"Інститут монокристалів" - сапфір для армії та ліки для серця

Харків недарма названий найнауковішим містом України: тут діють близько ста різних НДІ, в тому числі, академічних.

Кожен з них, говорить генеральний директор НТК "Інститут монокристалів", академік НАН України Володимир Семиноженко, має свій бренд. Наприклад, НДІ "Блискавка" Харківського національного технічного університету "ХПІ" відомий власною науковою школою високовольтної імпульсної техніки, а НДІ астрономії Харківського національного університету імені Каразіна, де у власній обсерваторії проводяться фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, астероїдів, комет, - унікальним каталогом 300 000 000 положень зірок і їхніх переміщень.

ДЕ РОСТУТЬ САПФІРИ ДЛЯ ОБОРОНКИ

Для звичайної людини НТК "Інститут монокристалів" НАН України, заснований у Харкові у середині минулого століття, це насамперед - штучно вирощені кристали, в тому числі, сапфіри. Не ті, які вправляють в золоту оправу як ювелірні прикраси, а інші - матеріали із заданими властивостями, які затребуваними, зокрема, в оборонній та аерокосмічній галузях.

- Можете показати? Як на екскурсії?

- Показати один сапфір вагою 40 кг або сцинтилятор (матеріал для реєстрації різних видів іонізуючого випромінювання) вагою в 500 кг - елементарно. А весь науково-технологічний комплекс - нелегко, адже це 5 структурних підрозділів, які розташовані не тільки в Харкові, але і в Києві, а ще недавно були у Луганську та Сімферополі...

- А зараз їх там немає?

- Зв'язку з цими підрозділами, зі зрозумілих причин, у нас зараз немає. Ми знаємо тільки те, що у будівлі нашого Інституту функціональної мікроелектроніки в Сімферополі зараз розташовується Слідчий комітет РФ. Також під питанням збереження унікального обладнання Центрального КБ машинобудування "Донець" у Луганську, де раніше випускали установки для вирощування кристалів.

Але ми говоримо про структури, які продовжують успішно працювати. По-перше – це Інститут монокристалів, де розробляють унікальну технологію виробництва найбільших у світі високоякісних штучних сапфірів, незамінних в оптоелектроніці, космічних апаратах, медицині, включаючи скальпелі для хірургії ока, нарешті, при створенні так званої прозорої броні.

Далі - Інститут сцинтиляційних матеріалів, розробки якого використовуються у більшості найбільших міжнародних експериментів в області ядерної фізики та фізики високих енергій, включаючи Великий адронний колайдер у Церні (ЄС), Belle (Японія), CDF (Fermilab, США), OPERA (ЄС), Daya Bay (Китай) та інших. Крім того, на основі сцинтиляційних кристалів створюються гамма-детектори для провідних світових фірм-виробників томографічних систем (Siemens, Philips, General Electrics), розробляються українські гамма-томографи, які не поступаються своїми характеристиками зарубіжним аналогам. На сьогодні у медичних центрах України вже давно успішно працюють більше 30 томографів нашого виробництва. І це, зауважте, при відсутності держзамовлення на розробку і постачання такої техніки, що саме собою гальмує подальший розвиток даного напрямку. Те саме відноситься і до створення українських доглядових митних систем, хоча сьогодні практично у всіх європейських аеропортах працюють доглядові системи, оснащені нашими кристалами.

ЯК ЗУПИНИТИ ВИТІК МІЗКІВ

- До речі, через відсутність держпідтримки змушений жити за рахунок здачі в оренду своїх приміщень наш Інститут мікроприладів, який знаходиться в Києві. Науковий потенціал є, є традиції розробки та виробництва сучасних мікросхем, у тому числі, для оборонної промисловості, де діє принцип: не все можна купити, деякі елементи потрібно виробляти самим. Але без держзамовлення плани стають міражами.

Переконаний, що наука, як це робиться за кордоном, у тому ж Китаї, має дотуватися. Поки що наші наукові висоти досягнуті за правилом "всупереч або незважаючи на" - тобто, завдяки госпдоговорам, відсоток яких - найбільший у системі Національної Академії наук України. Цьому теж є пояснення: російський ринок ми втратили, а європейський чи заокеанський не дуже охоче пускає конкурентів з України, особливо з урахуванням ризиків, пов'язаних з військовим конфліктом у зоні АТО.

З іншого боку, наше науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів вписалося в ринок і успішно розробляє нові унікальні сполуки та матеріали, затребувані фармацевтами, біологами та медиками, електронною промисловістю (чули про дисплеї нового покоління?), створює сучасні сорбційні матеріали, зокрема, для очищення технологічних вод. Важливим напрямком є хімічний аналіз - у нас діє єдина в Україні спеціалізована аналітична лабораторія, сертифікована за Європейськими стандартами. Крім того, працює унікальна лабораторія технології та аналізу лікарських засобів, що випустила на український і зарубіжний ринок понад півтори сотні препаратів.

