Дешеві яблука: збирати, чи нехай гниють?

Дешеві яблука: збирати, чи нехай гниють?

1659
Ukrinform
Яблука на Вінниччині цьогоріч вродили, як ніколи, та аграрії рекордним врожаям не раді

Через перевиробництво ціни на них упали у 3-5 разів, але й за такий мізер виробники продати їх не можуть ні в Україні, ні за кордоном. Відтак, значна частина урожаю може просто зігнити у садах, причому, в усіх регіонах, де галузь займає значимі позиції. Чим це загрожує вітчизняному садівництву кореспондент Укрінформу запитала у виробників, чиновників та експертів.

ВРОЖАЮ НЕ РАДІ

«Вінниччина за обсягами вирощування яблук займає перше місце в країні. У нас в області площа садів наразі сягає близько 27 тисяч гектарів. І майже 40% – це ті, де виробництво яблук відбувається за інтенсивними технологіями. Причому, це притаманне не тільки для сільськогосподарських підприємств, а й тих, які вирощуються в особистих селянських господарствах. А це дуже значна частка, бо там, у приватному секторі, зосереджено близько 10,5 тис. га саду. Тобто, сучасні агротехнології освоїли і ті, й інші. Окрім того, склалися сприятливі погодні умови, відтак, прогнозуємо вал яблук по області десь на рівні 300 тисяч тонн, що на третину більше, ніж зібрали торік», - розповідає директор департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук.

Микола Ткачук
Микола Ткачук

Посадовець каже, що наразі в Україні, сусідній Молдові та європейських країнах, які спеціалізуються на вирощуванні яблук, ситуація із врожаями складається приблизно однакова – всюди перевиробництво. Але українські садівники, які втратили традиційні російські ринки збуту, опинилися у гіршому становищі, ніж, скажімо, сусіди-поляки, які можуть продавати свою продукцію на ринках ЄС.

Тож ціни на вітчизняному ринку обвалилися катастрофічно, - розповідає директор Корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк. 

«До нашого об’єднання входить понад 80 підприємств різної форми власності, які мають близько 15 тис. га саду. Цього року валовий збір продукції в сільськогосподарських підприємствах очікується на рівні 180-190 тис. тонн. Торік це були б гарні гроші, адже ми на цю пору продавали сортові яблука прямо зі саду по 10-12 грн за кг, а зараз реалізовуємо по 2,5–3 грн за кілограм! Але й за цю ціну не завжди вдається продати, бо немає попиту. Яблука беруть лише супермаркети, але тільки на умовах доставки і повернення грошей через кілька місяців. Це при тому, що собівартість виробництва яблук зараз сягає 3,5– 4 грн за кілограм. Бо ми мінімум 12–15 разів мусимо обприскувати сад від хвороб, щоб вони мали товарний вигляд», - каже Семенюк. 

Анатолій Семенюк
Анатолій Семенюк

За його словами, ще гірша ситуація склалася з технічними яблуками. Себто, тими, які впали з дерева. Цього року їх у 2-3 рази більше, ніж зазвичай: дерева не витримують такої великої кількості плодів і 30% врожаю з яблунь обсипалося. Оптові ціни, за якими їх приймають переробні підприємства, скотилися з 5-8 грн торішніх до 0,8-1 гривні за кілограм цьогоріч! Та й наявні в області заводи вже запаслися сировиною «під зав’язку» й узагалі припинили їх приймати.

Анатолій Семенюк прогнозує, що частину врожаю сортових яблук аграрії притримають «до ціни» у фруктосховищах. Наразі на Вінниччині їх ємність становить близько 70 тис. тонн. Сховища іще на 30 тис. тонн будуються, або перебувають на стадії розробки проектно-кошторисної документації. Як для звичайного року - цього для регіону досить. Але наразі в садках Вінниччини швидше за усе залишиться гнити значна частина врожаю, принаймні, технічних яблук – точно. Адже продавати їх учетверо дешевше від собівартості ніхто не буде.

