Замальовки з життя єдиної міської ОТГ на Прикарпатті

В Івано-Франківській області діє 23 об’єднані територіальні громади. З них лише одна міська – Тлумацька ОТГ. Чи не бідують біля неї села, чи не обділеним залишається місто та як перемогти на виборах в об’єднаній громаді Укрінформ спробував з’ясувати, вирушивши до Тлумацької ОТГ.

Місто Тлумач розташоване на березі однойменної річки, що впадає в Дністер. За часів польської влади Тлумачем володіли магнати Потоцькі. Тут вони мали фільварки, сади та парки. Можливо саме відтоді садівництво та землеробство залишається головним заняттям для тутешніх жителів. За часів незалежності України Тлумач був райцентром, а сам район вважали аграрним. Щойно розпочався процес децентралізації, місто заявило про готовність об’єднатися з навколишніми селами. Так із 2017 року з’явилася Тлумацька об’єднана територіальна громада – це місто Тлумач та 11 сіл, разом – 19 тисяч населення.

НАДСКЛАДНІ ПИТАННЯ: ДОРОГИ, ОСВІТЛЕННЯ, АМБУЛАТОРІЯ

Найперше їдемо в село Бортники, де як каже голова Тлумацької ОТГ Роман Круховський, «живуть завзяті та працелюбні селяни». Добратися до них, насправді, дуже непросто: дорога розбита вщент. І це при тому, що вона веде до амбулаторії, яка тепер обслуговує жителів трьох сіл. Її будівлю, розповідає Роман Круховський, торік довелося просто рятувати. Заміна вікон, укріплення стін, внутрішні ремонти та надійний дах обійшлися у 300 тисяч гривень. Їх скерували з інфраструктурної субвенції, яку торік громада отримала від держави у сумі 5 млн 118 тис. грн. Тепер у черзі до лікаря - не лише бабусі, а й мами з дітьми, а значить, село ще поживе.

«Усю інфраструктурну субвенцію ми поділили порівну, на кожне село - по 300 тисяч гривень, аби показати людям, що ми починаємо вирішувати нагальні питання. В цьому ми слухаємо наших сільських старост. Приймаємо рішення на виконкомі, виносимо їх на сесію. Все у нас чесно і відкрито. Ми маємо і власні надходження. У нас працює дві німецькі агрофірми, що орендують землі в громади. Вирощують зернові, сою, соняшник, кукурудзу. Земельний податок у нас складає 1,5 мільйона гривень. Бюджет справді збільшився. Якщо торік ми мали 27 мільйонів власних надходжень, то тепер – 35 мільйонів. Так, у місті залишається багато податків. А ці села, що приєдналися, не можуть самі себе утримувати. Тому місту доводиться про них дбати», - розповідає Роман Круховський.

Народний дім у Бортниках теж змінився. Ремонти, новий одяг сцени — все це зробило життя громади, кажуть тут, яскравішим. Пишаються місцеві жителі і краєзнавчим музеєм, який уже здобув статус «народного» та «зразкового» в області. Поки оглядаємо його експонати, які зберігають у шкільних кімнатках, до Романа Круховського підходять місцеві жителі. Питають, коли проведуть світло на вулицях, бо в сусідів, кажуть, уже є. Голова обіцяє: освітлення і дороги – пріоритет.

«У цьому селі, і не тільки, головне питання – дороги. Надіємось зробити й тут ремонт, якщо не всюди, то бодай частину. Тут протяжність 12 кілометрів. Якщо наважимось на капремонт, розраховуємо на затрати 2-2,5 млн гривень за кілометр», - підраховує голова.

І люди вірять. Кажуть, чекатимуть. Адже торік, щойно утворили Тлумацьку ОТГ, тут відразу взялися за ремонт дороги, яка з’єднує два села - Колінці та Гринівці, де зазвичай найбільший потік транспорту. На цю магістраль скерували понад мільйон гривень з інфраструктурної субвенції. Залишилось закінчити ще 600 метрів, але селяни вже не приховують задоволення.

«Тепер це прекрасна дорога. Раніше тут був лише напрямок. Люди дуже задоволені, бо років 10 на неї чекали. Навіть вдавалися до протестів. А в перший рік роботи нашої ОТГ це надскладне питання вирішилось», - констатує староста села Колінці Василь Яців.

МІСТО НЕ ПРОГРАЄ

Насправді, Тлумацька ОТГ утворювалась непросто. Допоміг закон про так звані «олійні плями». Він дозволив об’єднатися тим громадам, у яких не всі села підтвердили бажання розпочати життя разом. У Тлумацькій ОТГ таких виявилось вісім сільських рад. Нині Роман Круховський зізнається, переважно поза об’єднанням залишились багаті села, або ті, де першу скрипку зіграли власні інтереси їх голів. Щодо «олійних плям», Роман Круховський відповідає з посмішкою, вона у них одна - і то просто через дорогу з Тлумачем.

