Півроку без бюджету, або Хто

Півроку без бюджету, або Хто "відьмачить" у Конотопі

Укрінформ
Патова ситуація у райцентрі, вихід із якої навряд чи знайти без активної участі місцевої громади

Місто Конотоп на Сумщині, уславлене історичною перемогою козаків і кримських татар над московським військом, а також повістю Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма», нині теж нерідко сколихує інформаційний простір України неординарними подіями. Тим, хто стежить за сучасною історією, на слові “Конотоп” спадає на думку, як одразу після обрання 2015 року міський голова Артем Семеніхін замість портрета Президента повісив у своєму кабінеті  портрет Степана Бандери. А ще Конотоп відомий тим, що взимку 2017 року громада міста виграла “битву” з приватними перевізниками проти підвищення проїзду в маршрутках.

Того ж 2017-го був і резонансний розгін зборів членів партії Віктора Медведчука “Український вибір” у місті, й піший більш як 200-кілометровий похід мера Конотопа до Києва, щоб передати Верховній Раді й Президентові звернення про розпуск міськради.

Сьогодні Конотоп додає до своєї слави нові “родзинки”. На початку червня медіа повідомили, що працівники Конотопського трамвайного управління перекрили місцеві вулиці, а згодом і обласну трасу. За кілька днів до їхньої акції протесту приєдналися й хворі на діабет конотопці. Як пересвідчився кореспондент Укрінформу, ситуація в місті досі залишається напруженою.

ЧОМУ НЕ ХОДЯТЬ КОНОТОПСЬКІ ТРАМВАЇ

Конотопські трамвайники кажуть, що вдатися до блокування вулиць та відмови виходити на маршрути їх змусила тримісячна невиплата заробітної плати.

- Трамвайне депо вже шість місяців відключене від електропостачання, через це ми не маємо можливості проводити щоденні техогляди, будівля депо перебуває в аварійному стані, кошти на ремонт колії та на контактну мережу протягом року не виділялися, усі вагони теж  в аварійному стані, а це – пряма загроза безпеці пасажирів, – перераховує "больові точки"  в.о. керівника Конотопського трамвайного управління Григорій Коновал.

Окрім того, депо має заборгованість із виплати зарплатні: станом на середину червня вона становить 1 млн 273 тисяч, а також заборгованість по сплаті податків на суму 1 млн 354 тисяч гривень, за електроенергію – 2 млн 826 тисяч гривень та кредиторську заборгованість 260 тисяч гривень.

Артем Семеніхін
Артем Семеніхін

Міський голова Артем Семеніхін пояснив наявні борги тим, що міський бюджет досі не ухвалено. За його словами, нині, згідно із законодавством, місто живе на 1/12 попереднього бюджету, тобто може виплачувати заробітну плату бюджетникам, проте трамвайники до цієї категорії не належать. Як дотаційне підприємство, вони отримують гроші через спеціальну програму, проте затвердити її можна лише з прийняттям бюджету.

Проте голова опозиційної до місцевої влади фракції «Самопоміч» Інна Пащенко переконує, що знайти 5 млн на погашення боргів трамвайного управління можна “з інших джерел”.

- Проблема трамвайного управління створена штучно, – заявила депутатка. – Насправді гроші знайти можна, адже держава виділяє кошти, наприклад, на пільгове перевезення.

ЧОМУ ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД БЮДЖЕТУ

Активно вимагати ухвалення бюджету почали й інсулінозалежні мешканці Конотопа. За словами представників ініціативної групи хворих на діабет конотопців, закупівля медпрепаратів інсулінової групи фінансується на одну третину з державного бюджету, а на дві третини – з місцевого. Наразі ж придбані за державний кошт запаси інсуліну вичерпуються, а місто свою частину досі не забезпечило.

Мер Конотопа каже, що без рішення міської ради виконком не має права направляти кошти навіть для закупівлі ліків.