Що ж стосується експорту, то за оптимальних умов місцеві господарства зможуть реалізувати за кордоном щонайбільше 5% вирощених сортових яблук. Утім, 2-3% - це більш реальна цифра. У 2016-2017 роках окрім країн СНД вінничани їх продавали в Австрію, Індію, Індонезію, Ліван та Ізраїль, а також у Білорусію, але дуже мало.

СПОЧАТКУ ПРОДАТИ – ПОТІМ ВИРОСТИТИ

Загалом, аби продати вітчизняні яблука за оптимальною для сезону ціною у пік найвищого попиту, в українських садках мусять залишити 65 тисяч тонн плодів, вважає експерт – керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорев.

«Ціну на той чи інший продукт формує ринок, і тільки він. В Україні останні 6 років виробляється в середньому 1,1 млн тонн яблук. Цього року маємо додаткові 65 тис. тонн. Тобто, понад 3,2 тис. хур яблук кудись треба подіти. Ми вважаємо, що за умови перевиробництва не тільки внутрішнього, а й у зарубіжних країнах-виробниках, втримати ціни на українські яблука, якщо вони будуть доброї якості, можна буде тільки у тому випадку, якщо ці «хури» залишаться у саду Тоді можна прогнозувати на квітень ціну українського яблука на рівні 10 грн за кілограм», - каже пан Хорев.

Він вважає, що на експорт яблук, особливо до країн ЄС, як спосіб втримати ціну на внутрішньому ринку, сподіватися не варто.

Олександр Хорев
Олександр Хорев

«Ми взагалі не робимо на нього ставку: за нашими прогнозами, він може скоротитися удвічі, бо є поляки. У яких урожай яблук цьогоріч сягає десь 2,6 млн тонн, але є експертна думка, що він може сягнути і 5 млн тонн. А вони також дуже експортноорієнтовані і мають налагоджені канали збуту. Україні зайняти цю нішу буде дуже важко. Бо Польща – це наш ціновий бар’єр до Європи. Вони протягом 10 років тримають ціну, нехай на маленький відсоток, але нижчу, ніж в Україні, щоб ми не увійшли в Європу. Технології вирощування і потужності для зберігання в них розвиваються дуже серйозно. Але деяким нашим виробникам, які працюють за новими технологіями інтенсивного садівництва, цей бар’єр долати вдається, вони прориваються в деякі країни, тож і в нас є шанси зайняти окремі ніші в Європі», - констатує експерт. 

За його словами, географія експорту яблук (в натуральному вираженні) у 2017/18 роках була така: Білорусь — 49,3%, Молдова - 19,6%, Австрія – 16,2%, Угорщина – 4,2%, Швеція – 2,8%. Якщо торік експорт становив близько 40 тис. тонн, то цього року вітчизняні садівники зможуть продати щонайменше 25 тис. тонн свіжих яблук. А Білорусь і Молдова залишатимуться основними імпортерами.

На думку Хорева, дуже позитивним чинником і шляхом розвитку для наших виробників яблук є отримання міжнародного сертифікату якості Global G.A.P. Він не є обов’язковим для співпраці з європейськими країнами, але мусить бути в пріоритетах виробників, бо коли цей сертифікат є, у покупців до них буде набагато більше довіри і прихильності. Утім, його здобуття вимагає дуже багато затрат праці та організаційних ресурсів, а також щонайменше 300-400 тисяч гривень.

ВРЯТУЄ ПЕРЕРОБКА І КООПЕРАЦІЯ

Олександр Хорев каже, що переробка продукції - це ще один із варіантів, куди виробникам яблук можна було б збути вирощений врожай. До того ж, це ще й додана вартість, яка залишається на місцях. Тоді йтиметься вже про зовсім інші канали реалізації та ринки збуту. Він вважає, що кількість компаній, які матимуть власну переробку, нехай і невелику, зростатиме.

Утім, налагодження такого виробництва під силу потужним фермерським господарствам, але аж ніяк не одноосібникам. Та й сільськогосподарським підприємствам на розвиток переробки бракує власних ресурсів, а кредитні – дуже дорогі через високі банківські відсотки. Тому врятувати ситуацію могла б кооперація дрібних виробників в обслуговуючі кооперативи.

