Донбас на Закарпатті: місія неможлива

Донбас на Закарпатті: місія неможлива

Аналітика
3800
Ukrinform
Угорську карту розігрують на Закарпатті за відсутності навіть найменших приводів для цього – суто фейково

Упродовж останнього місяця на Закарпатті знову вирували пристрасті довкола штучного “угорського питання” – від розмов про місію ОБСЄ до фейків на зразок “угорців палять”.

Фото: mukachevo.net
Фото: mukachevo.net

Гарячий березень 2018-го в найзахіднішій області України почався із відлуння скандалу від двічі підірваного офісу Товариства угорської культури Закарпаття (ТУЗК) в Ужгороді. У зв'язку з цим офіційний Будапешт почав, а місцеві представники угорської меншини підтримали дискусію довкола необхідності роботи у краї постійної моніторингової місії ОБСЄ. Коли, зрештою, від офіційних представників ОБСЄ прозвучало повідомлення про те, що місія ОБСЄ на Закарпатті таки неможлива, почався наступний етап “загострення” – саме настав час святкування річниці Карпатської України з одного боку та Угорської революції – з іншого. У зв'язку з цим з'явилося нове повідомлення з відомства Сіярто (міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто – ред.) про те, що Угорщина не радить своїм співвітчизникам відвідувати Закарпаття в ці дні. Але силовики доклали зусиль і одні можливі провокації були зірвані, а інші – недопущені. Все пройшло спокійно.

Однак уже через тиждень ми могли спостерігати новий виток у цій розмові – про військову базу в Береговому, проти якої рішуче виступають угорці. Також спокійні закарпатці з подивом відловили в мережі фейкове повідомлення, яке стосувалося рядової пожежі в ТЦ на периферії – на Тячівщині, де навіть немає громади угорців: читачів переконували, що ТЦ спалили, бо він – угорський. Словом, угорську карту розігрують на Закарпатті вже з приводу і без, головне – говорити, говорити, говорити... Комусь дуже хочеться, аби в “проблемне угорське питання” повірили усі за межами Закарпаття. І голоси закарпатців про те, що в “Багдаді все спокійно”, видається, цікавлять затятих поборників цієї ідеї все менше й менше та скидаються на глас вопіющого в пустелі...

І НІЯКОЇ ВАМ ОБСЄ!

Власне, про необхідність цієї місії на Закарпатті краяни – та й офіційний Київ – почули з Будапешта. Ідею озвучив (причому, вже не вперше) одіозний міністр МЗС Угорщини Петер Сіярто. Власне, в офіційному повідомленні на сайті угорського уряду йшлося про направлення місії спостерігачів ОБСЄ на Закарпаття як про доконаний факт, при цьому зазначалось, що в Будапешті вітають такий крок.

Цікаво, що згідно з повідомленням, про це Сіярто заявив під час зустрічі у Будапешті з Ласлом Брензовичем – головою Товариства угорської культури Закарпаття – того самого, офіс якого з другого разу таки підірвали в Ужгороді напередодні зовнішні агенти. Так от, Ласло Брензович звинувачував у "теракті" в Ужгороді антиугорську кампанію в українських ЗМІ і слідом за Сіярто говорив про необхідність місії ОБСЄ на Закарпатті. За кілька днів Сіярто поширив уже заяву про те, що він отримав листа від генсека ОБСЄ з повідомленням, що місія на Закарпатті таки буде розгорнута – і вказував навіть про присутність 12 офіцерів. У наступні кілька днів у соцмережах навіть з’являлися повідомлення про те, що на Закарпатті уже бачили машини з абревіатурою ОБСЄ.

Коментували гучну заяву всі – від міністра Клімкіна, який спершу намагався бути толерантним, а потім і собі заявив про Сіярто та червону лінію, до офіційних представників місії ОБСЄ в Україні. У заяві представництва йшлося про те, що “місія ОБСЄ посилила моніторинг в Ужгороді через нещодавні інциденти у місті та продовжить здійснювати спостереження за ситуацією шляхом безперервного патрулювання з Івано-Франківська”.

Ярослав Галас
Ярослав Галас

У Закарпатській ОДА, за словами речника голови ОДА Ярослава Галаса, не отримували пропозицій щодо відкриття в області постійної моніторингової місії ОБСЄ та не давали згоди на це.

У Закарпатській ОДА ідею угорців про ОБСЄ на Закарпатті не підтримують узагалі – в коментарі кореспонденту Укрінформу Галас повідомив, що в ОДА не бачать жодної потреби у моніторингу регіону офіцерами ОБСЄ.

“З попереднього досвіду, а саме – роботи Москаля на Луганщині, можемо стверджувати, що присутність місії ОБСЄ ніяк не впливає на зменшення конфліктів між сторонами – бували випадки, коли ми просили офіцерів стати посередниками між бойовиками та українськими військовими, аби налагодити ЛЕП чи газопровід, пошкоджені під час обстрілів. Жодного разу це не привело до жодного результату. Щодо ситуації на Закарпатті, вважаємо, що силовики показали добру роботу — одразу було знайдено виконавців обидвох нападів на офіс ТУЗК – і обидва рази це були замовники, які жодного стосунку не мають до України. Хіба офіцери ОБСЄ зможуть захистити Закарпаття від російських провокаторів?” – каже Галас.