У зв’язку з неспроможністю (чи небажанням) міської ради вирішити питання забезпечення інсулінозалежних людей життєво необхідними ліками конотопці ініціювали збір підписів під зверненням до Верховної Ради щодо розпуску міськради і призначення перевиборів.

Ті, кому найбільше "пече", звернення підписують, але, як пояснили юристи, воно буде чинним, якщо його підпише десята частина виборців відповідної територіальної одиниці. Тобто у випадку Конотопа – підписів повинно бути не менше 5-6 тисяч.

ГРОШІ Є, НЕМА КОМУ ПОДІЛИТИ

Конотопський міський голова Артем Семеніхін запевнив, що у міста достатньо коштів, аби вирішити проблеми і трамвайного управління, й інсулінозалежних людей, адже лише завдяки перевиконанню бюджету 2017 року Конотоп має більше 100 млн гривень вільних залишків. Проте без затвердження міськрадою бюджету-2018 ці гроші використовувати не можна.

У ситуації, що склалася в місті, Семеніхін звинувачує депутатську більшість, яка складається з представників фракцій «Самопоміч», БПП, «Рідне місто», «Воля народу» і «Народна партія». На його думку, вони змовилися заради перерозподілу влади у місті.

- Хочуть усунути політичних конкурентів, – переконаний мер Конотопа.  

Таке своє переконання він підкріплює натяком, що йому пропонували «вступити у корупційні зв’язки», а саботаж роботи міськради буцімто є помстою за відмову.

Протягом розмови Семеніхін кілька разів просить не називати нинішній конфлікт у місті «міжусобицями влади» – на його думку, в усьому винні саме депутати.

Водночас він згадує, що на початку його каденції у 2016 році, коли всередині міськради ще не було конфліктів, Конотоп уперше за свою історію став лідером в області за темпами наповнення бюджету.

- Якби цьогорічний бюджет прийняли вчасно, то ще 2018 року в Конотопі з’явилися б 35 нових доріг, ми б завершили капітальний ремонт реанімації, реконструювали б і відремонтували школи, дитячі садочки, – вголос мріє Семеніхін.

Виходів із ситуації мер бачить два – або Верховна Рада розпустить міськраду і відбудуться перевибори, або громадяни «все ж таки піднімуться і приведуть за вуха депутатів у міську раду, щоб вони проголосували».

Голова місцевої фракції «Батьківщина» Сергій Тягній також вважає, що  до конфлікту в міськраді й, як результату, – повної зупинки розвитку міста, призвели дії частини місцевих депутатів.

- Сьогодні  робота Конотопської міської ради фактично саботується – вона не працює, бюджет не приймається, а через це блокується робота всіх комунальних підприємств, – каже  він. 

На думку депутата, для розв'язання проблеми «треба сідати за круглий стіл, повністю прибирати політичні розмови і працювати». Але ж не сідають...

Очільниця місцевої фракції «Самопоміч» Інна Пащенко наполягає, що ситуація у міськраді Конотопа вийшла із законного поля саме через дії мера.

- Спочатку міський голова ініціював сесію у січні, потім переніс її на лютий, потім у лютому двічі переносив на березень. Наприкінці березня сесія відбулась, але депутати не прийняли жодного рішення, бо не був сформований порядок денний, – обурюється  депутатка. – А щодо голосування за бюджет, то його проект складався ще у грудні минулого року, відтоді відбулось багато змін, тож документ потребує доопрацювання.

Пащенко також повідомила, що депутати подали низку позовів до судів, зокрема, – і щодо бюджетних питань, і щодо скликань сесій та порушень прав депутатів.

Чергове засідання сесії міськради було анонсовано на суботу, 16 червня. Проте на нього прийшли переважно працівники трамвайного управління й інсулінозалежні конотопці, а от більшість депутатських крісел залишилися порожніми: на засідання з 36 депутатів завітали лише 12, мер був тринадцятим. Можна було б поіронізувати з "нещасливої" цифри, якби все не було так сумно, тому просто констатуємо, що сесія завершилась, так і не розпочавшись.

