Вибух на «Орлятах», прозріння Білик і битва за прапор. Як жив Львів на початку весни

Вибух на «Орлятах», прозріння Білик і битва за прапор. Як жив Львів на початку весни

1110
Ukrinform
Депутати  міськради ухвалу щодо офіційного використання «бандерівського» стяга підтримали одноголосно

З кінця лютого до кінця березня у Львові було неспокійно. Мешканці міста відстоювали своє право на вшанування українських героїв, боролися з епідемією кору і “виховували” популярних співаків.

ЗАКОН, УХВАЛЕНИЙ У ПОЛЬЩІ, ЗРЕЗОНУВАВ У ЛЬВОВІ

Скринька Пандори, відчинена прийнятим у Польщі «історичним законом» дала відлуння на Львівщині. Націоналістичні організації провели смолоскипний марш «Місто Львів не для польських панів».

Свою акцію активісти приурочили до дня загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича, котрий поліг 5 березня 1950 року в бою з каральним загоном радянських спецслужб. Тож напередодні увечері центральними вулицями обласного центру близько тисячі членів праворадикальних організацій пронесли антипольські гасла і скандували на марші: «Пам'ятай, чужинець, тут господар українець», «Наша земля – наші герої», «Ідея нації – проти деградації» та інше.

 «Ми в жодному разі не виступаємо проти польського народу, але ми проти популістської влади у Польщі, яка прийняла цей скандальний закон», – зазначив керівник Нацкорпусу Львівщини Святослав Сірий

Міністерство закордонних справ Польщі відреагувало на подію,  висловивши занепокоєння з приводу загострення наративу деяких політичних кіл України щодо Польщі та поляків. У свою чергу міністр закордонних справ України Павло Клімкін, перебуваючи у Львові, заявив: «Ми ніколи не відмовимося від тих, хто боровся за незалежність України.». Ніхто не повинен вказувати українцям, яких героїв вони мають шанувати, наголосив очільник зовнішньо-політичного відомства.

У Львові міністр взяв участь у покладанні квітів до меморіалів воїнам УПА та до польського військового поховання «Орлят» та очолив делегацію від Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей на вшануванні пам`яті українців, які загинули від рук вояків польської Армії Крайової у селі Павлокома на території РП.

А вже через кілька днів – увечері 13 березня на Личаківському цвинтарі, на польському похованні - «Львівські орлята» невстановлена особа кинула предмет, який вибухнув (імовірно гранату РГД-5). У результаті вибуху утворилася вирва - 20 см в діаметрі, постраждалих осіб немає, споруди меморіалу не ушкоджено.

У відповідь у Варшаві спалили портрети Бандери та Шухевича і потоптали червоно-чорний прапор українського національно-визвольного руху. А депутати Львівської облради на сесії 20 березня звернулись до Міністерства закордонних справ України з вимогою визнати персоною нон ґрата польського депутата Роберта Вінніцкі, який брав участь у цій акції.

Скільки ще триватиме протистояння і яких форм воно набиратиме, передбачити важко. Проте, як вважає кандидат історичних наук Назар Кісь, наступний виток «історичного діалогу» не за горами. До цього треба бути готовими. І тут є два варіанти: або подальше «бронзовіння ідолів», або навпаки – не творити собі кумирів.

- Надивившись на чудеса польської історичної політики, маємо шанс переосмислити свою історію і наше до неї ставлення, - зазначає Кісь.

Кардинальні ж зміни, на його думку, відбудуться тоді, коли всі переваги нашого нового добросусідства відчують на собі працівники наукових установ в Україні та Польщі, політики і дипломати, інвестори й підприємці, а не лише українські заробітчани.

До слова, польські ортопеди вже вчетверте приїхали в дитячу клінічну лікарню Львова, щоби разом із місцевими хірургами безкоштовно провести операції дітям, хворим на сколіоз.

А вчителі на Мостищині тісно співпрацюють із своїми колегами зі сусіднього Перемишля.

 «Сваряться політики, а прості люди співпрацюють, як і раніше»,- зазначила у розмові директор однієї зі шкіл. Тобто надія, яка причаїлася на дні скриньки Пандори, що стосунки між двома країнами увійдуть у нормальну, наїжджену колію, таки є.

КІР: ІЗ ПОТЕПЛІННЯМ АТАКА МОЖЕ ПОСИЛИТИСЯ

На початку березня свій наступ на Львівщину посилив кір. Лише в одній зі шкіл обласного центру одночасно захворіли 10 старшокласників. А протягом тижня (12-18 березня) інфекція вразила 65 чоловік, серед яких було 26 дітей.

Хвороба лютуватиме в області ще не менше місяця, -спрогнозував заступник директора обласного Лабораторного центру Олег Когут, -а то й до початку літа. Причому, медики вважають, що з потеплінням атака вірусу посилиться.

У зоні особливого ризику - люди, які не мають щеплень. Ось і тепер серед тих, хто захворів, 76 відсотків не були захищеними. Всього від початку року в області захворіло на кір 829 осіб.

