Калинівка: рік після вибухів

Калинівка: рік після вибухів

772
Ukrinform
У довколишніх селах на Вінниччині наслідки інциденту на військових складах “розгрібають” і досі

Рік після вибухів на 48-у арсеналі Міноборони, розташованому поблизу м. Калинівка Вінницької області, минув якось непомітно. Нагадаємо, увечері 26 вересня 2017 року почалася пожежа на складах Міністерства оборони України з подальшою детонацією боєприпасів. Із військової частини та населених пунктів у 10-кілометровій зоні тоді екстрено евакуювали понад 30 тисяч осіб. Люди пережили шок від усвідомлення, що й на мирних територіях їм може загрожувати «військовий Армагеддон». Збитки від пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури снарядами і мінами, які розліталися з арсеналу, оцінюються в десятки мільйонів гривень. Це без урахування втрачених боєприпасів. А мешканці довколишніх сіл наслідки тих подій відчувають і досі: їхні домівки продовжують руйнуватися.

Чи зроблено висновки з тих подій, як просувається розслідування вибухів на арсеналі й чи знайдено винних у тому, що сталося, кореспондентка Укрінформу з’ясовувала у керівництва регіону, військових і прокурорів.

ПОШКОДЖЕННЯ БУДИНКІВ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ Й ДОСІ

Міни і снаряди, які розліталися з арсеналу, пошкодили у селах Калинівського та частково Вінницького районів близько п’яти тисяч будинків. Зокрема у Павлівці, розташованій найближче до військових складів, постраждали 1105 дворів з 1482 існуючих. Тільки вікон там треба було замінити майже 4,3 тис.

Відновні роботи на постраждалих територіях тривали цілий рік. Чи ліквідовані за цей час усі наслідки надзвичайної ситуації? – запитуємо голову Вінницької ОДА Валерія Коровія.

Валерій Коровій
Валерій Коровій

- Я не можу цього сказати, бо ми й досі, фактично кожного тижня, фіксуємо додаткові звернення людей про виникнення якихось проблем із їхніми будівлями. Особливо після сильних дощів. Десь лопають стіни, а в когось починає роз’їжджатися дах чи стеля. Ми відсилаємо на місця комісію, вона обстежує об’єкт і робить висновки, чи пов’язані ці процеси з дією ударної хвилі.

- І багато таких випадків?

- Небагато, але вони є. Особливо, коли йдеться про старі будинки, особливо глинобитні. У них дуже багато мікротріщин, які спочатку непомітні, а з часом проявляються руйнуваннями.

- А загалом, про який відсоток усунення поствибухових проблем може йтися?

- Якщо говорити про території поза межами військової частини, то можемо говорити про 98-99%. Не вирішено ще цілої низки питань індивідуального характеру з окремими будинками, тому ми з ними працюємо. Але це переважно трапляється тоді, коли люди змінюють свою точку зору: їм пропонуються одні варіанти – вони відмовляються, тоді – інші, і цей процес затягується.

- Валерію Вікторовичу, скільки загалом було витрачено бюджетних коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації?

- З державного бюджету було витрачено 35 млн грн, – це у 2017 році. Ми повернули до Держбюджету 1 січня 65 млн грн, бо до завершення року не змогли використати ці кошти через бюрократичні перепони і механізми, які діяли на той час у країні. Потім ми з обласного бюджету використали 3 млн грн і цього року виділили ще 5 для компенсації населенню, яке самостійно купувало будматеріали за власні кошти. Але якщо ми говоримо про бюджетні кошти загалом, сюди потрібно додати ще 5 млн грн допомоги Калинівці, наданої бюджетом м. Вінниці. Тобто, загалом ідеться про суму десь під 50 мільйонів.

- Вже підраховано, який загальний обсяг збитків завдано області інцидентом на арсеналі?

- З огляду на те, які були виділені кошти з бюджету, надходження від благодійників і обсяги волонтерської допомоги, я, враховуючи оцінки експертів, схиляюся до суми близько 80 млн грн.

ЛИХО БЕЗ «ЛІКВІДАТОРІВ»

- Скажіть, якщо йдеться про такі великі суми, чому відновні роботи тривали настільки довго?

