ. Однак є чимало фірм, які мають потужності й працюють на території тергромади, а зареєстровані в іншому місці. Відповідно туди й платять податки. Керівників таких підприємств переконують у необхідності зареєструвати свій бізнес в ОТГ.

«Ми працюємо над наповненням бюджету.  Сьогодні зроблений повний аналіз наповнення бюджету і виконання дохідної частини. За 9 місяців дохідна частина бюджету виконана на 102 відсотки. Всі заклади культури, освіти, спортивний комплекс – працюють, всі заклади підготовлені до опалювального сезону. У планах  - ремонт будинку культури в селі Межиріч, ремонт дев’яти ділянок вулиць», - сказав Луценко.

Голова ОТГ також вважає, що політика оптимізації й децентралізації правильна. І він, як голова,  підтримує і намагається поліпшити життя мешканців ОТГ.

«Цього року ми будуємо ЦНАП,  наступного – центр безпеки, і обов’язково хочемо виділити кошти на розвиток проектів, що стосуються «зеленого туризму». На нашій території знаходяться три чудових майдани (штучні земляні споруди складної конфігурації), п’ять криниць. Щойно відбудеться переоформлення землі, ми будемо залучати під ці проекти інвесторів. Перша стежка вже є – оформляються документи на Мавринський майдан, що в межах околиць села Межиріч. Вже маємо інвесторів, які готові вкладати кошти для того, щоб цей майдан був предметом туристичного вивчення як пам’ятка історії», - розповів голова ОТГ.

Він також зазначив, що майданом зацікавилися греки, які пропонують туристичний маршрут Греція-Одеса-Дніпро-Мавринський майдан. Для того, щоб ця мрія збулася, грецький інвестор планує поставити біля майдану кемпінги для відпочинку.

«Але для цього, насамперед, потрібно виділити земельну ділянку. Інвестор хоче розуміти, чия це земля. Наразі вона передається з Держкадастру в громади, щойно цей процес прийде до логічного кінця, я думаю, що такий туристичний проект можливий», - додав Луценко.

У ході прес-туру журналісти дізналися, що існують різні легенди про утворення майданів. Зокрема, що це козацькі селітроварні. Окремі дослідники пропонують  гіпотезу про культове, обрядове призначення майданів. Археолог А.А. Бобринський ще 1898 року у своїй публікації зазначав:  "З висоти пташиного польоту всі насипи майдану мають представляти щось схоже на величезного павука ... Відсутність могил під майданом, його своєрідна форма ..., все це виправдовує припущення, що такі споруди необхідно відносити до насипів, які повинні були служити не як поховання, а як обрядово-релігійні". Інші фахівці стверджують, що цим  земляним  спорудженням більше як 2 тисячі років  Колись вони використовувалися для визначення зимового та літнього сонячного рівнодення. Греків об’єкт  зацікавив тим, що в ньому, за їх твердженням, є місця, де можна отримати позитивну енергію, і навпаки – позбутися негативу.

Якщо цю тезу буде доведено, то майдан стане історичною пам’яткою не лише Межиріцької громади, а й України. До речі, у четвертому сезоні документального серіалу «WhatonEarth?» («Загадки планети Земля») телеканалу «Discovery» показують знімки Павлоградського району із супутника. Увагу авторів програми привернув саме Мавринський майдан. Експерти вважають, що він може бути найдревнішим місцем на Землі.

«Душі криниця»

На території Булахівського старостату унікальна природа - найпівденніший сосновий ліс України, Самарський лиман. Зустрічаються дві річки Вовча та Самара, кілька озер.

Разом селяни привчають дітей до зеленого туризму, при школі діють туристичні та екологічні гуртки. Діти ходять у походи, а екологи розробили екологічні стежинки, де зустрічаються унікальні рослини та птахи.

Громада робить ставку на розвиток зеленого туризму, вже закупили 20 наметів, розроблені вело та пішохідні стежки. А наступного року планують проводити екскурсії для дніпрян та створити туристичний центр у старостинському окрузі.

Але головне у тому, що екологічні активісти громади об’єдналися у групу Holiday makers, яка й реалізувала проект «Душі криниця». Урочисте відкриття відбулося  26 вересня.