Проте, як запевняють у департаменті охорони здоров`я Львівської облдержадміністрації, епідемії кору в області немає. Фіксується спалах недуги, який має тенденцію до зростання.

Єдина позитивна динаміка, яку на даний час спостерігають медики, є підвищення свідомості людей у питанні вакцинації. Зі спалахом кору вона зросла в чотири і більше разів.

Мер Львова наголосив, що школи та садочки міста мають працювати у звичному режимі. За його словами, чи робити щеплення від кору, кожен вирішує самостійно.

Фото: qha.com.ua
Фото: qha.com.ua

ТАК, ПОЛІТИКА РОСІЇ Є АГРЕСИВНА ДО УКРАЇНИ, ТАК, КРИМ МАЄ БУТИ НАШ - БІЛИК

У Львові народна артистка України Ірина Білик погодилася визнати політику РФ агресивною щодо нашої країни. Вона пішла на такий крок, побоюючись, що активісти зірвуть її концерт в обласному центрі.

Місцеві активісти ОУН, як і обіцяли, пікетували концерт народної артистки та заблокували прохід до оперного театру, де він мав відбутись. Бойкотувати виступ Білик націоналісти вирішили через відвідування співачкою у 2015 році окупованого Криму та її торішню участь у відзначенні ювілею співака Філіпа Кіркорова, яке, зокрема, проходило і в Кремлівському палаці в Росії. Виникли сутички між охочими потрапити на концерт та протестувальниками.

У підсумку співачка погодилася виконати умову активістів.

«О 19.50 Ірина Білик вийшла до мітингувальників і публічно повідомила, що вважає Росію військовим агресором. Після цього учасники пікету покинули територію театру, а люди, які придбали квитки на її концерт, безперешкодно увійшли до приміщення», - розповів координатор Варти-1 Ігор Зінкевич.

«Мій чоловік є громадянином Росії, мій син міг би бути громадянином Росії, бо в нього тато – росіянин. Ми вирішили, що наш син – українець. Я знаю точно, що мій чоловік – не агресор. Він, як і тисячі росіян, співчуває Україні. Те, що ви одним словом хочете підписати всіх артистів під один шаблон, це неправильно. Можна говорити тільки про те, що політика Росії є агресивна до України. Це є неправильним, і ми це засуджуємо. Але в чому винні мільйони росіян, у тому числі і мої родичі, які там живуть? Я не вважаю, що прості люди, які там живуть, є агресорами. Так, політика Росії і її політичної еліти, є агресивна щодо України. Так, Крим має бути наш», – з сказала Білик.

Співачка також розповіла присутнім про свою допомогу дітям учасників АТО та самим бійцям.

“БИТВА” ЗА ПРАПОР

22 березня “битва” за бандерівський прапор у Львівській міськраді завершилась на користь червоно-чорного стяга національно-визвольної боротьби. Сесія міськради, яка супроводжувалась пікетуванням Ратуші, організованим націоналістами, постановила, що відтепер поряд із синьо-жовтим прапором у дні державних свят і святкових дат біля Ратуші та райдержадміністрацій вивішуватимуть червоно-чорний прапор. Для цього місто закупить флагштоки.

Ухвалу щодо використання «бандерівського» прапора депутати підтримали одноголосно.

Відтепер 1 січня - у день народження голови Проводу ОУН Степана Бандери, 3 лютого - у день створення ОУН, 5 березня - у річницю з дня смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича, 21 травня - у День пам’яті жертв політичних репресій, у четверту неділю червня - Свято Героїв, 14 червня – у день народження полковника Армії УНР, першого голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, 30 червня - в день проголошення Акту відновлення Української держави, у день народження Романа Шухевича, 30 липня - у день створення УВО, та 14 жовтня - у День захисника України та день створення УПА, у Львові майорітимуть червоно-чорні стяги.

Їх будуть встановлювати під час пленарних засідань у сесійній залі міськради, а також рекомендовано керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, вивішувати у встановлені дні поряд із Державним прапором України.

Раніше сесія міськради проголосувала лише за те, щоб червоно-чорний прапор було встановлено перед Ратушею.

А раніше міський голова Андрій Садовий дорікав, що «комусь дуже хочеться, щоб українці бились між собою. Нам підкидають провокації і дивляться, як ми будемо реагувати».

За його словами, місяць тому Львівська міська рада ухвалила рішення про офіційне використання цілої низки символіки, серед якої і червоно-чорний прапор (а також прапори козацтва, ЗУНР, збройних сил України тощо) під час святкових днів у Львові.

Натомість деякі гарячі голови вимагали, щоб червоно-чорний прапор вивішувався замість державного (щоправда, потім погодилися, аби вони майоріли поруч) над Ратушею і Високим Замком.

Львівські ж націоналісти вважають таке рішення сесії своєю заслугою. Голова міського осередку ВО "Свобода" Юрій Мельничук у Facebook написав: «Націоналісти дотиснули владу Львова - червоно-чорний прапор офіційно використовуватимуть на адмінбудівлях міста та у сесійні залі ЛМР. Депутати кардинально змінили свою позицію і проголосували одностайно «за».

Нінель Кисілевська, Львів


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-