Іван Дрогобецький, голова Полянської ОТГ
Мінеральну воду з Поляни треба продавати у Поляні – тоді це вигідно усім, а не тільки власникам промислових заводів
26.06.2018 10:36 2591

Поляна – це відомий курорт із мінеральною водою, яка має славу ще з часів Австро-Угорщини, а для українців зараз – це визнана здравниця. Полянська ОТГ, яка утворилася із трьох навколишніх сільрад із центром у Поляні, отримала знаменитий курорт у спадок. Спадок багатий, адже ця громада має бюджет у 20 з гаком мільйонів гривень, левова частка якого – доходи від туризму. Цікаво також, що одна ця громада дає четверту частину всього туристичного збору в Закарпатській області. Власне, тут іде стабільний розвиток, люди не виїжджають за кордон, добрі дороги, інфраструктура. Працюють навіть над тим, як втримати населення в депресивному селі, яке є околицею ОТГ, і звідки масово виїжджає молодь. Хочуть запровадити перше в країні еко-поселення із біо-лабораторією, де вироблятимуть ліки з полонинських трав.

Але разом із позитивною динамікою, в Полянській ОТГ є велика проблема, що стосується видобутку мінеральної води: місцева влада ніяк не може контролювати ліцензіатів, що користуються свердловинами з мінеральною водою і видобувають її шаленими темпами. Звернення у профільні міністерства та до Кабміну про організацію належного контролю наразі результатів не дали, відтак, жителям ОТГ лишається привертати увагу громадськості до своїх проблем.

Власне, тему видобутку мінеральної води в Поляні та можливі майбутні загрози у зв’язку з цим ми обговорили з головою Полянської ОТГ Іваном Дрогобецьким.

Розмова відбувалася під час прес-туру, організованого за ініціативи Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

ЧОМУ ПОЛЯНСЬКУ ВОДУ НЕ МОЖНА ПРОДАВАТИ В УСІХ СУПЕРМАРКЕТАХ?

- Скажіть, адже добре отримати в спадок курорт рівня Поляни? Не всі створені громади у країні отримують такий стартовий подарунок – туристичний потенціал, який розкручували десятиліттями.

- Власне, туризм у Поляні як такий, фактично, почав розвиватися з років Незалежності — доти село розглядалося виключно як бальнеологічний санаторний курорт, куди людей відправляли за профспілковими путівками лікуватися. У принципі, радянська система була побудована непогано — маю на увазі те, що заводи мінеральної води були таким собі мінеральним придатком до курорту, воду в ті часи продавали виключно в скляних пляшках і тільки в аптеках. Зараз нашу воду можна купити в будь-якому магазині країни…

- Чи це погано?

- Для нас – так. Ми в громаді вважаємо, що це неправильно. Мінеральну воду продають як столову із застереженнями щодо постійного вжитку. Але це – неправильно, бо полянська вода лікувальна, її не можна продавати мільйонами пляшок в усіх торгових мережах країни. Просто бізнесмени зрозуміли, що є бренд, і користуються тим.

Полянська вода лікувальна, її не можна продавати мільйонами пляшок в усіх торгових мережах країни.

- Але ж так само продається вода з мінерального курорту в Моршині, в Миргороді, у Європі, певно, те ж саме.

- До речі про інші країни: я мав нагоду бути в Єсентуках, у Карлових Варах, у Вишніх Ружбахах (це курорт у Словаччині — авт.). Ці усі курорти також базуються на мінеральних водах. Але там величезні санаторні та готельні комплекси і малесенькі мінеральні заводи. Питаюся, а чому? Пояснюють, що вони не зацікавлені в тому, аби продавати свою воду. Вони зацікавлені в тому, аби максимальну кількість людей оздоровити — під наглядом лікаря, відповідно до розпоряджень лікаря. А коли люди мають мінеральну воду, 90% лікується нею по Інтернету. Мені пояснили, що свою мінеральну воду в Європі вони розливають у такій кількості, аби люди мали змогу лікуватися вдома — але також під наглядом лікаря.

Власне, тому я особисто як голова Полянської ОТГ - проти масового розливу мінеральної води. Адже ми тим самим нівелюємо унікальні лікувальні властивості тої води.

ВИДОБУВАЮТЬ ВОДИ НЕ СКІЛЬКИ МОЖНА, А СКІЛЬКИ ТРЕБА ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

- Ну й прибутки ж не ті, правда?

- Звісно, і це також неправильно — ні економічно, ні політично стосовно громади. Економічно якщо порівняти кубометр мінеральної води, який використовується для бальнеології, і той же «кубик», який використовується для промислового розливу, отримаємо додану вартість розлитої у рази меншу. А ми ж маємо думати про те, щоб кожен куб мінеральної води був використаний із максимальною доданою вартістю. Тому ще раз наголошую: величезну додану вартість нам дають курорти і санаторії, а не розлив води.

