Утікачі з українських в'язниць: на вертольоті, одним стрибком через паркан, у капцях… - 20.07.2018 11:58 — Новини Укрінформ
Утікачі з українських в'язниць: на вертольоті, одним стрибком через паркан, у капцях…

Утікачі з українських в'язниць: на вертольоті, одним стрибком через паркан, у капцях…

1035
Ukrinform
За останні п'ять років сталося 200 спроб втечі з місць позбавлення волі чи залів суду

Про вигадливість в'язнів, які тікали з тюрем, написано й показано багато, починаючи з «Графа Монте-Крісто» і закінчуючи «Планом втечі» із Сталлоне і Шварценеггером у головних ролях. В Україні є свої «шоушенки» і свої карколомні та цілком реальні історії про втечі з них.

Зовсім недавно, в ніч на 17 липня в Одесі три в'язні державної установи "Південна виправна колонія №51" втекли, проламавши стіну овочесховища. Після цього відсунули захисну огорожу й зістрибнули з паркана на Люстдорфську дорогу.

Через 16 годин після оголошення операції "Сирена" вдалося виявити й затримати одного з утікачів, який переховувався на міському кладовищі. Інший устиг забігти трохи далі, але сховатись від переслідувачів йому теж не вдалося. Затримані - В'ячеслав Загорняк та Іван Запорожан - відбували покарання за згвалтування і крадіжку. Наразі їхнього третього спільника шукають.

"До цього інциденту вони поводилися спокійно. Потрапили до тюрми для відбування покарання у різний час і жили в різних блоках. Термін ув'язнення у всіх закінчується в 20-х роках. Як саме потрапили в'язні з різних блоків до овочесховища, зараз з'ясовуємо", - зазначив на брифінгу начальник ДУ "Південна виправна колонія №51" Тагір Ахмедов.

Усього ж, починаючи з 2014 року  було здійснено понад 200 втеч ув'язнених з місць позбавлення волі. Арештанти розбирали стіни, пиляли грати, стрибали через вікно вагонного туалету, застосовували паркур, зникали на автівках із зали суду, а інколи просто йшли, тому що... їх ніхто не охороняв!

Згідно з даними ГО "Публічний аудіт", найбільша кількість втеч із місць позбавлення волі припала на 2014 рік: користуючись революцією, зміною влади та звичним нехлюйством на місцях, тоді подолати мури, грати та охорону арештанти змогли у 69-ти випадках. У 2015 їх було 52; у 2016 - 45, у 2017 році зафіксовано 29 втеч.

Кореспонденти Укрінформу зібрали і пропонують читачам приклади найбільш зухвалих та найбільш типових втеч ув'язнених за останні роки.

ХМЕЛЬНИЧЧИНА: РОЗЗБРОЄННЯ ВАРТОВИХ

На Хмельниччині 25 липня 2015 року під час планового етапування на станції Скібнево з поїзда втекли шестеро засуджених.

Коли поїзд почав гальмувати, один із арештантів попросився до вбиральні. Коли він виходив з камери спецвагона, всі шестеро в'язнів напали на двох конвоїрів, відібрали у них зброю, поранили і втекли через вікно туалету до лісополоси.

Військовослужбовці були госпіталізовані. Один з них, прапорщик Національної гвардії, мав поранення в обидві руки, другий, вартовий солдат - поранення стегна.

Загалом спецвагоном етапували 11 заарештованих у супроводі 8 вартових.

До пошуку злочинців залучали гелікоптер. Допомогу у затриманні надали і небайдужі громадяни. Через три доби п'ятеро були затримані. Цікаво, що в більшості з них були невеликі терміни ув'язнення.

Заводієм нападу на конвой був Роман Гадзіна, 1978 року народження, уродженець та мешканець смт Чемерівці, заарештований за підозрою у згвалтуванні. Його було затримано через 2,5 місяці в рідному селі, де він переховувався у колишньої коханки. В суді він заявив, що втечу планував заздалегідь.

А ЗА РОГОМ - СПІЛЬНИКИ ЗА КЕРМОМ

9 лютого 2016 року 50-річний Сергій Чернишов утік із залу суду міста Марганця, щойно почув вирок.

У жовтні 2014-го колишній міліціонер Чернишов разом з подільником кийками забили до смерті 29-річного жителя Марганця. В суді Чернишов отримав 10 років позбавлення волі.

До оголошення вироку він перебував під домашнім арештом, тож в суді біля нього не було конвою. Після вироку він просто вибіг на вулицю, сів у машину сина і, відстрілюючись, зник у невідомому напрямку. Втікаючи, поранив у ногу родича потерпілого, який намагався зупинити авто.

Шукали Чернишова та сина вісім днів і знайшли у будинку знайомих у селі Червоногригорівка Нікопольського району. Затримання було блискавичним, утікач та його спільник не встигли вдатися до опору.

Це не єдиний приклад втечі із зали суду. 27 червня цього року втік з-під варти у залі Миргородського суду обвинувачений у розбої та бандитизмі Віталій Суржан, 40-річний уродженець Луганської області. За допомогу у його затриманні поліція оголосила винагороду у сумі 50 тис грн.