«У мене неодноразово була зустріч у селі Палагичі. Поки що вони не увійшли в ОТГ, бо мають заправку, підприємців. Тому люди не поспішають, а ми їм дали можливість ще думати, хоча діти ходять до нас у садок, ми підвозимо до школи учнів 5-11 класів. Це наша «олійна пляма», бо вона - в центрі тих, які з нами об’єдналися, але у нас гарні відносини. Якщо буде відповідне законодавство, вони самі прийдуть до нас», - переконаний Роман Круховський.

Голова зізнається, міській об’єднаній громаді важче працювати, аніж сільській, бо є «свої нюанси». Вони пов’язані з передачею майна, з відкриттям власних відділів освіти, культури, медицини. Втім, усе це спонукає до розвитку громади. А тому, каже, містам не варто боятися децентралізації. Треба брати все у свої руки і йти вперед. 

«Місто не програє, бо податок збільшиться ще й за рахунок сільського населення. Держава все продумала. Інфраструктурну субвенцію держава дає на кількість сільських жителів, щоб містяни і жителі сіл зрозуміли, що з ними рахуються. Тобто, місто має більше податків, а держава дофінансовує село і за ці кошти ми можемо їх утримувати», - розповідає Роман Круховський. А ще додає, бюджет Тлумацької ОТГ може зрости щонайменше на мільйон гривень, якщо обіцянка прем’єр-міністра Гройсмана щодо передачі об’єднаним громадам тих земель, що є поза населеними пунктами, матиме юридичне підтвердження. Тобто, якщо ухвалять відповідний закон. 

Те, що Тлумач не програв від децентралізації, показово підтверджує транспортний парк комунального господарства. Замість єдиного старенького тракторця, тепер тут стоїть не лише новий сміттєвоз, міні-трактор, а й інша сучасна техніка, яка дозволяє прибирати і ремонтувати дороги. 

«Тепер ми маємо таку техніку, що зможемо самі виконувати ямковий ремонт. Уже нікого кликати для цього не будемо», - запевняє керівник міського комунального господарства Петро Радовець і додає, щойно прийде весна, вся спецтехніка, а ще нові сміттєві баки з’являться не лише на вулицях Тлумача, а й у селах громади. 

«Тепер у нас працює компанія DESPRO. Вона готова працювати над проведенням водопостачання, каналізації на території громади. Не залишаємо осторонь питання комунікацій, облаштування сміттєзвалища та переробки відходів. Компанія обіцяє не лише навчання персоналу, але й комп’ютеризацію процесів. Надіємось, що буде стояти сміттєсортувальна станція, і для цього вже розпочинаємо готувати проект полігону», - констатує Роман Круховський.

«КУЧЕРЯВІ СВИНІ», ЧАСНИК І ЧОРНОЗЕМИ

Та не лише про спецтехніку у громаді міркує сьогодні голова Тлумацької ОТГ. Каже, найбільше болить те, що люди виїжджають за кордон. Проблема – не локальна, але рішення, як залишити людей у селі, у Тлумацькій ОТГ шукають, як кажуть, «не покладаючи рук». За рік фахівці написали понад 50 проектів, аби знайти інвесторів і помічників у створенні нових робочих місць. Навіть із підприємством «Файні ябка» домовились, що відкриють у тлумацьких селах приймальні пункти фруктів. Тут переконані, лише нові робочі місця можуть подолати застарілу проблему - безробіття, що сягає на Тлумаччині більш як 20%.

«Перша наша стратегія розвитку – це сільське господарство. Не виключаємо, що тут запрацює виробництво і розвиватиметься туризм. Маємо запаси глини, торфів, а тому можемо робити і паливо, і цеглу. Є багато кар’єрів, де можна видобувати вапняк, гіпси. В одному з наших сіл уже працює швейцарська фірма. 

Не забуваємо і про туризм. Ми вже виграли один із проектів, у якому запроектували велодоріжку. Закупимо велосипеди, розробимо карти, спорудимо альтанки для гостей. Покажемо туристам ще й бандерівські бункери, які є в нас майже у кожному селі. У нас є чимало садиб, де гості зможуть зупинятися на відпочинок. Маємо багато лісів, чудові краєвиди, озера, культурно-історичні місця. У нас є чудові музеї і пам’ятки. Навіть у будівлі, де зараз працює міська рада, свого часу проживав Іван Макух, держсекретар внутрішніх справ Української Національної Ради ЗУНР. У нас є що показати людям», - стверджує Роман Круховський.