«Кооперація – це тренд на рівні Мінагрополітики, позаяк була заявлена чітка програма підтримки розвитку кооперації і фермерства, але разом із тим, стрімкого розвитку її немає і завищені очікування не виправдовуються. У нас було реалізовано багато проектів зі створення кооперативів, зокрема, обслуговуючих в АПК, за міжнародної допомоги. Як правило, ці проекти дуже нетривалі, за 1-3 роки вони були залишені сам на сам, не могли дати собі ради й розвиватися. Зокрема тому, що в Україні не було сформовано державної підтримки, консультування і навчання щодо того, як їм існувати далі», - каже директор Національної асоціації дорадчих служб України Юрій Бакун.

Юрій Бакун
Юрій Бакун

За його словами, Зараз у країні зареєстровано близько 1100 кооперативів, вважається, що реально працює з них - 640. Більшість із них молочарські, хоча в Україні є приклади успішних плодоовочевих кооперативів, наприклад, - «Гусятинське джерело» у Тернопільській області. Він існує 7 років, а започатковано його за підтримки кількох міжнародних донорських організацій.   На підтримку кооперації у нашій країні дуже б спрацювало запровадження держзамовлення для сільськогосподарських кооперативів, або сприяння в реалізації продукції. А складовими елементами розвитку сільськогосподарських кооперативів мали би стати малі сімейні підприємства.

Експерт каже, що програма підтримки фермерства і кооперації в Україні вже є (постанова Кабміну від 7 лютого 2018 року № 86). Цього року вона почала працювати, але не дуже вдало. «Передбачалося виділити 150 млн грн на розвиток кооперації, але умови її реалізації були заскладні. Найбільшою перепоною для участі у ній стало положення про те, що в кооперативі має бути не менше 20 членів. Утім, передбачені програмою преференції поширюються на плодово-ягідні кооперативи, які можуть претендувати саме на купівлю переробного обладнання. 70% вартості придбаного обладнання відшкодовує держава, а 30% сплачує кооператив, але це без ПДВ. У реальності виходить 50:50. До того ж, обладнання повинно постачатися на умовах векселю, який надається в Мінагрополітики», - розповідає Бакун. Відтак, поки що тільки 2 кооперативи в Україні скористалися цим механізмом державної підтримки, і з виділених 150 млн грн реально пішли на підтримку обслуговуючих кооперативів тільки 1,3 мільйона.

САДІВНИЦТВУ БУТИ? АРГУМЕНТИ "ЗА"

Загалом, сезон збирання яблук іще триває, і остаточні висновки, наскільки вдалим чи ні в економічному сенсі був сезон 2018-2019 років, можна буде зробити тільки на початку наступного літа. Але наявні тенденції можуть суттєво скорегувати прогнози стосовно подальшого розвитку галузі, - вважає керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорев.

«Торік ціни були високі і вони зростали до квітня. Це спричинило зростання інтересу до вирощування яблук. Відтак, господарства весною активно цікавилися саджанцями і державною програмою надання садівникам компенсації за саджанці. Люди активно везли посадковий матеріал із Європи. Але вже у травні ціна яблук стрімко пішла донизу, обвалившись до 5 грн за кг. Враховуючи нинішню ситуацію, на осінню посадку ажіотажу немає», - каже експерт.

Разом із тим, цьогорічні труднощі не повинні злякати сільгоспвиробників, і садівництво розвиватиметься й надалі, - переконаний директор Корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк. Він каже, що на користь розвитку галузі, зокрема, на Вінниччині, працюють і природні умови, й аграрні традиції, і в сім разів вища, порівняно з рільництвом, ємність трудових ресурсів. Наразі ж від влади виробники чекають лобіювання інтересів вітчизняного садівництва на світових ринках, зокрема, стосовно виділення квот для реалізації плодово-ягідної продукції на ринках країн-партнерів. Окрім того, садівничі підприємства гостро потребують доступу до дешевих довгострокових кредитів для модернізації інфраструктури садівничої галузі і налагодження переробки у невеликих господарствах.

Антоніна Мніх, Вінниця

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-