- Ці речі треба розглядати ще й в іншій площині. Я дуже добре пам’ятаю: коли ще літали снаряди, ми заїхали у Павлівку і бачили шок у людей, в яких були вибиті вікна, пошкоджені дахи або й узагалі згорів будинок. Вони хотіли одразу з тим щось робити, але для цього потрібні не тільки гроші. Де одразу взяти будматеріали в такому обсязі? Хто може прийти і масово вікна нові вставити та дахи відремонтувати? Адже в Україні були розформовані загони МНС з відповідною технікою і ресурсами, які ліквідовували наслідки НС чи стихійного лиха. А як торік сталося лихо, почали казати: це повинна робити районна адміністрація. Хто, голова РДА і 20 чоловік апарату?..

Тобто, ми зіткнулися з ситуацією, що в країні була зруйнована система швидкого надання допомоги людям саме у перші хвилини, в перші дні ліквідації наслідків стихійного лиха. А чинна система передбачала, що треба провести обстеження пошкоджених об’єктів, потім зробити їх реєстр, виготовити проект, поїхати у три міністерства. А там - свої бюрократичні перепони. Потім там, де суми підпадають під тендерні процедури, – провести їх, де не потрапляють – виділяти кошти за звичайною. Але знову ж, на це потрібен час. Плюс до того, треба, щоб хтось виготовив вікно, поставив, потім це заактувати, відвезти до Києва, щоби там перевірили, і аж потім підуть гроші.

Тобто, реальне проходження грошей почалося аж через півтора місяці після виникнення НС на арсеналі.

- А зараз ситуація якимсь чином на краще змінилася?

- Змінюється. Вінницька ОДА спільно з ДСНС підготували відповідні пропозиції до Кабміну. Нас підтримав прем’єр, і сьогодні формується нова система ліквідації аварійних ситуацій, які можуть виникати унаслідок техногенних катастроф чи стихійних лих. Ідеться про те, що в Україні буде створено три військові частини, дислоковані в різних регіонах країни, і це буде їхній безпосередній обов’язок. Думаю, що система запрацює вже до кінця року. Я дуже позитивно оцінюю розуміння ситуації паном Чечоткіним (головою ДСНС – ред.), бо створити таку систему на рівні області – неможливо.

- А що на регіональному рівні зробити можна?

- Ми також зробили висновки і створили матеріальні запаси. Це і шифер, і поліетиленова плівка, і скло, насос, яким можна відкачувати воду, тощо. Минулого року в нас теж були певні запаси, але ми їх витратили на ліквідацію наслідків серйозного градобою у двох районах. А за тиждень рвонуло під Калинівкою! Тому ми зараз ґрунтовно «закупились».

- А як справи із системою сповіщення населення? Рік тому її ефективність оцінювали дуже неоднозначно.

- Можна багато говорити, що щось було не так. Для мене базовим критерієм є те, що в нас під час таких страшних вибухів ніхто не загинув. Було тільки двоє травмованих. Ми на прилеглих територіях, особливо у п’ятикілометровій зоні, тільки торік провели три навчання з евакуації. І в кожній сім’ї була пам’ятка, люди знали, що їм робити і куди рухатися у разі виникнення надзвичайної ситуації. Перші автобуси за людьми пішли вже через півгодини після початку вибухів.

ЯК СПРАВИ В «НЕБЕЗПЕЧНОГО СУСІДА»?

У сусідніх із арсеналом селах і досі чутно вибухи – там періодично підривають пошкоджені боєприпаси. На початку грудня 2017 року мешканці Лісової Лисіївки Калинівського району навіть перекривали дорогу через спроби військових утилізувати снаряди на полігоні поблизу села. А жителі Павлівки й досі вважають, що саме через це у них зі стелі сиплеться. Тож чи безпечне сусідство з арсеналом для мешканців довколишніх сіл наразі? І чи подбали військові тепер про належні заходи безпеки цього об’єкта? Адже після пожежі й спровокованих нею вибухів було багато чуток, що потрапити на територію військових складів стороннім можна було без особливих труднощів.

У відповіді на запит Укрінформу до Міністерства оборони України, військові повідомили, зокрема, таке: «Для підвищення безпеки арсеналу введена трирівнева система охорони та оборони. Здійснюється будівництво огорожі охоронного периметру (зовнішня частина охоронного периметру – здійснено 90% робіт, внутрішня частина – на 55%. Встановлено відеоспостереження на 100% постах охоронного периметру».

Також у відповіді Міноборони сказано, що військова частина, яка обслуговує арсенал, отримала три одиниці нової пожежної техніки на базі автомобіля МАЗ, і що на об’єкті «здійснюються заходи щодо запобігання нападу та протидії безпілотних літальних апаратів». Окрім того, задля більшої захищеності боєприпасів, які до інциденту зберігалися просто неба, на 48-му арсеналі збудують аркові сховища. Наразі готується проектна документації для їх будівництва.

