Досягнення під ялинку: дороги, метро, фонтан та місто, комфортне для життя

Досягнення під ялинку: дороги, метро, фонтан та місто, комфортне для життя

Аналітика
2587
Ukrinform
Найбільші досягнення та найяскравіші події 2017 року, якими можуть пишатися регіони України 

Напередодні новорічних свят заведено підбивати підсумки року, що минає. Власкори Укрінформу не стали відступати від традиції й відібрали для читачів найбільші досягнення та найяскравіші події, якими можуть похвалитися регіони. 

ВІННИЧЧИНА: РОБОЧІ МІСЦЯ, ОПЕРА ПРОСТО НЕБА  ТА КОМФОРТ 

У 2017 році до топ-трійки досягнень регіону можна віднести залучення в область потужних інвесторів – іноземних компаній, які разом забезпечать створення в регіоні понад 4 тисяч робочих місць; проведення в м. Тульчин унікального оперного фестивалю просто неба «OPERAFEST-TULCHYN» та третє поспіль визнання Вінниці українським містом, найкомфортнішим для проживання.

Що стосується інвестиційних проектів, у регіон «заходять» три потужні компанії. Так, на базі вінницького «45-го заводу» вже започаткований проект американської компанії «Делфі», де буде створено 2100 робочих місць. Японська компанія «Фуджікура» започатковує виробництво в м. Немирів – це ще 700 робочих місць на першому етапі. У Вінниці свої виробничі потужності розмістить японська корпорація «Сумітомо» зі створенням на першому етапі 500 робочих місць, а за реалізації інвестпроекту в повному обсязі – 1600.

Що  стосується оперного фестивалю просто неба «OPERAFEST-TULCHYN», то вперше у регіоні культурний захід, якій пройшов з величезним успіхом і викликав неабиякий резонанс, проведено «у глибинці». Його унікальність полягає в тому, що його організатори вперше використали мистецький проект для відродження малих міст з використанням їх історико-культурного та туристичного потенціалу. Участь у фестивалі взяли відомі вітчизняні та іноземні оперні виконавці; відвідали фестиваль близько 10 тис. осіб.

Серед досягнень регіональних громад – хет-трик Вінниці у змаганні за визнання містом, найкомфортнішим для проживання. Зокрема, в рамках 3-го Всеукраїнського муніципального опитування на замовлення IRI (Міжнародного республіканського інституту), яке проводилося в лютому 2017-го соціологічною групою «Рейтинг», утретє рейтинг українських міст за задоволеністю мешканцями якістю сфер та послуг очолила Вінниця.

ДНІПРО: МЕТРО, СОЦІАЛЬНІ ОБ'ЄКТИ ТА КІНО

З квітня цього року в Дніпрі почали активно будувати метро. Реформа децентралізації дозволила уряду ухвалити рішення про передачу всіх повноважень щодо будівництва метро місцевій владі. В результаті  тут розпочалася активна фаза бурових робіт.

Завдяки так званій «новоавстрійській» технології роботи щодня просуваються до 1,5 м у кожному з напрямків руху трьох станцій.

За цим методом нині зводять усі станції метро та підземні тунелі у країнах Європи.  Монолітні тунелі витримають близько сотні років експлуатації. Водночас самі будівельні роботи можна закінчити у півтора рази швидше, ніж за іншими методиками.

В Україні «новоавстрійський» метод використовують вдруге після будівництва Бескидського залізничного тунелю на заході країни.

Нині добудова дніпровської підземки залишається одним із найбільших інфраструктурних проектів у країні, який втілюється за гроші західних банків. У рамках проекту, укладеного з турецькою фірмою-підрядником Limak, у дніпровському метрополітені зведуть 3 нові станції в центральній частині міста – «Центральна», «Театральна» та «Музейна». Після завершення робіт довжина метро збільшиться з 7 до 11,1 км. Закінчити всі роботи планують наприкінці 2021 року.

Наразі компанія-підрядник Limak розробляє спеціальний сайт, на якому усі охочі незабаром зможуть стежити за перебігом будівництва метрополітену.

