Як живуть і чим дихають сучасні козаки

Як живуть і чим дихають сучасні козаки

833
Ukrinform
Запорізький край - козацька столиця України, і сьогодні тут офіційно зареєстровано понад 50 козацьких організацій

Саме тут, за дніпровськими порогами, зародилася козацька вольниця і плекалася козацька слава. Тут сформувався образ запорізького козака - втілення військової доблесті, відданості Батьківщині та волелюбності. Образ, який став одним із найяскравіших символів України.

На сьогоднішній день у Запорізькій області офіційно зареєстровано понад 50 козацьких організацій. При цьому в облдержадміністрації констатують, що реальною діяльністю займається лише 7-8 із них. А якщо ви приїдете в Запоріжжя і поцікавитеся у місцевих мешканців, список звузиться ще більше: для більшості городян асоціацій зі словом «козак» всього три — козаки з острова Хортиця, федерація «Спас», що займається козацькими бойовими мистецтвами та Хортицький полк, бійці якого в непростому 2014-му демонстративно вийшли на захист українського прапора над облдержадміністрацією і стояли на блокпостах.

1
Фото: spas.zp.ua

«СПАС» - НЕ ТІЛЬКИ НАЦІОНАЛЬНЕ БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО

Федерація «Спас» має статус всеукраїнської громадської організації. Завдяки їй та її беззмінному керівникові Олександру Притулі Запоріжжя стало батьківщиною нового національного виду спорту: до переліку визнаних в Україні видів спорту «Український рукопашний бій «Спас» внесений Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту в 2010 році. У місті федерація відома своїми видовищними фестивалями, діяльністю на території комплексу «Запорізький дуб» і дитячо-юнацькою спортивною школою «Спас».

Саму назву «Спас», за словами Олександра Притули, можна розшифрувати як «те, що тебе рятує». І мистецтву цього, каже він, раніше майбутніх козаків вчили мало не з народження. Спочатку - в формі невигадливих, на перший погляд, ігор. Потім - за допомогою більш складних вправ. Причому, закладалися ними, як каже засновник «Спасу», основи не тільки фізичної сили і вмінь.

«Мене самого цього в дитинстві вчив дід. Починав із того, що садив на коліна і несподівано різними способами скидав. У результаті я навчився падати «без наслідків». Але не тільки: на якомусь психосоматичному рівні залягало усвідомлення того, що навіть якщо впав, ти можеш піднятися. І це не раз допомагало в житті», - розповідає Притула. За його словами, на збір ігор, вправ, ритуалів, технік і практик, які згодом лягли в основу бойового мистецтва «Спас», він витратив понад 10 років і сьогодні впевнений, що світогляд у цьому козацькому бойовому мистецтві займає не менше місце, ніж фізична підготовка.

«При слові «світогляд», виникає відчуття, що це щось абстрактне. Насправді це далеко не так. Простий приклад: зараз багато говорять про проблеми екології. Козаки такого слова не знали. Але, якщо козак зрубав одне дерево, він повинен був посадити п'ятдесят. А коли риба йшла на нерест, дзвони у козаків переставали дзвонити - щоб рибу не лякати. Думаю, якби таке ставлення до навколишнього світу було непорушним правилом для всіх, ми жили б у зовсім іншій країні: такій, де екологія не була би проблемним питанням», - говорить Притула.

За його словами, особливе ставлення не тільки до навколишнього світу, а й до своєї ролі в ньому, до самого себе, для козака було нормою життя, закріпленою у простих щоденних діях. І саме до такого ставлення, що дійшло до нас із глибини століть, «Спас» привчає своїх послідовників нині.

«Наше завдання - виростити успішних людей - воїнів-захисників, які будуть і фізично, і духовно, й ідейно готові захищати, розвивати і оберігати Україну», - говорить Притула.

За його словами, перша спроба представити «Спас» як бойове єдиноборство була у 1989 році, і єдиним, хто зацікавився, став співробітник… КДБ, який тоді ще існував. Сьогодні «Спасом» займаються близько 5 тисяч дітей - у 12 областях України створено мережу дитячо-юнацьких шкіл і спортивних клубів. «Спас» вивчають на кафедрах університетів і знають у світі. За словами Олександра Притули, у федерації є «осередки» і партнери на території 5 держав. У 2014 році рукопашний бій «Спас» як національне бойове мистецтво України на запрошення «ЮНЕСКО» був представлений на Міжнародному фестивалі національних бойових мистецтв у Кореї.

Не так давно в Запоріжжі відбулися змагання - Кубок України з українського рукопашу «СПАС». Людина, навіть не надто добре знайома з бойовими мистецтвами, в техніці спортсменів, які виступали, може угледіти елементи, притаманні низці ефективних технік бою - боксу, самбо, джиу-джитсу. Удари руками і ногами, захвати, кидки - все разом виглядає захопливо, стрімко, агресивно і навіть страшнувато. Словом, постояти за себе ці хлопці точно зможуть.