Нарешті, про завод хімічних реактивів, перший подібний завод у тодішньому СРСР, побудованому у 1934 р. Сьогодні на заводі випускають медичні субстанції - діюча речовина для готових лікарських форм. Асортимент освоєних субстанцій - понад 30, що становить десяту частину всіх синтетичних субстанцій, вироблених в Україні. Основний напрямок - синтез нових, оригінальних субстанцій, таких, як тіотриазолін: перша українська розробка для лікування серцево-судинних захворювань. Цього року вона відзначена премією Кабміну за інноваційні розробки. Готові лікарські форми на основі тіотриазоліну, яких вже більше 20 - у топ-продажів в Україні останні 8 років. Нові українські розробки (ангіолін, гіпертрил), які демонструють високу ефективність при лікуванні серцево-судинних захворювань, зараз проходять останню стадію клінічних випробувань.

У нас є лабораторії, куди так просто не зайдеш. Але ми приймаємо гостей охоче, особливо молодь. Спеціально для молоді регулярно проводимо екскурсії на створену в НТК виставку наших досягнень, беремо участь у міському проекті "Науковий пікнік" та інших науково-популяризаторських заходах: а раптом серед юних відвідувачів є наші майбутні наукові співробітники!

На жаль, як і всі наукові установи України, ми теж відчуваємо проблеми з кадрами, особливо молодими. Ще три роки тому фахівці у віці до 35 років становили 40 відсотків нашого кадрового складу. Зараз - 30 відсотків, оскільки багато молодих фахівців шукають щастя за кордоном. Якщо і надалі НТК буде отримувати фінансування з держбюджету, яке не перекриває і половини потреб комплексу (при цьому левова частка грошей повертається державі у вигляді податків!), ми не зможемо зупинити витік мізків. Правда, кістяк колективу поки що збережено: це експериментатори, закохані у науковий пошук, яким приносить радість не тільки зарплата, але і, більшою мірою, результат їхньої праці. Наша головна ставка - на молодь. У нас діє Рада молодих учених, були створені кілька молодіжних лабораторій (практично єдині в Україні). Ще десять років тому ми будували житло для молодих сімей за підтримки Академії, правда, зараз ми про це і не мріємо. Наші молоді вчені виграють гранти на проведення досліджень у багатьох провідних університетах світу.

Ми постійно запрошуємо зарубіжних партнерів до співпраці. Обстановка у Харківській області цілком стабільна, ми ділимося нашими досягненнями та знайомимося з їхніми розробками. Тим більше, що нам є що показати: понад півсотні наших співробітників відзначені Держпреміями України в галузі науки і техніки та преміями Кабміну України за інноваційні розробки. Наші розробки захищені не тільки патентами України, а також - Росії, США, Китаю, Британії, Франції, Нідерландів, Швейцарії, Японії - всі країни не перерахувати.

Свіжий факт: буквально минулого року досягнення наших учених у галузі розробки наноматеріалів були відзначені Держпремією та двома преміями Президента для молодих учених. Тому можна з упевненістю заявити, що нами успішно освоєний весь діапазон кристалічних матеріалів - від тих, які можна побачити тільки за допомогою електронних мікроскопів, до тих, підняти які не зможуть і кілька силачів!

ПРОЗОРА БРОНЯ

- На початку розмови ви згадали про прозору броню. І таке буває?

- Уявіть собі торт "Наполеон", де замість коржів - складна композиція з пластин, у тому числі, з сапфіра і загартованого скла. Це і є прозора броня.

Інститут монокристалів ще у 2015 році, єдиний з десяти претендентів, виграв конкурс Національної академії наук України на розробку сапфіра як матеріалу для удосконалення прозорої броні. Відомо, що сапфір за твердістю лише трохи поступається алмазу - найтвердішому матеріалу. Застосування сапфіра у конструкції такої броні дозволяє максимально "затупити" і зруйнувати кулю, тим самим знизити її швидкість і навантаження на наступні шари бронепакета. Така броня посилює захист бойових машин. Вага склопакета з сапфіром на тридцять відсотків менше звичайного, що дуже важливо для легкої бронетехніки. Зараз йдуть переговори щодо практичного застосування пластин сапфіра для прозорої броні та захисту оптичних приладів важкої бронетехніки. Сподіваємося на позитивний результат.

Світлана Лігостаєва, Харків

Фото: В'ячеслав Мадієвський, Олександр Космач, Укрінформ; перше фото: sc.kharkov.ua; timeua.info