29 червня поліція взяла під варту трьох осіб, які допомагали Суржану зникнути. Серед затриманих - водій, що перебував за кермом заздалегідь приготованого автомобіля, співмешканка Марія Запорожець, яка передала пістолет, та конвойний, який під час судової перерви зняв наручники зі злочинця. Як повідомив начальник поліції Полтавщини Андрій Замахін, втеча Суржана планувалася співучасниками протягом 2 місяців.

2 липня близько 22:00 у Києві на виході із продуктового магазину поліція затримала і самого Суржана. Весь цей час він переховувався у помешканні свого кримінального знайомого, носив камуфляж та маскувався під військового.

ЛЬВІВЩИНА: РОЗІБРАЛИ СТІНУ ІЗОЛЯТОРА

Втеча трьох затриманих із Самбірського СІЗО на Львівщині, яка сталась у 2016 році, набула такого резонансу, що призвела до закриття самої пенітенціарної установи.

Восени 2016 року, розібравши фасадну стіну ізолятора, на волю вибрались троє затриманих за розбій і крадіжки. Один із них - росіянин, колишній боєць Правого сектора.

Правоохоронці по гарячих слідах затримали двох місцевих мешканців. А росіянина упіймали аж у столиці.

Поліцейські, під час чергування яких сталася втеча, постали перед судом. Одного із них Самбірський міськрайонний суд оштрафував аж на 850 грн. Чоловіку також на рік заборонили обіймати будь-яку посаду в Національній поліції. Його колегу суд постановив оштрафувати на 30 прожиткових мінімумів та позбавив права обіймати посади в правоохоронних органах терміном на рік. Проте на підставі пункту Б ст.1 Закону України про амністію він був звільнений від покарання.

Тоді ж обласна прокуратура вимагала призупинити функціонування ізолятора тимчасового тримання Самбірського відділу поліції через виявлені порушення у забезпеченні охорони затриманих і взятих під варту осіб. Як повідомила речниця обласної прокуратури Юлія Шевченко, заклад тимчасового тримання у Самборі не функціонує і досі.

КРОПИВНИЦЬКИЙ: НАМАГАВСЯ ЗНИКНУТИ НА ВЕРТОЛЬОТІ

6 вересня 2016 року у Кропивницькій установі виконання покарань (№ 14) під час вечірньої перевірки в камерах було виявлено відсутність ув'язненого Дмитра Тичкова.

Уродженець кримського міста-курорту Саки, 44-річний Тичков був засуджений за крадіжки в особливо великих розмірах. Але не крадіжки зробили його відомим. Саме цей громадянин 16 березня 2013 року, відбуваючи покарання у Петрівській колонії суворого режиму №49, що неподалік м. Олександрії, за допомогою спільників здійснив спробу втечі на гвинтокрилі! Того дня за засудженим та його товаришем на вертольоті марки "Robinson" прибули двоє спільників. Вони посадили гелікоптер прямо на спортивний майданчик колонії, де до нього завантажились двоє ув'язнених, які чекали на його появу.

Разом із Тичковим втекти на вертольоті намагався мешканець Дніпродзержинська (зараз - Кам'янське), засуджений за грабіж та згвалтування. За кермом вертольоту був керівник однієї із авіаційних фірм, що здійснює нерегулярні авіаперевезення, а поруч з ним - посередник, родич гвалтівника.

Безпрецедентну для України спробу втечі засуджених із колонії зупинили охоронці установи, які блокували старт гвинтокрила.

За іронією долі, в Кропивницькій ВК № 14 Тичков перебував під судовим слідством за ту саму, трирічної давнини, спробу втекти на гвинтокрилі. Але вдалою виявилася друга спроба - не така ефектна.

За інформацією екс-голови Державної пенітенціарної служби Сергія Старенького, у Тичкова п'ять судимостей і він дуже небезпечний. Старенький вважає, що такого злочинця потрібно було контролювати особливо ретельно, а "кіровоградські працівники пенітенціарної служби навіть не знають, яким чином він здійснив втечу".

На даний час місце перебування в'язня невідомо, однак, скоріше за усе, він переховується в окупованому Криму.

ХЕРСОНЩИНА: ПЕРЕСТРИБНУВ 4-МЕТРОВИЙ ПАРКАН

Не кожен зможе повторити трюк, на який зважився засуджений, що перебував у Херсонському СІЗО. У квітні цього року під час прогулянки він на очах у конвоїрів просто перестрибнув паркан заввишки в чотири метри. Його не зупинила навіть "колючка" поверх паркану.

За словами очевидців, хлопець застрибнув на дах будівлі, що стоїть у дворику, звідти виліз на паркан, переліз через колючий дріт, зістрибнув вниз, за територію ізолятора, і зник.

З'ясувалося, що до того, як опинитися за гратами, засуджений займався паркуром.

Втім, вміння гарно стрибати йому не дуже допомогло. Правоохоронці вже через кілька годин затримали втікача на території міста і повернули його в СІЗО.

