Велика біда від маленького жука: на Житомирщині масово всихають соснові ліси

Велика біда від маленького жука: на Житомирщині масово всихають соснові ліси

1410
Ukrinform
Вчасним санітарним вирубкам заражених ділянок лісу стають на заваді чинні санітарні правила лісівництва

Житомирщина, що є однією з найбільш лісистих областей України, нині потерпає від масового всихання соснових насаджень. Науковці та лісівники вже не один рік б’ють на сполох через навалу небезпечного шкідника – верхівкового короїда, який знищує здорові дерева.

Сосну, в якій оселяється шкідник, вже не вилікувати, але є можливість врятувати цінну деревину, реалізація якої наповнює місцевий та державний бюджети. Однак, чинне законодавство забороняє вирубувати ці дерева на початковій стадії ураження. Тож замість якісної деревини лісгоспи реалізують дрова, втрачаючи прибутки. Водночас у місцях масового всихання соснових насаджень науковці констатують зменшення кількості тварин та вкрай негативні зміни в рослинному світі.

Відповіді на запитання про те, що провокує розвиток верхівкового короїда, як із ним можна боротися та чи мають соснові ліси Житомирщини шанс на порятунок, кореспондент Укрінформу шукав у фахівців.

Ходи короїда верхівкового на гілці сосни
Ходи короїда верхівкового на гілці сосни

НЕВТІШНА ЛІСОВА СТАТИСТИКА

«У Житомирській області близько 13% соснових насаджень, як у державних, так і в комунальних лісах, уражені верхівковим короїдом. 6% – це крайня критична цифра, яка сигналізує, що насадження має проблему, а у нас аж удвічі більше, тому мова йде про глобальність цих масштабів», – розповів директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Володимир Чудак.

За його словами, починаючи із 2011 року, на площах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства від короїда загинуло понад 10 тис. гектарів лісу.

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького Олександр Орлов наголошує:

«За інтенсивністю та масштабами поширення верхівкового короїда Житомирщина – друга після Київської області».

Уперше спалах верхівкового короїда виявили в області восени 2010 року в Городницькому лісгоспі, що у Новоград-Волинському районі. У 2013 році житомирські фахівці першими в Україні діагностували небезпечну хворобу – трахеомікоз хвойних, переносником якого і є верхівковий короїд.

Упродовж останніх трьох років на теренах Житомирщини спостерігається вкрай негативна тенденція. Спочатку короїд уражував переважно стиглі й пристигаючі насадження, тобто найбільш цінні. Потім перейшов на середньовікові, а тепер – на молоді дерева, яким по 15-20 років. Найсильніші сосни від моменту заселення верхівкового короїда у крону гинуть за 2 місяці. Всихання відбувається згори, тьмяніє хвоя, набуваючи сіруватого або жовтуватого забарвлення, вона стає вкороченою та рідіє, а згодом набуває рудого кольору.

Витривалість і підступність шкідника вражають. Олександр Орлов пояснює: «Варто зауважити, що верхівковий короїд – це надзвичайно шкідливий жук. Ми експериментально визначили, що за 4 години він прогризає 5-сантиметровий хід. 60-100 жуків на одне доросле дерево сосни – це його смерть. Траплялося, що у 50-сантиметровій гілці, діаметром 3 см, ми знаходили від 100 до 130 короїдів. Для шкідника не страшні навіть тривалі 30 градусів морозу, адже він зимує в стадії жуків, лялечок і личинок. Коли ж температура повітря сягає +16°С, короїд масово починає вилітати з-під кори після зимівлі і заселяти здорові дерева навкруги».

2
Пошкодження короїдом верхівковим стовбура сосни в зоні крони

ЗМІНИ КЛІМАТУ, ЗАКОНОДАВСТВО ТА ПОМИЛКИ МИНУЛОГО ПРАЦЮЮТЬ НА КОРОЇДА

Розвиток короїда провокують зміни клімату, коли влітку температура зростає, а кількість опадів зменшується. Крім того, у радянські часи в області активно осушувалися болота, що нині теж відчули на собі соснові насадження. Доволі сприятливий для шкідника період тиші з 15 квітня до 15 червня, коли діє заборона на рубку дерев.