- Сприймають власники заводів, які працюють на території вашої громади, такі ідеї?

- Звісно, ні. У нас нині є 5 заводів із розливу мінеральної води, це монстри, які можуть розлити в пляшки весь дебет води, який ми маємо. На жаль, нині видобуток мінеральної води є повністю безконтрольний — ніхто за цим не стежить. Також на жаль, наші ліцензіати — це люди, які проживають у Києві, і яким немає діла до майбутнього громади. Вони думають про гроші, тому нищівним методом видобувають воду — не в тій кількості, яка дозволена дебетом, а в тій, яка їм необхідна для реалізації. От скільки можуть реалізувати — стільки добувають і розливають. І абсолютно ніхто не веде ніякого контролю.

- Навряд чи так може бути, адже мусить вестися якийсь моніторинг…

- Органи, які вели раніше контроль, зараз цього не роблять: свого часу у Держохорони праці був спеціальний відділ, який займався виключно наглядом за видобутком мінеральної води.

Ну а зараз у нас склалася незрозуміла ситуація із користувачами свердловин. Коли ліцензіатам треба комусь завадити в чомусь, то вони кажуть, що то надра і видобуток обмежений, а коли ми їх підводимо до того, що надра мають свої можливості, є дебет води, вони кажуть, що це свердловина - і діють тут зовсім за іншими правилами.

У мене нещодавно була пропозиція до Кабміну, аби передати контроль із видобутку мінеральної води органам місцевого самоврядування. Ми прорахували, скільки цей контроль даватиме прибутку в кінці — і нам як громаді, і державі. Ми пропонували варіант 50% у місцевий, 50% у державний бюджет, отримали відповідь, що це не правильно, бо держава має отримувати усі 100%.

Тому наразі ми не маємо доступу до контролю над видобутком води у свердловинах. Звісно, це питання, зрештою, постане, але станеться це, як зазвичай у нас буває, тоді, коли свердловини уже будуть знищені.

- Наразі є така загроза?

- Якщо іде обвал свердловини, уже ніхто не сформує видобуток води в ній у такій же кількості і ніхто не доб’ється такого ж хімічного складу води. Це все добре розуміють і наші ліцензіати, але нема жодного ліцензіата в Поляні, який би використовував воду в тій кількості, що йому регламентовано ліцензією.

У 72-Х СВЕРДЛОВИНАХ Є МІНЕРАЛЬНА ВОДА

- Скільки всього свердловин із видобутку мінеральної води у вас?

- На території Полянської ОТГ було свого часу пробурено 72 свердловини, зараз діючих - 15.

- Податки видобувачі за використання свердловин платять тут, чи гроші не йдуть у місцевий бюджет?

- Ми отримуємо податок від оренди землі у першій санітарній зоні — це мізер - 1000 гривень на місяць з однієї свердловини. Ці цифри абсолютно не зіставні з цифрами доходу підприємців від видобутку мінеральної води.

- Усі свердловини використовуються зараз?

- У всіх 72-х є мінеральна вода. У роки СРСР свердловини пробурили і дослідили. І якщо дебет свердловини складав 70 кубів, а у тій, що поруч — 30, меншу просто тампонували, а велику використовували.

ДОНЕДАВНА В ПОЛЯНІ З ОДНОЇ ЗІ СВЕРДЛОВИН ВОДА ЙШЛА САМОВИЛИВОМ

- Час від часу піднімається питання у пресі, що в Поляні мінеральної води меншає, що вона стає гіршої якості... Наскільки ці побоювання громадськості мають підставу?

- Я хочу заявити, що ті, хто плаче, що у нас мінеральна вода падає, що хімічний склад змінюється — це люди, які мають пряме відношення до використання надр. І щоб зняти з себе відповідальність за свою неправильну діяльність, вони придумують різні небилиці. Що упав дебет, бо упали поверхневі води. Що дебет упав, бо поруч побудували якийсь готель. Це все брехня. Мінеральні води всі знаходяться під пластом породи — тому вони й мінеральні. Це підземні води, які ніяким чином не пов’язані з поверхневими — і якщо б, не дай Боже, ці води змішалися у наших свердловинах, ті вони перестали би бути мінеральними одразу ж. От говорили, що провели воду зі свердловини в корпус, і дебет упав. У той корпус треба куб мінеральної води на день, а вони цей куб викачують за годину. І навіть якщо в Поляні у кожну хату завести мінеральну воду, то наші свердловини від того не постраждають. Вони страждають від неконтрольованого промислового видобутку.