СИЛОВИКИ В ПОСИЛЕНОМУ РЕЖИМІ

Тільки-но вщухли розмови з місією ОБСЄ, як в угорському питанні ми змогли спостерігати новий виток: у зв'язку з традиційними акціями на Закарпатті на історичному підґрунті. Мається на увазі чергова річниця Карпатської України, яку офіційно на Закарпатті відзначають покладанням квітів та реквіємом на Красному полі під Хустом, де були розстріляні військовими  генерала Хорті карпатські січовики, та на місці масового поховання січовиків на Верецькому перевалі, які були розстріляні уже поляками (після того, як польським військовим їх передали угорці-хортисти). Ну, а неофіційно цю річницю уже кілька років поспіль відзначають в Ужгороді місцеві радикали з організації, що має назву Карпатська Січ. За традицію, молодики в балаклавах із чорними хоругвами марширують Ужгородом  у супроводі факелів, вигукуючи патріотичні гасла. Власне, угорці добре запам'ятали гасла в 2016 – тоді кричали щось на зразок “Смерть мадярам!”, відтак, акцію традиційно розглядають як антиугорську. Хоча уже минулого і цього року закарпатські радикали обійшлися без закидів на адресу угорців, і навіть наголошували в заявах на позиції на кшталт: “Ми солідарні з угорськими націоналістами в побудові нової Європи”.

Цікаво, що цьогоріч влада попереджала про можливі провокації у дні, які збігалися з річницями українців та угорців на Закарпатті (мається на увазі відзначення 170-ї річниці Угорської революції 1848-1849 років). Офіційний Будапешт відзначився заявою про те, що не рекомендує в ці дні своїм громадянам відвідувати Закарпаття. Міністр Клімкін, зі свого боку, закликав силовиків пильнувати і не допустити жодних провокацій. Для контролю ситуації у ці дні Закарпаття відвідав особисто головний поліцейський країни – Сергій Князєв.

Як повідомили в Закарпатській ОДА, тиждень силові структури Закарпатської області працювали в посиленому режимі у містах Хуст, Берегове та Ужгороді, також на в’їздах в область на чотирьох перевалах було посилено пости поліції.

Приділялася увага охороні могил карпатських січовиків на Хустщині, а також – стели Арпада та похованню січовиків на Верецькому перевалі, розповів Галас.

І власне такі заходи були небезпідставними, бо напередодні 15 березня на перевалі, на в’їзді в Закарпатську область поліція затримала кілька десятків молодиків з битами, кастетами, балаклавами та іншими «цікавими» речами. А в ніч на 15 березня у Берегові невідомі потовкли машини з номерами Угорщини в одному зі спальних районів, при цьому не зачепивши тих, що стояли поряд з українською реєстрацією. Очевидно, хтось намагався створити потрібну картинку – про нещасних угорців, яких на Закарпатті з усіх сторін ущемляють. Хтось, очевидно, забув при цьому, що більш як половина закарпатців уже роками їздить на автівках з угорськими номерами – бо дешево й зручно.

“КАРАУЛ, УГОРЦІВ ПАЛЯТЬ” – АБО ЯК ВИЛОВЛЮЮТЬСЯ ФЕЙКИ...

Іще за тиждень новий виток в угорському питанні стався завдяки заяві Сіярто з приводу того, що офіційний Будапешт занепокоєний намірами Києва відновити в Берегові військову частину, яка діяла в місті раніше. І хоча наміри ці дуже декларативні, бо відновити частину на тих руїнах, які залишились від колишньої – ще та робота, але заяву Сіярто уже назвали втручанням у внутрішню політику держави.

Апогеєм для закарпатців став випадково виловлений у мережі фейк про те, як потерпають від українців угорці на Закарпатті. Повідомлення стосувалося пожежі в ТЦ на Тячівщині, який зайнявся днями, а в ньому певна дама Ніна Мунтяну бідкалася про те, що невідомі спалили “угорський торговий центр”, а ще нагадала, що “на вихідних на Закарпатті сталися масові погроми автомобілів на угорських номерах, а також підпали кількох магазинів і барів, що належать угорцям”.

Власне, у місцевих складається тверде переконання, що ними без їхньої на те згоди хтось управляє як у маріонетковому театрі. І знаючи з новітньої історії, що буває унаслідок такої вистави, місцеві жителі м'яко кажучи, не в захваті. Усі меседжі, які висловлюють з цього приводу закарпатці, зводяться до одного: залиште нас із нашими угорцями в спокої. Ми тут століттями разом непогано жили, й далі будемо. Тільки відчепіться.

СКИДАЙТЕ МАСКИ, ПАНОВЕ!

Щодо правих на Закарпатті. У березні вони встигли відзначитися не тільки «чорним маршем» Ужгородом, який мало у кого викликав захоплення та патріотичні почуття – скоріше, місцеві жителі ділилися враженнями про непорозуміння, що схожі акції за участі молодиків у чорних балаклавах, чорних куртках та з чорними хоругвами відбуваються в спокійному, провінційному і багатокультурному Ужгороді. Примітно, що для кількості закарпатські радикали запросили до спільного маршу колег із сусідніх областей.