Взагалі 2017-й став для Дніпропетровщини роком масштабного будівництва. У регіоні звели та реконструювали близько 200 соціальних об'єктів – садочків, шкіл, лікарень, доріг.  Загалом на розвиток області витратили 1,5 млрд грн.

До здобутків області  в культурній сфері можна віднести документальний фільм War for Peace («Війна заради миру») про війну на Донбасі українця Євгена Тітаренка. Попри те, що його показ скасували на фестивалі «Артдокфест-2017» у Москві, дніпряни впевнені, що невдовзі він  буде презентований на іншому міжнародному фестивалі.

Як вважає продюсер фільму, волонтерка із Дніпра Наталія Хазан, скасування показу стрічки в Росії послугувало гарною йому рекламою, а визнання в міжнародних колах – досягненням року.

«Все, що заборонили, – набагато цікавіше. Якби фільм був прохідним, його б спокійно показали в кінотеатрі на 150 місць, і ніхто б не помітив. А так нам зробили колосальне промо», – сказала Наталія Хазан.

За її словами, документальний фільм War for Peace знімався упродовж 12 місяців в зоні бойових дій на Донбасі парамедиком Євгеном Тітаренком, який у складі батальйону «Госпітальєри» пройшов найгарячіші точки Донбасу. Зйомки тривали упродовж 2014-2015 років. Він створений винятково зусиллями ентузіастів.

ДОНЕЧЧИНА: БУДУЄМО УКРАЇНУ!

На Донеччині цьогоріч реалізовували  ключове завдання, з яким прийшла до влади команда глави Донецької військово-цивільної обладміністрації Павла Жебрівського: «введення Донеччини в єдиний український простір». Адже, за його словами, «там, де Україна – там прекрасно, там де Україна – там класно».

Під гаслом «Оновлена  Донеччина» в регіоні вкладалися гроші й вирішувалися непрості завдання в різних напрямках економіки. Але наймасштабнішими були проекти в сфері освіти, екології та медицини.

В області відкрили 7 оновлених, оснащених найсучаснішим обладнанням опорних україномовних шкіл в селищах Билбасівка, Іллінівка, Гришине і містах Покровське, Часів Яр, Дружківка і Волноваха. На думку губернатора, це позначиться на показниках області на освітньому ринку України. Якщо в 2016 році Донецька область посіла 14-е місце за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в Україні, в 2017-му – вже шосте, а в наступному році планує увійти до трійки лідерів.

У зв'язку з окупацією частини регіону основні великі медичні центри обласного рівня залишилися в Донецьку. І сьогодні жителі регіону відчувають гостру потребу в якісній медичній допомозі на місці. Тому медицина, її відновлення, розвиток нині в пріоритеті на Донеччині.

У Краматорську на базі міської лікарні №3 створено відділення кардіо- і рентгенваскулярної хірургії, яке з липня працює за програмою «Стоп-Інфаркт».

У вересні в Маріуполі відкрили оновлену станцію переливання крові, яка за рік заготовляє до 5,5 тонни крові і обслуговує всю південну частину області. Тоді ж у місті почалося будівництво обласної лікарні інтенсивного лікування. Здати об'єкт заплановано у вересні 2018 року. Загальна вартість – приблизно 400 млн грн.

Не менш важливими для Донбасу є екологічні програми.

В регіоні завершується будівництво 7 очисних споруд в 7 населених пунктах.

ЗАКАРПАТТЯ:  СКОРОЧЕННЯ ВИРУБОК, ГІРСЬКІ ШЛЯХИ ТА УСПІХИ ПРАВООХОРОНЦІВ

Головними здобутками краю протягом року, що минає, в Закарпатській облдержадміністрації вважають зменшення на 20% вирубки лісу в порівнянні з минулим  роком. Також на 3% зменшилась кількість самовільних рубок. При цьому збільшилася кількість деревообробних підприємств у краї, а це нові робочі місця. Загалом, зарплата у працівників лісового господарства по області зросла у цьому році на 3 тисячі гривень.