Мушу зазначити, що донедавна в нас у Поляні в одній зі свердловин вода йшла самовиливом — навіть не треба було насоса для викачування. Зараз той рівень упав на 20 метрів – за рахунок того, що викачують не стільки, скільки можна, а скільки треба. А завтра будуть шукати причину - чому і хто винуватий.

- А цей дебет узагалі – визначений? На скільки вистачить у Поляні мінеральної води?

- Якщо використовувати мінеральну воду відповідно до тих правил, які прописані у документах, то її можна користувати мільйон років. Встановлений дебет - 70 кубометрів за добу. Якщо вибирати її стабільно — нічого не має мінятися. А у нас міняється, тому що ніхто не контролює. Качають не скільки можна, а скільки треба.

Якщо використовувати мінеральну воду відповідно до правил, це можна робити мільйон років

РОБИМО АКЦЕНТ НА СПОРТ, АБИ УНИКАТИ МІЖСЕЗОННЯ

- Що робити пересічному туристу в найтуристичнішій громаді області – Полянській – окрім як пити мінеральну воду? Ви працюєте над розширенням спектру послуг для туристів?

- Постійно! Ось буквально в кінці місяця матимемо великий круглий стіл із нашими підприємцями, мова піде про розвиток розважального туризму на території ОТГ. Нині маємо серйозну проблему з культурним відпочинком. Після Кримських подій на Закарпаття хлинув масовий потік туристів. Ми повинні щоразу придумувати якісь нові опції для людей, адже не усі приїздять лікуватися. Підприємці це також розуміють, бо у нас останнім часом великі розриви у сезонах. Якщо протягом років міжсезоння було м’яке, то зараз стало відчутним: маємо шалений наплив людей взимку, на травневі свята та влітку, і тиша восени. Це говорить про те, що люди, які їдуть до нас на відпочинок, роблять це у сезон відпусток. Наше завдання зараз — зробити все, аби наші готелі та санаторії були заповнені цілий рік. Тому ми продовжуємо переформатовуватись.

- Яким чином?

- Наприклад, зараз робимо акцент на спорт, зокрема, футбол. Завдання: одночасне перебування 500 чоловік, які приїжджають сюди на турніри, збори. На збори в Поляну нині приїжджають команди першої та другої ліги, це дає невеликий, але стабільний дохід нашим підприємствам у той час, коли туристичний сезон не на піку.

Зараз 30 червня матимемо фестиваль – «Поляна сили». Одночасно приїдуть одна команда зі Сходу, друга із Заходу, встановлюватимемо рекорд із перетягування 100 метрового канату командами по 100 чоловік.

Одночасно у Поляні може перебувати 10 тис. осіб при населені 3,5 тисячі. Це велика кількість. У нас гостро стоїть питання розваг. Тим, хто приїздив на лікування раніше, вистачало тих клубів і кафе в санаторіях. Тепер 90% туристів приїздять і хочуть нових вражень. Тому зараз стоїть питання будівництва розважального центру. Уже відведена ділянка, ми зробили зміну цільового призначення, вона розміщується між двома санаторіями — Поляна та Сонячне Закарпаття. Там планується аквапарк, ковзанка, кінотеатр, нічний клуб. Ми розуміємо, що мусимо йти в ногу з часом, інакше втратимо туриста.

- Окрім спорту та розваг, що ще може привабити до вас туристів і втримати їх у Поляні?

- У нас є грандіозна задумка: плануємо в Поляні (це буде пілотний проект) організувати новітній діагностичний центр. Бачте, ми категорично проти тієї системи охорони здоров’я, яка діє в нашій країні та світі. Це, наразі, організація, яка рахує хворих. Ми ж хочемо займатися здоровими — тобто, не давати людям бути хворими. Для того в Поляні буде побудовано діагностичний центр, який дасть змогу людині виявити хворобу в організмі, навіть не так – вірогідність появи цієї хвороби – за кілька років до її виникнення. Цей центр, за задумом, не тільки виявлятиме ці захворювання, а й також даватиме можливість їх уникнути.

ПЛАНУЄМО ЗВОДИТИ ЛАБОРАТОРІЮ НА ПОЛОНИНІ: АБИ ЛЮДИ НЕ ХВОРІЛИ

- О, цікаво? Як це можливо: корекція способу життя, харчування, так?

- Скоріше, останнє. Ми плануємо побудувати в одному з сіл нашої громади еко-поселення — на полонині, яка унікальна кількістю різноманітних лікарських трав і квітів. Там буде зведена біолабораторія, куди приїжджатимуть учені з усієї Європи, вони заготовлятимуть рослини, робитимуть із них екстракти. Там же буде і фабрика, де з натуральних рослин виготовлятимуть біологічні добавки до їжі, адже природа так сформувала, що для людей, які проживають на певній території, ростуть рослини, які можуть лікувати хвороби її організму. Тому основна роль діагностичного центру, який буде в Поляні – виявити проблему, а лабораторії – підібрати необхідну біодобавку, щоб, вживаючи її в їжу, людина змогла не захворіти в майбутньому.