Встигли хлопці з Карпатської Січі відзначитися й у жіночий день: під час акції феміністок в Ужгороді дівчат із транспарантами обілляли червоною фарбою – ті ж молодики з Карпатської Січі, причому, відбувалося все дуже цікаво – у присутності поліції, яка потім звітувала про ефект неочікуваності – начебто, усе сталося надто швидко і не встигли зреагувати, тому й отримали активістки в результаті червоний душ.

Віктор Пащенко, закарпатський політолог зробив такий акцент:

- Мені цікаво, хто лялькар в усіх цих виставах? Адже акції самі по собі надумані, враження, що вони влаштовуються тільки для того, аби зчинився скандал, аби зіткнути дві сили – акція феміністок в Ужгороді стала тому доказом. Але, зрештою, ми з вами із сутички маргіналів отримали картинку на ТВ, яка показує, що Ужгород – нестабільний регіон, що тут відбуваються сутички, начебто між представниками різних суспільних груп, а значить, треба більші повноваження для силовиків. Народ і справді бачить у таких випадках спасіння тільки в правоохоронцях, а ті, в свою чергу, отримують виключне право на застосування сили. Виходить так, що будь-які протестні рухи стають небажаними і не мають підтримки в населення, водночас вивищуючи значення силовиків.

Власне, нестабільний березень завершився на Закарпатті цікавим розпорядженням Геннадія Москаля – про те, що від 21 березня в області заборонені будь-які вуличні акції в балаклавах. “Патріотам нічого ховати свої обличчя на вулицях Закарпаття”, – коментує свою заборону Москаль.

Відтепер такі акції формально мають право на існування, але якщо молодики в чорному знову захочуть одягти чорні маски на обличчя, поліція має всі підстави реагувати – читай, заборонити такі публічні виступи.

ШАФРАНИ В СНІГУ ТА КІВІ В ЛЬОДУ

Окрім угорського питання та акцій радикалів, переймалися на Закарпатті – в унісон з усією країною – нетиповою весною з морозами та снігами.

Тільки-но з'явилися перші селфі на вкритих шафранами моріжках, як наступного дня випав сніг – товщиною з десять сантиметрів, щоправда, все одно знайшлися сміливці, які прагнули зазнимкувати чудові фіолетові квіти, що заледве стирчали зі снігу.

Але закарпатці не засмучуються – сезон цвітіння бриндуш (місцева назва шафранів) тільки стартував у долині, тому очікують, що ще зможуть наздогнати їх у горах – за тиждень-другий. Разом із цвітінням білоцвіта та інших первоцвітів, пік сезону яких також іще не настав.

Цікаво, що не всі переймалися снігами та морозами – закарпатський селекціонер Генріх Стратон, батько ківі сорту “Валентайн Карпат” використав їх для того, аби влаштувати своїм ліанам загартовування. Селекціонер облив кущі водою, та виставив їх, обледенілих, у мережу – на подив чесному народу. Мовляв, як є хто на цій землі, хто весняних морозів не боїться, так це мої ківі.

ЗАКАРПАТСЬКОМУ ВИНУ – БУТИ!

А на завершення місяця закарпатців порадували депутати – прийняттям Законопроекту №6693 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв», котрий передбачає спрощену процедуру ліцензування для малих виробництв виноробної продукції на основі декларативного принципу. Серед авторів закону – закарпатці Роберт Горват, Василь Петьовка, Валерій Лунченко.

За словами Роберта Горвата, цей закон дозволить виноробам, які виготовляють вино з власного винограду, отримувати ліцензії на виробництво без проходження атестації. “Це дозволить малим і середнім виноробам вийти з «тіні», відкрити нові робочі місця і створить в Україні передумови для якісного, різноманітного та конкурентного ринку європейського рівня. Ліцензування буде максимально спрощеним і регламентованим, а після прийняття закону виноробам для отримання ліцензії на виробництво за спрощеною процедурою потрібно не більше місяця”, – заявив народний депутат Горват.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться також про те, що цей закон дасть можливість відновлення роботи малого бізнесу у галузі виноробства, дозволить зменшити монополізацію та розширити випуск вітчизняної високоякісної конкурентоспроможної продукції, зацікавити сільськогосподарські підприємства у відновленні та розширенні виноградників і насаджень плодово-ягідних культур. Також прийняття цієї законодавчої ініціативи сприятиме розвитку винного туризму в Україні.

Ну, а наразі Закарпатські винні підвали уже готові прийняти усіх охочих, хто мріє відчути усі принади місцевих вин (цікаво що найпопулярніші з них розташовані саме в Берегівському районі, регіоні, де живе етнічна меншина угорців).

Як власне, й усе Закарпаття, яке готується вибухнути відкриттям сезону цвітіння – від підсніжників, шафранів до нарцисів та сакур. Аби переконати себе й своїх гостей, що краса таки переможе – попри будь-які фейки та офіційні заяви.

Тетяна Когутич, Ужгород

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>