Ще одним, не менш, а може й більш важливим, є ремонт дороги в Усть-Чорнянському кущі на Тячівщині. Тут румунський підрядник, що виграв тендер, проклав 37 км дороги у гірській місцевості, де доти асфальтового покриття не було взагалі, або прокладене ще за радянських часів, котре не ремонтувалося понад 30 років.

Гроші на ремонт цієї гірської дороги, понад 58 млн грн, знайшли в дотаційній області з так званого «дорожнього експерименту» – від перевиконання плану митниці.

Ну й третє досягнення минулого року – це добра робота правоохоронців, які зупинили кілька спроб розхитати ситуацію на Закарпатті на міжнаціональному грунті.

«Йдеться про роботу спецслужб із перешкоджання діяльності агентів РФ щодо встановлення угорських стел на Берегівщині та Виноградівщині в травні. А також ще одна операція силовиків у серпні – коли на кордоні було затримано двох диверсантів, які планували підірвати угорську стелу на Верецькому перевалі. У разі, якщо б ці спроби не були зупинені, політична конфронтація із угорцями набрала би ще більших обертів», – каже  директор департаменту комунікацій та зв'язків із громадськістю Закарпатської ОДА Ярослав Галас.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК: НАЙБІЛЬША ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ ЗА ОСТАННІ 25 РОКІВ

Безумовно, подією року в Івано-Франківській області можна назвати відкриття заводу LEONI у Коломиї. Підприємство зі 100-відсотковим іноземним капіталом з Німеччини стало  для прикарпатського містечка найбільшою іноземною інвестицією за останні 25 років. До 2020 року внесок  LEONI у розвиток заводу має зрости до 46 млн євро. Наразі тут створені близько 800 робочих місць. Новий завод відкрив зовсім інший етап в економічному розвитку Прикарпаття, коли кількість пропозицій на ринку праці  чи не вперше перевищив попит. Однозначним є лише факт,  що у 2018-у роботи для прикарпатців не бракуватиме.

Ще одним надбанням для Івано-Франківська став бронзовий пам'ятник художнику Опанасу Заливасі. Його автор – Ігор Семак, який раніше створив у місті монументи Данилу Галицькому та Євгену Коновальцю. Пам'ятник Заливасі увічнив не лише скромного художника-шістдесятника та привернув увагу до його творчості, але й нагадуватиме містянам про Голодомор. Адже торік Український інститут національної пам'яті вніс ім'я Опанаса Заливахи у проект «Незламні». Він відкриває  історії 15 видатних українців, які пережили 1932-1933 роки та змогли себе реалізувати.

ЛУГАНЩИНА: ДОСЯГНЕННЯ В ТОМУ, ЩО ОБЛАСТЬ ЖИВЕ

Перше й головне «досягнення» Луганщини – в тому, що вона живе! Адже наслідком блокування залізничних шляхів так званими патріотами стало те, що обсяги реалізованої  (тобто тої, що оплачена споживачами) продукції в області обвалились на третину (!), експорт – на 48%,  обсяги будівельних робіт скоротилися на чверть, а доходи обласного бюджету зменшились мало не на мільярд гривень, і з того часу Луганщина здатна виживати тільки за рахунок решти країни.

Тим не менш, область живе, і одне це вже можна вважати досягненням: ми не змерзли, не занурились у пітьму, і вода не пересохла в трубах централізованого водопостачання. Мало того, наші будівельники спромоглися  довести до ладу об'єкти, які тихо «загинались» у т. зв. мирний час. Наприклад, став до ладу плавальний басейн у спортивному комплексі «Олімп» (районний центр Кремінна). У серпні трупа Академічного українського обласного театру (Сєверодонецьк) отримала оновлене (й осучаснене) приміщення, яке вигоріло в пожежі років із 15 тому. Сьогодні артисти, наче зголоднілі, ставлять одну прем'єру за іншою (близько двох десятків – за два роки, що минули після переїзду театру з окупованого Луганська).