Варто зауважити, що через короїда лісгоспи втрачають не тільки цінні здорові дерева, а й значні кошти.

Як розповів генеральний директор комунального підприємства «Житомироблагроліс» Ігор Рибінський, нині до санітарної рубки дозволяється братися вже тоді, як біологічна цінність насаджень майже зведена до нуля і доводиться заготовляти тільки дрова.

«У 2016 році, коли вчасно виявляли короїда, проводили санітарні рубки і отримували 40-50% деревини на ранній стадії ураження. Потім були внесені зміни у правила санітарних рубок, тому сьогодні ми маємо аж 95% дров’яної деревини», – додав керівник підприємства.  

Володимир Чудак підкреслює, що якби сосни вирубували на початковій стадії ураження, коли ще можна зберегти частину ділової деревини, місцеві бюджети могли б отримати у 5-6 разів більше коштів.

«В Україні встановлено рентний збір за ділову деревину, при 2-му розряді такс та суцільній санітарній рубці – це близько 140 гривень за 1 м3, а за уражену трахеомікозом синю деревину як технологічні дрова – це втричі менше – 40-44 грн. за 1 м3. А от якщо ця деревина буде реалізована як дрова паливні, рентна плата складе лише 5-7 гривень, тобто приблизно у 20 разів менше у порівнянні з діловою деревиною. Описане вище - за умови проведення суцільних санітарних рубок, при вибіркових санітарних рубках наведені показники зменшуються ще вдвічі. Це все – реальні втрати надходжень до місцевого і державного бюджетів, а також питання виживання лісогосподарських підприємств», – зі свого боку деталізує Олександр Орлов.

Поки що єдиний метод боротьби зі шкідником, який використовують у Житомирській області, це санітарні рубки. Чинні санітарні правила не дозволяють вирубку свіжозаселених короїдом дерев, тому лісівники заготовляють вже пошкоджену посинілу деревину, на якій багато не заробиш.

Олександр Орлов упевнений, що в осередках короїдів треба проводити переважно суцільні санітарні рубки і одразу створювати лісові культури, але не чисті соснові, адже це було помилкою післявоєнного часу, а змішані. Тобто, сосна залишається, а ще мають рости береза, дуб, осика і все, що насіялося з природного поновлення.

Науковець розповів, що у вересні минулого року Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації затвердив на засіданні Вченої ради і подав до Держлісагентства України тимчасові рекомендації по проведенню санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдів, які так і не набули чинності.

«У рекомендаціях йшлося про те, аби дозволити в таких осередках рубку дерев третьої категорії санітарного стану – свіжозаселених короїдами дерев; санітарні рубки проводити у період тиші; повернутися до повноти 0,4 для проведення суцільних санітарних рубок, бо повнота лісу 0,1 – це смішно. Згадані рекомендації були введені в дію наказом голови Держлісагентства. Проте одночасно діяли і чинні санітарні правила, окремі пункти яких не були тимчасово призупинені, як це пропонували вчені-лісівники. Відтак, рекомендації науковців не набули чинності», – зауважив Орлов.

Зараз фахівці інституту знову готують звернення до Держліагентства, аби законодавчо врегулювати ситуацію, бо за зиму лісівники змогли б значно покращити ситуацію.

Перерізи стовбура всохлої 25-річної сосни, ураженої верхівковим короїдом та трахеомікозом хвойних
Перерізи стовбура всохлої 25-річної сосни, ураженої верхівковим короїдом та трахеомікозом хвойних

ЧИ БУДУТЬ ВРЯТОВАНІ СОСНОВІ ЛІСИ ЖИТОМИРЩИНИ?

Експерти в лісовій галузі констатують, що від короїда потерпають усі європейські країни, а от панацеї поки немає.