1
Фото: polk.zp.ua

КІННИЙ ТЕАТР І ХОРТИЦЬКИЙ ПОЛК

Кінний театр «Запорізькі козаки» на Хортиці - одне з найбільш відвідуваних на легендарному острові місць. Протягом багатьох років сюди щорічно приїжджають тисячі туристів і місцевих мешканців, а представники влади і бізнесу привозять «високих гостей» із Києва і зарубіжжя. Вихідці з театру працюють по всьому світу: на висококласних каскадерів, які вміють поводитися зі зброєю і кіньми, є попит і в індійському Боллівуді, і в Китаї, і навіть у Голлівуді.

Хортицький полк більш молодий. Він з'явився у Запоріжжі в 2010 році - як реконструкція кінного полку Запорізької дивізії УНР. Це підрозділ, увійшов в історію як найбоєздатніша частина кінної української армії, що упродовж всієї громадянської війни жодного разу не потерпіла поразки. За словами гендиректора Національного заповідника "Хортиця" Максима Остапенка, під час Першої світової війни полк брав участь у боях проти німецьких і австрійських військ, а в період громадянської виступав «за справді українські інтереси». Згідно із зібраними в архівах даними, на відміну від більшості українських кавалерійських частин, Хортицький полк, мав артилерійську батарею з декількох знарядь, а воїни носили вельми екстравагантну уніформу: чорні короткі жупани, чорні галіфе і смушеві шапки з довгими чорними шликами - «хвостами». Звідси пішла назва - «Полк чорних запорожців», і прізвисько - «чорношличники». Чорних запорожців, небезпідставно боялися і червоні, і білі, бо здебільшого чорношличники були або природженими козаками-рубаками, або досвідченими армійськими кавалеристами, яким протистояти в кінному строю було вкрай важко.

У радянський період інформація про Хортицький полк незаслужено замовчувалася. А в роки незалежності ініціатором його реконструкції та командиром став власник кінного театру «Запорізькі козаки» Юрій Ружин, який зазначав, що відтворює полк із метою «зібрати і згуртувати людей небайдужих до своєї історії, кінної справи і забезпечити їм підготовку, що відповідає тій, яку мали їхні героїчні предки».

Полк був представлений у межах всеукраїнського фестивалю "Покрова на Хортиці", приуроченого до святкування Дня українського козацтва і Свята Покрови Божої Матері, яка завжди захищала козаків. З того часу відроджений Хортицький полк асоціюється з козацтвом.

Однак сам Юрій Ружин стверджує, що до козацтва, яке існує сьогодні в Україні, ні Хортицький полк, ні кінний театр «Запорізькі козаки», ні сам він стосунку не мають.

«Що стосується артистів «Кінного театру», то давайте їх сприймати саме як артистів. Повірте, це немало. Те, як вони тренуються - це тяжка праця. Каскадери, «вирощені» кінним театром, сьогодні роз'їжджаються по всьому світу і затребувані скрізь не просто так, а якраз тому, що каскадерів такого рівня практично ніхто не готує. А в самому кінному театрі десятки тисяч приїжджих туристів бачать і сприймають героїчні образи запорізьких козаків, тому що хлопці працюють «на межі фолу». Але це не козацтво - то артисти, які сьогодні формують бренд Запоріжжя як козацької столиці України. Що стосується Хортицького полку, то до 2014 року, коли його діяльність була найбільш активна і на блок-постах, і в місті, ми отримували пропозицію офіційно стати частиною козацтва, і відмовилися», - розповідає Ружин.

Причиною, за його словами, стало те, у що це козацтво перетворилося.

http://polk.zp.ua/
Фото: polk.zp.ua

«Це козацтво, що десятки років отримувало дотації від держави на свій розвиток, утримання і проведення будь-яких псевдокозацьких заходів, під час яких випивали, ставили хрести і зустрічали псевдокозацьких побратимів із Росії, себе дискредитувало. Дискредитувало своєю участю в розгонах бабусь, які торгують на вулицях овочами-фруктами, участю в розгоні Майдану, вічним «дайте нам» і тим, що за три роки, протягом яких у країні йде війна, не створило в своєму середовищі ні справжніх бойових формувань, ні ідей, здатних вести за собою людей. Тому Хортицький полк не став козацьким у 2014 році, і не є козацьким зараз - коли в Україні вже є сильна армія, сильна Нацгвардія і нема тих викликів, які були в 2014-2015 роках. Сьогодні Хортицький полк - це громадська організація, яка разом із правоохоронними органами займається забезпеченням правопорядку», - стверджує командир Хортицького полку, і продовжує, - козак - насамперед, захисник Вітчизни, людина, для якої Батьківщина - понад усе, і такі люди сьогодні — це ті, хто захищає незалежність України в АТО».

Так що саме воїнів АТО і вважає Юрій Ружин справжніми продовжувачами традицій козацтва.

Олена Запорізька, Запоріжжя

Фото: Смольєнко Дмитро


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-