- Ми вже взагалі не розуміємо, що відбувається: депутати приходять на сесію, влаштовують перепалки і просто йдуть із зали, як тільки треба приймати рішення, – скаржиться присутня у залі засідань працівниця трамвайного управління. – Сесію знову перенесли, бюджет так і не ухвалено, а ми вже три місяці без зарплати – як маємо жити?!

Її підтримує сусідка, яка представляє групу інсулінозалежних конотопців.

- Зараз усе впирається в бюджет, бо гроші ні на що не виділяються, – обурюється жінка. – Ви бачили, які в нас дороги ?! Але без доріг якось живемо, а от як прожити без ліків? 

ЧИ ЧЕКАТИ КОНОТОПЦЯМ ДОПОМОГИ ЗГОРИ

Як бачимо, ситуація у Конотопі, як її не називай, зайшла в глухий кут. Хто її туди свідомо чи несвідомо завів, розбиратися зараз не на часі, адже треба вирішувати нагальні проблеми людей. А як із цього глухого кута вийти, Укрінформ поцікавився у представників центральної влади та експерта з питань місцевого самоврядування.

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ роз’яснили, що відповідно до закону “Про місцеве самоврядування” органи виконавчої влади не мають права втручатися в діяльність органів місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені законодавством до повноважень останніх.  

Але якщо до початку нового бюджетного періоду рішення про місцевий бюджет не ухвалено, витрати можна здійснювати лише на цілі, визначені у попередньому бюджеті та одночасно передбачені у проекті наступного. Проте при цьому не можна виходити за 1/12 обсягу бюджетних призначень попереднього бюджету, забороняється здійснювати капітальні видатки, місцеві запозичення або надавати кредити з бюджету.

Коментуючи ситуацію в Конотопі, координатор з правових питань Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, директор громадського об'єднання «Інститут розвитку території» Юрій Ганущак висловив думку, що до подібних речей призвела у тому числі й відсутність спеціального законодавства у сфері регулювання діяльності органів місцевого самоврядування.

- Є загальні вимоги Конституції, які говорять, як можна контролювати діяльність місцевої влади, тобто можна йти до суду через бездіяльність органів місцевого самоврядування, – зазначив експерт. – Це може робити як фізична особа, так і юридична, але їм потрібно буде довести, що їхні права порушені. Суд може винести рішення і зобов’язати міськраду ухвалити бюджет, але важко уявити, як таке рішення втілювати в життя.

Чи знають про своє право позиватися до суду через бездіяльність місцевої влади конотопці? Можливо, й так, але чи будуть ним користуватися, спрогнозувати важко. Проте, схоже, єдиний спосіб вийти з патової ситуації – коли гроші є, а бюджету немає, влада ніби щось робить, а люди потерпають, політичні партії на словах виступають за інтереси громадян, а насправді ці самі громадяни стають заручниками їхніх «розборок», – це активізуватися самій громаді міста. І спільно діяти треба не тільки тим, кому через цю ситуацію вже припекло, а всім разом, бо завтра пектиме іншим.

Так, люди у маленьких містечках і селах ще не звикли ані до того, що у них є право контролювати владу і відстоювати свої права, але ж можна хоч спробувати! Тим більше, що у передвиборчий період депутати усіх рівнів стають більш сприйнятливими до проблем "маленьких українців", тож гріх не скористатися такою нагодою!

...Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що на суботу, 23 червня, знову скликають сесію Конотопської міськради. А запасатися попкорном чи йти до депутатів із конкретною вимогою ухвалити міський бюджет – це вже вирішувати самим конотопцям.

Сподіваємося, що конотопські депутати таки дійдуть консенсусу й місто отримає бюджет.

Олена Литвиненко, Конотоп-Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-