- Ідея цікава, але виглядає, м’яко кажучи, фантастично…

Плануємо побудувати в одному з сіл нашої громади еко-поселення і біолабораторію

- Так, це виглядає фантастично, але це все реально. Я мав змогу розмовляти з ученими, які переконали мене, що це — реальність. Це українські вчені з НАНУ, національних університетів Ужгорода, Кошице та Дебрецена і зараз уже є попередні перемовини з Національним Пекінським університетом. Китайці, зокрема, згодні надати під цей проект усю необхідну апаратуру. Тому це – реально.

Цей проект буде реалізований як індустріальний парк. Зараз уже проведені геодезичні роботи, наразі архітектори в Києві займаються попередньою розробкою детального плану території. Там є 31 га, висота над рівнем моря – 1165 м. Цей план буде погоджений, а далі почнеться пошук інвесторів. Попередня оцінка вартості проекту – 30 млн євро. Якщо знайдемо інвесторів, а є люди, які вже дають попередню згоду, зможемо збудувати це за 5 років.

- Де саме це має розташуватися?

- На полонині Віжинь за селом Родникова Гута, яке є крайньою точкою нашої ОТГ.

- Чи ця полонина у вас справді така унікальна? Чому обрали саме її?

- Ми обрали саме цю полонину, бо там поряд нема населених пунктів, ми маємо виключно чисте середовище, крім того, таке рішення було прийнято тому, що зараз Родникова Гута – село, де закінчується громада. Щоб оживити економічно, підтримати психологічно населення, ми вирішили будувати цей парк саме там. Місцеві в результаті матимуть роботу – за попередніми оцінками, окрім науковців, парк обслуговуватиме до 500 чоловік. Це новий імпульс до розвитку окраїни громади. Якщо цей проект буде реалізовано, то Родникова Гута з окраїни перетвориться на центр.

ЗА ПІВРОКУ МИ 15 РАЗІВ ЗБИРАЛИСЬ НА СЕСІЮ, А В РАЙОНІ МІСЯЦЬ НЕ МОЖУТЬ ЇЇ СКЛИКАТИ

- Ваша громада два роки існує?

- Ще нема двох, восени 2016-го були вибори.

- У вас, до слова, цікаві вибори були: з підпалами, погрозами...

- Так, були й підпали, і погрози, і спроба фальсифікації.

- Наскільки зараз маєте єдність у громаді — зважаючи на протистояння перед виборами?

- А у нас проблем із єдністю не було й до виборів! У нас була проблема з підпалами, з підкупами — але це був нам такий собі «імпорт» з-за меж громади. І як бачите, громада таки зробила свій вибір, і ми живемо далі, працюємо. А щодо єдності: от не найкращі у нас стосунки з ОДА — це так. Але це не надто позначається на житті громади.

- Ви даєте левову частку туристичного збору області... Легко переконувати підприємців платити цей податок?

- Не всі його сплачують, але переважна більшість. Люди розуміють, що вони живуть у громаді і дбають про майбутнє. У 2017-му році 2,5 млн зібрала область, 500 тисяч із них зібрали ми. І треба розуміти, що це результат багаторічної співпраці з підприємцями. Зараз ситуація говорить про свідомість наших підприємців. За перше півріччя уже зібрано 252 тисячі туристичного збору.

- А є ще ж ПДФО — власне, від тих людей, які зайняті в туризмі?

- Власні доходи Полянської ОТГ складають 23 млн 20 тисяч гривень. Це хороші показники.

- Власне, за ці два роки які зміни ви відчули від об’єднання?

- Для мене як голови об’єднання – це відповідальність. А загалом — це можливість. Ось приклад: у нашій громаді вже проведено 15 сесій у цьому році. Три або чотири рази вносили зміни до бюджету. У той же час у районі вже місяць не можуть зібрати сесію з проблемного питання. Це свідчить про те, що наші депутати зацікавлені, аби питання, що постають у громаді, вирішувалися, і ми рухалися далі – бо вони тут живуть, тут живуть їхні сім’ї, діти, батьки. Тому й до проблем громади вони ставляться, як до своїх власних.

Довідково: Полянська об’єднана територіальна громада утворена у жовтні 2016 року. До складу її увійшли три територіальні громади — Полянська, Плосківська та Родниківська. Площа громади наразі складає 162 кв км, населення — майже 8 тисяч осіб. За 2017 рік надходження до загального фонду, включаючи міжбюджетні трансфери, склали 45,7 млн грн. 

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Тетяна Когутич, Ужгород-Поляна.

Фото Сергія Гудака

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-