Ну, і так, «дріб'язком»: відновлено два великих мости через головну річку Донбасу – Сіверський Донець, підірваних окупантами, що тікали влітку 2014-го. У Старобільську довели до ладу поліклініку (теж стояла довгобудом з «доісторичних» часів). На площах міської лікарні в Сєверодонецьку створене відділення для проведення операцій з шунтування на серці, а в обласній дитячій лікарні встановили цілу купу новітнього обладнання.

А головне, якщо не прискіпуватися до окремих негараздів, область цілком пристосувалася до існування посеред війни. І  це – основне досягнення.

ЛЬВІВЩИНА:  600 КМ АВТОШЛЯХІВ, 80 ПІДПРИЄМСТВ І ПРОЕКТ ДЛЯ ОНКОХВОРИХ

Головним досягненням Львівщини є будівництво та ремонт доріг державного і місцевого значення. В цьому плані область вийшла у всеукраїнські лідери. Їй вдалося відремонтувати  майже 600 км автошляхів. Найважливіші із них – Львів-Тернопіль, Львів-Радехів-Луцьк, Львів-Самбір-Ужгород, Львів-Пустомити-Меденичі, Східниця-Верхнє Синьовидне, Бориня-Мохнате.

Цого року Львівщина будувала не лише дороги. Майже кожного тижня тут відкривалося два нових підприємства. Від початку року відкрито 80 підприємств і створено 8 тисяч робочих місць. Саме тому за даними рейтингу «Європейських міст і регіонів майбутнього» FDi Magazine Львівська область увійшла  до ТОП-10 регіонів Східної Європи. 

Серед здобутків регіону є й такий, як створення  найкращих умов для обстеження онкохворих. Тут за підтримки Світового банку діє проект «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій». Створено міжрайонні скринінгові центри, підвищено доступність для населення методів ранньої діагностики раку.

МИКОЛАЇВЩИНА:  ІНВЕСТПРОЕКТИ ТА ФЕСТИВАЛЬ ПОВІТРЯНИХ ЗМІЇВ

Цьогоріч в області введено в експлуатацію два потужних промислових об'єкти. Це сучасний перевантажувальний комплекс ТОВ «Баловнянська виробнича база» (БВБ) потужністю 100 тисяч тонн одночасного зберігання зерна у Новоодеському районі. Він побудований за рік, інвестори вклали в нього 488 млн грн.

Другим об'єктом є новий вантажний район по перевалці рослинних олій потужністю в 500 тис. тонн на рік, введений в експлуатацію Миколаївським морським терміналом «Ніка-Тера». В комплекс входять 3 технологічних парки, які складаються з 18 резервуарів з об'ємом 33 тис. тонн. Для перевантажувальних робіт з автомобільного та залізничного транспорту побудовані естакади, розраховані на одночасне розвантаження 5 залізничних та 4 автомобільних цистерн.

Видовищною подією для  Миколаївщині  став перший Міжнародний фестиваль повітряних зміїв «Tryhutty International Kite Festival 2017» – «Одне небо – один світ!».

Подивитися це захопливе дійство у с. Трихати на березі Південного Бугу з'їхалося кілька тисяч глядачів не лише з Миколаївщини, а й із сусідніх областей. У фестивалі взяли участь кайтери з 8 країн світу – Франції, В'єтнаму, Італії, Німеччини, Об'єднаних Арабських Еміратів, Туреччини та Польщі, а також українці з Херсона, Скадовська, Нікополя і, звичайно ж, із Миколаєва. Найстарший учасник – Олексій Звірик із Херсона. Йому 79 років, 60 з яких він займається повітряними зміями.

ОДЕЩИНА: ШЛЯХ НА БУХАРЕСТ,  ПОРТ «ЮЖНИЙ» ТА МЕДЗАКЛАД НА 1 МІЛЬЙОН ЄВРО

Упродовж  року в області капітально відремонтовано 139-кілометровий відрізок автомобільної дороги  Одеса-Рені (на Бухарест). Виконано у півтора раза більші обсяги будівельно-ремонтних робіт порівняно з 2016 роком.