До того ж, додає, новостворена громада не відрікалась і від своїх фестивалів. Торік на свято «Вільхи», яке відзначають 12 серпня як зустріч літа та осені, влаштували справжні перегони «кучерявих свиней». Це м’ясна порода мангал, яку селяни завезли сюди років 5 тому. Ці поросята з задоволенням ласують не лише зерновими, але й травою і листям. Тож любителів видовища, а особливо фермерів, цей фестиваль має обов’язково зацікавити. Сподіваються, що в майбутньому таке захоплення може перерости і у кооперацію. 

«Розуміємо, що ця реформа скерована на те, аби місцеве населення допомогло нам залучити інвесторів. А люди поки не завжди хочуть, аби їм погано пахло, стукало чи інше. Та технології ідуть вперед, і всі незручності можна обминути. Тепер плануємо розсадити малину та всі кущові, які можна експортувати. Зацікавились вирощуванням часнику. Ми веземо його з Китаю, картоплю - з Саудівської Аравії, але самі ж маємо чорноземи. І можемо все це вирощувати тут», - ділиться планами заступник міського голови Тлумацької ОТГ Ігор Мандар. 

ШКОЛА ДЛЯ ГЕРОЇВ

За рік роботи, каже голова Тлумацької ОТГ, громаді вдалося вийти на певний шлях розвитку. Тут не закрили жодної школи. Хоча вже стоїть питання про те, що дітей старших класів з одних шкіл доведеться довозити в іншу. Адже треба визнати, у деяких школах просто немає учнів 5-х, 8-х класів.

Далі їдемо у село Надорожна. Тут від дороги, через смерекову алейку, стежка веде до навчально-виховного комплексу, де займається 86 учнів. Ще 26 дітей  тут відвідують дитсадок. Торік школа, якій минуло 42 роки, отримала нове дихання. 

«Так, ми боїмось за те, аби школа в селі не зникла. Але тепер ось отримали надію: і діти є , і ремонти зробили. Об’єднана громада торік виділила стільки грошей, що ми й не сподівались на таке, бо завжди ходили і просили бодай пару копійок», - зізнається директорка комплексу Ольга Ярославівна. 

Вона розповідає, тепер у школі планують відкрити штучний спортивний майданчик, ігровий. А найбільша гордість у цій школі - випускник Андрій Фігурний з позивним Лем, який торік загинув у зоні АТО під час бою з ворожою диверсійною групою. Командувача взводу тут не забувають. Школярі дбайливо зібрали його особисті речі і відкрили музей. Про проблеми на передовій вони дізнаються чи не з перших вуст. Ось і тепер переказали 2 тисячі гривень на запчастини для військової техніки. 

«Ось погляньте, цей прапор нам подарували бійці 93-ї механізованої бригади. Щороку вони до нас приїжджають, відвідують могилу Андрія і обов’язково приходять у школу. Друзі Андрія ставлять підписи на цьому прапорі. Багато вже не зможуть приїхати, загинули», - додає Ольга Ярославівна. 

Ось так, а якихось десять років тому ніхто й гадки не мав, що в простій сільській школі росте покоління, яке своїм героїзмом здивує увесь світ. І вже хоча б тому старенькі класи в українських селах заслуговують на збереження і модернізацію, бо тоді у цих школах зможе вирости покоління, яке змінить свою Україну і подарує людству нові ідеї, виплекані у любові та відповідальності за долю власної нації. Подейкують, у процесі децентралізації найбільше заважають амбіції місцевих керманичів. Точніше -  їхній страх програти на виборах. Для таких лідерів Роман Круховський відкриває власний секрет перемоги, який торік допоміг йому обійти 8 кандидатів.

«Щоб перемогти в громаді, треба йти до людей. До того я був двічі депутатом райради. Сам родом звідси. Мене тут знали люди, а я знав кожне село і його проблему. Не цураюсь вилізти на стріху, подивитись на дах, заглянути у підвали старих будівель. Можливо тому, майже у кожному селі я виграв. Якщо ми не будемо рухатися, змінювати щось, ніхто нам не допоможе. Треба не гальмувати реформу, а йти вперед. Змінюватись самому і змінювати життя громади», - переконаний Роман Круховський.

P.S. За інформацією регіонального відділення Асоціації міст України, яке організувало прес-тур до Тлумацької ОТГ, на Прикарпатті є 6 міст обласного підпорядкування: Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Яремче, Бурштин і Болехів. Якщо парламент ухвалить відповідне законодавство, вони можуть автоматично стати центрами ОТГ, без виборів голови, лише переобравши депутатів міської ради. А ще ці міста чекають на закон, який дозволить об’єднати села та селища у різних районах області. Водночас, міста-райцентри Галич та Надвірна вже оприлюднили про свої наміри створити ОТГ. Загалом, у 2018 році в Івано-Франківській області очікують створення не менше десяти об’єднаних громад. 

Ірина Дружук, Івано-Франківськ

Фото Юрія Рильчука