«Ідея виникла, аби відродити водні ресурси, а ще зберегти національну спадщину, звичаї і традиції. На цьому місці, яке зараз виглядає яскраво, в національному стилі, був покинутий старий «журавель» та занедбана криниця. Воду з неї жителі сусідніх вулиць набирали, але саме місце було занедбане. Коли місцеві краєзнавці провели дослідження, виявилось, що цьому колодязю 300 років, - розповідає директор Булахівського НВК Наталія Масловська. - Раніше він називався «Панський колодязь» і був викопаний як копанка, якою користувалися спершу військові – поїли коней, а потім стали використовувати жителі села і на Водохреща освячували тут воду. Наша ініціативна група Holiday makers вирішила відновити таке історичне місце і зберегти нашу культурну спадщину. Спершу ми провели аналіз води. За хімічним складом та смаковими властивостями вона прирівнюється до так званої «бірюзової». А вже потім написали проект, вибороли грант, знайшли меценатів (ДТЕК «Павлоградвугілля») і почали роботу».

Проект «Душі криниця» проходив паралельно з проектом «Джерела Павлоградщини» зі збереження водних ресурсів. Біля криниці повністю замінили паркан, його місцеві аматори-художники розмалювали, встановили гойдалку в екостилі, гру «Хрестики-нулики» та  лавку. Саму криницю очистили, замінили кільця, виклали бруківкою доріжку, зробили освітлення і встановили  відеоспостереження.

Зізнаюсь, автор також у Facebook проголосувала саме за цей проект. Спершу подумалось, що тут надзвичайного – відремонтували криницю. Але те завзяття, з яким виконувались усі роботи, та ще назва, «Душі криниця» підказували, що тут люди дуже люблять своє село, шанують односельців, і що тут й справді живе ота невичерпна душа українського народу.

У рамках проекту «Джерела Павлоградщини» громадою розроблений маршрут, де «Душі криниця» - перша зупинка, наступний етап – «Козацька криниця», що розташована на межі Булахівки і Межирічі. Ініціативна група поставила там хрест, на майбутнє планують також її облаштувати. Вихованці НВК, члени туристичного гуртка виїжджають туди з наметовим містечком. Для цього в рамках проекту «Душі криниця» було закуплено туристичне обладнання: крім 20-ти наметів -   спальники, каремати, казанки, триноги, гамак. А одними з перших маршрут криницями відвідали діти з обмеженими можливостями зі «Школи Ірини» міста Павлограда. Спеціально для них його спростили.

Третя зупинка – «Чиста криниця». Але про неї трохи згодом, бо ми завітали на майданчик «Вулик» при НВК.

Еколенд «Вулик», за словами директорки, спершу була просто абревіатура – відпочинок у лагідному ласкавому сімейному колі, але згодом, коли до ініціативної групи долучилися близько 90 місцевих мешканців, хтось, помітивши завзятість у роботі, сказав, що працюють вони як бджілки. Так згодом вулик став справжнім. Термін виконання проекту – три місяці.

«Аби догодити усім, ми вирішили його створити з трьома осередками: спортивний – закупили спортивне обладнання, тренажери, грушу, брусся, канати, баскетбольне кільце. Нині проблем з проведенням уроків фізкультури для учнів початкових класів не існує», -  наголошує  Масловська. – Ті ж «Веселі старти», прогулянки ми проводимо тільки тут, і користуємося не лише ми, а й молодь та інші мешканці села».

Другим осередком став ігровий майданчик. Тут дещо купували, а дещо виготовили власними силами. Є чудові гойдалки, можна потренуватися на мотузках. Тут відпочивають наймолодші школярики та дошкільнята.

Третій осередок – гордість навчального закладу – екологічний. Майстровиті батьки виготовили власноруч лавки, частково закупили обладнання для зеленого туризму. Два намети стоять просто тут, у дворі. Звідси стартують всі туристичні маршрути, тут починають підготовку майбутніх туристів.

Журналісти також помітили, що біля школи дуже багато велосипедів. Як виявилось, це теж результат пропагування у навчальному закладі здорового способу життя.