Як повідомив Укрінформу перший заступник очільника Служби автомобільних доріг Одеської області Сергій Лещенко, "якщо не буде перебоїв у фінансуванні, дорожні компанії зможуть у 2018 році прокласти останній 59-кілометровий відрізок автотраси Одеса-Рені, що відкриє нові можливості для зміцнення торговельно-економічних відносин України з Румунією та іншими країнами Євросоюзу".

Досягненням року на Одещині  вважається реалізація  найбільшого чорноморського проекту  з днопоглиблювання акваторії порту "Южний".  У липні його розпочала  китайська компанія China Harbour Engineering Сompany Ltd. (CHEC). У  роботах зайняті 19 грейферних земснарядів, спеціалізованих суден та іншої техніки. Наразі з глибини акваторії порту вже  вилучено маже  4 мільйони 500 тисячі кубометрів грунту – у півтора рази більше, ніж передбачалося планом-графіком.

Важливим для регіону є відкриття в Одесі Центру нефрології та діалізу, розрахованого на 240 пацієнтів. Це найбільший в Україні спеціалізований медзаклад. Проект реалізує один зі світових лідерів у виробництві обладнання та витратних матеріалів для гемодіалізу, залучено інвестицій більш як на 1 мільйон євро.

СУМЩИНА: ВІДРОДЖЕННЯ  ЦУКРОВАРІННЯ

У селищі Миколаївка Білопільського району на Сумщині запущений у роботу Віринський цукрозавод – єдиний з 18, що зберігся і кілька років до цього не працював.

ото: SuperAgronom.com
Фото: SuperAgronom.com

Реконструкція заводу, яку проводили іноземні інвестори, тривала чотири роки, і весь цей час платилася заробітна плата та податки. За сезон підприємство виготовило більше 40 тисяч тон цукру. Цього цілком достатньо не тільки для того, щоб забезпечити потреби жителів області, а й для реалізації продукту в інші регіони нашої країни і навіть для експорту.

Важливими подіями для Сумської області є придбання сучасного рентгенологічного кабінету в обласну дитячу клінічну лікарню за 7 млн грн та відкриття другого в Україні контактного центру безоплатної вторинної правової допомоги.

ТЕРНОПІЛЬЩИНА: НАЙДОВШИЙ В УКРАЇНІ ФОНТАН, ДОРОГИ ТА ЗАРПЛАТИ

Проектом людських симпатій у Тернополі, безперечно, вважається найдовший в Україні фонтан довжиною у майже 130 м на 500 форсунок, які подають на висоту понад 4 м струмені із підсвіткою, з можливістю лазерних інсталяцій. Він створений у 2017 році на набережній міського озера. Фонтан виконуватиме не лише естетичну, а й практичну функцію – аерацію озера, наповнюючи водойму киснем та попереджуючи застій води.

Наймасштабнішим проектом року був ремонт дороги Львів-Тернопіль, яка є частиною автошляху до кордону з ЄС. Освоєно 302 млн грн. Автотрафік на цій ділянці вже збільшився у три-чотири рази.

Серед рекордів області – динаміка зростання реальної заробітної плати, за якою Тернопілля у 2017 році з останнього вийшло на перше місце в Україні. Відповідний індекс склав майже 130%. 

Серед плюсів області – й такий факт: сума капітальних інвестицій сягнула понад 5 млрд грн – більше, ніж за 25 попередніх років.

ХАРКІВЩИНА:  РІК МАСШТАБНОГО БУДІВНИЦТВА

У Харківській області цей рік можна сміливо назвати роком масштабного будівництва.

Відкрила двері нова школа в Пісочині під Харковом, куди 1 вересня пішли 600 дітей. Вона стала першою за 12 років, побудованою з нуля. Заклад повністю відповідає вимогам інклюзивної освіти, побудований за сучасними енергозберігаючими технологіями, має європейську організацію простору з зонами відпочинку на свіжому повітрі тощо. На будівництво заклали 78 млн грн, в тому числі, 49 млн – з держбюджету.