Військові запевняють, що знищення «небезпечних предметів здійснюється тільки на території арсеналу під землею».

Що ж до остаточного розміру збитків, яких завдано державі унаслідок пожежі на арсеналі, наразі їх не визначено. «Проводиться інвентаризація боєприпасів та матеріальних цінностей», – ідеться у відповіді на наш запит.

З оцінками стану справ на арсеналі військовими погоджується й голова Вінницької ОДА Валерій Коровій.

- На сьогодні ведеться величезна робота всередині арсеналу. Там ще не завершено в повному обсязі роботи з розмінування території, яка потрапила під вибухи. Зокрема, у зоні масових вибухів. Нам дуже пощастило, що значну частину осколків прийняв на себе дубовий ліс, розташований поряд з арсеналом – це серйозно зменшило кількість уражень. Щотижня непридатні боєприпаси вивозяться на утилізацію на полігони у Житомирській і Рівненській областях. На місці ж із максимальними заходами безпеки підривають нетранспортабельні боєприпаси.

Хочу зазначити, що ми у цьому році активно допомагаємо військовій частині. За рахунок обласної програми ми придбали квадрокоптер, який дає можливість відслідковувати ситуацію по периметру, особливо, на початковому етапі. Нами придбана і спеціальна техніка – навантажувачі, які дають можливість проводити відновлювальні роботи у тих складах із боєприпасами, які обвалилися тощо. Ми придбали деяке обладнання для роботи, пов’язаної з утилізацією деревини, посіченої осколками.

На сьогодні вжито додаткових заходів безпеки. Робиться все, щоб унеможливити повторення подібної ситуації, – сказав посадовець.

ЩО СТАЛОСЯ І ХТО ВИНЕН?

Утім, навіть за рік після вибухів на калинівському арсеналі залишається без відповіді питання про причини виникнення надзвичайної ситуації на військовому об’єкті. Не названо й винуватців інциденту. Як повідомили у Військовій прокуратурі Центрального регіону України, триває досудове розслідування. Зокрема, на наш запит у відомстві відповіли таке: «За фактом неконтрольованих вибухів на арсеналі в м. Калинівка військовою прокуратурою Центрального регіону України 27.09.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110330000092. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. У вказаному кримінальному провадженні, з метою визначення причин вибуху, а також надання оцінки діям командування арсеналу, призначено комплексну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. У зв’язку із великою кількістю питань, які підлягають дослідженню, виконання вказаної експертизи триває».

Що ж до версій про причини виникнення пожеж на військових складах поблизу Калинівки, то, як повідомили у Військовій прокуратурі Центрального регіону України, на даний час однією з основних, «яка обґрунтовується зібраними доказами, є проникнення сторонніх осіб на територію арсеналу та умисне ініціювання останніми детонації (вибухів) боєприпасів». Водночас, слідчі відпрацьовують також інші версії.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

На прилеглих до військового арсеналу територіях продовжують жити люди. Дії влади з ліквідації наслідків руйнувань від вибухів вони оцінюють по-різному. А чимало місцевих жителів зуміли використати ситуацію на свою користь. Як кажуть, кому війна…

- Настрої там різні, бо люди пережили шок. Абсолютна більшість поставилися з розумінням до ситуації і дякують за надану допомогу. Але є й незадоволені. І ті, хто відверто зловживав ситуацією, «приписуючи» неіснуючі пошкодження будинків – каже голова ОДА Валерій Коровій. – Скажімо, комісія актувала, що в будинку одне вікно вибите, а наступного разу в них уже виявлялося пошкодженими 2-3 дерев’яних вікна. І їх вимагали замінити на пластикові. Тобто, досить часто матеріальні претензії людей виходили далеко за межі пошкоджень, завданих вибухами.

Як розповів сільський голова Павлівки Віктор Кособуцький, найбільша сума, яку відшкодували власникам пошкоджених помешкань, сягає понад 200 тисяч гривень. Обійстя цих людей розташоване на прямій лінії – через поле від арсеналу. Тому ударна хвиля вибила у будинку вікна й двері, у ньому впала стеля, покрівля і зовнішнє оздоблення.

За його словами, маючи такий травматичний досвід, місцеві тепер серйозно ставляться до того, чи добре охороняються військові склади і пильнують за тим, що відбувається довкола. За рік вони десять разів, побачивши безпілотник, зверталися до сільського голови і просили з’ясувати у військових, чи це «свої».

Антоніна Мніх, Вінниця

Фото Олександра Лапіна, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>