Голова громадської організації «Захист та справедливість» Олександр Громов упевнений, що єдиний спосіб боротьби із верхівковим короїдом – це своєчасне вирубування заселеної шкідником ділянки лісу, на що має вагомий аргумент.

«Як голова громадської організації, я подав запит до Президента Білорусі, аби дізнатися, як наші сусіди боряться з короїдом. Відповідь надійшла доволі швидко від Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь. У листі йдеться, що єдиний ефективний метод боротьби із цим жуком – це санітарна рубка», – каже Громов.

Він показує офіційний лист, в якому профільне білоруське міністерство на кількох аркушах деталізує чинний нині у державі «Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в соснових насадженнях».

Про практику сусідньої держави детальніше розповів Олександр Орлов: «На півдні Білорусі був введений надзвичайний стан у лісовому господарстві. Туди кинули бригади лісорубів зі всієї держави для проведення санітарних рубок в осередках короїдів. Метод себе не виправдав у тому сенсі, що цього шкідника стало лише трохи менше, а от деревину білоруські лісівники встигли врятувати. До речі, Білорусь, завдяки своєчасному проведенню санітарних рубок і отриманню ділової деревини, значною мірою витіснила Україну з європейського ринку деревини».

Науковець каже, що теоретично з короїдом можна боротися шляхом вирощування специфічних організмів, які є його ворогами. Мова йде про бактерії, гриби, віруси. На жаль, проти верхівкового короїда поки не розроблені такі ефективні контрзаходи. Є інші вороги короїда – це ентомофаги, тобто комахи, які харчуються іншими комахами. В Україні такий метод у захисті лісу є новим, його започаткували у «Харківлісозахисті» з допомогою турецьких колег. Там у лабораторних умовах нині вирощують мурахожука, який полює на короїдів по всьому стовбурі дерева.

Аналізуючи масштаби всихання соснових лісів Житомирщини, найбільше цікавить – чи мають вони шанс на порятунок. Фахівці з доволі стриманим оптимізмом все ж вселяють надію.

Володимир Чудак каже, що сосна сама може себе захистити, якщо в неї буде достатньо поживних речовин і вологи. Цієї весни помітили, що чимало місць втручання короїда в дерево були залиті живицею, речовиною, яка відлякує шкідника.

Всихаюче дерево берези повислої, сильно уражене бактеріальною водянкою
Всихаюче дерево берези повислої, сильно уражене бактеріальною водянкою

«Ми сподіваємося на баланс природи. Останній місяць був досить вологим. Потрібно почекати до кінця вересня, бо зараз відбувається виліт другої генерації короїда. Вже восени побачимо, чи зміниться ситуація. Статистика ураження короїдом цього року менша, ніж торік», – поділився директор підприємства «Вінницялісозахист».

Олександр Орлов також не відхиляє позитивного сценарію: «Соснові насадження будуть врятовані. Розумієте, сосна – це надзвичайно пластична деревна порода. Зі стійких дерев слід збирати насіння, висівати його, заражати експериментально штамами хвороб сіянці і дивитися, чи вони піддаються впливу шкідників та хвороб. Саме стійкі варто розводити і розселяти».

Тим часом, проблеми лісової галузі Житомирщини не обмежуються лише масовим всиханням лісів. Нині від бактеріальної водянки, яку також переносять комахи, гинуть берези, дуби та осики. Фахівці одностайні, що уражені дерева з першими проявами захворювання слід одразу вирубувати, а це знову ж таки не передбачено у чинних санітарних правилах.

Чергову спробу донести проблему до вищого керівництва держави здійснили науковці, лісівники та громадськість. Під час обговорення теми всихання хвойних насаджень та пошуку шляхів вирішення проблеми, що проходило у Житомирі, до Президента, Уряду та Верховної Ради відправили звернення, аби мотивувати центральну владу до активних дій задля порятунку соснових лісів Житомирщини.

Ірина Чириця, Житомир
Фото надані Олександром Орловим

На першому фото: Всихаюче соснове насадження. Справа – дерева сосни 3 категорії санітарного стану, свіжозаселені короїдом.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>