На Херсонщині також знайшли та повернули до місця ув'язнення двох підозрюваних, які в ніч з 25 на 26 червня цього року зникли з ізолятора тимчасового тримання Новотроїцького відділення поліції. Вони втекли, пошкодивши металеві решітки на даху прогулянкового двору.

Одного втікача затримали на городі біля батьківського будинку. До пошуку другого зловмисника задіяли кінолога Генічеського відділу поліції. Службовий собака майже кілометр йшов по запаху та вивів групу затримання до сонячної електростанції, де переховувався втікач. За дві доби обидва зловмисники були знов поміщені до Новотроїцького ІТТ.

ЛУГАНЩИНА: ПІД ПРИКРИТТЯМ ОБСТРІЛІВ

10 лютого 2015 року з в'язниці суворого режиму в селищі Чорнухине (Луганська область) втекли 340 в'язнів. Про це заявила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ у звіті, опублікованому 11 лютого.

"Спеціальна моніторингова місія була поінформована українськими і військовими, що 340 в'язнів втекли з колонії №23 у Чорнухіне, що за 65 кілометрів від Луганська, де ведуться бойові дії. Вони втекли у другій половині дня після початку запеклих боїв у цьому районі. Близько 30 в'язнів залишилися", - йдеться у звіті СММ ОБСЄ.

Згодом прес-служба Державної пенітенціарної служби України уточнила, що «в Чорнухинську виправну колонію управління ДПтС України в Луганській області (№23) вже повернулося 83 засуджених. На даний час вказані особи перебувають у безпечному місці на території установи. Вживаються заходи щодо організації їхнього харчування. Крім того, частина ув'язнених дісталася до блокпостів Національної гвардії України, де проходить відповідне документування".

Селище Чорнухине розташоване за 65 км від Луганська - на кордоні між самопроголошеними Донецькою та Луганською народними республіками. Через бойові дії населення селища було евакуйоване.

ПІШОВ У КАПЦЯХ

На Прикарпатті у квітні цього року з Долинського виправного центру №118 утік в'язень. Засуджений утікав серед білого дня, просто у хатніх капцях. У виправному центрі 51-річний чоловік перебував з 2010 року за згвалтування, грабіж, крадіжку та ще кілька кримінальних діянь. На час втечі відсидів 8 років, залишався ще рік.

Затримали чоловіка через 5 днів після втечі. Він зізнався, що хотів побачитися з рідними. А допомогло йому місце розташування Долинського виправного центру - той посеред лісу та за кілька кілометрів до населеного пункту.

Треба зазначити, що втеча була легкою ще й тому, що Долинський виправний центр - це установа закритого типу, де відбувають покарання засуджені з обмеженням волі, а не з її позбавленням. Відтак, у виправному Центрі немає охорони зі зброєю, як і спеціальної огорожі. Сюди утікача перевели з іншого виправного закладу. Очевидно, за хорошу поведінку. Втім, саме тут чоловік часто порушував режим. За втечу його засудили за ч. 1 ст. 390 ККУ, що додало до його терміну щонайменше три роки.

Випадків, коли засуджений пішов тому, що ніхто не охороняв, чимало. У квітні цього року із Житомирської виправної колонії №4 втік 28-річний Олександр Козела. Чоловік був засуджений у 2009 році до 13 років ув'язнення за умисне вбивство та грабіж. Відбув 9 років позбавлення волі, після чого перебував на послабленому режимі ув'язнення, маючи право виходу в місто. А 10 квітня він просто залишив виправний заклад і у визначений час не повернувся. Правоохоронці розшукали його вже наступного дня.

На Миколаєвщині 6 листопада 2016 року засуджений також безперешкодно залишив Новобузький виправний центр №103, де відбував п'ятирічне покарання за скоєння крадіжок. Після втечі поїхав до Миколаєва, де відразу ж через вікно пробрався в житло до свого родича. Злочинець викрав ноутбук, потім здав «здобич» у ломбард, отримав гроші і пішов до знайомого «святкувати» свободу.. Там його і впіймали.

Сумні, хоча доволі типові історії.

ЧЕРНІГІВЩИНА: КІНЦІ У ВОДУ

На Чернігівщині в'язні найчастіше тікають із Менської виправної колонії №91, відомій тим, що покарання там відбувають колишні працівники правоохоронних органів. Певна частина засуджених перебуває на вільному поселенні в селищі Макошине, де розташована зазначена установа виконання покарань, а це, відповідно, спокуса й можливість для втеч.

Зокрема, 28 травня поточного року з того поселення втік 30-річний уродженець Вінниці Геннадій Пінько. До засудження працював у обласній Державтоінспекції. 21 травня 2016 року був засуджений до семи з половиною років позбавлення волі за розбій і крадіжку в особливо великих розмірах.

Невдовзі після зникнення в'язня його речі біля затоки знайшов службовий собака. Припустивши, що чоловік потонув, правоохоронці організували пошук його тіла у водоймі, а не знайшовши, оголосили в розшук.

Шукають його до сьогодні.

P.S.Коли писався цей матеріал, стало відомо, що 20 липня таки затриманий третій в'язень - утікач з Південної виправної колонії №51. Про це повідомив  очільник одеської поліції Дмитро Головін

Укрінформ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>