Спадщина лісничого Володимира Ткачука

До наступної криниці – «Чистої»  - треба діставатись лісом. Ми доїхали на авто, але не менш приємно сюди йти з рюкзаком за плечима. У лісі всі напрямки добре відомі вчителю біології й екології Булахівського НВК Наталії Соболь. Вона зустріла нас біля ботанічного пам’ятника природи –  насаджень сосни, повз який пролягає екологічна стежина «Чарівне Присамар’я».

«Екологічна стежина «Чарівне Присамар’я» була прокладена у 1986 році учнями Булахівської школи й членами екологічного гуртка. Налічує шість зупинок – «орнітологічний заказник», 400-річний дуб, що біля мосту через річку Самару, третя зупинка – це галявина орхідей, де ростуть два види – зозулинець шоломоносний і зозулинець болотний, які занесені до Червоної Книги. Наступна зупинка – барвінкова галявина, далі – галявина, на якій ростіть дикі гладіолуси або шпажник (рос.) і остання зупинка – «Чиста криниця», - розповідає Наталія Валентинівна.

За її словами, у 1956 році криницю викопав шанований у цій місцевості лісничий Володимир Маркіянович Ткачук.

Одного разу, відпочиваючи тут разом зі своїми друзями, він вирішив, що тут має бути вода.  Наступного разу взяли з собою лопати, викопали яму, але води не знайшли. Вона з’явилася через кілька тижнів і була дуже прозорою, через це цю криницю й назвали «Чистою». Нині це – гідрологічна пам’ятка обласного значення. За смаковими якостями та хімічним складом вода в криниці така ж, як у родовищі мінеральної води «Знаменівська». Глибина криниці – два з половиною метри, але вода настільки чиста, що видно дно. Її температура завжди однакова – 15 градусів. Криницю намагаються, і це рекомендують фахівці, не змінювати, лише прочищають русло, яким витікає вода. Далі вона живить два озера в лісі, протікаючи по стариці Самари. Зроблено криницю за всіма правилами лісових джерел: витоки викладено диким каменем, аби не розмивалися береги.

Що цікаво, у свій час на території лісгоспу забивали до 30 свердловин у надії знайти добру воду для таборів відпочинку в лісі, однак вода там була несмачна.

За словами вчительки, сосновий ліс, в якому розташовується криниця, унікальний, є дерева, яким по 150-200 років, і їх ніхто не насаджував. Наукові співробітники Дніпропетровського університету ім. О. Гончара, починаючи з 70-х років, пропонували тут влаштувати заповідник, і, якби так сталося, він би перевершив Дніпрово-Орільський заповідник, бо на Булахівському Солоному лимані гніздиться набагато більше птахів, серед них 13 видів червонокнижних. Близько 30 видів використовують лиман для того, щоб під час весняних і осінніх перельотів відпочити, підгодуватись. На жаль, документи не пройшли чиновницькі вимоги, дозвіл на заповідник не був отриманий.

Соболь розповіла, що разом з лісництвом школярі щороку висаджують по 10-15 тисяч молодих сосен, аби таким чином підтримувати Самарський ліс.

А для тих, хто вирішить відпочити у Межиріцькій ОТГ довше, є ще одна знахідка – «Будинок мисливців».

Як розповів голова Павлоградської районної організації УТМР Сергій Тимченко, це один з 12 уцілілих будинків мисливців, що були колись на території області. Місцеві мисливці його підтримують у належному стані.

«У нас дуже багато таких природних перлин, які можна показати», - каже  староста Булахівського старостинського округу Межиріцької ОТГ Ірина Гузь.

З новими ідеями поїхали додому й колеги-старости. А Дніпропетровський ЦРМС розпочав таким чином цикл семінарів для вивчення кращих практик Стратегії децентралізації Дніпропетровщини в громадах-фіналістах «Ярмарок Добросусідства-2018».

«Наступний крок – вчитися один в одного, передавати досвід та напрацьовувати ідеї для майбутніх проектів. Фіналісти конкурсу стають тренерами для інших громад. Проводити виїзні семінари – це спільна ініціатива громад і нашого Центру, ми впевнені в ефективності такого формату навчання», - зазначила директор Дніпропетровського ЦРМС Олена Тертишна.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами - Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Людмила Блик, Микола М’якшиков, ДНІПРО.

Фото Миколи М’якшикова

Аерофотознімок Дмитра Следюка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-