Цьогоріч Харківщина провела великі роботи з капітального відновлення в Ізюмському районі. Це найбільш напружений район області з часів початку бойових дій на Донбасі. Траса М-03, яку не ремонтували 30 років, під вагою військової техніки повністю зруйнувалася, люди їздили в об'їзд за 30 км. Станом на початок року ремонту вимагав і стратегічний міст через річку Сіверський Донець, який чекав цього 17 років. У цьому році проведено масштабний капітальний ремонт як дороги, так і моста.

Загальна вартість робіт склала 22,8 млн грн – з державного і місцевих бюджетів.

1 вересня в Харкові відкрито найбільший в Україні Регіональний центр надання адміністративних послуг, де можна отримати 450 видів послуг – пенсійні, соціальні, міграційні, адміністративні, фіскальні, кадастрові. Будівництво Регіонального ЦНАУ реалізовано за фінансової підтримки посольства США в Україні та USAID.

ХЕРСОНЩИНА: АВІАРЕЙСИ ДО СТОЛИЦІ, ТЕРМІНАЛ НА ДНІПРІ ТА БАРЖА З КАВУНАМИ  

Проривом року Херсонщини можна вважати встановлення регулярних авіарейсів за маршрутом Київ-Херсон-Київ, які здійснюються двічі на день з квітня цього року літаками авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України». 

До здобутків області треба віднести й відкриття нового зерноперевантажувального терміналу на Дніпрі у місті Гола Пристань, збудованого компанією «Нібулон» на кошти Європейського інвестиційного банку. Вартість будівництва Голопристанського терміналу – понад 500 млн гривень. Він займає площу 7,5 га. Обсяг зберігання зерна становить тут 77 тис. тон. Добова потужність терміналу по відвантаженню на водний транспорт – 12 тис. тонн. 

Фото с сайта hyser.com.ua
Фото с сайта hyser.com.ua

До речі, саме з цього причалу і вперше за останні 14 років Херсонщина відправила свої знамениті кавуни до Києва. Баржа, завантажена 250-ма тоннами кавунів, вирощених херсонськими фермерами, прибула до Переяслава-Хмельницького, а ягода доставлена у столицю автотранспортом до супермаркетів мережі «Сільпо» і розпродана киянам та гостям столиці за рекордні два дні.  

ЧЕРНІГІВЩИНА:  ОТГ, ПОЗИТИВНЕ САЛЬДО ТА АГРОРЕКОРД

Підбиваючи підсумки 2017 року, влада, передусім, Чернігівщини пишається ходом децентралізації в області. Адже за даними моніторингу Мінрегіонбуду України, за темпами створення об'єднаних територіальних громад Чернігівщина посідає третє місце в державі. На сьогодні тут утворено вже 37 об`єднаних територіальних громад (ОТГ).

Процес децентралізації позитивно впливає на розвиток населених пунктів регіону, бюджети яких суттєво зростають. Яскравим прикладом цього є масштабні перетворення в місті Чернігові, де, перш за все, в очі впадають зміни в благоустрої обласного центру. На відповідні роботи і заходи з міського бюджету витрачено понад 310 млн грн, що на 116 млн перевищує аналогічні видатки 2016 року.

А ще в цьому році, вперше за останнє п'ятиріччя, Чернігівська область отримала позитивне сальдо за підсумками як внутрішньоекономічної, так і зовнішньоекономічної діяльності: виробила продукції більше, ніж спожила і експортувала більше, ніж імпортувала.

Також у цьому році встановлено новий аграрний рекорд – намолочено 4 млн тонн зерна проти 3,74 млн тонн минулого року.

Антоніна Мніх, Людмила Блик, Ірина Дружук, Тетяна Когутич, Олена Колгушева, Алла Мірошниченко, Михайло Бублик,  Михайло Аксанюк, Сергій Ханін, Олег Снітовский, Світлана Лігостаєва, Валерій Староселець, Наталія Потапчук. Укрінформ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-